Урок мислення серед природи. Тема. Скаладання казки про сонечко.

Тема.Складання казки про сонечко.

Мета. Вчити будувати зв’язну розповідь , складати текст казки за даним початком , розвивати творчу уяву, зв’язне мовлення учнів. Виховувати прагнення до естетичного сприйняття дійсності, доброту , любов до природи.

 ХІД УРОКУ

І. Оранізаційний момент

Урок проводиться на подвір’ї

ІІ .Мовна розминка

-Діти, скажіть, який сьогодні ранок?( Теплий, сонячний, радісний, щасливий)

-А ви помітили, що сьогодні ранок здається ще і казковим?А чим саме?(Сонечко посилає на землю свої теплі  долоньки-промінчики. Дерева щедро струшують свої плоди).

-Діти, а хто впорядковує все на землі, хто слідкує, щоб птахи відлітали в теплі краї, а дерева скидали листя, щоб комахи шукали собі зимову постіль?

-А я зараз вам допоможу відповісти на це запитання. Послухайте загадку.

                                   Із неба диво золоте

                                   І світить нам , і гріє.

                                   Ніщо без нього не росте,

                                    І всяк йому радіє. (Сонце)

-А якщо на небі немає сонця, то що в давні часи робили діти? Яку пісню співали? Давайте заспіваємо.

                                     Вийди, вийди сонечко,

                                     На дідове полечко,

                                     На бабине зіллячко,

                                      На наше подвір’ячко,

                                      На весняні квіточки,

                                      На маленькі діточки,

                                       Там вони граються,

                                       Тебе дожидаються.

-А яке сьогодні сонце?

Підберіть до слова сонце  споріднені слова.(Сонечко, сонячний, соняшник)

-Чому ви вважаєте,що ці слова споріднені?

-А хто зі словом сонце  складе речення?

 Розповідь учителя.

- Сонце – небесне світило, величезна вогняна куля з розжарених газів. До сонця й на тисячу кілометрів неможливо наблизитись, бо там така висока температура.

- Сонце від нас знаходиться дуже далеко. Щоб до нього можна було доїхати швидким поїздом, на це й життя не вистачило б. Воно посилає нам на землю світло і тепло, необхідні для життя.

Постановка проблемних запитань у процесі колективних спостережень.

- Чи замислювалися ви над тим, щоб сталося на землі, якби погасло сонце?

(Усе загинуло б від темноти.)

- Дійсно це так.

- Пригадайте, які дні і ночі взимку. (Взимку ночі довгі, а дні короткі.)

- Яка температура повітря взимку? (Взимку надворі холодно, тріщать морози. Це тому, що сонце мало буває на небі, низько ходить над землею і недостатньо гріє.)

- Що в цей час сталося з деревами, травою?

(Дерева перестають рости, з них опало листя. А трава засохла.)

- А чому так відбувається? (Рослинам бракує тепла, вологи. Земля замерзає і не може коріння живитися.)

- Отже взимку вони сплять.

- Як поводять себе птахи? (Ті, що не переносять холоду, відлітають у теплі краї. Їх називають перелітними. А інші залишаються зимувати.)

- Як звірі поводяться взимку?

- Як пристосовуються до зими люди?

- Отже, чого не вистачає в цю пору року рослинам, тваринам, людям? (Тепла.)

- Для існування життя на землі необхідне сонячне тепло.

ІІІ. Слово вчителя

-Я знаю, що ви, діти любите казки.

-А хто складає казки?

-А ви вмієте складати казочки?

-А ось таких діток , як ви вчив складати казочки один з видатних педагогів, вчитель за покликанням, який написав більше 1500 казок-мініатюр.

 В.О.Сухомлинський любив дітей і написав для них багато цікавих розповідей.

  В його творах переважає доброта, бо сам він був доброю людиною, і хотів, щоб ви, діти, виросли добрими, чуйними,працьовитими.

В.О.Сухомлинський говорив:  «Казка-це свіжий вітер,що роздмухує вогник дитячої думки і мови.

ІV.Повідомлення теми уроку.

-Отже, казка дає нам ключик до розуміння багатьох світових тайн. Її простота, доступність допомагають донести до нас глибоку мудрість народу.

Сьогодні наше завдання на уроці навчитись складати власну казку.

А про кого буде ця казка ви дізнаєтеся, відгадавши загадку.

В синьму небі червона тарілочка пливе.(Сонце)

V.Розвиток мовлення

Люди вірили в могутність Сонця. Коли воно довго не з’являлось на небі, люди зверталися з проханням до Бога  Сонця-Ярила, щоб він розігнав хмари, і знову на небі з’явилося ласкаве сонце.

Все живе на землі жадає сонця. Сонцю посміхається ранок голубий .І Все живе посміхається. Без сонечка ніхто не може жити. Коли на дворі ясно, ми теж посміхаємось. Сонце дає життя рослинам, тваринам. Воно посилає нам тепло і світло.

Чому пахнуть квіти? Бо їм сонце світить.

Чого річка грає? Бо їй сонце сяє.

З чого раді діти? Бо ростуть, як квіти.

Дітям добре жити - з сонечком дружити.

Руханка

Встало вранці ясне сонце, зазирнуло у віконце.

Ми до нього потяглися, за промінчики взялися.

Будем  дружно присідати , сонечко розвеселяти.

Встали-сіли, встали-сіли, бачите, як звеселіли.

Стало сонце танцювати, нас до танцю закликати.

Нумо разом, нумо всі, по танцюймо  по росі.

VІ. ТВОРЧА РОБОТА.  СКЛАДАННЯ КАЗКИ

-Зараз у нас буде дуже відповідальна робота. Ми з вами будемо складати казку про сонечко. Сонце у нашій казці повинно бути веселим, добрим, теплим, приносити радість усьому живому на землі.

Давним-давно в небі з’явилося Сонечко. Було воно веселе, радісне, ласкаве і тепле. Стало Сонечко посилати на землю свої  (золоті промені). З’явилися на землі  (ліси, поля, луки, ріки, озера , моря, дерева, квіти, люди, тварини.) Виглянув з-під листочка маленький жучок (сонечко). Розправило сонечко (свої крила) і стало схожим (на Сонце). Воно було таке ж (червоне і кругле). А ще виросла ( квітка). Вона була теж (схожа на Сонце). Це був (соняшник). Він повернув (свою голівку) у бік (Сонця) і весело (посміхнувся Сонечку). Старанно трудилося все живе на землі і звірі, і комахи, і люди, і рослини. А Сонечко зігрівало всіх теплом і ласкаво всім посміхалося.

Гра «Сонечко сходить»

Ведучий: «Сонечко сходить – все оживає!» - діти бігають.

Ведучий: «Сонечко заходить – все засинає!» - діти присідають.

Вибігає сова і ловить того, хто не встиг присісти.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

Сонце несе на своїх промінцях тепло. Воно вливається в твою душу. Візміть іскринку цього тепла і зігрійте ту людину, якій холодно, сумно. Тепло твого серця розтопить лід її душі. Прокинувшись вранці, посміхніться  сонечку і всьому рідному на землі.

-Чи навчились ми складати казку?

-Чи задоволені ви результатаом своєї праці?

Цей світ , як казка, як  безмежне диво!

Захоплює, дивує, кличе ввись.

Життя чарівне, я така щаслива,

І ти до цього світу придивись.

          В душі одразу сонечко засяє,

          І забренить проміння доброти,

          Бо світ нас всіх, як мати пригортає,

          Лиш серденько відкрий до світла ти.

Якщо людина добре серце має,

Вона іде у світ добро творить,

В її очах любов і ласка сяє,

Така людина сонечком горить!

-Будьте і ви діти, як маленькі сонечка.  Робіть добро.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

-Уявіть ,що на небі  нема сонечка. Його закрила велика хмара. Мабуть, усім би стало сумно.

Якби ви допомогли сонечку? Спробуйте про це скласти казку. Назвіть її «Сонечко і Хмаринка.»