Урок на тему:"Література рідного краю. Твори письменників Чернігівщини для дітей"

Література

Українська література

7 клас

Література рідного краю. Твори письменників Чернігівщини для дітей.

Мета. Познайомити учнів з творами письменників рідного краю, формувати самостійність мислення учнів, розвивати навички виразного читання віршів і прозових творів, спонукати до написання власних віршів як ліричних, так і гумористичних, виховувати почуття пошани і гордості за свою землю.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу, інтегрований (українська література, музика), урок-синтез.

Обладнання: твори письменників рідного краю, портрети, біографічні довідки, малюнки із зображенням Чернігівщини, пісні на слова поетів Чернігівщини, фонограми, слайди.

Методи і прийоми роботи: обмін побажаннями, бесіда, виразне читання поезій і прози, виконання музичного твору, прослуховування аудіо записів пісень, мелодекламація, «незакінчене речення».

Хід уроку.

Цілі уроку:

А. Учні знатимуть: цікаві факти з життя поетів, зміст творів, висловлені ідеї.

Б. Учні вмітимуть: висловлювати власні судження.

Епіграф

Поезія – це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі.

                                  Ліна Костенко

Мистецтвом називається відтворення життя  в художніх образах. Художня література зображує життя в картинах і образах. Художній образ – створене уявою митця поетичне відображення подій, явищ, предметів. Літературний образ – словесний: він створюється добором найточніших для вираження думки слів та використанням різних художніх засобів. Музичний образ – це сполучення звуків різної висоти, сили, тембру.

На сьогоднішньому уроці ми з вами спробуємо поєднати літературні й музичні образи в одне ціле,  познайомимося з творами письменників нашого краю. З любов’ю і ніжністю пишуть поети про рідний край. Чернігівщині присвячено немало ліричних рядків. Ця земля завжди вражала митців неповторною красою, прадавньою історією, культурою, традиціями, звичаями. Не залишає байдужою й природа Подесення. Ви почуєте  і ліричні поезії, і гумористичні твори, і власні вірші ваших однокласників. Але, на відміну від інших уроків літератури, де ми вчились аналізувати поезію, спробуємо відчути настрій творів.  А зараз, щоб краще налаштуватись на сприйняття віршів, я попрошу закрити очі й поринути у чарівний світ музики. (Звучить музика Грига «Утро»).

                                Арсенич-Баран Ганна. (мелодекламація)

                                                БЕРЕЗНЕВИЙ ВІТЕР

Весна, весна – русалка зі ставка.

Пронеслись над світом перші зливи.

Погасне день торішнього листка,

Усміхнеться пролісок цнотливий.

Березневий вітер,

Березневі квіти.

То весна-красуня в мандри вируша.

Як весні-русалці сонцю не радіти,

Коли щастям пишним повниться душа.

Веселі звуки райдужних пісень

Заспіває десь пташиний хор.

Купає небо в синіх барвах день,

І лунає весняний мажор.

Вже перша бджілка крильцями бринить,

П’є солодкий сік у квіточках.

Веселий вітер у вербі шумить,

Що сховала душу у бруньках.

Бесіда.

                                                                ОСІНЬ

Осінь залюбилася в сади,

Осінь йшла напитися води.

Не добігла крок до джерела –

Перейшла упорожні бджола.

Догорають тихо уночі

Золоті сльозинки аличі,

Під лунку мелодію комет

Скрапує в траву солодкий мед.

Осінь сонце заплела в косу

І об хмару витерла сльозу.

Задивилась в яблук дзеркала,

Груші-медки у поділ стрясла.

Місяць гріє стомлені боки,

Осінь у човні везе роки,

Що достигли у тугу лозу,

Що на ранок випали в росу.

Учитель. Тільки що ви почули, як автор намагається передати внутрішній світ і відчуття персонажів мовою літератури, а зараз ви можете побачити ті ж самі образи, перекладені на іншу мову, мову музики. І допоможе вам у цьому музичний фрагмент.

Прослуховування музичної композиції. (Чайковський «Жовтень»)

Вчитель. Зіставте обидва твори: музичний і літературний. Чи можна вважати цю музику ілюстрацією до вірша? Чи сподобалась вам музика? Який настрій вона має? Які почуття викликає?

А зараз давайте прослухаємо ще один твір і пригадаємо, до якого жанру він належить.

Іванов  Дмитро

КОЛИСКОВА (мелодекламація)

Місяць на небі – мов скибочка дині,

А навкруг нього – зірок цілий рій.

Вже засинає у хати на спині

Із діточками лелека старий.

Люляє вечір кущі волохаті,

Розгомонілись в траві цвіркуни,

І причаїлися побіля хати

Досі ніким ще не бачені сни.

А над колодязем – срібним озерцем –

В місячнім сяйві, неначе в муці,

Мовби дідусь, що на костур обперся,

Став журавель із відром у руці.

Пестить вітрець пелюстки матіоли,

Тихо дрімає стодола стара…

Спатки малесеньким діткам пора.

Учитель.

1. Які асоціації викликала у вас ця поезія?

2. До якого літературного жанру належить даний твір?

3.  Які ще колискові пісні ви знаєте?

  Багато на Чернігівщині поетів, чиї вірші покладені на музику. До таких належать і Петро Зуб, і Станіслав Реп’ях. Давно відомою піснею стала поезія «Голубе Полісся» на слова Петра Зуба, слова і музику до якої я вам пропоную послухати.

(Звучить музика, на її фоні читаються слова).

                                                         Петро Зуб

«ГОЛУБЕ  ПОЛІССЯ»

(мелодекламація)

Як же серцем не любить

Квітку-придеснянку,

Що між трав палахкотить

В росяні світанки.

Заціловує гаї

Солов’їна пісня,

Сипле зорі в ручаї

Тепла нічка літня.

То ж лебідкою пливе,

Сяє сонцевиссям

І чарує, і зове

Голубе Полісся.

                                                   Станіслав Реп’ях

(музику до пісні С. Реп’яха виконує на піаніно учениця 7 класу)

                                                    Журба Кузьма

НА РІЦІ

Де клени і тополі,

Ще й верб сім’я рясна,

Тече собі по волі

Ріка моя Десна.

Пливуть у небі синім

Хмарини де-не-де.

Хороший день осінній

Левадами іде.

Щось листячко лозове

Шепоче до трави.

А я сідаю в човен:

 - Кораблику, пливи!

Легенький змах весельця,

Срібляться бурунці.

І човник мій несеться,

Як вітер, по ріці.

                                                           ВЕСНА

Сміється весна, радіє,

Що стільки довкола обнов:

В леваді верба молодіє,

Лелеки вертаються знов.

Сережки на білій осиці

Тремтять у промінні здаля.

І гнізда веселії птиці

Кладуть на зелене гілля.

Вчитель. До цього етапу уроку ми з вами слухали й читали поезії, але ж красу природи можна передати і в прозовій формі, як це вдалося Василю Струтинському. Головне – це відчувати навколишній світ, дихати і жити ним.

                                             Струтинський  Василь

ДОБРОМ ЗА ДОБРО

   Літня ніч видалася теплою. Але на ранок поступово охолола вода. Повітряна волога впала на човни краплинками роси. Білі лілії зімкнули і сховали у воду свої ніжні пелюстки, риба припливла до самісіньких берегів, шукаючи тепла.

   Немов здогадавшись, що річці холодно, її вкрив густий туман. Радісно сплеснулась риба на сонній воді. Солодко заснули раки…

   А за хвилину, ніби після короткого спочинку, почало світати. Розвиднялося поступово, але яскраво. І раптом виглянуло сонце!.. Воно лагідно всміхнулося, розіллявши посмішку в небі і на воді. Стало тепло. А потім – жарко!

   Розгубився туман. Не придумає, куди ховатися від спеки. А річка йому й каже: «Поринай у мої тіняві рукави-затони, там і прохолонеш!»

Зрадів туман і швиденько заховався.

Так річка віддячила туманові за те, що він зігрів її на світанку.

Вчитель. Але наші земляки вміють писати не лише ліричні твори, а й гумористичні вдаються їм гарно.

Буденний  Василь

«ІНОЗЕМЕЦЬ»

Облягли слова-нікчеми

Другокласника Артема:

Замість «добре»

Каже «кльово»,

Замість «взувсь» -

«натяг підкови»,

«лох», «слабо»,

«тусовка зліва» -

Слів нікчемних ціла злива.

Вчора нашого Артема

 Навіть Рекс не зрозумів

І подумав:

 - Іноземець

Із нікчемних островів.

І якби Артем наш вчасно

Добрих слів не зміг

Згадать,

Вірний Рекс зумів би

«класно»

«Іноземця» покусати.

Учитель. Розділ із роману «Потягуськи», який складається з веселих, неймовірних історій про життя малюків у дитячому садку «Золота жабка». Спочатку письменники втілили цю ідею на радіо «Новий Чернігів». Радіопроект виявився настільки успішним, що його автори вирішили написати книжку. Ось уривок із неї.

Дзюба Сергій, Кулаковська Ірина

«ПОТЯГУСЬКИ»: ТАРІЛКА З ПАРФУМАМИ

                                  ТАРІЛКА (читання в особах)

Доки няня підмітала у роздягальні підлогу, а Наталія Михайлівна, як і належить виховательці, писала план у товстелезному зошиті, Олексійко пробрався до мийної, відчинив шафу з посудом і заходився перевіряти, яка з тарілок замінить йому забутий вдома картуз.

На жаль, дзвін розбитого посуду та крик виховательки перервали цю цікаву дискусію. Фантазувати в кутку чомусь зовсім не хотілося…

Учитель. Мені дуже приємно, що на рідній Чернігівщині продовжують народжуватись нові таланти. І сьогодні я хочу запропонувати вам послухати вірші, написані учнями 7 класу.

5. Виразне читання учнями власних творів.

                                                     ЗИМОВА КАЗКА

     Якось лісом пролітала

Велика хурделиця,

Зиму звірям віщувала,

Бо скоро постелеться.

Буде дуже лютувати

І сніжком всіх обсипати,

Себе страхом звеселяти

І за щічечки щипати.

Усі звірі поховались:

Білочки – в дуплі зостались,

Ведмедики спать пішли,

Зайці й вовки – утекли,

Бо бояться хурделиці,

Що так гордо стелеться.

Але ж діти – не такі:

Не лякливі, говіркі,

Нічогенько не бояться

Та й давай у сніжки граться,

Веселитись і сміяться,

Забавляться, танцювать

І до школи крокувать.

А віщунка все віщує,

А хурделиця лютує,

Та недовго їй.

Визирнуло сонечко

Зі свого віконечка –

Знищило зиму.

Звірі звеселіли,

Люди подобріли,

Ждуть усі весну.

                              Учениця 7-Б класу Таран Олена.

                                                           Кульбаба

Як гарно кульбаба цвіте,

Вона нам нагадує сонце.

В негоду тепло несе,

Коли виглядаю в віконце.

     Якщо я вінок плету,

Кульбабу завжди вплітаю.

Вона поміж квітів цвіте,

Немов промінь сонця яскравий.

     Гуляючи в гаю,

Кульбабку не зірву.

Недовго прикрашати буде

Хатиночку мою.

     Залишу на галявині,

Нехай собі цвіте

Й завжди мені нагадує

Сонце золоте.

                                  Учениця 7-Б класу Кочин Катерина

Учитель. А завершити наш урок мені б хотілось піснею учениці  нашої школи  Нестеренко Валентини  «Молитва за Україну» у її виконанні.

(Звучить запис  пісні  «Молитва за Україну»).

6.  Виставка малюнків із зображенням природи рідного краю.

7.  Ознайомлення зі збірками творів письменників рідного краю.

8.  Підсумки уроку.

А. Звернення вчителя до епіграфу уроку.

Б. Метод «Незакінчене речення».

Закінчити речення: «Слухаючи поезії, я відчуваю…»

Домашнє завдання (диференційоване).

ІІ рівень.  Підготувати для виразного читання вірш про природу.

ІІІ рівень. Написати твір-роздум на тему: «Поезія – музика людського серця».

ІV рівень. Скласти вірш про природу.