Урок математики у 5 класі ««УРОК-ПОДОРОЖ» В «КРАЇНУ ДРОБИ»»

Урок математики

у 5 класі

««УРОК-ПОДОРОЖ» В «КРАЇНУ ДРОБИ»»

Підготувала

вчитель математики і фізики

загальноосвітньої школи

 І – ІІ ступеня смт Шацьк

Гуж Марія Михайлівна

«УРОК-ПОДОРОЖ» В «КРАЇНУ ДРОБИ» (5-й клас) 

Мета уроку: з'ясувати, як учні засвоїли поняття дробу, дії з десятковими дробами.

Обладнання: магнітна дошка; барвисте оформлення станцій «Історична», «Біологічна», «Географічна», «Математична»; картинки: вовк, заєць, «Вовка в Тридев'ятому царстві». За декілька днів до проведення уроку вивішується список питань, по яких планується проводити опитування учнів

Питання

1.   Наведіть приклад десяткового дробу і опишіть спосіб його зо-браження на числовому промені.

2.   Назвіть перші чотири розряди десяткового дробу.

3.   Як порівнюють десяткові дроби?

4.   Як округлити десятковий дріб?

5.   Опишіть спосіб додавання (віднімання) десяткових дробів.

6.   Сформулюйте правило множення (ділення) десяткових дробів.

7.   Сформулюйте правило множення (ділення) десяткових дробів на 10, 100, 1000 і так далі.

Хід уроку:

І. Організаційна частина уроку

Столи поставлені буквою П. Клас ділиться на три команди. Вчитель оголошує станцію і дає завдання кожній команді. Відповіді учнів оцінює жюрі, що складається із учнів старших класів, що вчаться, і вчителів.

ІІ. Основна частина уроку

СТАНЦІЯ «ІСТОРИЧНА»

З давніх часів людям доводилося не лише рахувати предмети, але і вимірювати довжину, площі, вести розрахунки за куплені і продані товари. Не завжди результат виміру або вартість товару вдавалося виразити натуральним числом. Так з'явилися дроби.

Вавілоняни користувалися шестидесятковими дробами, знаменником яких є степені числа 60. Римляни користувались дробами із знаменником 12, називаючи 1/12 унцією.

Римський оратор і письменник Цицерон говорив, що без знання дробів ніхто не може визнаватися таким, що знає арифметику. А у німців збереглося прислів’я «Попасти в дроби», що означає «попасти в скрутне становище». У російській мові слово «дріб» з'явилося в VIII столітті, воно походить від дієслова «дробити» - розбивати на частини, ламати. У перших підручниках математики (XVIII ст) дроби так і називалися - «ламані числа». У інших народів поняття «дроби» також пов’язано з дієсловами «дробити», «розбивати», «роздроблювати».

Сучасне позначення дробів бере свій початок в Давній Індії; його почали використовувати араби, а від них в XII-XIV століттях воно було запозичене європейцями. Спочатку в запису дробів не використовувалась  дробова риска. Риска дробу стала постійно використовуватись лише близько 300 років тому.

Ал - Каші, що працював в Самарканді в обсерваторії Улугбека на початку XV століття, записував дробову частину червоним чорнилом або відокремлював вертикальною рискою.

Першим європейським ученим, який став використовувати і розповсюджувати сучасний запис дробів, був італійський купець і мандрівник, син міського писаря Фібоначчі (Леонардо Пізанський) в 1202 році. Він ввів слово «дріб».

У науці і промисловості, в сільському господарстві десяткові дроби використовуються значно частішим, ніж звичайні. Це пов'язано з тим, що правила дій з десятковими дробами досить прості і схожі на дії з натуральними числами.

Заслуга в розвитку вчення про десяткові дроби належить Ал - Каші. Систему десяткових дробів він описав у книзі «Ключ арифметики» (1427).

У Європі вчення про десяткові дроби першим виклав голандський математик і інженер Симон Стевін, що присвятив цьому питанню працю під назвою «Десята» (1585). Записував він десяткові дроби не так, як тепер. Наприклад, число 28,375 записувалось так: 28 ® 3 © 7 Q> 5 ®. Цифри в кружечках показують місце десяткових знаків.

Кому як знак дробу ввів відомий математик, фізик і астроном І. Кеплер (1571-1630).

У Росії вчення про десяткові дроби виклав Леонтій Пилипович Магницький в 1703 році в першому підручнику з математики «Арифметика».

Цікаве і влучне «арифметичне» порівняння зробив Лев Миколайович Толстой. Він говорив, що людина подібна до дробу, чисельником якого є те, що людина є, а знаменником - те, що він думає про себе. Чим більшої думки про себе людина, тим більший знаменник, а значить меншим є дріб.

Історичні відомості діти розповідають самі. Жюрі підводить підсумок, визначає команду, яка знайшла більше відомостей і цікавіше розповіла.

ІІІ. Розв’язування задач і вправ

СТАНЦІЯ «МАТЕМАТИЧНА»

Для роботи беремо картину «Вовка в Тридев'ятому царстві». Розрізуємоїї на 15 частини-прямокутників. Із зворотного боку пишемо відповіді на завдання. На цупкий матеріал пришиваємо целофанові пакети (кишеньки) такого ж розміру, як і 15 прямокутників.

Діти! Ми зараз відправимося з вами в «Тридев'яте царство». Кожен з вас отримає картку з завданням:

Ви повинні будете виконати завдання, підійти до дошки, знайти свою відповідь, яка написана на картоні в одній з кишеньок, і перевернути картку. Якщо робота буде виконана правильно, то в результаті вийде картина, яку ви назвете.

ІV. Підсумок уроку. Домашнє завдання

Але, учні, які першими впоралися із завданням, відповідають на питання, задані при підготовці до уроку. Після того, як всі діти відповіли на питання, жюрі оцінює  їх роботу. Вчитель підводить підсумок уроку.