Відкритий урок з теми: «Будова і функції опорно – рухової системи»
Підготувала
Вчитель біології
Червонополянського ЗСО
Шишковська С. А.
2020 р.
8 клас
Мета: познайомити учнів з будовою та функціями опорно – рухового апарату; розвивати вміння характеризувати особливості скелета людини, зумовлені прямоходіння; формувати системне мислення й розуміння єдності всіх фізіологічних систем людського організму.
Обладнання: малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати будову і функції опорно – рухового апарату.
Поняття й терміни: опорно – руховий апарат.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку:
Ι – Організаційний етап……………………………………………………2 хв.
ΙΙ – Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності….7 хв.
ΙΙΙ – Вивчення нового матеріалу…………………………...…………….18 хв.
ΙV – Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів….5 хв.
V – Самостійна робота…………………………………………………….8 хв.
VΙ – Підсумок уроку………………………………………………………..3 хв.
VΙΙ – Домашнє завдання……………………………………………………2 хв.
Хід уроку:
Ι Організаційний етап (2 хв.)
ΙΙ Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності (7 хв.)
Перевірка Д/З:
Питання до учнів:
Уявіть, що ви біжите стометрівку. Які фізіологічні системи беруть участь у цьому процесі? (Опорно-рухова, кровоносна та дихальна системи організму)
ΙΙΙ – Вивчення нового матеріалу (18 хв.)
Опорно-руховий апарат складається зі скелета та м'язів.
Скелет – це пасивна частина організму, а м'язи – активна. Кістки скелета є важілями, які приводяться в рух м'язами. Внаслідок цього частини тіла змінюють своє положення стосовно одна одної, переміщають тіло в просторі й виконують опорну функцію.
Людина народжується, розвивається й існує в умовах земного тяжіння, гравітації, і кожний рух пов'язаний з подоланням сили тяжіння, тому опорно-руховий апарат виконує ще й антигравітаційну функцію.
Обидві частини опорно-рухового апарату розвиваються з одного й того самого зародкового листка – мезодерми, і тісно пов'язані між собою анатомічно й функціонально.
Опорно-руховий апарат виконує такі функції:
3. Особливості скелета людини, зумовлені прямоходінням.
Прямоходіння й трудова діяльність вплинули на будову скелета людини.
Вертикальне положення тіла звільнило руки від необхідності спиратися на землю під час ходьби. Рука стала органом праці. Великий палець протиставлений іншим пальцям. Пальці руки рухливі.
Масивні кістки нижніх кінцівок товщі і міцніші ніж кістки рук, тому ноги несуть на собі всю вагу тіла. Стопа людини має склепінчасту будову, що пом’якшує поштовхи під час ходіння, бігу, стрибків.
Хребет утворює 4 плавних вигини, яких немає у тварин. Ці вигини сприяють збереженню рівноваги, пом’якшують поштовхи, яких зазнає тіло при ходінні, стрибках.
Грудна клітка стиснута в спинно-черевному напрямку у зв’язку з вертикальним положенням тіла.
Маса мозку людини більша ніж у тварин, тому об’єм мозкового відділу черепа переважає над лицьовим.
ΙV Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів (5 хв.)
Питання для повторення:
V Самостійна робота (8 хв.)
Учні виконують завдання 1-2 на ст.12 в робочих зошитах (Т. С. Котик, О. В. Тагліна).
VΙ Підсумок уроку (3 хв.)
Систему опори й руху утворюють скелет і м'язи. Опорно-рухова система виконує різні функції: опорну, рухову, захисну, метаболічну та кровоносну. Вертикальне положення тіла, вигини хребта, склепіння стопи і особливо будова кисті людини – основні відміннності її скелета від скелета тварин.
VΙΙ Домашнє завдання (2 хв.)
Вивчити § 9 ст. 30, конспект, опрацювати завд. 3 ст. 12 в робочих зошитах (Т. С. Котик, О. В. Тагліна)