Урок мудрості " Будьмо взаємно красивими. "

Про матеріал

створення партнерської атмосфери в гімназійному колективі

класу через взаєморозуміння, взаємну допомогу;

підвищення психологічної стійкості та відпрацювання життєвих навичок,

які сприяють підтриманню емоційної рівноваги та ціннісних ставлень

особистості до соціуму
Перегляд файлу

Додаток 5

 

 

 

 

ПРОЕКТ

«Від праці над собою до спільного діяння»

 

 

Модуль І

«Для людини – рідний край, а для бджоли – квітковий рай»

 

 

Тема заходу :

«Будьмо взаємно красивими»

 

 

 

Форма проведення: урок мудрості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: «Будьмо взаємно красивими»

 

 

Мета: створення партнерської атмосфери в гімназійному колективі                                   

           класу через взаєморозуміння, взаємну допомогу;  

           підвищення психологічної стійкості та відпрацювання життєвих навичок,

          які сприяють  підтриманню емоційної рівноваги та ціннісних ставлень         

          особистості до соціуму.

 

 

Завдання:

  • створити умови для розвитку особистості учня, прояву його індивідуальності та суб’єктивності;
  • розвивати емоційно-чуттєву сферу та ціннісне ставлення учня до себе та оточуючих;
  • формувати партнерські стосунки в класному колективі та сприятливе

середовище  для творчого успіху та життєдіяльності гімназистів.

 

 

Форма проведення: урок мудрості.

 

 

Обладнання: реквізити для вправ, кольорові олівці, папір.

 

 

 

Епіграф:

Написала б скрізь курсивами:

  • Так  багато на світі горя ,
    Люди, будьте взаємно красивими!

 

                                                   Ліна Костенко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід заняття

 

1.  Вступне слово вчителя

Сьогодні ми продовжуємо з вами досліджувати наш внутрішній світ:

почуття, емоції, вчитимемося розуміти одне одного, розвивати партнерські стосунки .

Вчора, ідучи додому, я зустріла засмученого хлопчика, він вразив мене своєю пригніченістю. Цього хлопчика ви, мабуть, знаєте , а може, і ні. Можливо, ви його зустрічаєте щодня або ні. А можливо, він є серед нас .

Тому запрошую вас разом прожити  з  Іванком його один день. (показую силует)

 

Інструкція

Кожен із вас отримав символічний образ Іванка. Квітка посередині

символізує його внутрішній світ: настрій, емоції, почуття …

Я буду розповідати вам його історію. Коли ви відчуєте, що Іванку погано,

 з кожною невдачею хлопчика відривайте пелюстку квітки (показую, як я це роблю).

Іванкова історія

Зранку щасливим та веселим  осінніми вулицями  ішов до школи Іванко. На його устах сяяла особлива усмішка – усмішка майбутнього щасливчика.

       Коли хлопчик підійшов до дверей гардеробу, влетіли старшокласники.

« Ану , малий , посунься»,- штовхнули його своїми портфелями .

Пропустивши старшокласників,а також і дівчаток, Іванко нарешті здав свою куртку в гардероб .

Проте часу вже не залишилось, бо пролунав дзвінок на урок .

          Коли хлопчик зайшов у клас, уже почався урок, вчителька математики нагадала йому , що в них самостійна робота, і він не зможе її написати.

Засмучений Іванко так і не зміг  розв’язати задачу, бо учителька забрала з його рук  недописані завдання .

         Перерва виявилась непростою, адже однокласники вирішили пограти у футбол його пеналом .

        Але другий урок – улюблений ,образотворчого мистецтва. На уроці вчителька показувала, як робити аплікацію. В  Іванка  було багато нових ідей , і він із захопленням формував свій виріб .

«Хіба я так показувала?» - обурилася  вчителька   і кинула аплікацію до інших робіт. На обід у їдальні були макарони, яких так не любив Іван, а йому так хотілося їсти.

        На уроці літератури вчителька поділила клас на групи для рольової гри.

Іванко потрапив у групу з дівчатами ,які не хотіли з ним працювати.

«З ним не цікаво, він не зможе!» - сказали дівчата і розібрали найцікавіші завдання. Тоді Іванко сам потихеньку почав складати твір-роздум.

Але як не старався, нічого не виходило. Йому здавалося, що він єдина дитина в класі, яка не може цього зробити.

        Ось так минув один день із шкільного життя  Іванка.

Обговорення історії

 

Подивіться на квітку, що символізує внутрішній світ Іванка. Що з нею сталося?

 

  1. Чим схвилювала вас історія про Іванка? Від чого залежав його настрій?
  2. Які почуття та емоції відчував Іванко протягом дня? Чи переживали ви щось подібне?
  3. Подумайте, як наші вчинки і слова впливають на настрій і почуття тих, хто поруч?

 

Підсумок вправи

 

Чи зможемо ми  допомогти хлопчику відновити внутрішню гармонію, душевний  спокій, задоволення собою?

 

Незабаром День Святого Миколая, всі очікують подарунків.

 

Допоможімо хлопчику повернути хороший настрій порадами-подарунками, які покладемо під подушку Іванкові ( на кольорових кульках учні записують поради-подарунки для Іванка).

 

 

Вправа «Уміти прощати»

Слово вчителя

Уміти прощати… Що означають ці слова, кожен переконався на власному досвіді. Як буває сумно, коли хтось тебе образив. Чи замислювався ти коли-небудь над питанням: що відчуває скривждена людина?

 

Учитель об’єднує учнів у три групи, кожна отримує завдання.

На виконання вправи – 10 хв. По завершенні кожна група презентує свої результати роботи.

 

Група 1.

За допомогою міміки та жестів показати стан ображеної людини; що ти відчуваєш, коли тебе хтось образив.

А якщо ти винен у сварці з іншими, чи вмієш ти визнати свою провину? Коли і як ти це робиш?

Чи вмієш ти просити вибачення? Як ти зазвичай це робиш?

Як змінюється настрій іншої людини, коли хтось попросив у неї вибачення?

Як треба сприймати чиєсь вибачення? Що можна відповісти?

 

Група 2.

Розіграти сценку, в якій дійові особи мімікою показують зміну в настроях людини (можна запропонувати дітям показати вирази обличчя людини, яка сама не вибачає іншим або яку не вибачила інша людина.)

 

Група 3.

Намалювати два малюнки: ображену людину та людину, яка ображає.

 

Рефлексія

Обговорення результатів діяльності.

Що ви відчуваєте, коли просите вибачення?

Що ви відчуваєте, коли у вас просять вибачення?

Що легше: попросити вибачення або вибачити? Чому? Що з цього ви вже вмієте робити, а чого вам  ще треба навчитися?

 

Вправа «Злови думку»

Робота над прислів'ями

Чому, коли і про що, кому так говорять?

Сказане не повернеться.

Рис розсипав - ще збереш, сказав слово - не вернеш.

Одне погане слово скажеш - почуєш десять.

Образи - це докази тих, хто неправий.

Лагідне слово - ключ до серця.

Від ласкавих слів утихає гнів.

Підсумок вправи

Що ж треба робити для того, щоб навчитися вибачати іншим? Для чого це потрібно будь-якій людині? Від чого це допоможе кожному застерегти себе в житті?

 

 

 

Вправа "Конверт дружніх порад"

Учитель заздалегідь готує конверт із картками, які вміщують недописані фрази або запитання, що відображають яку-небудь ситуацію.

Вам потрібно завершити речення порадою.

"Якщо поганий настрій, ...";

"Якщо поганий настрій, а завітав товариш...";

"Коли буває дуже сумно,  як правило...";

"Коли буваєш злий на когось, то...";

"Коли з тобою не хочуть сидіти за партою, то…" .

 

 Учні зачитують свої поради, укладаючи «Конверт дружніх порад».

 

Підсумкове слово вчителя

КОЛО РАДОСТІ (Бруно Ферреро)

        Одного дня селянин, який жив неподалік від монастиря, підійшов до його брами й енергійно застукав у неї своєю мозолистою рукою. Коли воротар відчинив, чоловік, усміхаючись, показав йому великий кетяг соковитого винограду:
  - Брате-воротяру,- сказав селянин,- знаєте, кому я хочу подарувати цей чудовий виноград?
  - Може, настоятелеві або комусь із старших отців монастиря?
  - Ні! Вам!
  - Мені?!- монах аж почервонів із радості.-Хочете дати його саме мені?
  - Авжеш! Ви поводилися зі мною як приятель і завжди допомагали мені, отож хочу, щоб ви поласували цим виноградом.
         Монах-воротар поклав виноград на тарілку й поставив її на стіл. Він довго-довго дивився на нього: який гарний і смачний виноград!
        Та ось у ченця майнула думка:"Чому не занести цей кетяг настоятелеві, щоб і його втішити?"
        Він узяв тарілку з виноградом і поніс до настоятеля.
        Настоятель і справді щиро зрадів, але пригадав собі, що в монастирі живе старий та хворий монах, і подумав:"Занесу йому цей виноград. Нехай він хоч трохи потішиться".
         І кетяг винограду потрапив до келії слабосилого ченця. Але він там не затримався. Старець подумав, що виноград напевно, сподобається кухареві, який увесь день працює, і передав виноград йому.
        Але кухар послав його монахові-паламареві, а той поніс виноград наймолодшому братові, котрий вирішив подарувати гроно іншому монахові.
         І так монах до монаха той виноград знову повернувся до вороторя.
Отак замкнулося коло. Коло радості.
 

doc
Додано
8 січня 2019
Переглядів
1787
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку