Урок на тему: "Блаженні убогі духом" 11 клас.

Конспект уроку для 11 класу

Тема: «Блаженні убогі духом»

Мета: Допомогти зрозуміти, що згідно з Христом, шлях нашого щастя полягає не у примноженні його зовнішніх атрибутів, кількості матеріальних благ, а в досягненні певного внутрішнього стану, що його Христос означує, Євангельським зворотом, убогість духом.

«Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне»

(Мт. 5.2-3)

«Не їжа – зло, а обжерливість, не дітонародження, а блуд, не гроші, а грошолюбство, не слава, а марнославство: а раз так, то в існуючому нема нічого злого, воно лише у зловживанні існуючим.

(Максим Ісповідник)

Хід уроку

І. Організація учнів;

ІІ. Актуалізація опорних знань;

1. Чому людина поза Богом не знайде повного щастя
2. Коли люди почувається щасливою
3. Як починає своє повчання Соломон
4. Що для христеянина є найвищою метою
5.  

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні на уроці ми відгадаємо кросфорд у ключові слова будуть темою уроку. Клас ділимо на три варіанти. На дошці накреслені кросфорди, кожен варіант має свій кросфорд над яким пише варіант. Питання складені так, що  підходять до ключових слів варіанту. В одному слові є на три букви більше, тоді всі п’ять питань є однаковими для трьох варіантів, а три питання додаємо до першого варіанту.

1. Бог є добро і … ( любов )
2. Яким є батько у притчі “ Блудний син  ” ?.
3. Одна з Божих чеснот.
4. Порушуючи Божий Закон людина робить …  ? (  гріх ).
5. Головне в житті людини не матеріальне, а … ( духовне ).
6. Творець світу.
7. Найперше людина покликана до … ( життя ).
8. Хто віддавав свого сина у жертву Богові ? ( Авраам )

1. Опрацювання основної частини.

1. Розповідь вчителя.

 У Нагірній проповіді Ісус проголошує вісім блаженств. Перше блаженство

“  Блаженні вбогі духом ”. Хто ж це вбогі духом ? Як це розумів Христос ?  У чому проявляється блаженство євангельського убозтва ?

 У житті людського суспільства можна розрізнити три роди багатих і три роди вбогих.

 Перші рід багатих становлять ті що посідають багато майна, грошей – це багачі, які посідають гномічне багатство. Другий рід багатих, ті що займають визначні становище у суспільстві. Третій рід багатих -  ті які мають широку освіту – тобто інтелектуальне багатство.

 Розрізняємо також три роди убогості : економічна, соціальна та інтелектуальна. Вбогі в економічному значенні -  це ті що дуже мало або взагалі нічого не посідають -  не мають маєтків грошей, вбогі в соціальному значенні – це люди, які не відіграють ніякої ролі у суспільному житті. Вбогі інтелектуально – не освіченні, безпорадні інколи не розумні

 Стоїть питання, який рід убогих мав на увазі Христос, коли проголошував блаженство убогих. Євангеліст Матвій каже про яке убогство йдеться : “ Блаженні вбогі духом ”, а пізніше наводить Христові слова : “ Не збирай …  ”

2. Робота зі св. Письмом.

 Учні шукають ( Мт.5.3),( Мт.6.21 ) і продовжують записувати, потім зачитують. ( Мт.6.19 “  Не збирай скарбів на землі ” , “ Буде твій скарб там буде твоє серце ” Мт.6.21 ).

 Ймовірна відповідь учня – це повчання наголошує нам, що у житті потрібно вміти вибирати найголовніше – не матеріальне, а найбільшу духовну цінність – це вічне життя з Богом, адже воно має перевагу над тимчасовим, короткочасним матеріальним скарбом.

 Слово вчителя: «Євангелист Лука, переповідаючи Христове навчання про блаженства вбогих, каже: «Блаженні вбогі, - бо ваше Царство Боже.» (Лк, 6, 20). А євангелист Матей виразніше каже про яке убозтво йдеться: «Блаженні вбогі духом» (5.3). А пізніше наводить Христові слова: «Не збирайте собі скарбів на землі» (Мт. 6. 19), «Бо де твій скарб, там буде у твоє серце». (Мт 6. 21) Додавши «слово духом», Євангелист Матей відображає правдиве значення слова «вбогий» і, тим самим, дає нам ключ для розуміння цієї убогості – це свобода людського духу, серце і воля від надмірного прив’язання до дібр цього світу, яка за навчанням Христа відкриває нам шлях до щастя Царства Небесного.

3. Читання притчі про багача ( Лука 12,15-21 )

 Лука 12:15-21 І промовив до них: Стережіться зажерливості, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його. І сказав їм притчу: В одного багача був хороший урожай в пол; і міркував він про себе й казав: Що мені робити? куди зібрати плодів своїх? І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і по збираю туди весь хліб мій і все добро моє, і скажу душі моїй: душа! багато добра лежить у тебе на багато років: спочинеш, їж, пий, веселися. Але Бог сказав йому: божевільний! ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому ж дістанеться те, що ти був наготовив? Так буває і з тим, хто збирає для себе, а не в Бога багатіє.

        4.Бесіда по прочитаному

1. Яку людину можна назвати не стриманою у своїх бажаннях ?
2. Який спосіб вів багач на землі ?
3. У чому помилка багача ?
4. Як ви розумієте євангельський “ вислів багатіти в Бога ” ?
5. Чи правильним є міркування багача, мовляв “ маєш добра багато в запасів на багато років ?
6. Від чого притча застерігає людину ?

5.Слово вчителя.

 У Старому Завіті ніхто не називає вбогих блаженними, а убогство – щастям людини. Лише Христос робить революційний крок, називаючи вбогих щасливими, але не всіх убогих, а тільки таких, що “ вбогі духом ”. Христос не розумів під “ убогими духом ” таких, що є обмежені розуму. Христос не осуджував багатства, як і багачів, тільки тому що вони були багаті, те що осуджував Христос – це надмірна прив’язаність до багатства та ставлення його за мету. Тому блаженними називає Христос не бідаків, жебраків. Але тих що духом вільні від маєтків і своїх багатств.

 Ще є цілком особлива «вбогість духа», якої справді Христос не вимагає від усіх людей, але яку він ставить як раду, як заклик до певної групи людей. Це є заклик до практикування євангельської убогості, або убозтва духом, задля Христа, «Євангелія Ради».

 Велич євангельської убогості полягає у тому, що вона є добровільною і випливає зі спонук святої віри. Євангельська убогість – це досконале наслідування Христа, що «будучи багатим, став для нас убогим, аби нас своєю убогістю збагатити».

 Христос міг прийти на світ і жити у достатках, але навмисно вибирає убоге життя, убогих батьків, убогий край, убогих апостолів, убогих слухачів і своїх послідовників, щоб залишити всім своїм визнавцям взірець людини, дійсно «вбогої духом».

6.Робота у зошиті.

1. Завдання : записати правильно речення. Для цього потрібно розв’язати приклад або рівняння.  Над словами є цифри, коли розв’язуємо приклад або рівняння то слово записуємо по тих цифрах, які виходять у відповідях. Відповідь першого прикладу буде перше слово і т.д. Слова написані не по порядку.

 493        5            80              264            1239         300          4

 Вільні, тих , жебраків, блаженними,     що,    багатств, називає,

      2000     720   410       600         8      225     6    2005      400

 духом,   не,    від,  Христос,  але, бідаків, і , маєтків, своїх.

1. 22 × 12 = …                                     9. 1564 – 325 = …
2. 320 ÷ 80 = …                                  10.  2010 – 10 = …
3. 40 × 15 = …            11.  368 + 125 = …
4. 54 × 13 = …                                    12. 299 + 111 = …
5. 15 × 15 = …                                    13. 2004 + 1 = …
6. 720 ÷ 9 = …                                    14. 26 – X = 20
7. 480 ÷ 60 = …                                  15. 369 + 31 = …
8. X + 5 = 10                                       16. 226 + 74 = …

2. Закріплення нового матеріалу.

1. Скільки родів багатих і бідних можна розрізнити житті людського суспільства ?
2. Який рід убогих мав на увазі Христос ?
3. Яку паралель можна провести між притчею про багача і нашою

 темою ?

4. Пояснити слова “ бо де твій скарб, там буде і твоє серце ”
5. Що засуджує Христос ?

3. Підсумок.

 Грецький мислитель Клеон, що жив триста років перед Христом сказав : “ Найбагатший є той чоловік, що найбідніший у пожаданні ”. Велич Євангельської убогості полягає у тому, що вона є добровільною і випливає зі спонук святої віри. Євангельська убогість – це досконале наслідування Христа, що “ будучи багатим, став для нас убогим, аби нас своє убогістю збагатити  ”.

4. Домашнє завдання.

Прочитати притчу про багатого юнака.