Урок. Мистецтво (інтегрований курс), 8 клас Тема: Стиль рококо. Характерні риси стилю. Архітектура. Скульптура.

Про матеріал

Мистецтво (інтегрований курс), 8 клас Тема: Стиль рококо. Характерні риси стилю. Архітектура. Скульптура.

Перегляд файлу

Мистецтво (інтегрований курс), 8 клас

Тема: Стиль рококо.

Характерні риси стилю. Архітектура. Скульптура.

Мета:

ознайомити учнів з поняттям «рококо»; розглянути визначальні риси мистецького стилю, основні декоративні елементи рококо; надати знання про архітектуру, скульптуру й живопису рококо та їх характерні риси; розглянути приклади стилю рококо в архітектурі та скульптурі; охарактеризувати українське рококо та навести приклади стилю.
розвивати вміння учнів за ілюстраціями визначати характерні риси рококо, вміння надавати характеристику художньому образу споруд, здійснювати аналіз основних характерних засобів виразності скульптур рококо.
виховувати інтерес до архітектури та скульптури рококо, ціннісне ставлення до шедеврів мистецтва, почуття прекрасного.

Формувати такі компетентності учнів: культурна обізнаність та самовираження;

цифрова; особиста, соціальна, навчальна; мовна.

На основі оволодіння досягненнями світової та вітчизняної культури формувати сприйняття цілісної картини світу, загальнолюдські цінності, повагу до традицій, звичаїв, стимулювати сприйняття та розуміння національної та інших культур; сприяти вмінню бачити красу оточуючого світу, чуттєво-емоційно сприймати твори мистецтва, виявляти пізнавальну активність; вчити розумінню мови мистецтва як форми міжособистісного спілкування; почуттів інших людей; усно описувати твори мистецтва; вміти брати участь у дискусіях; долучатись до співнавчання та взаємонавчання; уміти працювати у групі та усвідомлювати взаємозв'язок та відповідальністьі під час виконання спільної роботи; формувати вміння користуватися літературою, репродукціями творів художників, стимулювання до роботи з комп’ютером; формування вмінь користуватися новими інформаційними технологіями; розвивати поняттєво-логічне мислення; вміння визначити мету, способи та організацію її досягнення; здатність до самоаналізу та самооцінки.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: ноутбук, проектор, роздатковий матеріал (для роботи в групах, для створення колажу), клей, ножиці, маркери, папір для фліпчарту,

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Перевірка готовності до уроку. Вітання.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

На минулих уроках ми з вами ознайомились із кращими зразками мистецтва бароко.

Давайте пригадаємо деякі поняття з вивчених тем.

Опитування учнів у форматі бесіди (учні відповідають за бажанням):

Що таке бароко? Де виник стиль та коли?

Як ще називають період українського бароко? Чому?

Що вас найбільше вразило під час вивчення теми? Чому саме?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми, мети, головних завдань уроку.

1. Сьогодні ми продовжимо вивчати художні стилі та познайомимось з кращими шедеврами нового стилю.

2. Щоб дізнатись тему сьогоднішнього уроку пропоную вам розгадати наступну анаграму: ОКОРОК

(Розгадують тему - РОКОКО)

3. Інструктаж щодо заповнення опорної схеми.

На сьогоднішньому уроці ми створимо разом опорну схему «Рококо». Наше завдання опрацювати 3 блоки: «Загальна характеристика рококо», Архітектура» і «Скульптура».

Отже, відкрили зошити, зробили розбивку на основні блоки.

З першим блоком допоможу я вам, а з іншими вам доведеться впоратися самостійно. На вас чекає робота в групах, створення спільними зусиллями інформаційного колажу та презентація отриманих результатів.

4. Вправа «Дорога сподівань» для налаштування на подальшу роботу. На великому аркуші паперу намалювати символічну дорогу (по діагоналі листа), запропонувати учням на стікері написати, що бажаєте отримати від уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА стилю. (можна створити заздалегідь графічний конспект та демонструвати учням під час пояснення нового матеріалу, або ж створювати під час розповіді)

На початку 18 століття у Франції зародився і поширився по всій Європі новий мистецький стиль - Рококо (Rococo).

В перекладі з французької означає «раковина, черепашка, мушля»

Рококо виник при дворі французького короля Людовіка ХV. Тому його часто називають «королівським стилем», «стилем французької аристократії», «галантним стилем».

Хтось говорить про те, що рококо - наступник пізнього бароко, однак, за своїм настроєм і формам це щось інше. Цей стиль відрізнявся граціозністю, легкістю, витонченістю, дещо навіть кокетливим характером.

З бароковим стилем Рококо об'єднує прагнення до завершеності форм, однак якщо бароко тяжіє до монументальної урочистості, то Рококо віддає перевагу витонченості і легкість. Більш темні кольори і пишна, важка позолота барочного декору змінюються світлими пастельними тонами - рожевими, блакитними, зеленими, з великою кількістю білих деталей, кольору слонової кістки та золота.

З одного боку легковажність, а з іншого - витонченість, досконалість форми, відмінний художній смак.

Майже головним словом доби рококо було слово «примха» (каприз). У мистецтві визначається легкими, нервовими, ніжними та химерними формами («грайливе» рококо). Він виявився насамперед у розплануванні і декорації інтер'єру (палаців, церков, костьолів). В добу рококо скульптура (переважно поліхромна) стала істотною частиною архітектурної композиції, а орнамент (зокрема у різьбі) набрав форм мушлі («rocaille»). У добу рококо широко розвинулося мистецьке ремесло — ткацтво, ювелірство, порцеляна, меблі, гобелени.

Вельможі доби рококо поставили за мету щоденні насолоди. Насолодам повинні були сприяти розкішні інтер'єри палаців і церков, розкішні сукні, черга свят в садах бароко і в павільйонах влітку, а взимку в палацах. Надміру використовувалась косметика — білила, пудра, рум'яна, чорна фарба(сурма)для брів, мушки. Косметику рясно використовували як шляхетні жінки, так і чоловіки. Особливого поширення набуло використання мушок на обличчі — різне розташування мушок мало своє значення для обізнаних в куртуазних іграх вельмож.

В живописі доби рококо переважали свята і театральні вистави, безкінечні закохані пари міфологічних персон, штучні і приємні пейзажі, пристосовані лише для побачень, флірту, танців, шляхетного і легковажного дозвілля. В портретах — всі підкреслено усміхнені, люб'язні, витончені, але це була маска, що приховувала численні недоліки осіб і надзвичайно складні проблеми.

Це був бенкет посеред чуми — з штучно скасованими проблемами, туберкульозом, сифілісом, бідністю, смертю.

Примхливе і чудернацьке мистецтво рококо було скасоване новою і могутньою хвилею класицизму кінця 18 століття і стилем ампір.

3. Основні елементи

Для рококо характерні важливі характерні декоративні елементи.

Рокайль, картуш, маскарони

4. Первинне закріплення.

Отже, пригадаємо, загальну характеристику стилю рококо.

Коротке опитування для перевірки почутого.

- Що таке рококо? Що означає слово?

- Де і коли виник? - Які елементи рококо бачите на фото?

Об’єднання в групи «Атоми і молекули» (якщо є час)

Вправа «Атоми і молекули».

Уявімо собі, що всі ми атоми. Атоми виглядають так (показати). Атоми постійно рухаються і об’єднуються в молекули. Число атомів у молекулі може бути різне, воно визначається тим, яке число я назву. Ми всі зараз почнемо швидко рухатися, і я буду говорити, наприклад, три. І тоді атоми повинні об'єднатися в молекули по три атома в кожен. Молекули виглядають так (показати).

Хвилинка релаксу (вправа для профілактики втоми «Квітка-Свічка»)

Закрийте очі, уявіть перед собою надзвичайно красиву та ароматну квітку, вдихніть її аромат, а потім видихніть так ніби перед вами свічка. З кожним видихом втома покидає вас, а з кожним подихом – ви наповнюєтеся енергією та силою.

РОБОТА В ГРУПАХ

1 – група «Архітектура рококо»

2 – група «Живопис рококо»

3 – група «Скульптура рококо»

4 – група «Українське рококо»

Презентація роботи груп. (колажі потрібно закріпити на стіні для загального доступу) Під час виступів груп, учні продовжують заповнювати індивідуальний конспект у зошиті.

Завдання для груп

1 – група «Архітектура рококо»

Архітектура стилю рококо представляє собою легкість і грайливість, втілення капризів в інтер'єрі та декоративному мистецтві.

Більшість будівель рококо — це приватні будинки аристократії: багаті міські особняки і заміські палаци з міцним муром. Кімнати часто мали криволінійні обриси і являли собою вишукані асиметричні композиції. У центрі зазвичай розміщувався парадний зал, так званий салон. Кімнати були невеликі, з низькими стелями. Натомість вікна в таких спорудах робили дуже великими. Інтер’єри будівель рококо були оформлені скульптурними й іншими декоративними прикрасами, живописними полотнами на фантастичні теми і великою кількістю дзеркал.

Характерні риси архітектури рококо: оздоблення скульптурою, ліпленням, криволінійними обрисами, асиметричними композиціями, у центрі будови обов’язковий парадний зал — салон, кімнати маленькі з дуже великими вікнами зі скульптурними і різьбленими прикрасами, дзеркалами.

Характерним зразком архітектури рококо є королівська резиденція Сан-Сусі, побудована архітектором Г. Кпобельсдорфом у Потсдамі (Німеччнаа) для короля Фрідріха II (1745-1747 рр.).

2 – група «Живопис та декоративне мистецтво рококо»

Декоративне мистецтво рококо належить до вищих досягнень мистецтва XVIII ст. по вишуканості, красі асиметричних композицій, за духом інтимності, комфорту і особистої зручності. Всередині будинок завжди прикрашався настінним живописом, гравюрою, килимами, гобеленами. Стиль рококо прагнув зорово зруйнувати конструкцію будинку. Для цих цілей використовувалися масштабні розписи і величезні дзеркала. Замість просторих парадних залів бароко з’являються невеликі ошатні салони рококо. Відмітна риса рококо — дрібний стилізований рельєфний орнамент у виді переплетень, гротесків, зави-тків із використанням зображень масок, квіткових гірлянд і рокайлі — орнаментного мотиву у вигляді стилізованої асиметричної мушлі. Орнаментація використовується повсюдно — в обрамленні вікон, дверей, стінних просторів усередині будинку тощо.

Меблі стилю рококо — витончені, невеликі за розмірами, з округленими кутами, вигнутими ніжками, спинками і підлокітниками, дивани з подушечками прикрашені різьбленням і бронзовими накладками у вигляді гірлянд квітів, рослин, раковин.

Види меблів: м’які крісла, стільці, дамські секретери, кавові столики і столики для сніданку в ліжку, письмові та швейні столи.

Матеріали: липа, горіх, червоне дерево, вишня, пальмове дерево.

Кольори: золотий, пастельні тони: блакитні, зелені, рожеві, жовті, кремові, білуваті і колір слонової кістки, глянцеві коричневі, фіолетово-синій, зелений, рожевий.

Франсіско Гойя. «Гра у велетнів», бл. 1792 р. Національний музей Прадо.

Олександр Рослін, Портрет архітектора Перроне з дружиною, 1759

Ніколя Ланкре, «Танцівниця Камарго», 1730

3 – група «Скульптура рококо»

3 початку століття скульптура значною мірою розвивалася в залежності від принципів оздоблення інтер'єру рококо, вона часто втрачала монументальність, набуваючи більш камерного і декоративного характеру. Для скульптури цього періоду характерний перехід до світської невимушеності та витонченої грації, динамічності та легкості форми, використання всіх можливостей передачі найтонших переходів світлотіні. Із середини XVIII століття з’явилося тяжіння до простоти, строгості і лаконізму. Більшість скульптур виступали як засіб декору, а не монументальні роботи.

Великого поширення в мистецтві рококо і всього XVIII століття отримали портретні бюсти і маленькі скульптурні групи або статуї іупальпиць, німф, амурів.

Найвідоміші скульптори: Е. Фальконе, Ж.-Б. Лемуан, Ж.П. Пігаль, Клодіон, Ж. Гудон, М. Браун.

Матеріали: мармур, теракота, бронза.

Види скульптури: рельєфи, невеликі статуї для садів, парків та приміщень, фонтанні скульптури.

Рококо » Народна Освіта

4 – група «Українське рококо»

Центром розвитку скульптури рококо в Україні був Львів. У добу раннього рококо тут працювали переважно майстри німецького походження, а згодом — французького. До авторів численних статуй, що прикрашали римо-католицькі храми, відносять Т. Гуттера, К. Кученратнера, Т. Фершера, Ю. Маркварта та інших.

Стиль рококо вніс істотні зміни як у побудову, так і в декорацію іконостасів. Іконостаси цієї доби не мають суцільної площі і не зберігають симетрії та структурної логіки. Як декоративні елементи (або замість ікон) подекуди з’являються скульптурні зображення. Тлом для орнаментики царських воріт стає решітка або штахетка, виноградну лозу замінюють мушлі або орнамент з тонких вигнутих галузок, стилізованих на зразок мушель, а також орнамент у формі вогника, іусені тощо.

Иоганн-Георгій Пінзель (якого називають українським Мікеланджело) — галицький скульптор середини XVIII ст., представник пізнього бароко і рококо, започаткував Львівську школу скульпторів. Розквіт творчості И.Г. Пінзеля пов'язаний з архітектурою у Львові та Бучачі. Найважливішими прикметними особливостями його стилю є монументальний характер величних фігур, духовна наповненість образів, активне моделювання тіл, деталізація облич, своєрідні «кристалізовані» складки одягу.

У мистецькому промислі поряд ремісничих центрів і організацій, виникли гетьманські меблярські майстерні на Чернігівщині й маґнатські у Карці та ін. У меблярстві працювали майстрі-різьбарі з Глухова, Ніжина, Одеська. Меблі доби рококо — легкі, малі, м'які, вигнутої форми, мальовані білим із золоченою різьбою. Основний декоративний мотив — мушля. Порцеляну в стилі Рококо виробляли фабрики у Корці, Волокитині та ін. Високий мистецький рівень виявляло ювелірство доби Рококо.