Урок на тему "Дисперсія світла"

Про матеріал
Мета уроку: Сформулювати знання про явище дисперсії світла, пояснити виникнення веселки; розвивати вміння встановлювати причинно- наслідкові зв’язки та логічно обґрунтовувати думки; виховувати переконання в пізнаваності світу; виховувати в учнів свідоме ставлення до матеріалу, який вивчатиметься на уроці.
Перегляд файлу

Тема уроку: Дисперсія світла

 

Мета уроку:

сформулювати знання про явище дисперсії світла, пояснити виникнення веселки; розвивати вміння встановлювати причинно- наслідкові зв’язки та логічно обґрунтовувати думки; виховувати переконання в пізнаваності світу; виховувати в учнів свідоме ставлення до матеріалу, який вивчатиметься на уроці.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Зміст і методи роботи:

 

I.Організаційна частина.

II.Актуалізація опорних знань.

Методом фронтальної бесіди повторити закони відбивання і заломлення світла; фізичний зміст показника заломлення; формулу залежності довжини хвилі від частоти коливань.

III.Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів (зачитуємо вірші про веселку; учні розповідають підготовлені загадки та приказки про веселку, показують намальовані вдома малюнки)

IV.Засвоєння нових знань.

Новий матеріал поясняють, розглядаючи спочатку питання про розвиток уявлень про виникнення веселки. Далі розповідаємо про досліди Ньютона. Демонструємо розклад білого світла за допомогою призми. Даємо означення дисперсії світла як залежності показника заломлення від довжини хвилі. Потім розглядаємо питання про виникнення веселки.

V.Закріплення вивченого матеріалу.

а) фронтально опитати учнів з вузлових питань уроку;

б) самостійна робота (тестові завдання);

в) розв’язування задач (З.В.Дубас. Дидактичні матеріали з фізики.      

Задачі В1,С1. С.72)

VI.Завдання додому. Підсумок уроку.

Повідомлення оцінок за урок. Загальна оцінка роботи учнів.

 

Унаочнення: демонстрація утворення суцільного спектра; опорні конспекти, завдання для самостійної роботи; збірники задач; малюнки учнів.

 

 

 

 

На дошці запис:

«... дослідив різноманітність світлових променів і зумовлені цим особливості кольорів, про які до того часу ніхто й гадки не мав»

(слова з напису на могилі Ньютона)

 

 

 

 

 

Джерело поетичного натхнення — веселка

 

Чудове явище  – веселка – здавна вражало уяву людей. Про веселку складали легенди, їй приписували дивні влвстивості. У давніх греків богиня веселки Ірида виступала посередницею між богом та людьми. Дивлячись на веселку, греки вірили, що вона з”єднує небо та землю.

У деяких народів існувало повір”я, що у тому місці, де веселка входить у землю, закопано скарб. А хто пройде під веселкою, то буде дуже щасливий.

Про веселку згадується і у Біблії, де говориться, що Бог наклав веселку на хмару в знак згоди між собою і людьми.

Про веселку часто згадували поети, про неї складено багато загадок та приказок.

Тарас Шевченко

Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою,

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

 

Валетин Бичко

Веселка

Пройшла гроза, і одшуміла злива...

Як срібно скрізь!

Як просторо кругом!

І вже веселка ніжна і грайлива,

У чистім небі стала над Дніпром.

Он ластівка під нею пролітає,

Об край черкнувши крилечка малі,

І довго, довго цвіт веселки сяє.

На ластів’їнім трепетнім крилі...

Ти й нам, ти й нам

Вродливая веселко,

Свої ворота сонячні одкрий!

Ми сядем в човен, візьмемо веселко

 І попливем на берег золотий.

 

Олександр Олесь

Райдуга з неба злетіла,

Райдуга впала на Землю

Барвами вкрила долину

 Пливе і в’ється над нею,

Ніжно її обіймає,

Ясно всміхається Сонцю

 Крила йому простягає...

 

 

 

 

Гете

К тебе я солнце обращусь спиною;

На водопад сверкающий, могучий

Теперь смотрю я с радостью живою,-

Стремится он, дробещийся, гремучий,

На тисячи потоков разливаясь,

Бросая к небу брызги светлой тучей.

И между брызг, так дивно избигаясь,

Блистает пишной радуга дугою.

То вся видна, то вновь во мгле теряясь,

И всюду брызжет светлою росою!

Всю нашу жизнь она воспроизвоидит:

Всмотрись в нее - и ти поймешь душою,

Что жизнь на отблеск красочний походит.

 

 

 

Ф.І. Тютчев

Как неожиданно и ярко

На влажной неба синеве

Воздушная вонзилась арка

 В своем минутном торжестве!

Один конец в леса вонзила,

Другим за облоко ушла –

 Она полнеба обхатила

И в висоте изнемогла

 О, в зтом радужном виденье,

Какая нега для очей!

Оно дано нам на мгновенье,

Лови его – лови скорей!

Смотри – оно уж побледнело, –

 Еще минута, две – и что ж?

Ушло, как то уйдет всецело,

Чем ти дишиш и живеш.

 

М Лермонтов

Там разноцветною дугой,

Развеселясь нередко дивы

На тучах строят мост красивый

 Чтоб од одной скали к другой

 Пройти воздушною тропой.

 

 

 

 

 

 

 

 

Віталій Савченко

Спектри

Ось відгриміла гроза громовиста,

Хмари кудлаті кудись понесло,

Сонце з'явилось, як жар, променисте,

Світлом навколо усе залило.

Сяють на листі краплини прозорі,

Сяє, мов срібло, в долинах вода.

А на спині чорно-білої хмари

Семиколірна веселка-дуга.

Сонечко світить мені просто в спину,

Переді мною – веселка-дуга,

Всі кольори, що відомі в природі,

Сяють в дузі, що на землю спада.

Сім основних кольорів із веселки

Дружно шикують веселий парад.

Зверху червоний, оранжевий нижче,

Жовтий, зелений... і знов світопад.

Плавно спливає зелений в блакитний,

Синій в підмогу приходить йому,

А фіолетовий колір спокійний

Тихо ладнає найнижчу дугу.

Краплини у хмарі прозорі і чисті.

Це доньки простої, без барви, води.

Де ж хмара ота, густа й громовиста

Ясні ці знайшла кольори ?

Світло це хвилі електромагнітні.

В кожного кольору хвиля своя.

Світло від сонця то хвилі сукупні,

 Їх розділяє краплиста роса.

Кожна краплина породить веселку.

Безліч краплинок — велику дугу.

В ній все багатство суцільного спектру

Білого світла, що нищить пітьму.

Призму тригранну візьми на долоню,

Сонячний промінь на грань наведи,

І на стіні свого рідного дому

 Знову побачиш ти спектр, без води.

Ті ж кольори, що й в веселці знайомій.

Строгий порядок усіх кольорів.

Явище в фізиці добре відоме

 В досліді цьому ти, друже зустрів.

Фізики звуть його мудро — дисперсія.

Справа оця не така вже й проста.

З кожною часткою зменшення хвилі

 Ступінь заломлення світла зроста.

То ж і в краплині, і в призмі тригранній

З гурту всіх хвиль, що надходять сюди,

Кожна складова відійде завчасно,

Стане в шеренгу веселки-дуги.

Загадки та приказки про веселку

 

Піднялись ворота –

Всьому світу красота.

 

Червоні коромисла

 Через річку повисли.

 

Дивувались довго ми –

Збудували міст громи.

Та по ньому я і ти

Не зуміємо пройти:

Він далеко і високо

 Досягне його лиш око.

 

Встала серед степу

Воду п’є з долини

 Вішає по небу

 Кетяги калини.

 

                                                   Вийшла звідкись гарна дівка,

                                                   На ній стрічка – семицвітна.

                                                   А де з річки воду брала,

                                                   Там коромисло зламала.

 

                                                   Веселка над водою встала

                                                   І барвами всіма заграла.

                                                   Врає засміялись сонце й небо,

                                                   Чи ж більшої краси вже треба?

                                                   Це було так, і є, і буде,

                                                   І дивуватимуться люди.

                                                   Що це не мариво, не сон,

                                                   Докладно пояснив …(Ньютон)

 

Чарівна осінь жар-птицю зазиває бабин сад фарбувати.

 

Веселиця воду п’є.

Висока кругла райдуга – на погоду, низька, смугаста – до негоди. Ранкова райдуга на заході віщує дощ, вечірня – погоду. Червоний колір у райдузі на дощ.

Чим зеленіша райдуга, тим рясніший дощ.

Райдуга п’є воду, щоб зберегти землю від потопу.

Якщо веселку видно і після дощу, але вона швидко зникає  – буде гарна погода, але коли довго «дає воду»   на негоду.

 

 

 

ДИСПЕРСІЯ СВІТЛА

В-1

1. Допишіть потрібне слово

                     Веселка над водою встала

                     І барвами всіма заграла

                     Враз засміялись сонце й небо,

                     Чи ж більшої краси не треба?

                     Це було так, і є, і буде

                     І дивуватимуться люди.

                     Що це не мариво, не сон,

                     Докладно пояснив …

 

                  а) Ньютон;                          б) Декарт;                          в) Френель.

 

2.Залежність показника заломлення світла від довжини світлової хвилі називають …

а) інтерференцією;     б) дифракцією;        в) дисперсією світла;               г) поляризація світла.

 

3.На грань скляної трикутної призми спрямовано промінь зеленого світла. Чи спостерігати-

меться розкладання цього світла на кольори в наслідок його проходження крізь призму?

   а) так;        б) ні;        в)изалежить від кута падіння променя;        г) власний варіант відповіді.

 

4. Що з нижче перекисленого пояснюються дисперсією світла?

   а) випромінювання світла лампою розжарення;

   б) радужне забарвлення мильних бульбашок;

   в) отримання зображення на кіноекрані;

   г )веселка.

 

5.Чому біле світло, проходячи через призму, розкладається в кольоровий спектр?

  а) біле світло має складну структуру  і складається із світла різних кольорів, світло різного кольору   має різні показники замовлення;

  б) тому що світло різного кольору має різні швидкості поширення в повітрі;

  в) у процесі заломлення  довжина світлової хвилі змінюється;

  г) призма поглинає біле світло однієї довжини хвилі, а випромінює світло з різними довжинами хвиль.

 

6. Між якими кольорами розміщений голубий колір у спектрі білого світла?

  а) між червоним і зеленим;                            б) між оранжевим і зеленим;

  в) між зеленим і фіолетовим;                         г) між зеленим і синім.

 

7. Яке світло буде поширюватися у скляній призмі з більшою швидкістю?

  а) червоне;               б) фіолетове;                в) червоне і фіолетове;                   г) зелене.

 

8.Світло якого кольору має найменший показник заломлення при переході з повітря в скло?

  а) зеленого;       б) фіолетового;                      в) червоного;                          г) у всіх однаковий.

 

9.Чому кришталики снігу, які виблискують на сонці, здаються променистими, причому ці промені різнокольорові?

  а) внаслідок інтерференції світла у тонких плівках;

  б) світло розкладається під час проходження крізь кришталики льоду;

  в) внаслідок дій сил поверхневого натягу;

  г) біле світло є сумішшю світла різних частот.

 

10.Як зміниться довжина хвилі червоного випромінювання при переході світла з повітря у воду?

  а) зменшується;              б) збільшується;            

  в) не змінюється;            г) залежить від кута заломлення.

 

 

ДИСПЕРСІЯ СВІТЛА

В – 2

 1.Відгадайте загадку:

                     Вийшла звідкись гарна дівка,

                     На ній стрічка – семицвітна.

                     А де з річки воду брала,

                     Там коромисло зламала.

а) хмара;                     б) веселка;                     в) тінь.

 

2.Дисперсією світла називається

а) накладання когерентних хвиль;

б) залежність показника заломлення світла від довжини хвилі;

в) розкладання білого світла на його складові;

г) огинання хвилею перешкод.

 

3.На грань скляної трикутної призми спрямовано промінь червоного світла. Чи спостерігати- меться розкладання цього світла на кольори внаслідок його проходження крізь призму?

а) так;           б) ні;      в) залежить від кута падіння променя;               г) власний варіант відповіді.

 

4.Утворення веселки  – це приклад явища…

а) інтерференції світла;

б) дифракції світла;

в) дисперсії світла;

г) відбивання світла.

 

5.Чи можна побачити веселку, перебуваючи біля одного з її кінців?

а) так;                     б) ні;

в) це залежить від висоти Сонця над горизонтом;

г) власний варіант відповіді.

 

6.Між якими кольорами розміщений жовтий колір у спектрі білого світла?

а) між червоним і зеленим;                     б) між оранжевим і зеленим;

в) між зеленим і фіолетовим;                  г) між зеленим і синім.

 

7.Порівняйте швидкість поширення червоного і фіолетового випромінювання у вакуумі.

а) υч = υф ;       б) υф = υч ;    в) υф >  υч        г) υф < υч ; 

 

8. Світло якого кольору має найбільший показник заломлення при переході з повітря в скло?

а) зеленого;                     б) фіолетового;                     в) червоного;                   г) у всіх однаковий.

 

9.Чому в фонтані води можна часто спостерігати веселку?

а) внаслідок інтерференції світла у тонких плівках;

б) світло розкладається під час проходження через дрібні краплі води;

в) внаслідок дій сил поверхневого натягу;

г) біле світло є сумішшю світла  різних частот.

 

10.Як зміниться частота зеленого випромінювання при переході світла з повітря у воду?

а) зменшується;

б) збільшується;

в) не змінюється;

г) залежить від кута падіння.

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Фізика, 11 клас, Розробки уроків
Додано
11 березня
Переглядів
158
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку