Конспект уроку з природознавства для 1 класу "Місце¸де я живу.Дослідницький практикум.Чим славиться моє село."

Тема.  Місце¸де я живу.Дослідницький практикум.Чим славиться моє село.

Мета:   Ключові компетентності: вміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії; загальнокультурної - – дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв’язно висловлюватися в контексті змісту, формувати духовно – моральні основи життя; соціальної – проектувати стратегії своєї поведінки з урахуванням інтересів та потреб інших, продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі  та команді, компететності з ІКТ - вміння добувати, осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел,  користуватися різноманітною довідковою літературою; громадянської – розвивати здатність екологічно мислити, бережливо ставитися до природи, до людей, до самого себе.

Предметні компетентності:  формувати уявлення про рідне село, його назву, головну вулицю, визначні місця. Розвивати інтерес до історії рідного краю, викликати патріотичні почуття. Вихову­вати бажання берегти історичні пам'ятки свого краю, а не руйнувати їх.

Обладнання: фотографії, малюнки з краєвидами села,  відеофільм  про село.

Тип уроку: комбінований.

 

  Хід уроку.                                                                                                                                                             

I. Організаційний момент.                                                                                            Вправа «Синоптик»                                                                                                           

II. Актуалізація опорних знань учнів

1. Проблемний вступ до уроку.

 

Сьогодні ми будемо мандрувати, але перш, ніж ви­рушати в мандри, треба знати, куди йти, а щоб знати, куди йти, нам потрібно подивитися відеофільм. 

• Здогадались куди ми помандруємо?

 

III.Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності

1.Повідомлення теми та завдань уроку:

Ми сьогодні «пройдемось» вулицями нашого села, побуваємо в храмі, і біля лісу, і в лісі, на річці, і побуваємо біля меморіалу загиблих воїнів, в музеї, де зібрали пам'ятки нашого давнього минулого, навіть кожен з вас побуває вдома.

2.Розповідь вчителя.

Найкраще місце на землі те, де ви народилися і живете. Тут ваші рідні і близькі вам люди, друзі. У нас є: і березовий гай, і сосновий бір, і квітучі, запашні трави на луках, і безмежні ниви, на яких колоситься то, пшениця, і сади, і річка, і ставки. Біля кожної оселі — квіти, сад.

Жити на рідній землі — велике щастя. Кожен з нас повинен цінувати це.

Село в якому ми живемо, це є маленька частинка нашої рідної України, це наша рідна земля, рідний край, на домівка, рідна Батьківщина.

3.Гра «Павутинка» до слова

Батьківщина

 

Рухлива фізкультхвилинка

 

Раз, два — дерева!

Три, чотири — вийшли звірі!

П'ять, шість — пада лист!

Сім, вісім — птахи в лісі.

Дев'ять, десять — он сунички

Підвели червоні личка!

5.Творча вправа. « Розкажи про своє село»

•     Як називається наше село?
•      Чи подобається воно вам? Чим?
•      Що ви зробили, щоб село було кращим?
•      Чим особливе наше село?
•     Як називається річка, яка протікає біля нашого села?
•      Який росте біля села гай? Ліс?
•      Які рослини ростуть у лісі?
•      Які пташки в'ють гнізда біля твого дому? Зараз ми «підемо» головною вулицею нашого села.
•      Як називається ця вулиця?
•      Хто з вас на ній живе?
•      Чим вона відрізняється від других вулиць села?
•       Що знаходиться на території села?

Допомагають дітям у цьому фотографи з альбому «Моє рідне село».

Вчитель коментує зображене на фотографіях

 

 

Хвилинка відпочинку

8.Вправа «Гостре око».                                                                                                                           -А тепер розплющте очі. Як красиво!

- Зараз ми помандруємо в село Мельники. Його знають далеко за межами.

- Відомо воно...

- Підкажіть чим?

 

 

село МЕЛЬНИКИ

Село Мельники центр сільської ради, розташоване на лівобережному Подніпров'ї, у середній його частині, на древніх лугових заплавних землях.

Площа населеного пункту - 575 га.

Чисельність населення 1208 осіб.

Назва села походить від інтенсивного заняття перших поселенців: водяний млин на річці Кропив'янці, а згодом понад сотня вітряків давали достатній приробіток їх гос­подарям. Перші поселенці па колись незай­маних землях дніпрової долини з'явилися наприкінці XVI ст. внаслідок стихійної втечі з Правобережжя віл нешадного польського гніту. Спочатку це були хутори, з часом вони розросталися в села. Найімовірніше, Мель­ники як село заявило про себе року 1610.

Знаковим є той факт, шо багато мешканців Мельників вважалися реєстровими козаками. У бойових операціях українського козацтва в період національно-визвольної боротьби 1648-1654 рр. мельниківські козаки воювали в складі Іркліївської сотні. Кропив'янського та Переяславського полків піл керівництвом Фелона Джалалія (Джеджслик). Уродженцем Мельників є славетний Йосип Гладкий - останній кошовий Задунайської Січі, згодом - генерал-майор Азовського війська. З видат­них земляків варто виділити Залозну Ганну Андріївну. Героя Соціалістичної Праці, ака­деміка Василя Черінька, заслуженого медика України, професора Володимира Киктя, фізи­ка. професора Володимира Калюжного, про­фесора Лілію Федорівську, письменницю Ладу Федоровську. заслуженого агронома Миколу Дзюбу. заслуженого юриста Володи­мира Чупруна, заслуженого юриста   Миколу Михна, заслуженого вчителя Тамару Уманець. заслуженого діяча мистецтв Украї­ни Володимира Артеменка, заслуженого пра­цівника сфери послуг Ніну Ємець.

Після звільнення віл німецької навали у вересні 1943 р. село відбудовувалося тричі: спочатку - землянки, надалі - скромні хати і нині сучасні котеджі з усіма зручностями: у 2005 р. Мельники отримали природний газ. Відновлюється робота сільського Будинку культури, активізується концертна діяльність колективів художньої самодіяльності. 

У 2016 році Сільський ревізор завітав до нашого села.

 

 

III. Формування вмінь та навичок

1.Читання оповідання «Максимова криниця»

Добра вода в Максимовій криниці. Чиста, дзеркальна. Вертаються селяни з поля — то обов'язково зайдуть на­питися. Женуть пастухи череду — теж наберуть води.

Чула Галинка, як перехожі люди хвалили:

•              Оце водичка!.. Спасибі тому чоловікові, що кри­ницю викопав.

Знає дівчинка кому дякувати — Максимові. Він ви­копав. Передати б йому, що перехожі говорили.

Приємно таке послухати. Тільки ж де живе Максим? У думці перебрала всіх жителів села. Є Петрів сім, є Іва­нів аж десять! Максима — жодного.

Старенька бабуся сказала, що він давно-давно помер.

•            А чого ж його так часто згадують? — здивувалась Галинка.
•              Хто робить людям добро, того завжди пам'ята­ють, — відповіла бабуся.

(О. Саєнко)

•     Кого пам'ятають люди?

 2.Гра «Хвости».

•     Я живу в селі ...
•     Моя адреса ...
•     Біля села є березовий ...
•     За селом протікає річка ...
•     Вона впадає в ...
•     Центральна вулиця села ...

3.Робота у зошиті з друкованою основою .

Напишіть на конверті свою поштову адресу. Намалюйте дім, в якому ви живете?

IV. Підсумок уроку                                                                                                                        Рефлексія

 

Гра «Продовж речення»

На  уроці  я  навчився…  .
Мені  сподобалося…  .
Хотів  би  ще  навчитися…  .
Найскладніше  було…  .
Найлегше  було…  .