Урок на тему: "Марко Вовчок. Життя і творчість письменниці. Поєднання у творах реалізму й романтизму. Збірка "Народних оповідань". "Козачка".

 Тема. Марко Вовчок. Життя і творчість письменниці. Поєднання у          творах реалізму й романтизму. Збірка «Народних оповідань». «Козачка».

 Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Марка Вовчка, опрацювати ідейний зміст оповідання «Козачка»; сприяти вдосконаленню умінь аналізувати художній текст; виховувати повагу до творчої особистості письменниці, негативне ставлення до насильства над людиною; прищеплювати любов до рідного слова.

 Обладнання: портрет Марка Вовчка, виставка книжок письменниці,   фотоілюстрації, мультимедійні матеріали.

 Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

                                                        Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 З роками я все частіше переконуюсь у тому, що ми, справді, не вміємо цінувати того, що маємо. Тому сьогодні хочу, щоб ви задумалися над питанням «Чи може щиро полюбити українську пісню, захопитися українською мовою людина, яка народися в США чи Росії?».

 Квітка Цісик, або відома американська співачка Кейсі, народилася в Нью-Йорку, в Україні була лише один раз (1983 року), але, зібравши кращих музикантів Америки, витративши чверть мільйона доларів, записала два альбоми українських пісень.

   Звучить запис пісні у виконанні Квітки Цісик.

 Сьогодні на уроці ми познайомимося з жінкою, яка народилася в Росії і стала збирачем українського фольклору, класиком української літератури.

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

      VІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

 До краю збудженим і зраділим був Пантелеймон Куліш, коли йому  вперше потрапили до рук рукописи оповідань Марії Олександрівни Вілінської (Марка Вовчка), він сам береться довести їх до мовного пуття, організовує видання збірки з назвою «Народні оповідання» (1957), і навіть виникає в нього щось на зразок любовного роману з молодою письменницею. Щиро вразили оповідання й Т. Шевченка. Ще в кінці 1857 року їх надіслав йому сам Пантелеймон Куліш, а в щоденнику 18 лютого 1858 року з’явиться такий запис поета: «Малюга сообщил мне, что Марко Вовчок – псевдоним некой Маркович… Какое возвышенно прекрасное создание эта женщина. Не чита моей актрисе (ішлося про актрису  К. Піунову). Необходимо будет написать ей письмо и благодарить ее за доставленную радость чтением ее вдохновенной книги». Через півроку Т. Шевченко присвятив письменниці вірш «Сон» («На панщині пшеницю жала…»), який явно був навіяний мотивами «Народних оповідань». Ще через півроку (в січні 1859 р.) відбулося їхнє особисте знайомство в Петербурзі, яке надихнуло поета на створення вірша «Марку Вовчку» з таким підзаголовком: «На пам’ять  24 січня 1859». Великий Т. Шевченко не лише захоплюється талантом молодої авторки, а й бачить у ній «кроткого пророка», який не дасть загинути ні правді, ні українському слову.

Учениця читає поезію напам’ять  .

 Потрапивши до Петербурга, Марко Вовчок познайомилася з                   І.Тургенєвим, якому Т. Шевченко радив читати саме її твори й учитись української саме в неї. «Марко Вовчок! Вона одна володіє нашою мовою», - пафосно говорив Т. Шевченко І. Тургенєву, про що згадав той у своїх спогадах про Т. Шевченка. Згадав, мабуть, не стільки у зв’язку з самим Т. Шевченком, скільки через дивну  закоханість у Марію Олександрівну...  

   Хто ж вона – ця Марко Вовчок? Давайте з’ясуємо.

Перегляд фільму про М. О. Вілінську.  

2. Повідомлення учня про перебування письменниці за кордоном, у Петербурзі.

Марко Вовчок навесні 1859 року в супроводі чоловіка й сина та ще в товаристві І. Тургенєва виїхала за кордон. Вона мала намір підлікуватися й ознайомитися з життям людей, які не знали кріпацтва. Побувала в Німеччині, Італії, Франції. У цей час були написані українською мовою «Ледащиця», «Лимерівна», «Три долі», кілька творів російською мовою, багато перекладено зарубіжних авторів – Жуля Верна, Віктора Гюго,               Г.К.Андерсена…  Деякі твори Марка Вовчка, перекладені нею на французьку, були надруковані в Парижі. Особливим успіхом користувалася повість «Маруся». Вона отримала нагороду від Французької академії, була рекомендована міністерством освіти для шкільних бібліотек.

  1867 року письменниця повертається в Петербург. Усією душею рветься в Україну, але обставини складалися так, що ця мрія не могла здійснитися. Смерть чоловіка дуже вразила Марію Вілінську (вони розлучилися, але підтримували дружні стосунки).

 За наступні десять років Марко Вовчок переклала кілька десятків творів зарубіжних письменників і вважалася одним із кращих російських перекладачів ХІХ століття.

1867року вона вдруге виходить заміж за чиновника Михайла Лобача-Жученка.

3. Повідомлення учня про останні роки життя М. О. Вілінської.

 На своєму віку Марко Вовчок зазнала багато доброго і злого, радості і смутку, відданості й зрад, успіхів і поразок. На її долю випали люті нападки, незаслужені образи заздрісників, зокрема тих «братів і сестер по перу», які вважали, що вона «вкрала» їхню славу.

Проживаючи в Україні (на Київщині в Богуславі та селі Хохітві), збирає фольклорні матеріали, знову береться за перо. Але з переїздом до Нальчика веде замкнений спосіб життя. Серцева хвороба дедалі загострювалася. 10 серпня 1907 року письменниця померла в Нальчику, похована в саду власної садиби, яка пізніше стала легендарним музеєм-заповідником.

Варто зупинитися на тому, що Марко Вовчок зробила для української літератури.

Жанри, якими збагатила Марко Вовчок українську літературу

4. Повідомлення учениці про ілюстрації К. Трутовського до           «Народних оповідань» Марка Вовчка.

V. Робота над соціально-проблемним оповіданням «Козачка».

1. Актуалізація опорних знань.                                  

•    Літературознавці  стверджують,    що   оповідання    Марка

Вовчка є реалістичними, але при цьому не втрачають романтичного струменя. Пригадаймо особливості романтизму й реалізму як художніх методів.

Відповіді учнів.

2. Бесіда.

• Про що розповідається в оповіданні Марка Вовчка «Козачка»?

• У чому виявляється романтичний струмінь твору?
• Чи можна вважати «Козачку» реалістичним оповіданням?
• Які епізоди вразили найбільше?
• Чому, на вашу думку, авторка називає оповідання саме так, а не ім’ям головної героїні, наприклад?
• Яка ж тема твору, ідея?                                                                                                            

(Тема: показ нещасливої долі жінки-кріпачки.

Ідея: заперечення кріпацтва як способу існування людини.)

VI. Підсумки.

Обговорення слів М.О. Вілінської: «Я прожила весь свій вік, ідучи по одній дорозі й не звертаючи вбік. У мене могли бути помилки, слабкості…, але в головному я ніколи не осквернила  себе відступництвом».

VII. Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріал підручника на С. 322 – 332.
2. Прочитати оповідання «Максим Гримач», *визначити елементи сюжету.