Урок на тему: "Лісостепова зона України"

Тема: Лісостепова зона України

Мета: сформувати систему знань про природу лісостепової  зони, формувати уміння виявляти та систематизувати особливості географічного  положення Лісостепу, оцінювати ландшафтну структуру зони, закріпити практичні навички учнів аналізувати карти природних компонентів, розвивати навички групової діяльності, роботи з різними джерелами географічних знань, вчитися використовувати краєзнавчий матеріал, виховувати почуття турботливого господаря, громадянина своєї держави.

 

Тип уроку комбінований. 

 

Обладнання: стінні фізична  і ландшафтна карти України, атласи.

 

Епіграф:

         Цінуй , людино, доброту природи,

            Все, що дарує вона нам:

         Тож бережи її ліси, поля, повітря, води -

            То вічний, величний храм!

 

                             ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

 

Прийом „Картографічна розминка”

На контурній карті учні проводять межі Полісся і підписують назви фізико-географічних  областей . Потім кожний учень обирає одну з областей і стисло характеризує її за планом, який записано на дошці :

- характер поверхні;

- кліматичні особливості (температура січня, липня, кількість опадів);

- грунти;

- органічний світ;

- природоохоронні об`єкти;

- відмінність від інших областей Полісся.

 

3. Мотивація навчальної діяльності

  Ми продовжуємо досліджувати природні зони, в межах яких розташована Україна. І наступний об`єкт дослідження-Лісостеп.

 

Прийом „Власна думка”

Учні висловлюють свої думки стосовно питання „Чому природна зона має назву Лісостеп?”

 

4. Вивчення нового матеріалу

1. Прийом  „Географічна лабораторія”

Кожний учень знаходить лісостепову зону на карті „Фізико-географічне районування”, а потім наносить межі зони на контурну карту.

2. Прийом „Мозковий штурм”

Завдання 1. Охарактеризувати географічне положення природної зони.

Завдання 2. На які природні комплекси  поділяється лісостепова зона?

3. Прийом „Проблемне питання”

 Чому в лісостеповій зоні виділяють такі фізико-географічні провінції: Західноукраїнська, Дністровсько-Дніпровська, Лівобережно-Дніпровська, Середньоросійська?

   На це питання учні зразу відповісти не можуть, тому вони поділяються на групи для дослідження:

# „Геоморфологи”;

# „Кліматологи”;

# „Грунтознавці”;

# „Біологи”;

# „Гідрологи”.

 

4.Прийом „ Дослідницька лабораторія”

Завдання. Дослідити розвиток відповідних компонентів у кожній провінції Лісостепу, результати записати в таблицю, зробити висновки, спробувати відповісти на проблемне питання.

  Кожний учень у групі досліджує одну провінцію, дані записують у таблицю.

Провінції	Західно- українська	Дністровсько- Дніпровська	Лівобережно- Дніпровська	Середньо- російська

 

  Після заповнення таблиці група проводить аналіз одержаних даних, знаходять відмінності властивостей компонента в різних провінціях і робить висновки про причини відмінностей. Свої висновки кожна група  записує до таблиці.

 

5. Прийом „Трибуна”

Від кожної команди представник один виходить. Він повинен ознайомити клас з результатами досліджень і довести правильність висновків.

 

6. Прийом „Стежинами рідного краю”

 Ми живемо в чудовому куточку української природи Лісостепу-селі Стецівка, де знаходиться величний Крицький сад. Пропонуємо створену екологічну стежину із відповідними зупинками.

        Перша зупинка. Історична

    Історія нашого саду сягає в далеке минуле. Коли одружувався пан Крицький на дочці Гірса Катерині, то одержав у придане половину села Стецівки з людьми і землею. Новий пан вибрав собі місце під маєток та економію в яру з схилами зарослими кущами та дзвінким струмочком, що витікав з кринички в південній частині яру.

   З переписів відомо, що в сиву давнину в цьому яру була кузня, де козаки кували зброю.  Була тут і козацька криниця, і сам яр називався Козацьким. В яру проживало дві сім`ї козаків  Базилевських, які мали своїх волів та займалися чумакуванням. Крицький безцеремонно вигнав цих козаків і вони назавжди покинули Стецівку.

   Тут пан збудував будівлі для панів, для гостей, для прислуги та конюшню. В 1851 році почали садити на схилах яру та землях, що прилягають до них яблуні, груші, сливи, вишні, черешні, смородину, малину. Алеї і тераси обсаджували бузком, калиною, а сад-ясеном, кленом, тополями, дубом, вільхою, вербою-біля ставочків.

    В саду було збудовано дві високі та розкішні бесідки з гвинтовими драбинами, де розважалися пани. Викопали невеликий ставок, де біднякам заборонялося купатися. До саду була нарізана дорога, яка називалася „панською” і їздили нею тільки пани.

    На початку 1970 років сад потрапив у немилість людей та частково був знищений. В 1979 році почалися проводитися  ініціаторами роботи по впорядкуванню цього чарівного куточка. І тільки в 1991 році 19 квітня на сесії сільської Ради народних депутатів було прийняте рішення: „Територію урочища Крицького саду визнати заповідною зоною”

                     Зупинка друга. Дерева-довгожителі

   До  сьогоднішнього дня збереглися на території саду перші насадження тополі, дуба, клена, верби, вільхи.

   З давніх-давен дуб вірно служив людям. Звичайно у першу чергу цінувалася його міцність, тверда і важка деревина. Само словянське слово     „ дуб” походить від індоєвропейського кореня domb, що означає „будівельний ліс”. Вважається, що дуб має велику силу.  Тому, щоб хлопчик був міцний, як дуб, йому в першу купіль клали 3 листочки з верхівки дуба.

   Тополю і досі цінують, як декоративну рослину. За здатністю очищати повітря від хвороботворних бактерій та інших мікроорганізмів, вона займає одне з перших місць серед деревних порід. Тополя на Україні-символ жіночої долі, незрадливого та, на жаль, нещасливого дівочого кохання.

   Найпоширенішим елементом Крицького саду, серед довгожителів,є верба.У давні часи наші пращури вірили, що вона охороняє людей і їх житло від злих духів та береже худобу від нечистої сили.

  Ця рослина не вибаглива до грунту і кліматичних умов. Вона є провісницею і радісним символом весни. Верба має і практичне значення. Її деревина використовується як будівельний матеріал, отримання целюлози. Довгі гнучкі пагони-чудовий матеріал для виготовлення плетених виробів. Верба використовується як укріплювач річкових берегів, а ще є добрим медоносом.

   Є на території саду клени. Слов`яни вважали, що у клені може жити людська душа, зачинена там злими чарами. Саме тому наші предки ніколи не використовували на дрова, не робили з нього речі, що мали опинитися під землею. А от зробити світлицю чи скриню для приданого нареченої-для цього клен підходив чудово. Наукова назва роду acer  латинською означає „міцний” та „гострий”: перше значення, ймовірно,обумовлено властивостями деревини клена, друге формою листя. Дуже гарна ця рослина восени, коли своїм різнокольоровим листям надає золотавої величності Крицькому  садові.

      Зупинка  Лісова аптека

  З давнини на Україні неаби яким талантом важалося вміння збирати, заготовляти, настоювати і заварювати різні траві, готувати чаклун-зілля. То ціла наука-фітотерапія, яка заснована на знанні людського організму, рідної  природи, рослин, їх особливостей залежно від пори року, їхньої цілющої сили.

    Кущ калини-це не тільки окраса, а й глибокий символ, наш духовний світ, наша спадщина. Рясна зелень, щедре цвітіння і плодоношення, гарне осіннє забарвлення, зимове палахкотіння червоних кетягів на фоні срібно-сяйного снігу-все це принесе чимало радості у всі пори року.                                                                                         Калина цінна і цікава не лише, як естетично-символічна рослина. Вона має ще й хороші цілющі властивості і використовується в офіційній і народній медицині.  Лікарською сировиною служать кора, квіти, стиглі плоди. З плодів калини виготовляють смачні і корисні киселі, начинку для пиріжків.Особливо цінується високоякісне желе. Ось яка вона всебічно корисна калина, улюблена рослина українського народу.     

     Шипшину дуже широко використовують в медицині. Із неї роблять препарати, що лікують запалення печінки і жовчного міхура. Настій із плодів шипшини рекомендується вживати при  запаленнях сечового міхура , каменях і піску в нирках. При цьому шипшина не тільки допомагає розсмоктувати камені, а й добре діє як знеболюючий засіб. Профілактично рекомендується пити шипшинові напої весною, коли відчувається нестача вітамінів. Напар із шипшинового листя заспокоює біль у шлунку.

    Часто зустрічаються кущі бузини чорної. Плоди рослини яскраво забарвлені і їх охоче поїдають птахи. Плоди мають характерний солодко-кислий смак і своєрідний аромат. Свіжими їх не споживають, а готують з них вареня, киселі. Квітки та листки бузини використовують для лікування різних хвороб. Під час грипу та бронхіту найкраще пити чай із квітів бузини.

     По схилах яру зустрічаємо невибаглу корисну рослину-терен. Ці кущі укріплюють схили яру. Плоди терену сушать, їдять свіжими або готують з них вареня чи соки. Терен-медоносна та лікарська рослина. Плоди, квіти, деревину використовують для лікування різних хвоб.

         Зупинка Рослини-рятівники від радіації

   У Крицькому саду зустрічаються різноманітні види трав`янистих рослин. Є такі, які допомагають людям, підтримувати здоров`я і боротися з недугами сьогодення.

   Звіробій-рід рослин родини звіробійних. Багато- і однорічні трав`янисті напівкущі. Цвіте в червні-серпні. Листки супртивні іноді кільцеві. Квітки зібрані у волотевидні суцвіття. Плід-коробочка.  Звіробій звичайний зустрічається в Крицькому саду-це  багаторічна лікарська рослина. У медицині застосовують як в`яжучий антисептичний засіб при колітах, гінгівітах, стоматитах.

  Деревій-рід рослини родини складносуцвітних. Багаторічна трав`яниста рослина. Це  лікарська рослина. Містить алкалоїд ахілін, ефірну олію, органічні кислоти. Екстрат і настій з листя суцвіть і верхівок квітучих рослин застосовують у медицині при шлунковокишкових захворюваннях, як кровоспинне і як засіб для поліпшення апетиту.

   Подорожник великий-багаторічна  трав`яниста рослина. Цвіте в квітні-вересні. Стебло переважно безлисте, листки зібрані в прикореневу розетку. Квітки двостатеві, дрібні. Суцвіття-колос головчастий. Плід-коробочка. Застосовують в медицині для лікування порізів, наривів та як відхаркувальний, кровоспинний засіб.

   Ромашка лікарська-дворічна рослина з розгалуженими стеблами. Цвіте в червні-серпні. Росте на відкротій місцевості. В суцвіттях є ефірна олія, слизисті, смолисті й гіркі речовини, глікозиди. Настій суцвіть застосовують у медицині як пом`якшувальний, потогінний і протизапальний.

    Петрів батіг-з родини айстрових. Багаторічна шорстко опушена рослина. Цвіте з червня до осені. Молоді листки їстівні, в них міститься вітамін С і каротин, легкорзчинний цукор, інулін. Салати з петрового батогу корисні для хворих на цукровий діабет.

   Меліса лікарська-багаторічна рослина, пахне цитриною. Цвіте в липні- серпні. Збирають листки і верхівки пагонів. Застосовують як спазматичний і болезаспокійливий, сечогінний засіб, заспокоює нерви і збуджує травлення.

   Вважається, що коли люди в повсякденному житті будуть використовувати фіто-чаї з даних рослин, то з організму можуть виводитися радіонукліди.

                         Зупинка Зникаючі рослини

    Є на території  урочища рослини, які занесені доЧервоної книги України. Пропонуємо опис деяких з них.

     Латаття біле-цю поодиноку дуже привабливу рослину можемо зустріти на „панському” ставку. Багаторічна водяна рослина квітне в червні-серпні. Товсте повзуче кореневище заховане в мулистому дні водоймища. До довгих, еластичних шнуроподібних черешків кріпляться великі серцеподібні листки. Які ніби спочивають на поверхні води.      За легендою квітка латаття виросла із серця однієї з водяних німф- Нереїди, яка померла від нещасливого, нероздільного кохання. Саме тому за лататтям ще з часів античності у багатьох європейських народів закріпилося ім`я Nymphaea.

     Підсніжник білосніжний-багаторічна трав`яниста рослина, з однією звислою білою квіточкою. Молоді листочки згорнуті в трубочку. Рано навесні вони пробиваються крізь грунт, оберігаючи квітку, яка міститься між ними.

     Одна із старовинних легенд розповідає, що в той час, коли перші міфічні люди були вигнані із раю, ішов сніг, і Єва дуже змерзла. Щоб її зігріти і подати надії на кращі часи, декілька ажурних сніжинок перетворилися на ніжні квіти підсніжника-провісника тепла, символ сподівання на краще майбуття.  Так вони і лишились  у народі символом надії.

     Конвалія   Навесні в сад приходить особлива святкова пора, коли зацвітають конвалії. Мабуть, немає людини, яка була б байдужою до чарівної краси цих ніжних, витончених, дуже ароматних квітів. Вони здаються виготовленими з якоїсь особливо прозорої, ніжної порцеляни надзвичайно майстерними руками Природи. Наче якісь зачаровані сріблясті дзвіночки, повисають квітки на зелених струнких квіткових стрілках посеред зеленого листя.

   Це багаторічна рослина. Вона має  два інколи три великі широкоовальні листки з дугастим жилкуванням, що виростають із підземного повзучого кореня. Конвалія дуже цінна лікарська рослина, яку здавна застосовували проти недугів. Квітки конвалії знаходять широке застосування в парфумерній промисловості. Ароматна ефірна олія квіток входить до складу найкращих парфумів.

                Зупинка Побажання мандрівникам

   Людина-вінець природи, наділена розумом і повинна дбати про майбутнє планети та своїх нащадків. Нам потрібно вчитися слухати голос Природи, розуміти її мову, щоб не занапастити себе й життя на Землі!

   Природа-наш друг! Нині це визнана істина, яку час від часу потрібно все ж таки собі нагадувати, бо природа, як і кожен друг, прагне нашої уваги, турботи, любові.         

                           

 

  Заповіт

              молодому поколінню

Не зростай пустоцвітом у світі,

Пам`ятай, що життя лиш одне!

Будь привітним і щедрим, як літо,

Як те сонце у небі ясне.

     Зігрівай добрим словом людину,

     Що схилилась низенько в журбі...

     Не ламай дивоцвіту калини,

     Що плоди подарує тобі.

Не руйнуй гнізда ніколи пташині,

Бо не чутимеш більше пісень,

Вболівай серцем всім за Вкраїну,

За прийдешній її щасливий день!     

 

5. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

 

1. Прийом „Вірю-не вірю”

* Чи вірите ви, що площа лісостепової зони складає 34%?

* Чи вірите ви, що до складу Лісостепу входить Дністровсько-Донська провінція?

* Чи вірите ви, що Карпати ніяк не впливають на поділ Лісостепу на провінції?

* Чи вірите ви, що річкова сітка густіша на сході лісостепової зони?

2. Прийом „Продовж речення”

* Лісостепова зона знаходиться...

* Континентальність клімату зростає...

* Залісненість західної частини Лісостепу складає...

* У рельєфі Лісостепу переважають...

 

7. Підсумки уроку

 

Прийом „Мікрофон”

 Чому Лісостепова зона поділяється на провінції?

 

8. Домашнє завдання

 Опрацювати відповідний текст підручника.