Учні повинні зрозуміти що таке графічний інтерфейс користувача, як створити форму за допомогою мови програмування Python. Вивчити основні властивості вікна програми та вміти їх застосовувати у практичних завданнях.
У розробці є картка із завданнями для учнів: 1) із покроковим кодом та поясненням до нього; 2) для самостійної роботи.
Практичні завдання взяті із навчального підручника "Програмування в школі. Мова Python 8 клас " Козолуп Є.В.
Тема: Основні компоненти програми для ОС з графічним інтерфейсом. Форма та її властивості.
Метою є формування таких компетентностей:
Спілкування державною мовою. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки.
Спілкування іноземними мовами. Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття.
Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційнокомунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, навички безпеки в інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).
Тип уроку: урок застосування (закріплення) знань, умінь та навичок.
Обладнання: комп’ютер, зошит, проектор, дидактичні картки.
ПЗ: Python.
Структура уроку
1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань та їх коригування. Повідомлення теми й мети.
1) Перевірити домашня завдання, розглянути недоліки та переваги Python.
|
ПЕРЕВАГИ |
НЕДОЛІКИ |
|
це мова широкого призначення |
інтерпретована мова |
|
прості, короткі імпорти та велика база бібліотек та вбудованих інструментів |
|
|
читабельність |
на стільки легко почати кодити, що програміст часто забуває продумати деталі та правильний дизайн програми |
|
написання програми ‘hello world’ – одне з найшвидших |
|
2) Чому зручно використовувати IDLE? (є підсвічування синтаксису (залежно від значення синтаксичної одиниці вона виділяється певним кольором) і спливаючі підказки)
3) Файли з кодом на Python яке зазвичай мають розширення (.py).
3. Мотивація навчальної діяльності.
Інтерфейс користувача – це сукупність засобів і правил, що забезпечують взаємодію пристроїв обчислювальної системи або програм.
Як правило, мета створення інтерфейсу користувача, полягає у тому, щоби зробити інтерфейс користувача, який спрощує(самозрозумілий), ефективний і приємний (зручний для користувача) для керування машиною таким чином, щоби забезпечити бажаний результат. Це, зазвичай, означає, що оператор повинен застосовувати щонайменші зусилля для досягнення очікуваного підсумку, а також, щоби машина зменшувала небажані результати для людини. З посиленням використання персональних комп'ютерів та відносним зниженням обізнаності (інтересу) суспільства про важкі машини, термін «інтерфейс користувача», як правило, передбачає графічний інтерфейс користувача.
Існує два види інтерфейсу програм: командний та графічний.
Що стосується командного, то взаємодія відбувається за допомогою команд, які користувач вводить в командну строку з клавіатури. З графічним взаємодія відбувається за допомогою кнопок, полів, та інших елементів управління.
Кожна програма має свій інтерфейс. Ми з вами також навчимося створювати програми, які будуть мати свій власний графічний інтерфейс мовою програмування Python.
4. Вступні вправи (можуть поєднуватись із поглибленням або вивченням невеликих порцій нового матеріалу та ознайомленням з правилами, алгоритмами виконання певних дій).
Форма – об’єкт, в якому можна розмістити різні компоненти (елементи керування), зокрема кнопки, поля, написи, меню та інше. Зазвичай форми представляють собою звичайні програмні вікна,в яких будуть відображатися вищезазначені елементи. Тож ми спробуємо створити вікно програми мовою Python з різноманітними властивостями.
Мова більш орієнтована на командний інтерфейс, але в ній є спеціальний модуль за допомогою якого можна створити інтерфейс користувача. Модулем у програмуванні називають пакет додаткових функцій для роботи над розробкою програм. Сам IDLE не може створити окреме вікно, максимум-це рядки із текстом, безпосередньо у вікні самого IDLE.
Щоб підключити модуль використовується конструкція
from tkinter import *
Модуль, який нам знадобиться для створення графічного інтерфейсу називається tkinter. Ще за його допомогою можна виконувати окремі графічні побудови.
Після підключення модуля, створимо вікно. Для створення вікна використовується функція
Tk(), але, так як таких вікон можна створити багато, то кожному вікну присвоюється певне ім’я. назва_вікна= Tk()
Наприклад: Window1= Tk()
Назва вікна потрібна для того, щоб потім при написанні коду ми змогли звертатися до даного вікна, присвоювати йому певні властивості та вставляти в нього елементи управління. І ще одне, після створення вікна та його елементів управління потрібно вказати інтерпретатору, що ми закінчили працювати з вікном за допомогою метода
mainloop()
Застосовується він так назва_вікна.mainloop()
Тепер спробуємо це все об’єднати і подивимося на результат.
Спробуємо запустити, створилося пусте вікно.
Розглянемо основні властивості вікон:
До вікна вони застосовуються таким чином:
назва_вікна.властивість(параметри)
Завдання1: Створити вікно світло-блакитного кольору зі сталими розмірами: ширина 600, висота 500 та заголовком «Моє перше вікно».
from tkinter import *
My_window=Tk()
My_window.geometry(“600x500+0+0”)
My_window.title(“Моє перше вікно”)
My_window.resizable(0,0)
My_window[“bg”]= “light blue”
My_window.mainloop()
Вікна повинні розташовуватися послідовно, тобто друге вікно відкриється лише після закриття першого.
(назва_вікна=Tk()
назва_вікна.mainloop() )
(geometry(“400×500+100+200”),
title, resizable(x,y),
назва_вікна [“bg”]= “light blue” ,
minsize(x,y),
maxsize(x,y) )
8. Домашнє завдання.
Створіть новий файл Python. Підключіть відповідний модуль та створіть 3 вікна, колір фону кожного відтінок зеленого; з розмірами 300 на 300, 400 на 400, 500 на 500 відповідно; відступом від лівого краю 100,200,300 та відступом від верхнього краю 50,100,150; заголовок «Вікно№1», «Вікно№2», «Вікно№3», та забороною змінювати розмір вікна.
Завдання1: Створити вікно світло-блакитного кольору зі сталими розмірами: ширина 600, висота 500 та заголовком «Моє перше вікно».
import tkinter
My_window=Tk()
My_window.geometry(“600×500”)
My_window.title(“Моє перше вікно”)
My_window.resizable(0,0)
My_window[“bg”]= “light blue”
My_window.mainloop()
Ось що ми отримаємо:
Завдання2:
Вікна повинні розташовуватися послідовно, тобто друге вікно відкриється лише після закриття першого.