Урок на тему: "Новела Миколи Хвильового "Я (Романтика)" у контексті світової літератури модернізму"

Тема:  Новела «Я (Романтика)» в контексті світової літератури епохи модернізму.

Мета: Аналізувати новелу  “Я  (Романтика )”з позиції наявності в ній елементів модерну;

 поглибити   знання   про   психологічний   твір   та його ознаки;

 побачити сучасність творів митця і позачасовий простір твору;

усвідомити переваги гуманізму над будь-якими ідеологіями, складність морально-етичного вибору,вміння передбачити його наслідки

 

Тип уроку: урок-роздум.

Методична організація уроку:

                        пояснювально-ілюстративний метод,

евристичний метод,

 метод творчого читання.

Прийоми реалізації методичної організації уроку:

лекція вчителя зі складанням учнями тез;

евристична бесіда;

коментоване читання.

Шлях аналізу: цілісний.

Обладнання: підручник, дошка, таблиці, презентація, тести

Міжпредметні   зв’язки:   зарубіжна   література, , історія, художня культура.

Хід уроку:

Епіграфи до уроку:

                                Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється  і  нас  усіх  хвилює,  п’янить  і      непокоїть, дратує,  знесилює  і  полонить.

 В. Коряк

Новела «Я (Романтика)» “…силою своєю немає собі аналогів у новітній прозі ”.

О. Білецький

Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

 Давайте розглянемо тему нашого уроку. Що таке модернізм? Коли він виникає?

-Як ви розумієте – у контексті світової літератури?

Отже, мета нашого уроку...

Мотивація навчальної діяльності.

Як викладач української літератури часто чую не вельми гарні слова в адресу української літератури та її творців. Мовляв, слабша вона за західноєвропейську, не така інтелектуальна, психологічна, цікава. Давно слід розвінчати цю згубну теорію. А допоможе нам в цьому постать письменника – Миколи Хвильового та його новела“Я  (Романтика )”. Мабуть, тому я обрала такі епіграфи до уроку, чи справедливі вони, ви визначите в кінці уроку. 

Актуалізація опорних знань

Розгляньте вислови Хвильового, що вони означають?

Геть від Москви!
Психологічна Європа
Азіятський ренесанс

Тож у своїх творах письменник має використовувати основні принципи європейського модернізму. Простежимо це, аналізуючи текст новели.

-Який основний зміст новели?

-Чим вражає сюжет твору?

-Чому на слайді зображення терезів?

-Чому ,на вашу думку вся презентація витримана в червоно-чорних тонах?

Одним із завдань додому у вас було подумати над назвою твору, які ж ваші версії.

НАЗВА. Сама назва сигналізує про два смислові пласти тексту: «Я у центрі уваги перебуває світ оповідача,  «Романтика»― романтичнеосмислення буття та його проблем. «Я» означає «мій власний, відмінний від інших світ», а друга назва уточнює простір цього внутрішнього світу. Ним виявляється «романтика», яка в результаті зводиться до трагедії людської особистості. Вона, засліплена ідеологічною ілюзією, втрачає ґрунт під ногами й переступає через Божий і людський закон.

-Що таке романтака?

• те саме, що романтизм
• незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини; героїка, піднесення (боротьби, праці тощо)^[1]
• спосіб життя, який відрізняється оптимізмом, альтруїзмом, позитивними емоціями, високими почуттями, піднесеним ставленням до людини протилежної статі (як правило — чоловіка до жінки) , і сповідуванням інших цінностей, які протиставляються «сірим будням»,матеріальним цінностям, в тому числі прагматизму, а також політичній діяльності та іншим «серйозним заняттям». Романтика пов’язана з розглядом ситуацій з погляду ідеальних взаємовідносин.

Романтика — світовідчуття, в якому провідну роль грають ліричні й драматичні емоції, мрії, ідеали і душевний підйом. Романтичний погляд може бути протиставлений погляду раціональному, прагматичному. Романтика або романтичні відносини виникають, як правило, лише в деяких ситуаціях, коли вплив зовнішнього світу в свідомості людей нівелюється, а на перший план виходять їх відносини між собою, виникає потяг одне до одного. Як правило, це відбувається у відокремленій (інтимній) обстановці. Також люди-романтики — це люди, що живуть більше в мріях, а не в реальності, люди, романтично настроєні, схильні до мрійливості, до ідеалізації інших людей і життя.

Інша частина домашнього завдання – дати відповідь на питання : якби ви знімали кінофільм за новелою, які б жанри для нього вазначили.

ЖАНР. Жанр ― психологічна новела. У центрі уваги перебуває оповідач. Ідея служіння абстрактним ідеалам «революції» стає джерелом мук і страждань «Я». Опозиція «― я ― чекіст, але я і людина» (протистояння насильства та загальногуманістичних цінностей) вирішується тим, що головний герой фактично знищує в собі людське, гуманне. Коріння «синдрому революції» і полягає в тому, що «мета виправдовує засоби». Фанатична захопленість ідеєю і є причиною тієї кривавої драми, що розігрується перед очима читача.

Новела ― невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вималюваною ідеєю. Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів. До композиційних канонів новели належать: наявність строгої та згорненої композиції з яскраво вираженим композиційним осередком (переломний момент у сюжеті, кульмінаційний пункт дії, контраст чи паралелізм сюжетних мотивів і т. д.), перевага сюжетної однолінійності, зведення до мінімуму кількості персонажів. Персонажами новел є, як правило, цілком сформовані особистості, які потрапили в незвичайні життєві обставини.

 

М. Хвильового називають  романтиком  революції,  а  його  проза-ціла  романтична  течія  в  українській  літературі  XX   ст.,   основоположником   і пропагандистом якої він  був.  І  все  ж  ранню  творчість  М.Хвильового  складно  однозначно  кваліфікувати,  втискуючи  в  рамки  романтизму,  оминаючи  і  наявність  у його творах імпресіонізму, а то й експресіонізму.

Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

Експресіонізм --

• посилена увага до внутрішнього світу людини,
• наголошення на авторському світосприйнятті,
• нервова збудженість та фрагментарність оповіді,
• застосування символів, гротеску, поєднання протилежного тощо.

Порівняємо це з новелою.

-Що таке гротеск?

Гротеск — тип художньої образності, який ґрунтується на химерному поєднанні фантастичного і реального, прекрасного і потворного, трагічного і комічного, життєподібного і карикатурного. Гротеск — найвищий ступінь комічного. Особливо яскраво виявляються сатиричні форми гротеску.

За допомогою гротеску митець створює специфічний «гротескний» світ, аномальний і дивний світ, в якому реальне та нереальне несподівано постають в органічній єдності.

Погляньте на обидві картини. І Едвард  Мунк  і Маріанна фон Веревкін використовують спільні моменти, які саме?  (колір, звук, страх, загроза)

Розберемо кожен з них окремо.

Колір. Які кольори найчастіше присутні в тексті?

Трибунал-чорний, сон – голубий, світло зірок-зелене, цигарковий дим-синій.

Темним волохатим силуетом стоїть на сході княжий маєток

Зазвичай відзначають такі елементи стилю «нуар»:

• Більшість сцен — нічні або навмисно затемнені; денні сцени високо контрастні.
• У кадрі переважають вертикальні і косі лінії, світло падає через жалюзі на кшталт тюремних грат. Особи героїв часто відбиваються в дзеркалах або показані через димчасте скло.
• Освітлення не виділяє актора серед обстановки, часто він взагалі знаходиться у тіні, що підкреслює розчинення персонажів у середовищі, у загальній похмурій атмосфері^[6].
•  «Чорному фільму» ближче за духом методичне, розмірене нагнітання напруги від діалогу до діалогу (т. зв.саспенс), а не суєта, погоні, бійки (т. зв. екшн).
• Природне «середовище проживання» не обтяжених моральними принципами героїв — велике місто-лабіринт у цілому і його кримінальні околиці зокрема. Дія часто відбувається в барах, мотелях, розважальних закладах, підпільних залах для азартних ігор.
• Мотив води: дощ, вологі поблискуючі вулиці, доки, причали — часті деталі у фільмі-нуар.
• Складна, заплутана хронологія дії, що створює враження «розгубленості у часі», дезорієнтації.

Саспе́нс (— невизначеність, неспокій, тривога очікування, припинення; від лат. suspendere — підвішувати) — жанр кінематографу. Створення автором особливого стану хвилювання, тривоги, напруження, який, постійно наростає, робить глядача ніби живим учасником подій у стрічках.

-У яких фільмах використовується саспенс?

-Які особливості подібних фільмів?

-У нашому тексті наявний звуковий супровід? Який саме?

У фільмах жахів завжди викорастовується мотив дороги – герой або йде кудись або тікає.

Часопростір ― позначення особливостей відображеної місцевості та специфіки плину часу в творі.

Топоси ― великі одиниці художнього простору (топос дороги)

Локуси ― менші підрозділи топосів, місця, де відбуваються події.

Топос ― дорога, шлях до матері, пошук істини.

«Я йшов у нiкуди. Без мислi, з тупою пустотою, з важкою вагою на своїх погорблених плечах. Я йшов у нiкуди. Але який вихiд? Який вихiд?? ― I я не бачив виходу».

«Воiстину: це була дiйснiсть, як зграя голодних вовкiв. Але це була й єдина дорога до загiрних озер невiдомої прекрасної комуни».

 

Локуси ― палац шляхтича та материна хата. «Трибунал» поводиться в старовинному палаці по - свинськи, підкреслюючи своєю поведінкою неприродність явища «революції», його історичну невиправданість.

Бесіда з учнями:

Головні  події у   творі   відбуваються  у  княжому палаці. Чому саме тут?

Відповідь   учнів:   Це   спроба   плебсу   пожити   в   умовах,   у  яких   жили    аристократи, в середовищі вимріяної у дитинстві казки.

Питання:   Про   що   говорять   такі   слова:   “Князь   хмурить   брови,   княгиня- надменна”?

• Чому  чорний  трибунал  комуни   зневажливо   ставиться   й   нахабно   возсідає   на   дорогих   меблях,    користується    послугами    вишколених    лакеїв,    розпиває  столітні княжні вина?

Відповіді  учнів:  Це  гра  у  всемогутність,  у  вищість,  гра   кровожадних   істот,   які  навіть   не   мають   права   називатися   людьми

Час ніби зупиняється в новелі: автор постійно звертається до «перехідних» часових миттєвостей, наприклад опівночі.

«Знову на далекiй мiськiй баштi за перевалом дзвенить мiдь: то б'є годинник. Пiвнiчна тьма».

«На мiськiй баштi за перевалом тривожно дзвенить мiдь. То б'є годинник».

Символічний “бій годинника” відіграє роль перестороги Бога, це нагадування про короткочасність    людини    на    землі    та    її    необхідність     у     будь-яку     хвилину  дати звіт за вчинки перед Всевишнім.

Материна хата символізує «домашнє вогнище», викликає в нашій уяві асоціації родинного тепла, дитинства, душевної чистоти.

Головний герой убиває матір на узліссі. Узлісся, згідно з міфологічними уявленнями,― «домівка зла».

Зупинка «в місці зла» ― просторі узлісся ― означає остаточну катастрофу героя.

На черзі у нас те, що поки що не використовує кінематограф – запахи. Які запахи присутні у творі?

Запах м’яти. Що він означає, чому, наведіть приклади.

Якими є запахи революції? Чим пахнуть розстріли?

Хто такий головний герой, що для нього розстріли мають запах?

КОНФЛІКТ. Конфлікт ― внутрішньо психологічний: «― я ― чекіст, але я і людина»

Переглянемо уривок з кінофільму, щоб краще уявити дух епохи та оцінити роботу голови революційного трибуналу.

Що спільне ви побачили у новелі та фільмі?

Безіменний   голова   трибуналу -революційний   романтик,   який  мріє   про   щастя    для всіх   у   майбутньому,   хоч   би   це   примарне   щастя   й   будувалося    на    горах людських  кісток   і   ріках   крові.   Він   втягнутий   у   злочинний   вир:   судить,  розстрілює,  причому  робить  це  ще  й  з  роздумами   й   навіть   самооправданнями,   нібито іншого вибору нема, що саме так було завжди, що  взагалі  “темна  історія цивілізації”.

Як автор змальовує членів трибуналу: Андрюшу, доктора  Тагабата,  дегенерата?              (учні зачитують).

• ДОКТОР ТАГАБАТ. ДЕГЕНЕРАТ. «Доктор Тагабат розвалився на широкiй канапi вдалi вiд канделябра, i я бачу тiльки бiлу лисину й надто високий лоб. За ним iще далi в тьму ― вiрний вартовий iз дегенеративною будовою черепа. Менi видно лише його трохи безумнi очi, але я знаю: ― у дегенерата ― низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий нiс. Менi вiн завжди нагадує каторжника, i я думаю, що вiн не раз мусiв стояти у вiддiлi кримiнальної хронiки».
• «Цей доктор iз широким лобом i бiлою лисиною, з холодним розумом i з каменем замiсть серця, ― це ж вiн i мiй безвихiдний хазяїн, мiй звiрячий iнстинкт. Коли доктор― злий ген iй, зла моя воля, тодi дегенерат є палач iз гiльйотини. Так, це був незамiнимий вартовий: не тiльки Андрюша ― i ми грiшили: я й доктор. Ми часто ухилялися доглядати розстрiли. Але вiн, цей дегенерат, завше був солдатом революцiї, i тiльки тодi йшов з поля, коли танули димки й закопували розстрiляних».

АНДРЮША. «Андрюшу, мого бiдного Андрюшу, призначив цей неможливий ревком сюди, в "чека", проти його кволої волi».

МАТИ. «Вона пiдводить мене до свiчi й дивиться на моє зморене обличчя. Потiм становиться бiля тусклої лампади й зажурено дивиться на образ Марiї. Я знаю: моя мати i завтра пiде в монастир: їй незноснi нашi тривоги й хиже навколо».

На всіх цих героїв поділяється наш «Я».

 Читачеві буває надзвичайно важко розрізнити, чи описувані події й відчуття насправді відбуваються й переживаються, чи це лише уявлювані героєм, нафантазовані ним картини. («...Що це? невже знову галюцинацiя?»)

 

Такий прийом часто використовується у фільмах жанру арт-хаус. На одному із сайтів я знайшла пояснення цього жанру.

 

 

Я б сказав, це кіно для тих, хто думає,  розмірковує,  намагається розібратися, побачити не обриси за пеленою туману, а чіткий образ. У подібному жанрі можна судити по картинці, тут не буде ясних відповідей, тут правда (а вона у всіх своя) ховається за легким серпанком, а іноді ти блукаєш в імлі, як сліпе кошеня. Жанр-головоломка, жанр-ребус, жанр-загадка.

Такі фільми завжди з відкритим кінцем. Хтось вважає, що фільм обрубали на середині, а буває що кінець це початок, а початок - кінець ... або кінець і початок сплетені разом. У цих проектах завжди багато неоднозначності: ти ніби розумієш, що відбувається, а через секунду вже не розумієш, а потім раптом такий: "А, точно! Тепер зрозумів!", - а потім знову витріщаєшся від подиву ... У режисерів цього жанру своє бачення світу. І воно  прекрасне, тому що незвичне, нереальне, невимовне. Але, якщо уважно спостерігати, аналізувати, то можна зрозуміти, що все дуже логічно.

Найчастіше фільм закінчується і ти включаєш його знову, тому що не зрозумів і ламається мозок, ти фізично відчуваєш, як ворушаться звивини і мозок тисне на черепну коробку. І це захоплює, захоплює ...

Не можна, і навіть помилково, дивитися фільми цього жанру як "звичайний фільм для вечірнього перегляду". На його перегляд потрібно налаштовуватися і бути готовим до розчарування, тому що незрозуміло, все в тумані і треба думати, ловити натяки у тінях, напівтонах, вдивлятися в деталі, запам'ятовувати послідовність або непослідовність.

За поїданням попкорну таке не подивишся.

Тут треба думати і бути уважним.

Один з кращих жанрів у кіно.

 

Підведення підсумків уроку. Повідомлення домашнього завдання.

• Як ви вважаєте, чи досягли ми мети нашого уроку?
• Чи розкрили і пояснили епіграфи до твору?

 Домашнє завдання:
підготувати запитання за текстом новели, створити обкладинку до книжки