Урок на тему "Чари народної пісні фольклорно - етнографічного колективу

Тема. Чари народної пісні фольклорно – етнографічного колективу «Черво-

     на калина» Будинку культурис.Зносичі. 

Мета:ознайомити учнів із пісенною творчістю фольклорно– етнографічного колективу «Червона калина» Будинку культури селаЗносичі, поглибити їхні знання про народну пісню, її види, значення;розвивати пошуково – дослідницькі інтереси дітей, асоціативне мислення; виховувати інтерес до історії та культури рідного краю.

Обладнання: виставка матеріалів, зібраних під час пошукової роботи,

(лепбук), мультимедійна дошка, відеоматеріали про діяльність колективу.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Інтерактивна форма уроку:мініпроєкт.

Епіграф

Українська пісня – це бездонна душа  

українського народу, його слава.

О.Довженко

Перебіг уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1.Психологічний аутотренінг «Настрій».

Подивіться на дошку і читайте рядочки в другому стовпчику, повторюйте за мною.

Учитель                                                                       Учні

Ви – найкращі                                                          Ми  –  найкращі

Ви – активні                                                             Ми –  активні

Ви – розумні                                                            Ми – розумні

Ви – ерудовані                                                         Ми –   ерудовані

Ви – винахідливі                                                      Ми – винахідливі

2.Актуалізація суб’єктного досвіду.

Інтерактивна вправа «Музичні акварелі».

1.Яку пісню називають народною?

2.Які є види народних пісень?

3.У чому полягає різниця між народною та літературною піснею?

4.Які є різновиди календарно – обрядових пісень?

5.Як анафора та рефрен пов’язані з піснями?

6.Які пісні тобі сподобалися найбільше? Чому?

7.Яку легенду про походження народної пісні ви знаєте?

8.Які фольклорні колективи Рівненщини, Сарненщини ви знаєте?

ІІ. Цілевизначення та планування.

Цілі уроку:

– ознайомитися із творчістю народно – етнографічного колективу «Червона

    калина»;

– поглибити знання про народну пісню, характерну для нашого регіону;

– з’ясувати прізвища, імена людей, які уславили рідний край;

– зрозуміти зміст пісень, навчитися їх аналізувати.

(Учні вибирають із переліку цілі та озвучують їх).

Планування:

1.Вступне слово вчителя про народну пісню.

2.Захист проєкту:

 а) сходинка 1 – створення колективу;

б) сходинка 2 – короткі відомості про учасників;

в) сходинка 3 – загальна характеристика творчості;

г) перегляд відеоматеріалів.

3.Виразне читання народних пісень та їх аналіз.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1.Слово вчителя .

(Звучить мелодія народної пісні, вчитель читає вірш напам’ять).

Народна пісня – голос невсипущий,

Душі людської вічне відкриття,

Вона ніколи, як і хліб насущний,

Не вийде з моди сущого життя.

Хай як би там не пишнилася модна

У вихвалясах мікрофонних мод;

А наймодніша – істинно народна,

Що не старіє, як і сам народ.

О.Богачук.

Українська пісня ніколи не відривалася від життя. Воно завжди було її джерелом та об’єктом відображення. Народна пісенність як дзеркало життя і поглядів трудових мас відзначається винятковою вірністю, бо ж вона вивірена багатим досвідом поколінь, вишліфована протягом віків найталановитішими представниками народу, облагороджена чистим народним сумлінням.

Саме в цьому секрет її невмирущої поетичної краси і загальнонародного звучання.

Сьогодні ми завершуємо роботу над нашим проєктом, заглянемо ще раз у чарівний світ народної пісні, яку плекає і береже для майбутніх поколінь творчий колектив «Червоної калини». З матеріалів, які ви підготували, ми більше дізнаємось про цей колектив, їхню творчість та створимо лепбук «Чари народної пісні народно-етнографічного колективу «Червона калина».

2.Захист проєкту. (Виступають підготовлені учні).

2.1.Створення колективу.

     З 1987 року в с. Зносичі Сарненського району існувала проста сільська хор – ланка. Виступаючи на районній та обласних сценах, її учасниці переглянули ряд хор - ланок, вокальних ансамблів, фольклорних колективів. Найбільше їм сподобався фольклор, і було вирішено створити свій фольклорний гурт «Червона калина». Почалася клопітка робота. У той час гуртом керував Одарчук Степан Степанович, який почав збирати в старожилів місцевий фольклор. Спочатку виконували народні пісні так, як чули від своїх бабусь та матерів. Потім почали виконувати у власній обробці.

А першим великим доробком з усіма обрядовими діями, предметами побуту стали традиційні українські Андріївські вечорниці «Калита, калита, із чого ти вилита?» та фрагмент весільного обряду «Марушка».

У 1995 році до колективу прийшло визнання ­– йому присвоєно звання народний.

З 2000 року керує колективом Валентина Никончук. Учасники колективу постійно працюють над поповненням репертуару українськими народними піснями, творами місцевого фольклору.

  Колектив працює над відновленням та збереженням духовної спадщини свого народу, намагається передати новому поколінню традиції, обряди, звичаї своїх дідів-прадідів.

2.2. Короткі відомості про учасників.

Гордістю нашого села є народний фольклорно – етнографічний колектив «Червона калина». Керівником даного колективу є Валентина Никончук,1974 року народження. Валентина ще у шкільні роки дуже любиласпівати,особливо

майстерно виконувала народні пісні, знала їх дуже багато. А ще Валя була здібним організатором, любила сцену, творчість. Мабуть, не випадково  після закінчення школи вступила до Дубнівського культосвітнього училища. Невдовзіповернулась у рідне село, де працює й донині у місцевому Будинку культури.

Народна пісня – це покликання її співочої душі, яку отримала у спадок від своєї рідної мами – Самойлюк Юхимії Павлівни, яка є найстаршою учасницею гурту.

Гарна господиня, мудра жінка, любляча мама та дочка – на все вистачає часу в цієї незвичайної жінки. А  творчий колектив під її дбайливим керівництвом став надзвичайно популярним в Україні.

  Юхимія Йосипівна Самойлюк (1939) – найстарша учасниця, виводниця гурту. Усе життя важко працювала в колгоспі, працювала й співала. «Коли співаєш, то й робота стає легкою», – бувало казала Юхимія. Має надзвичайно чарівний голос та унікальну пам’ять.Ця вже немолода жінка – справжня скарбничка народних пісень, яких знає безліч. Саме вона допомагає молодим учасницям гурту передати етнографічний характер пісень, робить все можливе, щоб молодь не розтратила те, що є безцінним надбанням нашого співучого народу.

Ветрова Тетяна Петрівна – ще  одна учасниця гурту, що була біля його витоків. Нелегка доля у цієї надзвичайно красивої жінки. Вийшла заміж за вдівця з чотирма дітьми, любила й виховувала, як рідних. А долати усі незгоди допомагала пісня, жива, народна. «Робота без пісні не ладиться», – часто говорила тітка Тетяна. Здоров’я стало підводити, до клубу  ходить рідше, але свій дар, любов до пісні передає дітям та онукам, сусідам.

Лобасюк Ганна,Власюк Любов,Гаврильчик Катерина, Царук Галина, Пархомчук Любов, Козинець Оксана – дуже талановиті жінки-трудівниці. Народили та виховали багато дітей, бо всі їхні сім’ї є багатодітними. Незважаючи на те, що домашні турботи, робота займає багато часу, ці невгамовні «бджілки» знаходять вільну хвилинку, щоб прийти  до Будинку культури, заспівати чарівну українську народну пісню. «Це не ми співаємо, це співає наша душа»,  –  озвучила якось Оксана Козинець. До речі, саме Оксана є наймолодшою учасницею гурту. У 2000 році закінчила Зносицьку ЗОШ І-ІІІ ступенів, вступила до Полтавського училища, де здобула професію кухаря-кондитера. «Пісня,  –  каже Оксана,  –  це покликання душі і серця!» Вона заохочує до участі в роботі колективу, особливо коли потрібно зіграти якісь театральні дійства, свого чоловіка Олександра та доньку Карину.

  Всі учасниці колективу самовіддано працюють і своєю творчістю прославляють рідне село.

2.3. Загальна характеристика творчості колективу.

  «Червона калина» , –  гордість зносичан. Свої здобутки вони  представляють на районних й обласних конкурсах та фестивалях. Так, зокрема, вони були учасниками районної мистецької акції «Мистецтво одного села», обмінних концертів між селами в межах району та області, народного свята «Народні гостини від Вараша до Кузнецовська», районного фестивалю «Козацькі клейноди»,етно-тур-фесті «Бурштиновий край», фестивалі «Пізнай скарби свого народу» та інші. Колектив неодноразово приємно вразив глядачів фрагментами поліських обрядів та різнобарв’ям народних пісень неповторного поліського колориту, був нагоджений почесними грамотами та дипломами.

Репертуар колективу щорічно розширюється, поглиблюється, узагальнюється, систематизується.

Діючий репертуар народно-етнографічного колективу «Червона калина» Будинку культури села Зносичі:

1).Українські народні пісні:

–  «Світить місяць,світить ясний»;

–  «Косив козак сіно»;

–  «Не та роза,що за садом»;

– «Ой ти вербо вербовая»;

– «Ой вітер віє, повіває, листя опадає»;

–  «Як послала мене мати рано-вранці до зорі»;

–  «Ой під мостом, мостом»;

–  «Ой на горі цигани стояли»;

–  «Виганяй мати коваля з хати;

–  «Льонарочка»;

 – «Ой журавко, журавочко».

2).Весільні пісні:

–  «Ти зелений, ти, барвіночку»;

–  «Ламніте калину, мостіте долину»:

–  «І в тебе свічка, і в мене свічка»;

 –  «Вивернула тещенька овчинки»;

–  «Що то за приданки»;

–  «Поцолуй, молода, образи»;

–  «Дружок коровай крає»;

– «Посадили під полицею».

3).Веснянки:

–  « Весновала, клочє прала»;

–  «Ходить бусько по болоти»;

–  «Ой з неділі в понеділок»;

–  «За горою зайчики трублять»;

–  «Кину кужель на полицю»;

4).Обжинкові пісні:

–  «Ой на горі женчики жито жнуть»;

–  «А в нашого господара сивий кінь»;

–  «Ой у лузі, на горісі,  на кльонку»;

–  «Ой в лісі, в лісі гайочок».

5).Купальські пісні:

–  «Петрівочка, мала нічка»;

–  «Ой на городі береза стояла»;

–  «Хміль на тичину навивається»;

 –  «Я на Йвана жита нажала»;

– «Гнала воли ще й дрімала».

6).Колядки, щедрівки:

–  «Ой на мойомудворку»;

–  «Ой на Вкраїні зорі засвітили»;

–  «Нова радість стала»;

 –  «Прилетіла ластівочка»;

 –  «Ой у лузі, лузі там плужок ходив»;

 –  «Ой сивая та й зозуленька»;

 –  «Три славнії царі, звідки ви прийшли».

7).Стрілецькі пісні:

–  «Повіяв вітер степовий»;

–  «У лісі, у темному, серед пахучих трав».

8).Козацькі пісні:

–  «Їхав козак містом, містом»;

–  «Ой ви хлопци-запорожци, а де ж ваши хати»;

–  «Запрагайте, хлопци, кониворониє».

9).Обряди:

–  весільний обряд «Забирання молодої»;

– жнивний обряд «Дожинки, господарю, дожинки»;

 –  Андріївські вечорниці «Калита, калита, із чого ти вилита»;

 –  купальський обряд «Чари купальської ночі».

2.4.Перегляд відеоматеріалів із репертуару фольклорно-етнографічного колективу «Червона калина».

3.Виразне читання текстів пісень «Оно жаль мені,гей!», «Ой в лісі, в лісі гайочок» та їх аналіз.

ІV.Рефлексивно-оцінювальний етап.

1.Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».

–Сьогодні на уроці…

 – Дізналася про…

  – Найцікавішим для мене було…

 – Хочу більше дізнатися про…

2.Оцінювання. Домашнє завдання: написати есе «Чим мене вразив фольклорно-етнографічний колектив «Червона калина».