Урок на тему: "Можливості і небезпека клонування організмів"

Урок-семінар

Тема:   Можливості і небезпека клонування організмів.

Мета:

   -   узагальнити і систематизувати знання учнів  про найновітніші досягнення 

       біологічної науки та їх практичне застосування, поглибити уявлення учнів

       про ідеї клонування організмів;

  -  розвивати вміння вести дискусію, порівнювати, знаходити аналогії,

    прогнозувати результат на основі теоретичних міркувань;

 -  продовжувати формувати науковий світогляд, якості особистості: уваги і

    поваги один до одного, виховувати громадянську позицію та почуття 

     власної причетності до подій у світі.

Тип уроку:   узагальнюючий семінар.

Методи і прийоми: словесні (бесіда, діалог, розповідь), наочні (демонстрація).

Форми роботи: фронтальна, групова.

Обладнання: дидактичний матеріал,  лампи зеленого і червоного кольорів, скатертинки зеленого і червоного кольорів, м\м дошка.

посередині класної кімнати два столи, застелені червоною та зеленою скатертинами, на них лампи зеленого і червоного кольорів, інші столи розташовані півколом.

Хід уроку.

Випереджальні завдання:  учні зазделегідь отримують завдання слідкувати за повідомленням у ЗМІ про успіхи у різних галузях біотехнології, опрацювати аналогічні статті у журналах.

Вчитель:

•                         Шановні учні, ХХ1 століття стане століттям науки про життя, біомедицини, а цивілізація - біотехнологічною. Наука торкнулась найбільш тонких і затаємничених сторін буття живих істот у тому числі і самої людини. І як завжди, людство очікує від наукових відкриттів вирішення багатьох наболілих проблем. Проте історія свідчить, що найновіші досягнення науки можуть з одинаковою мірою або допомогти або завдати горя.

Учитель:  Сьогодні у нс із вами семінар на тему: «Можливості і небезпека клонування організмів.» (запис у зошитах) до якого ви повинні були підготовитися вдома, а саме підготовити повідомлення використовуючи ресурси Інтернету та засобів масової інформації.(Слайд 1)

Усі підготували повідомлення?  (-Да)

Учитель: Я сподіваюся що ви сьогодні -   узагальните і систематизуєте знання про найновітніші досягнення  біологічної науки та поглибите  уявлення про ідеї клонування організмів;

 А також ми будемо і надалі  розвивати вміння вести дискусію, порівнювати, знаходити аналогії; -  продовжувати формувати науковий світогляд виховувати громадянську позицію та почуття   власної причетності до подій у світі.

(Слайд 2)

А розпочнемо ми наш семінар із епіграфу, а саме словами Іммануїла Канта: «Людські фантазії тривають аж до могили, хто не вміє стримувати свої фантазії — той фантазер, у кого фантазія поєднується з ідеями добра — той ентузіаст, у кого хаотична фантазія — той мрійник, у кого нестримна фантазія поєднується з ідеями зла — той злочинець» (Слайд 3)

 Справді, людській фантазії не­має меж. Уперше ідея клонуван­ня людини з'явилася на сторінках творів письменника-фантаста Бредбері. Сьогодні ж це супереч­лива реальність.

Тому на сьогоднішньому уроці ми попробуємо з’ясувати, яка  ж правдива думка з цього приводу.

  Але перш ніж ми розпочнемо наш семінар ви  повинні пройти випробування у вигляді різнорівневих завдань по всьому матеріалі що ми вивчали і цій темі. (Додаток 1)  (слайд 4)                   

Пропоную розглянути такі питання (слайд 5)

1.  Технологія клонування:

•                         механізм клонування тварин;
•                         клонування в природі;
•                         хронологія успіхів клонування;

2.  Типи клонування людини:

-  репродуктивне клонування людини ;

-  терапевтичне клонування людини;

- клонування людини - міф та реальність;

3.  Релігія і клонування.

4. Суспільство і клонування:

-  загальна декларація про геном та права людини (стаття 11);

5. Технологія клонування в Україні. 

6. Клонування вищих тварин та людини : дозволити чи  заборонити.

Вчьтель:

Давайте ми з вами за допомогою електронного плакату пригадаємо трішечки історії:

 Думку скептиків та песимістів стосовно питань, що будемо розглядати, відстоюватимуть учні за червоним столом, точку зору оптимістів - за зеленим. Думку оптимістів символізуватиме зелене світло, скептиків - червоне. Якщо у ході дискусії більш переконливими будуть саме вони - погасне зелена лампа, а якщо оптимісти - червона.

- Що несе людству можливість клонування вищих тварин і самої людини: вирішення раніше безнадійних проблем  чи порушення віками усталених норм нашої моралі? Заборонити чи продовжувати подібні дослідження вирішують уряди багатьох країн, створюючи спеціальні комісії з біоетики. Прошу прихильників різних точок зору  зайняти місця за відповідними столами.

Учні за зеленим столом:

Учень 1.  Клонування — це на­прям клітинної або тканинної інже­нерії галузі біотехнології. Клон (від грец. — гілка, нащадок) — це потомство рослинного або тварин­ного організму, що утворюється внаслідок вегетативного розмно­ження багатоклітинних організмів або нестатевого поділу клітин одноклітинних організмів. Наприклад, у квіткових рослин клони — це особини, що розвинулися з живців, бульб тощо; у бактерій, грибів, водоростей — з однієї клітини. Основне, що всі особи­ни одного клону є точною копією материнського організму, відрізняються більшою генетичною одно­рідністю, ніж особини, що утво­рилися внаслідок статевого роз­множення.

Учитель. Тобто, клонування — це процес нестатевого розмножен­ня, в результаті якого отримують точні копії організмів. Хотілося б почути більш конкретну інформа­цію щодо клонування в природі.

Учень 2. Кажучи про клонуван­ня, яке відбувається в природі або лабораторії, необхідно уяв­ляти, що вся генетична, тобто спадкова, інформація, яка потрібна для росту, розвитку, об­міну речовин і розмноження розмножуються нестатевим шля­хом — звичайним поділом кліти­ни навпіл, у результаті чого ут­ворюються клони.

Еукаріоти характеризуються тим, що їхні клітини мають ос­новні органоїди та ядро, в якому містяться хромосоми, тобто ДНК. Деякі з цих організмів — одно­клітинні, але здебільшого це ба­гатоклітинні форми, які склада­ються з різних за структурою та функціями еукаріотичних клітин. Деякі найпростіші, наприклад амеби та парамеції, здатні швид­ко розмножуватися шляхом звичайного поділу. Розмноження амеб, узагалі, вважають класични­ми прикладом клонування. У ба­гатоклітинних тварин відбулася спеціалізація клітин і утворилися статеві клітини (гамети), потрібні для статевого розмноження. Низькоорганізовані багатоклітинні роз­множуються як статево, так і нестатево. З ускладненням та збіль­шенням рухливості тварин стате­ве розмноження стало переважа­ти. Воно забезпечує, поєднання в нащадках ознак обох батьків, тоб­то виключає утворення клонів..

Клонування в природі часто спостерігається у випадку парте­ногенезу, коли потомство розви­вається з незаплідненої жіночої гамети (яйцеклітини). Оскільки батьківська особина лише одна, вона генетичне ідентична нащад­кам і складає з ними клон. У ссавців партеногенез можна штучно стимулювати, але емб­ріон гине на ранніх стадіях свого розвитку організмів, передається від батьків до нащадків у формі ДНК. ДНК знаходиться в хромосомах, яких у клітині буває від однієї в бактерій до кількох тисяч у деяких еукаріотів. Генетичного мате­ріалу хромосоми бактерії досить для здійснення всіх її життєвих функцій. Прокаріоти — це най­простіші за будовою одно­клітинні організми типу бактерій, у клітинах яких немає ядра та більшості органоїдів, властивих клітинам еукаріотів, тобто ево­люційно більш розвинених організмів. Більшість прокаріотів

Учитель. Отже, спрацьовує принцип: «Все нове — добре забуте старе». З'ясуємо хронологію успіхів клонування. Хто має таку інформацію?

Учень 3. На початку 60-х рр. XX ст. були розроблені методи, які дозволяли успішно клонувати деякі вищі рослини і тварини. Вони виникли в результаті спроб довести, що ядра зрілих клітин, які закінчили свій розвиток, містять усю інформацію, необхідну для кодування всіх ознак організму, і що спеціалізація клітин зумовле­на включенням певних генів, а не втратою деяких із них. Перший успіх належить професору Стюар­ду з Корнельського університету, який довів, що вирощуванням ок­ремих клітин кореня моркви (їстівної частини) в середовищі з потрібними поживними речовина шляхом ультрафіолетового опро­мінення, клонував шпорцеву жабу, ідентичну тій особині, в якої було взяте ядро.

Невдовзі після цього Гьордон, який працював в Оксфордському університеті, вперше зумів клонувати хребетних тварин. У 1968 р., пересаджуючи ядро, взяте з клітин кишечнику жаби, в яйцеклітину, власне ядро якої було зруйноване

Учитель. Є доповнення.

Учень 4. У лютому 1997 р. у Шот­ландії в лабораторії «Рослій» шля­хом імплантації клітинного ядра з клітини молочної залози в незапліднену яйцеклітину клоновано вівцю Доллі. Ця найвідоміша вівця ввійшла в історію людства як символ перемоги сучасної біотехнології. Кінець XX ст. клоновано мишей на Гавайях, телят у Японії.

Клонування тварин для дослідження їх якфабрик органів для людей розвивається прискореними темпами. Ця технологія цікавить  учених і компанії тому, що можна отримати багато органів, гормонів і фармацевтичних препаратів.

Не дивлячись на ризик, у кінці 1997 року ,отримали трансплантанти свинячої

печінки. Безліч діабетиків були посаджені на свинячу печінку, нирки в апаратах тимчасового діалізу.

Проект компанії PPL (США) включає отримання стада корів, що створює людські білки, кроликів з людським кальцитоніном для заміщення кісток. Компанія Pharmino (Нідерланди) синтезує в організмах корів людський лактоферин, який активізує імунну систему.

Корпорація Genzyme Nransgenics i Advanced Cell Technology співробітничають над створенням тварин, які будуть носіями протеїнів у крові і м’ясі. Наприклад, альбумінову сироватку, яка може бути використана для підтримки тканинного балансу крові при опіках.

Незалежно від вигоди й ризику Рада Європи проголосувала за мораторій на клінічне тестування трансплантантів з органів тварин у людину в січні 1999 р.

І, нарешті, 1998 рік. Тривають до­слідження клонування людей.

Учитель. Перепрошую, мене зацікавила інформація про Доллі, адже про неї ви говорили в мину­лому часі.

Учень 4. Так. Нещодавно на сто­рінках зарубіжної преси з'явила­ся інформація про смерть шести­річної Доллі, яка підхопила запа­лення легень, і ветеринари вирі­шили, що гуманніше буде звільни­ти вівцю від страждань і усипити. Прийняти подібне рішення вче­ним, які спостерігали за розвит­ком Доллі, починаючи з чашки Петрі, було нелегко, бо в серед­ньому вівці живуть 11—12 років. Та ще й критики вкотре заговорили про те, щр клоновані клітини збе­рігають не лише генотип  своїх прототипів, а й їхній біологічний вік. До 6 з половиною років у Доллі були й артрит, і ожиріння,  нарешті, легенева інфекція. Щоправда, у звичайних овець такі захворювання трапляються досить часто, тому справа напевно не в наслідках клонування.

Учитель. Як я розумію, в зв'язку із цим виникла інша про­блема — дефіциту достовірної інформації, пов'язаної з життям і смертю клонованих тварин. Чи не так?

Учень 3. До речі, вівця Матильда, отримана шляхом клонування зі статевої клітини, світовою сен­сацією так і не стала. Вона помер­ла в кінці січня цього року. Її напіврозкладену тушу знайшли і відразу спалили, чим знищили безцінний науковий матеріал. Мож­ливо, саме всебічне вивчення реш­ток овець Матильди та Доллі могло б дати відповіді на більшість і питань. Проте Матильду спалили, а Доллі стала опудалом у Націо­нальному Шотландському музеї в Единбурзі.

Учитель. Як бачимо, технологія клонування організмів не нова. Так при  вегетативному розмноженні рослин одержуємо клони, тобто організми з одинаковою спадковою інформацією. Новизна присутня у можливості клонувати ссавців і людини.

За допомогою технології клонування можна за короткий термін одержати велику кількість копій елітних тварин з метою подальшої селекційної роботи. Можна застосувати клонування для збереження  й відтворення зникаючих видів.

        Ще один напрям застосування технології клонування - вирощування генетично модифікованих свиней для пересадки деяких їх органів людині.

 Учитель. Отож ми більш-менш ознайомилися з досягненнями клонування. Настав час поговори­ти про те, що найбільше хвилює людство, — клонування людини. Розглядаємо друге питання семінару.

   Учень 5.  Клонування людини  - найбільш  дискусійна точка у галузі сучасної біотехнології. Традиційно наука розрізняє два види клонування – репродуктивне та терапевтичне.

Репродуктивне клонування має на меті створення людини, яка генетично ідентична іншій живій або померлій людині.  Репродуктивне клонування  може дати надію мати дітей бездітним парам. Таке клонування людини передбачає, що індивід, який народився у результаті клонування повинен отримати ім'я, громадянські права, освіту, виховання, тобто все те, що отримують інші повнозначні громадяни держави.

Репродуктивне клонування людей зустрілося із великою кількістю етичних, релігійних, юридичних проблем, що на сьогоднішній день не мають конкретного вирішення. В більшості країн світу репродуктивне клонування заборонено законом.

Що ж до терапевтичного клонування, то його призначенням є вилучення стовбурових клітин для медичних розробок Терапевтичне клонування людини передбачає, що розвиток ембріона закінчується через 14 днів, використовується для отримання стовбурних клітин з ембріону. Реальна і найближча можливість використання успіхів клонування у медицині - вирощування стовбурових клітин, тканин і органів людини для потреб трансплантації. Насамперед вони потрібні для лікування онкологічних захворювань і хвороб спинного мозку. Можна застосовувати ці тканини для лікування цукрового діабету, цирозу печінки, хвороби Паркінсона.

Законодавці багатьох країн бояться, що легалізація терапевтичного клонування може призвести до переходу його у репродуктивне. Проте у деяких державах воно є дозволеним, для прикладу Великобританія.

Учитель У чому ж суть цієї технології?

Учень 5. Вилучається поперед­ньо підготовлена яйцеклітина. Це суттєво, оскільки саме така яйце­клітина має особливу будову обо­лонки. Після цього шляхом дос­татньо складних маніпуляцій з неї видаляється ядро. На його місце поміщається підготовлена структура, вилучена із звичайної соматичної клітини. Така видозмінена яйце клітина вживлюється в організм і через потрібний проміжок часу з'являється на світ організм - клон, у якому немає іншої генетичної інформації, окрім тієї, яку було взято для його утворення з кліти­ни протогенотипа.

Учитель. Звісно, у нижчих тва­рин це виглядає простіше, але ця технологія теоретично є майже універсальною для всіх вищих тва­рин. Тому, чи  вам не здається, що в людському організмі важко ство­рити щось кардинально нове, адже все створено природою, а людина в силу своїх можливостей нама­гається повторювати і навчатися. Не є винятком і парадокс клону­вання людини. Близьким прообра­зом загадкових клонів є звичайні близнята. Чи не так?

Учень 6. Справді, для науки близ­нята цікаві насамперед як носії подібної або ж ідентичної спадко­вості. Це стосується однояйцевих близнят (монозиготних), які утво­рилися з однієї яйцеклітини, що розділилася в період дроблення, або гаструляції, на рівні частини (2 або, що буває рідше, 4). З давніх часів людство намагається з'ясу­вати таємницю появи на світ близ­нят. Деякі царі та політичні діячі мріяли за рахунок стимуляції на­родження близнят отримати мож­ливість дворазового збільшення вдвічі населення підвладних їм держав. За яких-небудь 18—20 років відкривалася перспектива отримання армії двійнят, четвернят. Але цього не сталося. У лю­дей народження двійні припадає лише раз на 80—85 пологів, трійні — на 6—8 тисяч народжень, а чет­верні — ще рідше.

Сьогодні ж створення людей з подібною генетичною інформа­цією все більше і більше стає ре­альністю.

Учитель. Клонування людини викликає гострі дискусії. Теоретич­но це можливо, а практично?

Учень 5. І практично ніби теж. За кілька місяців до народження першої клонованої людини в січні 2003 року італійський лікар Северино Антинорі заявив про успіш­ну імплантацію клонованих яй­цеклітин відразу кільком жінкам. Наукова громадськість скептично поставилася до повідомлення, назвавши його пройдисвітом. Проте пальму першості в італійців пере­хопила француженка, хімік за професією, Брижит Буасельє, голова компанії Сіопаіо, яка 27 грудня 2002 р. приголомшила весь світ повідомленням про те, що перша клонована дитина вже народила­ся. До речі, проблемою клонуван­ня Брижит Буасельє зацікавилася після того, як потрапила в секту раєлітів. Саме раєліти стверджу­ють, що 25 тис. років тому Земля була заселена клонами іноплане­тян, і місія людства полягає в по­верненні до традиційного спосо­бу відтворення. Створена раєлітами компанія Сіопаігі має величез­не фінансування. Так, уже більше 2 тис. людей заявили про свою го­товність виплатити по 200 тис. до­ларів за задоволення бути клонованим. Зусиллями цієї компанії в сім'ї американських раєлітів на­чебто з'явилася на світ дитина, яка є генетичною копією своєї матері. Дівчинку назвали Євою. Вона народилася в результаті кесаревого розтину в Канаді, і в січні 2003 р. анонімно її вже відправили додо­му. У недалекому майбутньому заплановано проведення експерти­зи ДНК дитини та її матері, що дозволило б підтвердити факт кло­нування, але тут виникла пробле­ма. Раєліти заявили про необхідність збереження повної ано­німності та відмовилися надати матеріал для експертизи, хоча при цьому повідомили про народжен­ня ще одного клону, на цей раз у сім'ї голландських лесбіянок. При­родно, що Буасельє назвали прой­дисвіткою, причому більше всіх виявляв невдоволення вищезгада­ний лікар Антинорі.

Учитель. Офіційні дані щодо клонування людини не розголо­шуються. Ця проблема й досі за­лишається і міфом та реальністю.

Учні за червоним столом:

Учень 1.

- Коли в результаті наукових досліджень з’являються нові можливості, що дають економічний ефект, вони часто впроваджуються без урахування норм моралі. Якщо клонування вищих тварин для селекційної роботи не викликає побоювань, то клонування людини з метою одержання копій з оригіналів затаїло в собі загрозу підірвати моральні устої  людства. Клонування вельми гостра для релігійної свідомості проблема. У Великобританії свою незгоду із законопроектом, що дозволяє використовувати клонування, висловили  примас англіканської церкви архієпископ Кентерберійський і глави основних конфесій країни. Свій протест надіслав Далай-лама. Папа Римський у спеціальній енцикліці засудив клонування людських ембріонів, закликавши вчених шанувати гідність  людини. Ким будуть клони у власному сприйнятті і як ставитимуться до них інші? Чи не стануть клони людьми нижчого гатунку? Які будуть взаємини між клоном і матір’ю та клонованим?

Ще грубшим потуранням норм моралі являється клонування людських ембріонів з метою отримання донорських тканин чи стовбурових клітин, що становить основу репаративної медицини. Я вважаю аморальним знищення однієї людської сутності заради порятунку іншої.

Учень 2.

З Православної точки зору клонування людини (і не тільки його) - це порушення християнської етики. Деякі помісні Православні Церкви вже висловлювалися про несумісність новітніх генних технологій з християнським світоглядом і встановленням. Можна лише додати до цього те, що в сучасному клонуванні так ясно проглядається ухмилка диявола, адже всі підступи ворога роду людського зводяться до блюзнірським пародірованію того, що створено Богом. Клонування в прямому розумінні слова - це диявольская спроба скопіювати витвір і створити людину, що не має в собі образу і подоби Божого.

Про негативне відношення Руської Православної Церкви до клонування, свідчить також і Диякон Андрій Кураєв, який в одній зі своїх книг відзначає, що: «Християни не ставлять перед собою завдання виведення нової раси людей через використання генної інженерії . Неоязичество, навпаки, цілком готове до проведення генно - селекційної роботи з людством.»             
 

Очевидно, що людству не можна йти цим шляхом, наслідки такого наукового відкриття можуть бути самими непередбачуваними, і що буде за істота, що вона буде носити в своїй душі, які спотворення початкового задуму придбає, нікому не відомо.

 Учень 3.

Не підлягає сумнівам, що репродуктивне клонування підпадає під дану категорію, проте виникають великі питання щодо терапевтичного різновиду. Одна група країн, куди входять США, Коста-Ріка та ще приблизно 60 держав, наполягає на імперативній забороні обох видів клонування. Інші ж – Бельгія, Великобританія, Китай, Японія і ще принаймні 20 країн – відстоюють ідею дозволу терапевтичного клонування. Дослідник з Південної Кореї Во Сук Кван, який вперше клонував людський ембріон, заявив на прес-конференції в ООН, що «було б неймовірним ударом для науки та медицини, якщо ми зупинимось на півшляху до нашої мети. Клонування дає так багато надій і сподівань мільйонам хворих у світі».

  Загальна декларація про геном та права людини (стаття 11) містить заборону на клонування з метою відтворення людської особистості, тобто заборону репродуктивного клонування. У Додатковому протоколі до Конвенції про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини, який стосується заборони клонування людських істот від 12 січня 1998 року (стаття 1) сказано, що забороняється будь-яке втручання з метою створення людської істоти, генетично ідентичної іншій істоті, живій чи померлій. У даному документі поняття «ідентична істота» розуміється як така, що має однаковий набір генів ядра з іншою особою. До Протоколу приєднались 27 країн. Хартія основних прав Європейського Союзу у статті 3 містить заборону на репродуктивне клонування і стверджує, що кожна особа має право на фізичну недоторканість та недоторканість психіки.

У доповіді Шостого Комітету Генеральної Асамблеї ООН від 11 листопада 2003 року міститься застереження, що клонування людини в будь-яких цілях є аморальним, таким, що суперечить належній повазі до людської особистості і не може бути виправданим або допустимим. Але в той же час Комітет наполягає на встановленні заборони на клонування людини з метою репродукції на період до набрання чинності міжнародної декларації про заборону клонування в репродуктивних цілях. У доповіді зазначається небезпека появи чорного ринку торгівлі клонованими ембріонами, тому треба ввести чітку заборону на такий обіг, незалежно від того чи є він комерційним за своїм характером чи ні.

Учень 2.

Україна дещо відстає від інших держав в питанні регламентації медичних біотехнологій. Вона не підписала Додатковий протокол РЄ про заборону клонування. 14 грудня 2004 року ВРУ України ухвалила Закон «Про заборону репродуктивного клонування людини», який виходячи з принципів поваги до людини, визнання цінності особистості, необхідності захисту прав та свобод людини, встановлює заборону на цей вид біомедичних технологій, а також на ввезення та вивезення з України клонованих ембріонів. Проте недоліком згаданого закону є те, що він не охоплює такий спосіб клонування, як поділ ембріону. Законом передбачено встановлення цивільно-правової, адміністративної та кримінальної відповідальності за його порушення, проте не були внесені відповідні зміни до ЦКУ, ККУ, Кодексу України про адміністративні правопорушення та до Кримінально-процесуального кодексу України, що свідчить про недостатню увагу законотворців до питання клонування.

            У багатьох країнах прийнято закони про заборону клонування (Італія, Австрія), в інших ця заборона часткова ( у Великобританії дозволено проводити досліди над людськими ембріонами віком до 14 днів). Проте закони не всюди витримуються. Тому я - за повну заборону клонування людини.

Учень 4. 
Патогени, наприклад, свинячі, можуть прижитися в людини. Деякі віруси тварин

схожі на людські: вірус коров’ячої віспи GG, коров’яча лейкмія, псевдосказ свиней і коро-

в’ячий вірус імунодефіциту, схожий на СНІД. Останній раніше не існував, а зараз заражає 10 – 20% корів. Те, що почалося як використання мавпячих, свинячих органів для створення людських трансплантантів, тепер схоже на справжній театр абсурду.

У Таїланді вчені намагаються клонувати білого слона короля Рами III, який помер 100 років тому. З 50 тис. диких слонів, що жили в 60-х, у Таїланді залишилося тільки 2000. Хочуть відродити все стадо. Але те, що сучасні антропогенні порушення приведуть до загибелі клонів, це вони не враховують. Музеї, що надихнули фільмами про Юрський період і успіхами клонування, досліджують свої колекції у пошуках зразків ДНК вимерлих тварин. Існує план клонування мамонта, тканини якого збереглися в арктичних льодовиках. Королівський жіночий госпіталь у Мельбурні (Австрія) створює мишу, яка продукує людську сперму через трансплантацію в її клітини людських яєчок. У Японії університет Тотторі досяг успіхів і тепер хочуть спробувати запліднити людську клітину спермою, яку продукує миша. Грудне молоко людини створюється в корів, кіз.

Ведучий:

- Наші авторитети висловились, а тепер послухаємо думки залу.

Учень-глядач із залу:

- На мою думку, клонуваня людини  -  закономірний етап розвитку людської цивілізації. Коли 10-20 років тому вчені заявили про можливість штучного запліднення у пробірці і в такий спосіб допомогти батькам , які не можуть природним шляхом мати дітей, реакція пересічних громадян та політиків була панічною. Тепер це  у розвинутих країнах звичайне явище. Щось подібне станеться і у сприйнятті громадскістю клонування людини.

Учень-глядач із залу:

- У мене  клонування людини викликає стривоженість. А як на  арену життя знову вийдуть євгенічні   ідеї. Тоді клонуватимуть тільки видатних людей. Навіщо у спеціальних термосах зберігають гени Нобелівських лауреатів? А раптом клітини Адольфа Гітлера та інших фюрерів зберегли фанати?!

Учитель. А я хочу ознайомити вас із результатами дослідження, яке відбулося напередодні нашо­го заняття  серед учнів. Учні відповіда­ли на запитання: чи хотіли би ви мати свою точну копію?  Ось де­які міркування з особистих файлів наших учнів.

Анкети учнів

— Ні! Я не дуже хочу мати близнюка, тому що любов моїх батьків буде ділитися на нас двох, він буде брати мої речі, одягати найкращий одяг, забирати моїх хлопців, грошей на мене будуть виділяти вдвічі менше.

— Так, я хотіла б мати свого двійника в тому разі, коли буде необхідність. Наприклад, я буду відомою актрисою, і мені дали дуже небезпечну роль, то для цьо­го у мене є копія, яка замінить мене.

—Ні! Я не хочу мати свою ко­пію. Я знаю, що я одна така лю­дина. Навіщо клонувати таких, як я? Потрібно залишатися самим собою.

— Якби можна було прискори­ти розвиток клонованого організ­му і цей організм «наздогнав» мене у віці, я був би згоден мати свого клона. Я б його навчив.

— Я б не проти мати свою точ­ну копію, адже її думки не будуть такими, як у мене, вона буде ок­ремою індивідуальністю. Наприк­лад, якщо мені потрібно одночас­но в два місця — в одне можу піти я, а в інше — мій клон. Якщо клон буде офіційно зареєстрований, то ця дівчина буде мені сестрою. Я гадаю, що ми були б хорошими подругами.

— Я б не хотів мати свою точ­ну копію, тому що кожна людина неповторна, і лише цим вона важ­лива в суспільстві. Клон — гене­тична копія — буде схожа лише зовні, оскільки звички та спосіб мислення формуються під впли­вом суспільства. І можливо, певні переваги в цьому є, але тут дуже багато невизначеності. Наприк­лад, якщо дві людини, індивід і клон, живуть разом, між ними ви­никає ворожнеча, видавання одно­го за іншого. До того ж може ви­никнути проблема, коли хтось із них скоїв злочин, а всі методи карного розшуку — відбитки пальців, генетична експертиза — не змо­жуть відрізнити цих осіб.

— Ні! Природа створила мене неповторним і індивідуальним, не схожим на інших. Таким я і хочу залишатися. А клонування вико­ристовувати потрібно з медичною або науковою метою, наприклад, як один із способів лікування хво­роб. На мою думку, людство може розмножуватися природним шля­хом і надалі. Клонування повин­но застосовуватися тільки з нау­ковою метою.

Учитель. Цікаво. А чи викори­стовується технологія клонування в Україні?

Учень. До преси потрапили відомості про клонованих у Хар­ківському інституті тваринництва телят. Директор інституту Олексій Пащенко цей факт підтвердив, проте вчені заявили, що досліди ведуться лише на тваринах.

Нещодавно при Національно­му аграрному університеті (Київ) було створено фітоцентр, який очо­лив молодий учений О.Кріпкий. Він та його підлеглі клонували гербери і хміль, а зараз працюють над створенням технологій промисло­вого клонування цінних порід де­рев, таких як тополя, ялина, дуб. Думка науковця Кріпкого щодо клонування людини така: «Поки не розкладуть ген на складові, клону­вання людини неможливе. Тож ажіотаж навколо «двійників» тро­хи передчасний і скоріше схожий на рекламний трюк».

Учитель. «Істина не подібна до квітів, які легко зриваються в до­розі, вона — далека мета важкого шляху. Недостатньо просто роз­плющити очі й відкрити вуха, щоб стати мудрим і знаючим» (Геракліт). (Слайд 6)

— Час з'ясувати «за» і «проти». Прошу, висловлюйте свої аргумен­ти в підтримку клонування, тобто ваші «за»...

Думки учнів (приклади)

— Вважаю, що клонування — це одна з можливих галузей засто­сування технології для отриман­ня рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин. Наприклад, ки­тайці намагаються клонувати пан­ду. А чому б і ні?

— Клонування є дуже перспек­тивним для тваринництва. Між іншим, від будь-якої тварини, яка має цінні продуктивні якості, мож­на отримати численні ідентичні копії, що мають ті самі ознаки. Наприклад, можна покращити породу тварин, займаючись коняр­ством, вівчарством та свинар­ством.

— Завдяки клонуванню органів і тканин можна буде врятувати людей, які потрапили в різно­манітні катастрофи, а також без­надійно хворих. Наприклад, пере­садка нового серця або печінки замість ушкоджених.

— Можна вважати, що знайде­но глобальне розв'язання пробле­ми безпліддя. Кожен чоловік і жінка з будь-якою суттєвою пато­логією статевих органів здатні ста­ти батьками. Причому справжні- е ми, відтворити свою «кров і плоть» у повному розумінні цього слова. Або інша ситуація. У сім'ї гине єдина дитина, а мати чи батько більше ніколи не зможуть мати дітей. Достатньо буде мати лише один волосок, молочний зубчик, щоб безутішним батькам поверну­ти втрачену дитину.

— Клонування здатне також допомогти людям з тяжкими гене­тичними хворобами. Якщо гени, які визначають спадкову хворобу, містяться в хромосомах батька, то в яйцеклітину матері переса­джується ядро її особистої сома­тичної клітини, і тоді народиться дівчинка, позбавлена небезпечних генів, — точна копія матері.

— Хіба не цікаво покращити породу людей у цілому, збільшив ши в ній відсоток геніїв і вун- г деркіндів. Чомусь науковці вва­жають, що перспектива клонуван­ня людини відкриє можливості от­римання жорстоких кіллерів, ніби ніхто не захоче продукувати звичайних завгоспів для дитячих садочків, овочівників, співробіт­ників спецслужб. Можливо, такі твердження виникають тому, що тема снігової людини та літаючих об'єктів стала неактуальною, а сучасні навіювання біотехнології є не менш сенсаційними.

— Щодо клонування людини. Потрібно лише створити міжна­родну комісію, яка б з величезною відповідальністю добирала канди­датури для клонування. Очевидно, центр клонування людини має бути один на весь світ, а отримані копії в жодному разі не повинні бути масовими. Справжніх геніїв не так уже й багато, їх потужний інтелект здатен принести людству могутній прогрес у науці, мис­тецтві та інших галузях.

Учитель. Ну а що може сказа­ти інша сторона? Ваші «проти»...

Думки учнів (приклади)

— Неймовірним є вирощуван­ня клонів з метою пересадки ок­ремих органів. Це означає, що спо­чатку клонуватимуть людей, а потім видалятимуть з них органи, оскільки вирощувати окремі органи на сучасному етапі розвитку біології неможливо.

— Справді, ще більш фантас­тичним, ніж клонування перших тварин, видається клонування людини. Адже кожна невдала ко­пія може виявитися потворою. З юридичного погляду, вона буде повноправним членом суспільства, за що відповідальність нести­ме практично все людство.

— Можливість клонування людини викликає гострі дискусії щодо права вчених втручатися в природу людини, перспектив створення копії дорослої людини. Припустимо, що якимось чином, подолавши всі перешкоди, вчені клонували людину. Дещо про це ми чули сьогодні. Але як розв'я­зати проблему розмноження сома­тичних клітин? Справа в тому, що ці клітини не можуть розмножу­ватися без кінця. Нескінченно відтворюватися здатні лише кліти­ни з порушеними механізмами, що контролюють їхній поділ. Кло­нування людини призведе до ви­никнення проблем етичного, кри­мінального та юридичного харак­теру.

— Можуть виникнути такі пи­тання, наприклад; ким вважати клонованих немовлят — дітьми донора чи його однояйцевими близнюками, які з'явилася на світ із запізненням на кілька десятків рогів? Чи може жінка-донор яйцеклітини пред'явити права на народжену в результаті клонуван­ня дитину, у клітинах якої немає жодної її хромосоми?

— З приводу клонування геніїв. Якщо б вдалося відтворити двійни­ка, клоновану копію, наприклад Моцарта, Пушкіна, це зовсім не означає, що людство збагатилося б «Реквіємом» або «Євгенієм Онєгіним». Клоновані генії будуть точною копією свого оригіналу, вони успадкують, можливо з невеликим відхиленням, очі, рот, ніс, посмішку та відповідні здібності. Проте немає жодного шансу, що нота в ноту або слово в слово будуть повторені відповідні творіння. Щоб знову виник геній, усе повинно зійтися в одній точці: і генетична програ­ма, і час, і місце, і дещо нам не­відоме та непідвладне.

Учитель. Що ж, аргументи до­сить вагомі. Нагадую, що всі ви є учасниками семінару «Можливості і небезпека клонування організмів». Я гадаю, що під час обгово­рення теми  ваша думка могла змінитися або ви залишилися непохитними в своїх судженнях.

Час зробити остаточний вибір. (Слайд 7)

Учні голосують.

 Учитель (підводить підсумок дискусії):

Ставлення суспільства до проблем  породжених сучасною біотехнологією поступово змінюється. Під впливом інформаційного пресингу спостерігається поступовий перехід від несвідомого заперечення до розуміння клонування, генної інженерії як невід’ємного елементу прогресу науки. Вам, поколінню біотехнологічного віку, було корисно дізнатись  про проблеми моральні, етичні, правові, що виникають у зв’язку з проникненням біотехнологій у життя людей. Гадаю, прийдешнє покоління розбереться з ними не  гірше, ніж наше із забезпеченням ядерної безпеки у глобальному масштабі.

Багато чого ви почули про клонування, але найголовніше – жіноче і чоловіче начало. До речі, з 1 млн. сперматозоїдів тільки один до сягає своєї мети, зливається з яйцеклітиною.

Утворюється нове життя. Вдумайтеся в глибокий філософський сенс, цілий млн. пожертвували заради вас, які сидять тут, унікальних, індивідуальних. А це означає, що ви повинні залишити свій слід на нашій землі.

Сьогодні  ми торкнулись таких проблем, на які людство ще не має готових відповідей. Тому я залишаю горіти обидві лампи, нехай їхнє світло символізує вічне прагнення людини до пізнання світу.

Підсумки семінару.  Після|потім| всіх виступів|вирушань| учитель робить|чинить| висновки|виведення| по уроку-семінару, проводить опитування у присутніх|опитування|, чи варто проводити такі уроки, відмічає найбільш активних учасників cемінару, виставляє оцінки.  Оцінки отримують|одержують| всі учні, які готували додаткові повідомлення|сполучення| і хто відповідав по ходу  уроку-семінару.

Учні заповнюють самоаналіз уроку.( Додаток 2)

Самоаналіз роботи учня (П.І.Б) __________________

Гр..№ ___________

На уроці я:

Дізнався___________________________________________________________________

Зрозумів___________________________________________________________________

Навчився__________________________________________________________________

Я змінив своє ставлення до: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Я оцінюю свою роботу на уроці: __________________________________________________________________________

Домашнє завдання: підготуватись до тематичного оцінювання.

Оголошення оцінок!!!

Додатковий матеріал до уроку:Слайд 7-15

Список використаної літератури.

1.Відкриті та нестандартні уроки біології в 11 кл.» В/Г «Основа» 2006 р.

2. Журнал «Біологія» В/Г «Основа» №14 2006 р.

3.Журнал «Біологія» В/Г «Основа» №34  2009 р.

4. Позакласні заходи з біології (випуск 4) В/Г «Основа» 2007 р.

5. Ресурси Internet.

Додаток 1

Основи селекції і біотехнології

І варіант

У завданнях 1 – 6  виберіть одну правильну відповідь

1. Процес одержання гібридів, який ґрунтується на об’єднанні генетичного матеріалу організмів, називається: (0,5 б.)

а) мутація;                  в) гібридизація;

б) модифікація;          г)  кон’югація.

2. Наука, що являє собою сукупність промис-лових методів, у яких використовуються живі організми або біологічні процеси - це: (0,5 б.)

а) селекція;                 в) мікробіологія;

б) генетика;                г) біотехнологія.

3. Особливий спосіб штучного об’єднання час- тин різних рослин називається: (0,5 б.)

а) селекція;                        в) щеплення;

б)  штучний добір;         г) гібридизація.             

4. Явище гетерозису спостерігається при схрещуванні: (0,5 б.)

а) спорідненому;           б) неспорідненому.

5. Метод визначення якостей плідників за якостя-ми їх нащадків застосовується у селекції: (0,5 б.)

а) мікроорганізмів;               в) тварин;

б) рослин;                              г) грибів.

6. Вирощування клітин на поживних  середови-щах та клонування організмів здійснює: (0,5 б.)

а) генетика;                  в) клітинна інженерія;

б) біотехнологія;         г) генна інженерія.

7. Закінчіть речення: (1 б.)

а) Теоретичною основою селекції є …

б) Автором вчення про центри походження культурних рослин є …

8. Дайте визначення терміну гетерозис (1 б.)

9. Встановіть послідовність етапів штучного добору за Ч. Дарвіном: (2 б.)

А. Добір особин, що успадкували від батьків бажані ознаки

Б. Розмноження особин з корисними ознаками

В. Виділення окремих особин з корисними ознаками, що цікавлять людину

Г. Розвиток бажаної ознаки, її закріплення у ряді поколінь

10. З перерахованих виберіть ознаки тварин як об’єкта селекції: (2 б.)

а) вегетативне розмноження

б) нечисленність потомства

в) тільки статеве розмноження

г) поширене явище поліплоїдії

д) значна тривалість життя

е) значні економічні затрати

11.  Поясніть, яке значення для селекції рослин має вчення про центри різноманітності та походження культурних рослин? (3 б.)

ІІ варіант

У завданнях 1 – 6  виберіть одну правильну відповідь

1. Наука про теоретичні основи і методи створення нових та поліпшення існуючих сортів рослин, порід тварин називається: (0,5 б.)

а) генетика;                     в) мікробіологія;

б) селекція;                     г) біотехнологія.

2. Комплекс заходів, спрямованих на перевірку відповідності якостей тих чи інших порід або сортів до умов певної природної зони – це: (0,5 б.)

а) районування;                     в) щеплення;

б) штучний добір;               г) гібридизація.

3. Схрещування особин, що належать до різних видів, родів, називається: (0,5 б.)

а) споріднене;                   в) внутрішньовидове;

б) неспоріднене;               г) міжвидове.

4. Явище стерильності гібридів спостерігається при схрещуванні: (0,5 б.)

а) внутрішньовидовому;       б) міжвидовому.

5. Метод щеплення застосовується у селекції:    (0,5 б.)

а) мікроорганізмів;               в) тварин;

б) рослин;                              г) грибів.

6. Синтез генів поза організмом, видалення з клітини і перебудову окремих генів здійснює:   (0,5 б.)

а) генетика;                  в) клітинна інженерія;

б) біотехнологія;         г) генна інженерія.

7. Закінчіть речення: (1 б.)

а) Основними методами селекції є …

б) Автором вчення про штучний добір є …

8. Дайте визначення терміну клон (1 б.)

9. Встановіть послідовність етапів клонування організму: (2 б.)

А. Стимулювання поділу яйцеклітини електричним струмом

Б. Пересаджування у яйцеклітину ядра сома-тичної клітини іншого організму

В. Пересадка штучної зиготи у організм самки, де відбувається розвиток зародка

Г. Видалення ядра з яйцеклітини організму

10. З перерахованих виберіть ознаки рослин як об’єкта селекції: (2 б.)

а) роздільностатевість

б) велике число нащадків

в) вегетативне розмноження

г) невимогливі до умов середовища

д) поширене явище поліплоїдії

е) значна селекційна цінність кожного об’єкта

11. Чим можна пояснити, що райони одомаш-нення тварин, зазвичай, збігаються з центрами походження культурних рослин? (3 б.)

Додаток 2

Самоаналіз роботи учня (П.І.Б) __________________

Гр..№ ___________

На уроці я:

Дізнався___________________________________________________________________

Зрозумів___________________________________________________________________

Навчився__________________________________________________________________

Я змінив своє ставлення до: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Я оцінюю свою роботу на уроці: __________________________________________________________________________

Самоаналіз роботи учня (П.І.Б) __________________

Гр..№ ___________

На уроці я:

Дізнався___________________________________________________________________

Зрозумів___________________________________________________________________

Навчився__________________________________________________________________

Я змінив своє ставлення до: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Я оцінюю свою роботу на уроці: __________________________________________________________________________

Самоаналіз роботи учня (П.І.Б) __________________

Гр..№ ___________

На уроці я:

Дізнався___________________________________________________________________

Зрозумів___________________________________________________________________

Навчився__________________________________________________________________

Я змінив своє ставлення до: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Я оцінюю свою роботу на уроці: __________________________________________________________________________

Самоаналіз роботи учня (П.І.Б) __________________

Гр..№ ___________

На уроці я:

Дізнався___________________________________________________________________

Зрозумів___________________________________________________________________

Навчився__________________________________________________________________

Я змінив своє ставлення до: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Я оцінюю свою роботу на уроці: __________________________________________________________________________