Урок на тему "Походи козаків першої чверті XVII ст. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні""

                      Урок історії України. 8 клас.

Тема. Походи козаків першої чверті XVII ст. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні.

Мета: пояснити, чому перші два десятиліття XVII ст. називають “добою героїчних походів” українського козацтва; охарактеризувати діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного; визначати значення й наслідки участі українського козацтва в Хотинській війні; роль українського козацтва в першій чверті ХVІІ ст. в боротьбі з іноземними загарбниками; розповісти про морські походи козаків у першій половині ХVІІ ст.; вчити аналізувати історичні події;

удосконалювати набуті вміння та навички роботи з історичною картою та підручником, вміння складати ментальну карту; аналізувати, узагальнювати та виділяти головне серед історичних фактів, стисло характеризувати історичну особу та визначати її роль у історичному процесі;

виховувати патріотизм, наполегливість у роботі, повагу до історичного минулого українського народу.

Обладнання: таблиця, історична карта, роздатковий матеріал, відео матеріали, кольорові олівці, аркуші паперу А4.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Основні поняття: яничари, каторга, доба героїчних походів, Кафа, Хотинська війна.

Основні дати:

 1 пол. 17 ст. – доба героїчних походів українського козацтва;

1616 р.– взяття козаками Кафи;

1618 р. – похід П. Сагайдачного на Москву;

1621 р.- Хотинська війна

Історичні постаті: П. Конашевич-Сагайдачний

Очікувані результати:

після цього уроку учні навчаться:

- застосовувати та пояснювати на прикладах основні поняття та терміни;

 - показувати на карті напрямки походів козаків на володіння Османської імперії, території, які найчастіше зазнавали нападів;

- описувати морські походи козаків на турецькі володіння та перебіг Хотинської війни;

- визначати наслідки морських походів козацтва, участі козаків у Хотинській війні;

- характеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність П. Конашевича-Сагайдачного;

- аналізувати історичні документи та інші джерела інформації, на основі яких робити певні висновки, узагальнення;

- створювати ментальні карти.

Структура уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІV Повідомлення теми, мети і завдань уроку

V. Вивчення нового матеріалу

1.Походи козаків у першій чверті XVII ст.

2. Гетьман П. Конашевич – Сагайдачний та його значення в історії.

3. Українські козаки у Хотинській війні 1621 р.

VІ. Узагальнення і систематизація знань

VІІ. Підсумки уроку

VІІІ. Домашнє завдання

                                                   Хід уроку

І. Організаційний момент.

Добрий день, мої шановні учні. Я пропоную вам закрити очі, підняти руки, загадати бажання. Я теж хочу загадати бажання. Хочу побачити сміливість у скромних, рішучість у несміливих, спокій у запальних і так далі.

ІІ. Актуалізація опорних знань 

Метод «Аукціон пам’яті»

Якомога більше назвати подій, дат, осіб, назв пов’язаних із темами, вивченими на попередніх уроках.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Прийом роботи учнів із використанням уривку з вірша (міжпредметні зв’язки).

    НА ВАРТІ НАЦІЇ

Козаче, воїне величний,
Прославлений ти у віках!
У куряві, в гарячих битвах
Ти торував свободі шлях.

Бурлив Дніпро, іржали коні,
Степи виднілись в близині.
З османським Кримом в прикордонні
Могутні козаки жили.

Були відважні і сміливі,
Відстоювали наш нарід,
Щоб зазіхнути окупанти
На Січ козацьку не змогли.

Віками боремось за Волю,
Низький доземний вам уклін,
Славетнії козацькі вої,
Що українство зберегли.

Не дали розтоптати парость, 
Корінням дали прорости
Могутній нації незламній
На Богом даній нам землі!

                                    І. Козак

- Як ви думаєте, чому саме ці рядки я взяла для сьогоднішньої теми уроку?

Ми – нащадки козацькі і дух козацтва не знищений. Вже в кінці ХVІ ст. козаки  остаточно утвердилися як основні захисники українських земель від турецько-татарських набігів.

ІV Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Тема сьогоднішнього уроку - «Походи козаків першої чверті XVII ст.. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні».

Метод «Прогнозування»

•                   Як ви думаєте, які основні завдання стоять перед нами на уроці? Які питання вас цікавлять?

V. Вивчення нового матеріалу

1.Походи козаків у першій чверті XVII ст.

Бесіда

- Діти, хто був сусідом українських земель на півдні?

- Чи хорошими сусідами були татари?

- Хто захищав українські землі в цей час?

Розповідь учителя

На початку XVII ст. українське козацтво набуває сили й відіграє роль важливого чинника не лише в Речі Посполитій, а й на міжнародній арені. Козацтво стає основною перешкодою для турецько-татарських нападів на українські землі, захищаючи їх від набігів і водночас здійснюючи походи до татарських і турецьких володінь у відповідь. Це загострює стосунки Речі Посполитої з Кримським ханством та Османською імперією, але водночас сприяє тому, що козацтво стає відомим у Європі. У ньому вбачають захисника європейської християнської цивілізації від наступу ісламського світу.

На початку XVII ст. татарські війська неодноразово з’являлися на українських землях, «умиваючись,— за свідченням сучасника,— по лікоть у нашій крові та спустошуючи все огнем і мечем». На українських землях татари брали ясир, захоплюючи чоловіків, жінок і дітей. Тих, хто чинив опір, убивали. Полонених продавали на невільницьких ринках. Українські дівчата та жінки потрапляли до гаремів або ставали служницями. Хлопчиків-підлітків забирали до військових казарм, щоб виховати з них яничарів. Чоловіків чекала виснажлива праця на будівельних роботах або вони доживали свій вік прикутими до весел гребцями на турецьких каторгах.

Від кінця XVI ст. козацтво, організаційно згуртоване в Запорозькій Січі, стало не лише захищати українські землі, а й здійснювати воєнні походи до Кримського ханства й причорноморських володінь Османської імперії.

- Які причини козацьких походів ми можемо назвати?

Робота з термінами і поняттями Запис понять та їх значень у словник

Ясир (від турецького «полонений») — бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі.

Гарем — жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утримувалися жінки й наложниці господаря.

Яничари — привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором хлопчиків підданих-християн, які виховувалися для військової служби.

Каторга — назва великого дерев’яного веслового військового судна в Османській імперії.

Перші два десятиліття XVII ст. отримали назву доби героїчних походів українського козацтва. Саме в цей період були здійснені вкрай сміливі морські походи проти Османської імперії, що рознесли славу про козаків на всю Європу. Здобуті в них перемоги засвідчили, що козаки були неперевершеними майстрами морських боїв.

Вчитель на основі таблиці розповідає про найважливіші морські походи козаків та показує їх на карті.

Робота з історичним джерелом (п. 1 урок 11 підручника «Історія України» О.В. Гісем, О.О. Мартинюк)

Метод «Мозковий штурм». Робота у парах

Визначення значення морських походів козаків (ослаблення Османської імперії та Кримського ханства, звільнення невільників, захист українських земель від розорення, здобуття здобичі як засобу для існування).

2. Гетьман П. Конашевич – Сагайдачний та його значення в історії

- Доба героїчних походів українського козацтва тісно пов`язана з діяльністю гетьмана українського козацтва Петра Конашевича-Сагайдачного.

Постать в історії (відеоматеріал). Перегляд відео про П. Конашевича- Сагайдачного.

Доповнення вчителя

Під керівництвом гетьмана козацтво перетворилося на окремий стан, збройні сили реформовано в регулярну армію з суворою дисципліною:

•                   систематично проводив реорганізацію війська;
•                   звільнявся від ненадійних і тих, хто порушував дисципліну;
•                   дбав про озброєння козаків;
•                   домігся, щоб кожний козак мав коня;
•                   проводив тренування і навчання військ;
•                   збільшив кількість чайок до 300.

Петро Сагайдачний відомий як захисник віри. Адже він разом з козаками вступив до Київського братства, відновив втрачену після Берестейської унії церковну ієрархію. Опікувався школами, церквами, монастирями, а під кінець життя частину коштів заповів Київському та Львівському братствам.

Фікультхвилинка. Кольоротерапія

Робота у групах. Складання ментальної карти «Діяльність П. Конашевича-Сагайдачного»

Захист ментальних карт

1.               Українські козаки у Хотинській війні 1621 р.

Робота в парах

Варіант 1

Перегляньте відео про участь українських козаків у Хотинській війні і застосовуючи метод «Коло знань», дайте відповіді на запитання

Коло знань

Доповнюючи відповіді учнів, учитель зазначає, що Хотинська битва входить у сотню найвизначніших битв світової історії.

Варіант 2.

Прочитайте окремі уривки з повісті О. Маковея «Ярошенко».   Визначте роль козацтва у Хотинській битві та її наслідки для польського війська.

Уривки з повісті О. Маковея «Ярошенко»

Того дня хотіли поляки вислати кількасот возів до Кам'янця по харчі, і сі вози уже переводжено на той бік Дністра. Та от по тім боці в тім малім польськім обозі, що стояв ще досі коло Браги, прийшло комусь на думку заглянути в один віз. У возі лежав прикритий соломою польський шляхтич, що тим способом хотів утечи додому. Заплатив, видко, візникові, щоб не зрадив його; тим часом штука не вдалася. Мало того; почали перетрушувати всі вози, і показалося, що трохи не в кождім возі притаївся якийсь польський Гектор або Агамемнон. Саме військо кинулося перешукувати вози і витягало звідтам панів, на вдивовижу собі і людям. Сміху було спершу багато, та коли пани наважилися-таки до Жванця, щоб не зазнати сорому в обозі, здержали їх силою вояки з-під Браги і завернули під замок. Небавом з обозу над'їхав відділ війська під проводом Молодецького і зайняв панів, як череду овець, та пігнав в обоз. Остатні чури сміялися з таких відважних шляхтичів і проводжали їх з глумом і почерез замок горі в обоз.

Головна сила польська рушила з-під Хотина тілько 13 жовтня. Коло моста зіпхалося стілько возів, що лиш кільканадцять могло рушити наперед, а інші лишилися; тілько саме військо перейшло. На сторожі возів лишилася мала частина війська — і та не могла обігнатися перед татарами, що прискакували, як вовки, і тягли, що лиш за-рвали.

Коли вийшло польське військо в поле, аж тоді показалося, яке воно було знівечене та обдерте. Всіх вояків не стало би і на добрий полк. Попереду на возі, прикритім чорним сукном, запряженім кіньми в чорних капах, лежав покійний гетьман Ходкевич у домовині. Коні вела служба гетьманська, а обіч воза ішли чотири лицарі в панцерах і шоломах. Посередині війська у кареті їхав королевич. А позад на ношах несли тих хорих і ранених, що не могли поміститися на возах.

Коли королевич з військом переїздив попри козаків, козаки почали "воздавати ясу" — стріляли густо зо дві години. І се стріляння виглядало більше на глум козаків, як на веселе прощання, бо попри них переходили не веселі побідителі, а щось як похорони.

VІ. Узагальнення і систематизація знань

Доповніть дієслова іменниками та прикметниками. Гетьман

П. Конашевич-Сагайдачний:

•                  Завершив…
•                  Здійснив…
•                  Переміг…
•                  Відстоював…
•                  Уславився…

VІІ. Підсумки уроку

Метод «Машина часу»

Якби Сагайдачний потрапив у наше сьогодення

що б його вразило…

що б його обурило…

що б викликало задоволення…

З якими б словами звернувся до всіх присутніх

VІІІ. Домашнє завдання.

1.               прочитати § 11 підручника.
2.               Записати дати на початку уроку11 у синхронізовану таблицю.
3.               Вивчити основні дати та поняття.