Урок "Мікроскопічні гриби: дріжджі та цвілеві гриби"

Про матеріал

Урок "Мікроскопічні гриби: дріжджі та цвілеві гриби" розроблено згідно чинної програми з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Поточний урок у темі "Гриби", адаптований до рейтингової системи оцінювання знань. Містить розробку різнорівневого лабораторного дослідження №16. Будова цвілевих грибів.

Перегляд файлу

Урок 6. Мікроскпічні гриби: дріжджі та цвілеві гриби.

Мета:

Освітня. Продовжити знайомити учнів з царством Гриби; ознайомити з особливостями розвитку мікроскопічних грибів, дати поняття “цвілеві гриби”.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову та процеси життєдіяльності представників царства грибів між собою та з іншими організмами; уміння спостерігати, аналізувати та робити висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища; сприяти екологічному вихованню.

Очікувані результати: учні мають знати загальні ознаки мікроскопічних грибів та їх представників; учні мають пояснювати значення грибів у природі та в житті людини; порівнювати будову і життєдіяльність різних груп грибів.

Базові поняття та терміни: брунькування, конідії,антибіотики,мікози. (слайд 2)

Розминка. Споглядання зеленої точки. Валеологічна розминка. (слайд 3) Актуалізація опорних знань

Повідомлення теми та мети уроку (слайд 1)

Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

  1. Що таке дріжджі?. Яке їх значення? Бесіда. Повідомлення учня.

Вже в ХХ столітті до нашої ери людина зуміла «приручити» дріжджі, навіть не знаючи про їх існування. Дріжджі працювали на людину, створюючи різні підбадьорливі напої, що містять етиловий спирт. Напій, що нагадує сучасне пиво («буза»), був відомий вже в Давньому Єгипті. Там же виник спосіб приготування хліба з кислого дріжджового тіста. Це стало ясно після того, як у розкопках храму і гробниць фараона Ехнатона і його дружини - легендарної Нефертіті, що жили в другій половині XIV століття до нашої ери, археологи натрапили на скупчення форм для випічки хліба та глечиків для пивоваріння.

ХIХ століття, починаючи з 30-х років це період зародження наукових знань про дріжджі, коли були зроблені перші наукові описи дріжджів , способів їх розмноження, спороутворення. Саме в цей період дріжджі були названі цукровими грибами. У хлібопекарській промисловості дріжджі використовують для отримання пухкого тіста. За підвищеної температури процеси бродіння відбуваються інтенсивно й пухирці вуглекислого газу піднімають тісто. Крім того, дріжджі багаті на вітаміни. Тому з пивних дріжджів виготовляють вітамінні препарати. А багаті на білки кормові дріжджі людина використовує для годівлі свійських тварин. Але відомі дріжджі, які викликають грибкові захворювання людини – мікози.

  1. Інтерактивна вправа «Коло знань». Учні діляться на групи і отримують порядкові номери. Кожна група досліджує своє питання. По команді вчителя, учасники груп розходяться, утворюючи нові групи таким чином: перша група – перші номери, друга група – другі номери… і так далі. Таким чином у кожній команді є учні, що досліджували різні питання Кожний учасник новоствореної групи навчає  своєму питанню.

Завдання для першої групи:

  • Прочитати розділ §52 «Дріжджі»;
  • Середовище існування дріжджів;
  • Яка будова клітини дріжджів; (мал. 228) (слайд «Клітини дріжджів)
  • Як розмножуються дріжджі; (слайд «Відеофрагмент)
  • Як отримують енергію.

Завдання для другої групи:

  • Прочитати розділ §52 «Цвілеві гриби»;
  • На якому субстраті живуть цвілеві гриби; (слайд «Цвілеві гриби»)
  • Яка будова міцелію;
  • Як розмножується чорна пліснявка. (слайд «Мукор під мікроскопом»)

Завдання для третьої групи:

  • Прочитати розділ §52 «Цвілеві гриби. Пеніцил »;
  • Яка будова міцелію пеніцилу; (слайд «Пеніцил)
  • Що таке конідії;
  • Що таке антибіотики.

Завдання для четвертої  групи:

  • Прочитати розділ §52 «Цвілеві гриби. Аспергіл»;
  • Де оселяється цей гриб;
  • Як розмножується;
  • Яку хворобу викликає.
  1.              Звіти груп. Повідомлення учня

Відкриття пеніциліну ( слайд О. Флемінг)

“Дивлячись на заражені рани, на людей, які страждали й помирали і яким ми не могли допомогти, я палав бажанням знайти, нарешті, якийсь засіб, здатний убити ці мікроби”. Так говорив шотландський бактеріолог Олександр Флемінг (1881–1955).  У 1945 р. був визнаний гідним Нобелівської премії з фізіології та медицини (разом з Х. Флорі й Е. Чейном) за відкриття антибіотика пеніциліну.

Як це часто трапляється в історії наукових відкриттів, успіх приходить до вдумливого і неквапливого дослідника за наявності певної частки везіння. «Чарівна куля» наздогнала Флемінга в 1929 р., коли колонія стафілококів (бактерій) у його лабораторії була випадково заражена цвілевими грибами і всі стафілококи загинули. Виявилося, що в колонію потрапив пліснявий гриб Penicillium notatum. Речовину, яку він виділяв у культуральне середовище, Флемінг назвав пеніциліном.

Подальші дослідження показали, що навіть у великих дозах пеніцилін нетоксичний для тварин і здатний убивати дуже стійкі патогенні мікроорганізми. На жаль, у лікарні св. Марії не було біохіміків, і Флемінг не зміг одержати пеніцилін у вигляді, придатному для ін’єкцій. Цю роботу виконали в Оксфорді Г. Флорі й Е. Чейн лише в 1938 р.

У 1941 р. стало зрозуміло, що можливості пеніциліну як протимікробного агента дуже великі і його необхідно виготовляти в промислових масштабах. Відкриття пеніциліну, а потім і інших антибіотиків здійснило справжню революцію в лікуванні інфекційних хвороб

  1. Тож гриби можуть проявляти і лікувальні властивості. Це ще одна сторінка в книзі рекордів «гриби цілителі»
  2. Фізкульт-хвилинка. (слайд) Приведення організму до бадьорого стану.( за Акбашевим)
    - розминаємо кожний пальчик;
    - по черзі затискаємо кожний пальчик в долоні і виконуємо колові рухи;
    - погладжуємо передпліччя енергійними рухами долонь;
    - охоплюємо зап’ястя в кільце та енергійно розтираємо;
    - нагинаємо по черзі кожну фалангу до долоні під прямим кутом;
    - колові рухи кулачками;
    - руки перед собою, пальці в замок, потягування;
    - з силою потираємо долоні ( умиваємось теплом);
    - руками тримаємось за край стільця, піднімаємо тіло, перекачуємось з боку на бік.
  3. Структурована практика. Спостереження:

Учні проводять спостереження за процесом шумування дріжджами цукру: в одній пробірці міститься 5%-й розчин цукру й невелика грудочка дріжджів (дослід), у другій — дріжджі розташовуються у воді (контроль). Пробірки із зазначеним умістом підготовляються за одну-дві години до уроку. Учні відзначають помутніння рідини в дослідній пробірці, а також виділення бульбашок і появу спиртового запаху. Запалена скіпка, занурена в дослідну пробірку, гасне. Нічого подібного не спостерігається в контрольній пробірці.

Осмислення об’єктивних зв’язків. Проведення різнорівневого лабораторного дослідження. Метод «вертушка» для обміну інформацією між різнорівневими групами

Лабораторне дослідження.  Тема. Будова цвілевих грибів. (презентація Лаб. Р.)

Мета: ознайомитися з будовою нижчих грибів.

Обладнання та матеріали: мукор на хлібі, постійний мікропрепарат мукора, мікроскоп, лупа, препарувальний набір, предметні та накривні скельця, вода, піпетка, таблиці.

Хід роботи

  1. Для учнів високого рівня. Приготуйте мікропрепарат мукору. Для цього перенесіть за допомогою препарувальної голки часточку цвілі на предметне скло у краплю води, накрийте їх накривним скельцем Знайдіть окремі гіфи грибниці (вони мають вигляд ниток) і спорангії (мають вигляд чорних головок чи горошин, що тримаються на високих ніжках-підставках). Порівняйте побачене з малюнком у підручнику, таблицею. Зробіть малюнок та підпишіть його.
  2. Для учнів достатнього рівня. Розгляньте уважно неозброєним оком скупчення мукора на харчових продуктах. Опишіть, що ви побачили. Розгляньте мукор за допомогою лупи. Порівняйте побачене, з малюнком у підручнику і таблицею. Зробіть малюнок з підручника, підпишіть його
  3. Для учнів середнього та низького рівня. Розгляньте малюнок мукора (підручник, таблиці), знайдіть спорангії – чорні голівки зі спорами, вертикальні гіфи, на яких утворюються спорангії, міцелій, розгалужений на субстраті. Зробіть малюнок та підпишіть його

1 — гіфи;

2 — спорангій;

3 — ніжка-підставка.

Узагальнення й систематизація знань

  1. Бесіда.
  • Які умови потрібно для розвитку цвілевих грибів? (слайд)
  • Яких правил потрібно дотримуватись, щоб уберегтись від цвілі?
  • Яке правило зашифроване у цій загадці?

 Я барвистий і цікавий,
Жить на булках полюбляю.
Хто в пакеті хліб забуде,
Той знайде мене там всюди.

  1. Методика «Гронування»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Методика «Власні висновки» учні роблять висновки:

Таким чином, в природі цвілеві гриби являються досить важливим компонентому грунту, а людина досить часто використовує їх в медицині, харчовій промисловості й сільському господарстві.

Підпиття підсумків уроку. Виставлення оцінок за роботу

Методика «Вільне письмо». Висловити на письмі свою думку про сьогоднішній урок, все, що заманеться. Бажаючі можуть зачитати.

Домашнє завдання.

  1.               Вив. §52 для всіх.
    2. Порівняти будову цвілевих грибів  пеніцила та мукора. Що в них подібне? Чим вони різняться? Який з них має більш складну будову? – достатній рівень.

3. Скласти порівняльну таблицю грибів – високий рівень

Група грибів

Представники

Середовище існування

Спосіб живлення

Шапинкові

 

 

 

Цвілеві

 

 

 

Дріжджі

 

 

 


4. Повідомлення про гриби-паразити рослин. За бажанням.

 

docx
Додано
2 квітня 2018
Переглядів
6716
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку