Урок мужності "Ми - патріоти" 2 клас
Про матеріал
Урок мужності "Ми - птріоти" проведений з учнями 2 класу, присвячений захисникам і захисницям нашої країни від ворога. В здобувачів освіти формуються навички любові до рідної країни, поважне ставлення до захисників, які боронять рідний край, виховуються почуття птріотизму та відданості рідній УкраїніТема. Урок мужності. Ми – патріоти!
Мета: розширитизнанняучнів про нашу Батьківщину – Україну;
виховувати в учнівлюбов до України,почуття патріотизму, гордість за свою Батьківщину – Україну, повагу до її захисників – учасників АТО;
виховувати патріотичну свідомість;
розвивати бажання стати гідними громадянами України,
довести до свідомостіучнів, що ми самівідповідаємо за долю нашоїдержави, щокоженукраїнець повинен матиактивнугромадянськупозиціющодоподій на сходіУкраїни.
Обладнання: державна символіка, карта України, білі паперові голуби, ручки, олівці, малюнки, яківідображаютьщасливежиття в мирний час та зображаютьстрахіттявійни.
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети уроку
Учень: На землівеликій є одна країна
Гарна, неповторна, красна, як калина.
І живуть тут люди добрі, працьовиті,
І скажу, до речі, ще й талановиті.
Учениця: Землю засівають і пісеньспівають,
На бандуріграють і віршіскладають
Про ліси і гори, і про синє море,
Про людей і квіти…
Учитель: То скажіть же, діти,
Щоце за країна?
Учні (хором): Це наша славна Україна!
Учитель: Сьогодні на уроцімужності ми поговоримо про Україну, про події на сходіУкраїни, про людей, якізахищаютьїївідтерористів, бандитськихугрупувань та найманців.
На дошці написаний вірш. Я вам його прочитаю. Першібукви кожного рядочка віршапідкажуть про щоцяпоезія.
У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, дек не спитай.
Ріднішаїм своя пустиня,
Аніж чужий в пустині рай.
Нема без коренярослини,
А нас, людей, - без Батьківщини.
Учень 2: Україна – рідний край,
Поле, річка, синій гай.
Любо стежкою іти,
Тут живемо я і ти.
Діти, Україна – це наша рідна земля, рідний край, де ми народилися. Їїбагатство – цехліб і цукор, сталь і вугілля, літаки і комп’ютери. А щетихі озера, безкраї лани пшениці, квітучі поля льону, вишневі сади. Це гори Карпати і шахтиДонбасу. Це – калина, барвінок, м’ята. Україна – це земля, де ми з вами живемо, де живутьнашірідні, де жили наші предки. І все це треба любити, пам’ятати, берегти!
Релаксація: учитель зачитує вірш з незакінченими рядочками,а учні римуючи його доповнюють
ВІРШ ПРО УКРАЇНУ
Ось небо блакитне і сонце в зеніті!
Моя Україна найкраща у … (світі!)
Моя Україна – це ліс і озерця,
Безмежні степи і чарівні … (джерельця).
Красиві пейзажі і гори високі,
Маленькі струмочки і річки… (глибокі).
Сади чарівні, мальовничії села,
Моя Україна – це пісня … (весела).
Це щира, багата, як світ її мова,
Крилата така, мелодійна … (чудова.)
Її обереги верба і калина,
Найкраща у світі – …( моя Україна).
Бо нам найрідніші Вітчизна і мати.
То як же нам, дітям, її не кохати!
Моя Україна – козацькая слава!
Така волелюбна й мирна … (держава).
Вона дорога нам, і рідна, і мила,
Бо світ перед нами, як мати, … (відкрила).
Вітчизна свята, дорога Україна,
Для кожного з нас ти у світі – … (єдина).
IІI. Актуалізація опорних знань «Мозковий штурм». Складання асоціативних кущів по кожній групі «МИР», «ВІЙНА»
- Розглянемо і проаналізуємо малюнки. Спробуємо замінити кожну групу малюнків одним словом. Що ми можемо сказати про малюнки першої групи? (На малюнках зображена війна, зруйновані будинки, стрілянина, налякані і голодні діти…)
- Що ми можемо сказати про малюнки другої групи? (А на цих малюнках зображений мир і спокій, чудова природа, усміхнені діти).
ІV. Бесіда вчителя з учнями
Ми з вами навчаємося, живемо в мирі. А є такімісця в Україні, на сходідержави (показує на картіУкраїни зону АТО), де діти не маютьзмоги зараз ходити до школи. Там іденеоголошенавійна. Бандитськіугрупування, терористи та солдатистріляють у мирних людей, по школах, дитячих садках, будинках, аеропортах. Є поранені, багато людей убиті. Триває АТО – антитерористичнаоперація. На сходінашоїкраїни в окремихмістах, селах не працюютьшколи, дитячі садки. Немає газу, води, світла. Люди вимушеніголодувати, жити в підвалах.
Люди, якізахищають нашу Вітчизну – герої. Вони мужні, сміливі, сильні. Є такі і в нашійхарківській землі. Хвала їм і слава.
Але є вже і загиблі.
V. Хвилинамовчання
Учитель: Давайте, діти, встанемо і пом’янемохвилиноюмовчанняцихгероїв і всіх тих, хто не повернувсядодому з війни живим. (Запалюється свічка)
VІ. Підсумки уроку. Рефлексія
Учитель: Хочу вам, мої маленькі, цей урок мужності завершити віршем, який написала Світлана Александрова 31 серпня 2014 року про героїв, які не вмирають. Вони вічно житимуть у наших серцях, у пам’яті.
Герої не вмирають
Я дивлюсь на світлини бійців,
Щирі посмішки, втомлені очі,
Сиві скроні та безліч рубців…
А мій розум сприйняти не хоче:
Це не сон, не синдром маячні,
Це війна не в далекій країні,
Не в Іраку чи десь там в Чечні,
А в вишневій моїй Україні.
Саме зараз вони, вояки,
Схід країни від зла захищають,
Б’ються на смерть мої земляки,
Кров’ю землю святу поливають,
Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар та війни.
Віддають найцінніше – життя,
України найкращі сини!
Перед вами лежать вирізані з паперу голуби. Пропоную вам написати слова підтримки нашим героям-воїнам ,які беруть участь в АТО. Учні записують свої побажання, слова підтримки на голубах з паперу та прикріплюють їх на дошці.
- Ці голуби ми зможемо передати бійцям АТО. Вони ще впевняться в тому, що ми про них знаємо, думаємо і піклуємося.
Учитель: Не забувайте, що ви – діти землі, що зветься Україна. Любіть свою Батьківщину. Вона у нас – єдина!