Урок на тему "«Чорна рада» - перший україномовний історичний роман. Історична основа сюжету. Показ протистояння сил державотворення й руїнництва".

Урок № 3

Тема. «Чорна рада» - перший україномовний історичний роман. Історична основа сюжету. Показ протистояння сил державотворення й руїнництва.

Мета: ознайомити учнів зі змістом роману «Чорна рада»; спираючись на текст твору, розкрити причини протистояння сил державотворення та руїнництва; закріпити вивчене про жанр роману;  допомогти учням усвідомити суспільний ідеал, утілений П.Кулішем через проб­лематику роману, а також зрозуміти символіку твору; розвивати вміння зіставляти художній твір і документальну основу його написання; виховувати старшокласників у дусі народної моралі, народних ідеалів; плекати патріотичні почут­тя; сформувати переконаність у важливості для гро­мадянина України збереження свободи й незалеж­ності рідного краю, його державності.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні повинні знати ознаки роману як жанру, його різновиди, зміст роману «Чорна рада», його історичну основу, оцінку роману Т.Шевченком; учні повинні вміти визначати жанр (роман, історичний роман, роман-хроніка), розрізняти історичне й художнє в романі «Чорна рада», визначати основний конфлікт у творі.

Обладнання: портрет П.Куліша, текст рома­ну «Чорна рада», аудіозаписи, таблиця «Оз­наки романтизму», Інтернет, презентація, планшети або ноутбуки, вправа «Відтворення послідовності розгортання подій (Learning Apps), тест-форма (домашнє завдання).

Теорія літератури: роман-хроніка, історичний роман.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент (з’ясування емоційної готовності до уроку).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

(Перегляд фрагмента з кінофільму «Тарас Бульба»)

В умовах посилення в українського народу національної свідомості, а відтак й інтересу до свого героїко-драматичного минулого П. Куліш проймається думкою про потребу широкого й глибокого художньо-історичного осмислення своєї минувшини в її визначальних процесах, суспільних рухах, як це вже робилося в літературах інших народів. 

До здійснення цього задуму його підштовхнула також повість М. Гоголя «Тарас Бульба», aлe на противагу гоголівському творові Куліш хотів створити роман, який би ґрунтувався на історичних фактах, зафіксованих літописцями. Чи вдалося Кулішеві створити  дійсно історичний роман?

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.

1.                   Презентація (PowerPoint, Microsoft Offis 365) роботи членів груп, які досліджували

І група «Дослідники»

історію, джерела написання та історію видання роману “Чорна рада” 

Працювати над романом «Чорна рада»  П.Куліш почав  ще з 1843 року. Загалом написанню книги автор присвятив 14 років. Перша редакція була завершена вже 1846 року. Проте арешт і заслання перешкодили публікації повного тексту твору. У 50-х роках Куліш створює другу редакцію твору.

1857 року «Чорна рада» виходить друком одразу українською (в Петербурзі) та російською (у Москві) мовами.

За час, що минув між двома редакціями роману, помітно змінилися погляди Куліша. На зміну романтичному захопленню козацькою добою прийшов похмурий скепсис. Ось чому в «Чорній раді» письменник то звеличує Запоріжжя, то проклинає його.

«Чорна рада» - перший історичний україномовний роман в історії літератури.

Джерела написання роману:

• козацькі літописи, зокрема Літопис Самовидця (який, до речі, саме Куліш першим дослідив і видав) та Грабянки;
• народні історичні пісні і перекази;
• «Історія русів» та інші праці українських,польських і російських істориків.

ІІ група «Історики»

історичну основу роману

Матеріал для вчителя

Історична основа роману 

Звернімося до тексту Літопису Самовидця:

«Року 1663... Як вдарено в бубни на раду, Брюховецький ведлуг постанови, пішо військо припровадив к намету своєї сторони на ту раду. І Сомко не зо зволився; і сам, і усі козаки, при ньому будучії, яко люди достатнії, на конях добрих, шатно і при оружжю. як до войни...

І скоро тая рада стала, і боярин вийшов з намету і почав читати грамоту і указ його царського величества, не дано того скончити, ані слухаючи письма царського величества, зараз крик стався з усіх сторон о гетьманство... І на столець обоїх саджають.

А далі межи собою узялися битися, і бунчук Сомков зламали, заледве Сомко вирвався през намет царський  і допав коня. І кінная старшина, а інших позабивано до кілька чоловіка.

І так сторона Сомкова мусила уступати до табору свойого, а сторона Брюховецького на столець всадила Брюховецького, і гетьманом окрикнула, давши одному булаву і бунчук у руки».

Після смерті Богдана Хмельницького в Україні зав’язалася боротьба за гетьманську булаву. Претенденти, зокрема Іван Брю­ховецький та Павло Тетеря, дбали не про долю Ук­раїни, а про власну вигоду. До 1663 року гетьманом України був Юрій Хмельницький, а коли він зрікся гетьманства, у розколотій на дві частини Україні по­чався період анархії та чвар, який Микола Костомаров назвав добою Руїни. У козацькому Гетьманаті був обраний на початку 1663 року гетьманом Павло Тетеря, який перейняв булаву з рук Юрія Хмельницького, сина Богдана Хмельницького. Але владу Павла Тетері не визнало лівобережне козацтво: частково через те, що він дотримувався орієнтації на Річ Посполиту, частково через те, що в лівобережної старшини утворилося два угруповання, які почали боротися за владу.
На лівому березі Дніпра в 1663 році стар­шинська рада в Козельці гетьманом Лівобережної України обрала Якима Сомка.

Однак він був наказ­ним (тимчасово виконуючим обов’язки) гетьманом, оскільки царський уряд не затвердив цього обрання. Яким Сомко відомий в історії як сподвижник Богда­на Хмельницького, брат його першої дружини, що на­лежала до тієї частини козацької верхівки, яка орієнтувалася на союз із Росією, і вів боротьбу за геть­манську булаву з ніжинським полковником Золотаренком.

Ще один претендент на гетьманську булаву - Іван Брюховецький.

            Уперше його ім’я в історії звучить як Іванець, що свідчить про його низьке походження та становище слуги при Хмельницькому. Він зумів прихилити до себе ко­зацьку голоту тим, що виставляв себе ненависни­ком панства й багатства. У цей час в Україні булава переходила з рук у руки, і Брюховецькому захотіло­ся теж потримати її у своїх руках. Іванець зрозумів, що Запорозька Січ - своєрідна автономія, і керую­чи нею, можна керувати всією Україною. Перед Ніжинською радою Брюховецький пообіцяв запо­рожцям, що дозволить безкарно грабувати майно Сомка, Золотаренка та їхніх прибічників. Ця обіцянка поширилася й на чернь, яка допомогла йо­му стати гетьманом.

Та щойно Іванець досягнув ме­ти, він наказав низовцям розігнати чернь, а своїх політичних ворогів знищити фізично. Сомкові й Золотаренкові прилюдно було відрубано голови. При владі Брюховецький протримався п’ять років.

ІІІ група «Літературознавці»

особливості назви твору

Є дві версії, що пояснюють назву роману  П.Kуліша - «Чорна рада». Перша: вважається що Ніжин­ська рада була названа чорною, бо в ній уперше в ук­раїнській історії брала участь чернь. Друга пов` язана з багатозначністю слова чорна. Це слово в українській мові часто вживається у значенні підла, незаконна, неправомірна, злочинна. В історії України чорними на­зивали ті ради, наслідком яких було недемократичне волевиявлення, а державний переворот. Ніжинська рада - одна з них. Вибори були неправомірні, оскільки не прибула значна кількість реєстрових ко­заків, голота голосувати не мала права. Зазвичай пе­реможець ніколи не карав на горло переможеного, з миром відпускав додому. А тут сталося навпаки.

 

 

 

 

 

Проблематика твору

 

 

ІV група «Митці»

ілюстративний матеріал козацької доби.

(Як результат дослідження учні створили спільну презентацію, яку демонструють під час виступу)

  

 

 

2.                   Виконання вправи (Learning Apps)

Розташувати в правильній послідовності події, відображені в романі.

 

 

 

 

 

3.                   Рухаючись ланцюжком подій, учитель ставить учням питання, на які ті дають відповіді.

1. «Зустріч на хуторі Хмарище»

 

• Чому Шрам із сином Петром завітали до Череваня?
• Якої громадянської позиції дотримувався Шрам? Чи такою ж була позиція Череваня?
• Прочитайте уривок, у якому автор оцінює Череваня як суспільного діяча.
• Прочитайте про джерела статків Череваня.
• Які стосунки були між членами родини Череваня?

2. «Київ. Проща»

• Як автор показує становище в Україні тієї доби?
• Який висновок робить Шрам після розмови з міщанами?
• Що вам відомо про історичну постать Барабаша? Чому автор згадує його?

3. «Прибуття переяславського сотника»

• Яку звістку приніс гонець?
• Як змінюється настрій головних героїв?
• Учень читає монолог Шрама.
• Чому зажурився старий полковник?
• Чи не передчасно? Чи не налаштовує це читача на трагічну розв’язку?

 

4. «Хутір Гвинтовки»

• На що вказують деталі інтер’єру та екстер’єру хати Гвинтовки?
• Як ставиться Гвинтовка до своєї дружини? Чи можна виправдати його поведінку тим, що його дружина – полька.
• Які засоби характеротворення героя переважають? Чому автор обрав саме їх?
• Яка політична позиція Гвинтовки? Чи збігається вона з поглядами Шрама?

 

5. «Ніжинська рада»

• Які настрої панують у юрбі?
• Які кольори переважають?
• Зачитайте й проаналізуйте діалоги. Як мова характеризує героїв-опонентів?

 

6.               «Сомко у в’язниці. Можливість порятунку»

• Чому, на вашу думку, саме Кирило Тур прагне звільнити Сомка? Як він це збирався зробити?
• Визначте романтичні риси образу Якима Сомка в цьому епізоді.
• Як представлена авторська позиція в образі Сомка?

4.                   Теорія літератури.

Щоб відповісти на питання, поставлене на початку уроку («Чи вдалося Кулішеві написати дійсно історичний роман?»), необхідно з’ясувати значення таких понять: роман, історичний роман, роман-хроніка.

Роман — вид епічної літератури, для якого характерні значний обсяг і складність будови, широке зображення подій і докладне розкриття життєвих доль людей чи однієї людини впродовж тривалого часу. Цей жанр дає авторові змогу докладно передати історію формування характерів персонажів, показати умови їхнього життя й побуту, розкрити психологію, описати боротьбу за тривалий проміжок часу на тлі важливих історичних подій, а також соціально-класові й національні відносини. У романі буває кілька головних сюжетних ліній, які часто взаємопереплітаються та перехрещуються. Якщо романи одного автора пов’язані сюжетом, ідейним задумом, образами персонажів, тоді їх називають дилогією (два твори), трилогією (три твори), тетралогією (чотири твори) або говорять про цикл романів (якщо їх багато).

Особливості роману: 

• докладне розкриття історії формування характерів багатьох персонажів, показ їх побуту, психології, праці, кохання тощо за тривалий проміжок часу; 
• наявність розгорнутого сюжету або кількох сюжетних ліній, об’єднаних спільним задумом; 

•велика кількість дійових осіб; 

• докладність описів і розповідей;

• прозова (рідше віршована) форма;

• великий обсяг.

  За змістом розрізняють романи соціальні, психологічні, історичні, сімейно-побутові, сатиричні, філософські, науково-фантастичні, пригодницькі та ін.

Роман-хроніка — це такий прозовий твір, у якому розкривається послідовна історія певних суспільних або родинних подій за тривалий проміжок часу. 

 Історичний роман — роман, у якому відтворюється історична епоха на прикладі конкретних людських доль і подій. 

ІV. Узагальнення та систематизація знань учнів.

• Доведіть, що «Чорна рада» - історичний роман, роман-хроніка.
• З’ясуйте спільне й відмінне в романах В.Скотта й П.Куліша.

Кожний письменник першої половини XIX ст., пишучи твір про минуле своєї країни, неминуче підпадав під вплив В. Скотта, який в історичних романах відобразив боротьбу волелюбної Шотландії за незалежність від Англії. Зазнав цього впливу й Куліш. Можна спостерігати ряд епізодів  і ситуацій, подібних у творах обох письменників: герої збираються в дорогу або перебувають у дорозі; кохання на тлі заколоту в країні тощо. Та, скориставшись прийомами жанру, П.Куліш наповнив його національним змістом, створив колоритні національні типи, порушив важливі питання історії України. Роман Куліша цілком оригінальний, самобутній. У ньому яскраво розкрито не тільки історичні події з життя українського народу, відтворено український колорит, а й національний дух народу. Сам роман теж нагадує «історичну думу за її епічним розмахом, гострими ситуаціями, могутніми національними характерами. І це теж - новаторська риса творчості Куліша.» (За В.Недільком.)

•         Недарма cучасники його називають «українцем серед європейців і європейцем серед українців». На таких, як він, трималася наша духовність і самобутність у XIX столітті.
•         У якому романі Вальтер Скотт прагнув за допомогою уяви, базованої на знаннях історії, правдиво змалювати картини минувшини в її визначальних процесах і суспільних рухах, дотримуючись історичного колориту? («Айвенго»)
•         Який образ роману «Чорна рада», створений романтичними засобами, нагадує образ Айвенго-пілігрима (мандрівника)? (Образ Івана Шрама).

Самостійна робота. Заповніть «анкету твору». (Графи, заповнені курсивним текстом, - учнівські відповіді.)

Автор	Пантелеймон Куліш
Назва	«Чорна рада»
Жанр	Історичний роман-хроніка
Тема	Змалювання боротьби за гетьманську булаву
Герої	Яким Сомко, полковник Шрам, Петро Шрам, Іван Брюховецький, Леся Череванівна, Черевань, Матвій Гвинтовка, Васюта, Кирило Тур, Божий Чоловік, Чорногор, Пугач, народ.
Час дії	1663 рік
Основна думка	«Зложити докупи два береги .Дніпрові»
Проблематика	Патріотизм і незалежність, ставлення влади до народу, роль державного діяча, народ і співець
Сюжетні лінії	Власне історична (боротьба за гетьманську булаву); любовна (любовний трикутник Леся Череванівна – Петро Шраменко – Кирило Тур)

 

V. Підсумок уроку

Прочитайте останній абзац роману. Висловте власну думку з приводу «хуртовини» в Україні.

• П.Куліш звернувся до трагічних сторінок української історії. Яку ідею утверджує своїм твором?
• У якому творі Шевченка звучить ця ідея? Якими словами вона виражена?
• Пригадайте, у якому році написав Т.Шевченко своє «Послання і мертвим, і живим, і ненародженим…»? (1845р.)
• А коли був створений роман у першій редакції? (1846р.)
• Про що свідчить такий збіг? Чи випадковий він?
• Ідея об’єднання всіх українців (Лівобережної та Правобережної України) заради майбутнього нації була особливо актуальною в середині ХІХ ст. Проте рушійну силу народу П.Куліш і Т.Шевченко бачать по-різному. Для Т.Шевченка – це «найменший брат», прості пересічні люди; для П.Куліша – це шляхетна еліта нації, освічена, яка просвітить і приведе простий люд до ліпшого життя.
• Але, незважаючи на розбіжності в поглядах, Т.Шевченко дав високу оцінку роману «Чорна рада»: «…Спасибі тобі за «Чорну раду». Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз, і все-таки не скажу більш нічого, як спасибі. Добре, дуже добре ти зробив, що надрукував «Чорну раду» по-нашому. Я її прочитав і в «Руській бесіді», і там вона добра, але по-нашому лучча».

VІ. Домашнє завдання.

Домашнє завдання розміщене  у «хмарі».

• Виконати тестові завдання

(https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdDYIPxksbuJrE2WCQXCpR8Ig123ylgle3SDXlDsMTHcLE0Pw/viewform?usp=sf_link)

Групові завдання:

І група

• скласти порівняльну характеристику образів Якима Сомка та Івана Брюховецького, порівняти історичні факти про ці постаті та вигадані автором для художнього їх змалювання;

ІІ група

• схарактеризувати образ чоловіка божого, орієнтуючись на питання, подані у хмарі; дібрати цитати.

Орієнтовні питання

• Коли і за яких обставин читач знайомиться з божим чоловіком?
• Чи насправді він був віщуном?
• Як ставився божий чоловік до свого каліцтва? Чи принижувала його сліпота? Чому?
• Чому божий чоловік узявся рятувати Кирила Тура?
• Чому напередодні Ніжинської ради кобзар зайняв нейтральну позицію?
• Чи були на раді інші кобзарі? Яку роль виконували?
• Як говорить кобзар про придворних співців? Чому?
• Які філософські думки висловлює божий чоловік в останній розмові з Петром Шраменком?

ІІІ група

• зробити порівняльну характеристику Івана Шрама, Череваня, Гвинтовки.