Урок мужності "Герої нашого часу"

Тема: Герої нашого часу

(сценарій виховної години присвяченої пам’яті героям Небесної сотні)

Мета: вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні, ознайомити школярів з окремими постатями героїв Небесної сотні; прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість,  розвивати бажання стати гідними громадянами України.
 

Обладнання: комп’ютерна техніка, комп’ютерна презентація,  фотоматеріали, музичне оформлення, вислови, плакати.

 

(Звучить пісня «Ангели Майдану» Павло Дворський)

 

1. Небесна сотня – то в серцях вогонь

Він гаряче палав за Україну.

Від нині тихим співом заспокой

Ти, земле рідная, свою дитину.

 

2. Пташиним співом, шелестом трави

Блакитним небом, золотим колоссям

Останній раз, як мати пригорне

Чоло високе в обранку волосся.

 

3. Небесній сотні шана й молитви

За чисті душі, що злетіли в небо.

Їм шлях високий Боже освяти,

І в мирі, Господи,

Прийми до себе.

 

(Кліп «Небесна сотня. Юні Ангели»)

 

4. День 20 лютого 2014 року став найчорнішим днем в історії незалежної України. А сто загиблих назавжди увійшли в історію як Небесна сотня.

 

  5. Трагічною зимою 2014 року українці змогли довести всім, а найперше – собі, що ми сильна нація, яка прагне добра, щастя, можливості жити в квітучій розвиненій державі і готова відстоювати свої прагнення навіть зі зброєю в руках.

 

6. Мільйонам українців події на Майдані допомогли усвідомити, що бути патріотом України – це значить не лише безмежно любити свою країну, піклуватися про неї, працювати на її благо, уславлювати добрими справами і великими досягненнями, а й  віддавати за неї своє життя…

 

7. 80 днів і ночей… Тривожних, заплаканих і вимолених… Три місяці, залишивши свої родини, тисячі людей стояли на вулицях, день і ніч, у морози, заради одного – щоб домогтися свого, щоб їхній біль хтось почув.

В один день тисячі простих українців стали солдатами свого народу. Звичайні мирні люди. Інтелігентні, жартівливі, люблячі. Інженери, водії, вчителі, колишні військові, безробітні, студенти, учні.

 

8. «Ми прийшли сюди перемогти або померти», – заприсяглися вони на барикаді на Грушевського. І Перемога прийшла.  В Україну повернулася надія. Велика перемога маленьких людей. Людей з гарячими серцями і мужніми душами. Перемога кожної людини, яка стояла на майданах, передавала гроші у церквах, їжу чи одяг, плакала чи молилася.

 

9. За цю перемогу заплачено велику ціну – щонайменше сто життів. Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Вони загинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей.

 

10. Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній пам’яті, бо «Герої не вмирають!»

 

(Кліп «Білі лебеді у небесах…»)

 

11. …і мовчки сотня непокорених героїв 

 відходила у чисті небеса,

 і погляди знесилених мільйонів

 дивились вслід братам, батькам, синам;

Вони загинули за нас весною

Віддали все що було в їхньому житті

І ринули у небо сотнею святою

Боронити звідти нас від ворогів

Герої не вмирають. Просто йдуть
з Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті.
Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть…
Героєм слава – вписано у серці.

 

12. В трагічні дні нашої держави під час протистоянь у Києві загинули і наші земляки:   Васильцов Віталій Валерійович загинув 18 лютого 2014 р., Пагор Дмитро Олексійович загинув 19 лютого 2014 р., Шеремета Людмила Даниїлівна, Дзявульський Микола Степанович, Корнеєв Анатолій Петрович, Боднарчук Сергій Михайлович загинули 20 лютого 2014 р.,

Мазур Артем Анатолійович загинув 03 березня 2014 р..

13.  Майдан… з Героями іде прощання…

Тисячі людей зібралися в цю мить.

Для когось на землі вона передостання,

А хтось в землі сирій вже мирно спить…

 

14. Вже не побачить батько, не зустріне мати…

Живого сина в світі більше вже нема…

Прийшли у путь останню проводжати

Своїх Героїв… вічна їм хвала…

 

(Пісня «Мамо, не плач»)

 

15. Не плачте, мамо. Ваш син у Небеснiй сотнi. Йому вже не болять рани. Вiн прийде, коли Ви спатимете, i розкаже, як любить Вас. Не плачте, тату. Дайте поплакати Українi. Вже не тече кров iз ран Вашого сина. Не пече йому у грудях бiльше. Вже у сотнi своїй небеснiй стоїть на вартi. Праворуч  вiд Бога. А ліворуч –  його побратими Андрiйки, Васильки, Iванки, Назари, Устими–  усі тi, хто нинi названний Небесною сотнею. Вони були звичайними хлопцями, а стали Героями, бо в мить останню вiддали нам найдорожче, що мали,  – життя своє. За нас вiддали. Аби ми жили. Долюбили за них, дiтей їхнiх доколихали, пiсень за них доспiвали. Не плачте, мамо. Дозвольте поплакати свiтовi.

 

16. Кожна значна історична подія має притаманні лише їй символи. Але самі не відаємо, чому такий знак ураз з'являється. Ось десятки, а може, сотні років тому співали лемки про те, як пливе кача тисиною. Про розмову матері з сином, який сам не знав, де погине, але відчуває, що таки поляже, й могилу «виберуть йому» «чужі люди».

 

17. Давня лемківська пісня «Пливе кача по тисині»  стала тугою, смутком, неофіційним жалобним гімном України. Під цей пісенний щем, його багатоголосся тисячі українців прощалися з Героями Небесної Сотні, і тепер цей твір повів наш народ у пам'ять про тих, хто навічно впав на Майдані за нашу свободу.

Пісня «Пливе кача по тисині»

 

18. Революція Гідності довела усьому світу, що український народ неможливо поставити на коліна. Це народ волі, сили та незламного духу. Разом ми обов’язково переможемо. Разом ми – велика сила. І тільки разом ми здатні змінити нашу країну на краще. Це довели сто безстрашних героїв нашої держави – герої Небесної Сотні.

19. І як казав не просто великий поет – великий українець Тарас Шевченко «І на оновленійземлі врага не буде супостата, а буде син і буде мати, і будуть люди на  землі». Ми будемо молитися аби ці слова теж стали пророчими. 

(Кліп «Молитва за Україну»)

20. 20 лютого у День Героїв Небесної Сотні, нам усім потрібно згадати події, що сколихнули світ, змінили хід історії, усіх патріотів, які поклали свої голови за наше майбутнє. 

21. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення держави! Нехай кожен з нас запалить свічу пам'яті,  яка  буде даниною поваги тим, хто навічно пішов від нас, але залишився у наших серцях! Слава Україні! Слава Небесній Сотні!

 

22. Нехай кожен з вас  торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цих  свічок нехай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

 

23. Героям Майдану, впавшим за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.

 

(Стук годинника)
(Хвилина мовчання)
 

24. Тож  пам'ятайте про наших героїв,

що за волю поклали безцінне життя,

що творили історію, наше минуле,

у яке вже нема вороття.

 

25. Ми ще не раз згадаємо цю весну

І ці події , і цей кривавий шлях

І закарбуємо у серці "Небесну Сотню"

Яка тепер на небесах!

(Гурт «Вітер знає» «Герої не вмирають»)

26. Сьогодні Україна переживає тяжкі випробування. Здригається українська земля на сході країни від гарматних пострілів, кулеметних черг, розривів мін. Знову гинуть на злеті молоді і сильні, вірні сини України… Як боляче стискається серце від того, що наша ненька - Україна знову у вогні і стражданні…

 

27. Нам треба об'єднатись воєдино,

Бо мрії й прагнення в нас одні –

Щоб стала вільна й сильна Україна,

Ми скажем усі разом: «Ні – війні».

 

(Пісня «Я бажаю вам щастя і миру»)

 

28. І кожен з нас бажає одного: щоб над нашою рідною Україною було мирне небо. Таке безмежне і високе! І щоб кожен міг здійснити свій злет у вільній, щасливій, квітучій країні – Україні, яку щиро любимо і якою безмежно пишаємося!