Урок на тему: «Психічне здоров’я, як одна із складових здоров’я людини»

Розробила:

соціальний педагог ліцею № 7

 Хмельницької міської ради

Булиніна А.Ю.

 

Тема: «Психічне здоров’я, як одна із складових здоров’я людини»

Якщо уявити, що здоров’я  людини – це сонце, то психічне здоров’я буде його центром, а промені – всі інші компоненти. (с)

Мета:

- навчальна: розкрити учням поняття «психічне здоров’я»; ознайомити з ознаками, компонентами та критеріями психічного здоров’я; вчити учнів зміцнювати і захищати своє психічне здоров’я.

- розвивальна: розвивати вміння аналізувати інформацію з різних джерел (ЗМІ, книги, фільми, мультфільми) про психічне здоров’я людини, узагальнювати інформацію, робити висновки; розвивати самосвідомість та вміння піклуватись про своє психічне здоров’я.

- виховна: виховувати культуру психічного здоров’я людини; виховувати позитивне і толерантне ставлення до людей, які мають проблеми із психічним здоров’ям.

Тип уроку: нестандартний.

Обладнання: проектор (телевізор), роздрукована інформація із додатків, фломастери, маркери, аркуші паперу А4, вирізки з журналів для колажу, гумова рукавичка (медична, можна придбати в аптеці), нитки, роздрукований знак психології.

Вік учасників: 13-17 років.

Тривалість: 45 хв.

Опис змісту діяльності

Зміст діяльності	Ресурси	Час, хв.
Вступна частина
Вправа-привітання	«Чарівний знак психології», телевізор	5 хв.
Відео «Всесвітній день психічного здоров’я»		5 хв.
Бесіда «Психічне здоров’я»		7 хв.
Основна частина
Робота в групах	Роздрукована інформація із додатків фломастери, маркери, аркуші паперу А4,  вирізки з журналів.	10 хв.
Вправа з кінезіології «Вухо – ніс»		2 хв.
Вправа з кінезіології «Погони»		2 хв.
Вправа з кінезіології «Слон»		2 хв.
Вправа з кінезіології «Лобно-потилична корекція»
Заключна частина
Техніка «Гумова рукавичка»	Роздрукована інформація із додатків фломастери, маркери, рукавички, нитки.	10 хв.
Рефлексія «Нотатки в гаджеті»		2 хв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку:

I. Вступна частина

1.1.Вправа «Привітання»

Мета: заняття емоційного напруження, позитивне налаштування на заняття, подолання труднощів висловлюватись «перед публікою».

Хід виконання:

 У вчителя в руках «чарівний знак психології», який він зі словами привітання і побажань на сьогодні передає будь-кому з учасників. (Добрий день, шановний учень! Бажаю продуктивного дня!)

Той, у кого «чарівний знак психології», теж передає його із словами привітання і побажання наступному учаснику. І так продовжується доти, доки всі учасники не привітаються між собою.

1.2. Мотивація навчальної діяльності (перегляд відео «Всесвітній день психічного здоров’я»)

Шановні діти, а зараз ми переглянемо відео про «Всесвітній день психічного здоров’я».

(https://tsn.ua/video/video-novinsogodnii/-vidznachayut-vsesvitniy-den-psihichnogo-zdorov-ya.html)

Питання для обговорення:

•                      Чи сподобалось вам відео? Чому?
•                      Що на вашу думку означає поняття «психічне здоров’я»?
•                      Які ви зробили висновки після перегляду даного відео?

Дякую, діти, за ваші відповіді. Пропоную послухати бесіду про психічне здоров’я.

1.3. Бесіда «Психічне здоров’я»

10 жовтня віддзначається Всесвітній день психічного здоров’я, який було засновано ще в 1992 році. Цього дня проводять заходи спрямовані на поширення знань про ефективні методи зміцнення психічного здоров’я та попередження психічних захворювань.

Але, що означає поняття «психічне здоров’я»?

У матеріалах Всесвітньої федерації здоров’я поняття «психічне здоров’я» визначається таким чином:  «Це набагато більше, ніж просто відсутність психічних захворювань [1].

 Американський психолог А. Маслоу  вважає, що психічно здорова людина – це, насамперед, людина щаслива, яка живе у гармонії із собою та соціумом, не відчуває внутрішнього розладу.

Ключове слово, що характеризує психічне здоров’я, - це гармонія людини як із собою, так і з довкіллям: іншими людьми, природою, Космосом.

Вікіпедія дає своє трактування даного поняття:

 Психічне здоров'я  - це рівень психологічного благополуччя, який визначається не тільки відсутністю психічних захворювань, а й рядом соціально-економічних, біологічних і тих, що відносяться до навколишнього середовища факторів [2].

Основою психічного здоров’я вважають стан загального душевного комфорту, який адекватно регулює поведінку людини в процесі життєдіяльності.

Ознаки доброго психічного здоров'я:

- відчуття якості життя;

- здатність долати щоденні стреси та вирішувати проблеми;

- продуктивність та ефективність праці;

- можливість рости та розвиватись;

- інтерес щодо інших людей, спільноти.

Всесвітня організація охорони здоров'я визначає 7 компонентів психічного здоров'я:

- усвідомлення постійності та ідентичності свого фізичного і психічного Я;

- постійність і однаковість переживань в однотипних ситуаціях;

- критичне ставлення до себе і своєї діяльності;

- адекватність психічних реакцій впливу середовища;

- здатність керувати своєю поведінкою відповідно до встановлених норм;

- планування власної життєдіяльності і реалізація її;

- здатність змінювати свою поведінку залежно від зміни життєвих обставин.

 Критеріями психічного здоров´я людини є:

- зрілість пізнавальної, емоційно та вольової сфер особистості;

- позитивний настрій;

- задоволення від діяльності, життя, спілкування;

- розуміння прекрасного, комічного й трагічного;

- відчуття щастя, тощо [3].

II. Основна частина

Тепер переходимо до роботи у групах.

2.1. Робота в групах (клас поділяється на 3 групи, кожна група отримує завдання.).

1 група – Ознайомтесь з інформацією в роздаткових матеріалах, створіть колаж із вирізок з журналів на тему: «Міфи про психічне здоров’я» та особистих малюнків, дописів. (додаток А).

2 група – Ознайомтесь з інформацією в роздаткових матеріалах про емоції та продемонструйте учням класу 5 емоцій на вибір: один учасник виходить на центр класу і демонструє якусь емоцію, а інші мають відгадати (додаток Б).

3 група – опрацюйте інформацію в роздаткових матеріалах «Антистресові програми поведінки» та створіть пам’ятку для учнів на тему: «Як зберегти психічне здоров’я?» (додаток В).

Діти, дякую вам за активну групову роботу. Переходимо далі.

(Пропонуємо вам деякі вправи з кінезіології, які допомагають легко впоратися не тільки з фізичним, але й з психічним навантаженням.

 

А також завдання кінезіології - розвиток міжпівкульної взаємодії, синхронізація роботи півкуль, розвиток дрібної моторики, уваги, мислення, мовлення.

2.2.Вправа з кінезіології «Вухо – ніс»

(фото виконання вправ у додатку Г)

Мета: активізація нових контактів між клітинами мозку.

Хід виконання:

Лівою рукою візьміться за кінчик носа, а правою - за ліве вухо. Одночасно опустіть руки, плесніть в долоні та поміняйте положення рук на протилежне. Повторіть таку дію кілька разів.

2.3. Вправа з кінезіології «Погони»

Мета: зняття відчуття втоми і напруги, покращення мікроциркуляції крові в шийно-комірцевій зоні.

Хід виконання:

Покладіть праву руку на ліве плече, голову поверніть праворуч. Руку притисніть до комірцевої зони і трохи потягніть. Повторіть вправу на іншу сторону.

2.4.Вправа з кінезіології «Слон»

Мета: активізація всіх системи організму й сприяння концентрації уваги.

Хід виконання:

Вухо тісно притисніть до плеча, витягніть одну руку перед собою, наче хобот слона, малюйте в повітрі горизонтальну вісімку. Рух починайте від центру зорового поля і далі проти годинникової стрілки. Під час виконання вправи стежте за кінчиком пальця. Поміняйте руку. Виконуйте вправу повільно і вдумливо, 4–5 разів для кожної руки.

2.5.Вправа з кінезіології «Лобно-потилична корекція»

Мета: зняття  відчуття тривоги, невпевненості, хвилювання.

Хід виконання:

Одну руку покладіть на чоло, а іншу – на потилицю. Сконцентруйтесь. Зробіть кілька глибоких рівних вдихів і видихів, спокійно озвучте свою проблему. Якщо ви не хочете говорити, просто думайте про неї.. Посидіть у такому положенні кілька хвилини. Якщо ви починаєте позіхати, це означає, що тіло почало розслаблятися. Коли рука торкається до чола, відбувається потік крові, вона починає краще циркулювати у різні ділянки мозку. На потилиці розташована зона, яка сприймає ті образи, які потім зберігаються у вашій пам’яті. Коли рука торкається цієї області, долоні стимулюють кровообіг. Завдяки глибокому диханню у кров поступає кисень.

Молодці! Продовжимо.

III. Заключна частина

3.1. Підбиття підсумків. Техніка з арт-терапії «Гумова рукавичка»

Мета: зниження внутрішньої напруги, інтенсивності негативних емоцій, гармонізація психоемоційного стану, формування навички трансформації негативного стану в позитивний, підвищення настрою, розвиток креативності.

Хід виконання:

1.Пригадати всі негативні емоції, які були останнім часом, всі неприємні зустрічі, всі прикрощі, які відбулись нещодавно, все, що було не дуже доброго.

2.Уявити собі – де весь цей негатив знаходиться в тілі (в голові, в животі, в грудях…). На що він схожий (на темний липкий слиз, на важку чорну хмаринку, на звалище сміття …)? Продивитись усе тіло.

3.Уявити, що на вдиху все негативне з усього тіла можна зібрати в одному місці, наприклад, грудях, а на видиху все погане можна з себе видохнути разом з повітрям.

4.Взяти в руки гумову рукавичку і на вдиху подумки зібрати все погане в грудях, а на видиху «вивантажити» все негативне з себе, вдихаючи  негатив у гумову рукавичку. Вона надується, як повітряна кулька. Знову продивитись своє тіло, і якщо там є залишки негативу – повторити цю процедуру. Ниткою зв’язати отвір, щоб повітря не вийшло.

5.Пофантазувати та створити якусь істоту з надутої гумової рукавички, перев’язуючи її ниткою в різних місцях.

6.Намалювати істоті обличчя і розфарбувати її. Дати істоті ім’я.

7.Обговорити, які почуття «вивантажували», що за істоту створили, який настрій зараз.

3.2.Рефлексія «Нотатки в гаджеті» (додаток Додаток Ґ)

Мета: узагальнення отриманої інформації.

Хід виконання:

Візьміть картки із зображенням «нотатки в гаджеті» та напишіть, що ви сьогодні почули, побачили та візьмете з собою. Ці картки прикріпляємо на дошку та обговорюємо».

Наш урок підійшов до завершення. Дякую за увагу!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

Додаток А

Міфи про психічне здоров’я

Міф 1. Люди, які мають психічні розлади є «психами», «неадекватами», вони небезпечні, їх потрібно ізолювати від суспільства

Реальність 1. Поняття «психічний розлад» містить широкий діапазон порушень – тривожні розлади, обсесивно-компульсивний розлад, залежності, розлади особистості, біполярний розлад, шизофренія, деменції та інші. Згідно з дослідженнями, у будь-який час на планеті 1 з 10 людей страждає на депресію або тривожний розлад, а одна особа зі ста хворіє на шизофренію.

У більшості випадків поведінка людей, які мають психічні розлади, мало чим відрізняються. Вони намагаються вести нормальний спосіб життя, працювати, займатися улюбленими справами, але вони дуже страждають від незвичних відчуттів, думок чи емоцій, що не дозволяє їм повноцінно функціонувати, а стигма, яка оточує тему психічних порушень, стає на перешкоді звертанню за допомогою.

Міф 2. Психічні розлади не виникають у дітей та підлітків. Усі ознаки, які можуть бути у них – це лише «особливості віку, вони їх переростуть».

Реальність 2. Щонайменше одна дитина з п’яти має періодичні проблеми з психічним здоров’ям. 70-75% психічних розладів починаються в дитячому чи підлітковому віці – депресія, тривожні розлади, розлади харчової поведінки тощо.

Міф 3. Депресія – це ознака ліні, поганого характеру та небажання щось робити. «Треба просто взяти себе в руки і вирватися з неї»

Реальність 3. Численні дослідження демонструють, що депресія не має нічого спільного з лінню чи слабкістю характеру. Це стан, який зумовлений порушенням хімічних процесів у мозку та змінами у його функціонуванні. Психотерапія або медикаментозне лікування, а найкраще поєднання обох видів допомоги, сприяють одужанню.

Міф 4. Залежність (алкогольна, наркотична) – це вибір людини, її спосіб життя, який свідчить про відсутність сили волі.

Реальність 4. Залежність або аддикція – це складний феномен, який охоплює багато чинників, серед яких генетичні передумови, особливості середовища чи соціального оточення, в якому росте та проживає людина, навички справлятися зі стресами, а також наявність інших психічних розладів, наприклад, депресії. Подолання залежностей потребує комплексних втручань та багатопрофільної допомоги.

Міф 5. Усі люди, які хворіють на психічні розлади, є агресивними та небезпечними.

Реальність 5. Дуже мало людей, які мають психічні розлади скоюють насильницькі правопорушення, у порівнянні з особами, які не мають психічних розладів. Частіше, про що менше говориться в масмедіях, люди з психічними розладами є жертвами правопорушень або насильницької поведінки. Найчастіше це спостерігається в закритих інституціях – психіатричні лікарні, будинки-інтернати.

Міф 6. Людям з психічними розладами ніколи не стане краще, їх неможливо вилікувати.

Реальність 6. У наш час лікування психічних розладів є набагато кращим у порівнянні з попередніми десятиліттями. Дослідники та фахівці постійно розробляють нові методи та можливості лікування. Широкий спектр психофармакологічних препаратів, методів психотерапевтичних втручань, організації служб допомоги та послуг значно розширюють можливості одужання.

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

«Емоції»

До критеріїв сприятливого стану психіки відноситься позитивний емоційний стан, тобто настрій, що включає: емоційну стійкість (самовладання); зрілість почуттів, відповідно до віку; керування негативними емоціями (страхом, гнівом, жадобою, заздрістю та ін.); вільний природний прояв почуттів та емоцій; здатність радіти; збереження звичного оптимального самопочуття.

Емоції - особливий клас психічних станів, які відображають ставлення людини до навколишнього світу, до інших людей, до самої себе та до результатів своєї діяльності.

Емоції поділяють на прості, що є безпосереднім відображенням взаємовідношень людини з теми чи іншими об'єктами, і складні, в яких це відображення має опосередкований характер. За силою, характером прояву і стійкістю серед емоцій виділяють афекти і настрої.

Види емоцій:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В

Антистресові програми поведінки

Для усунення наслідків стресового стану і психічної перенапруги використовують антистресові програми поведінки: аутотренінги, раціональне харчування, фізичні навантаження, йогу, медитацію, народні засоби, духовне очищення тощо.

1. Аутотренінг. Як система прийомів свідомої психічної саморегуляції людини аутотренінг передбачає щоденне (4-6 разів по 5-10 хв) повторення словесних формул, спрямованих на заспокоєння і розслаблення певних частин тіла.

2.Раціональне харчування. Продуктами, що посилюють несприятливий вплив стресових ситуацій, є рафінований цукор, концентрати супів, цукерки, солодощі, десерти і підсолоджені безалкогольні напої. Сприяють зняттю стресового стану – сирі овочі, фрукти, ягоди, городина, волоські горіхи, мед, натуральні соки.

3.Фізичні навантаження. Подоланню стресу сприяють оздоровлювальні пробіжки, плавання, ходьба на лижах, веслування, ритмічна гімнастика за нормальних фізичних навантажень.

4. Йога. Для подолання психічно-нервового збудження і досягнення розслаблення практикують вправи йоги – духовної практики, системи фізичних, психічних вправ, спрямованих на досягнення найвищого блага самопізнання, самозаглиблення, цілковитого звільнення свідомості від впливів зовнішнього світу.

5. Медитація. Поліпшує емоційний стан медитації – розумова діяльність, метою якої є спрямування психіки людини до самозаглиблення, зосередженості, самопозбавлення від емоційних проявів, відчуженості від зовнішніх об'єктів. З-поміж багатьох методів найпростішим і доступним є розслаблене сидіння на стільці протягом 15 хв. з покладеними на коліна руками і повернутими вверх долонями, при чому думки спрямовані у Космос.

6. Народні засоби. Протягом тисячоліть людина емпірично з'ясувала, що подоланню нервово-емоційної напруги сприяє вживання настою з кропиви (без обмежень); нервозності – соку з сирого буряка; неврозів – настою з весняних листків берези; депресії і неврастенії – настою з коренів аралії. Використовують і інші рослинні засоби.

7. Духовне очищення. Помітна роль у духовному очищенні належить навколишньому природному середовищу. У межах об'єктивно чистих ландшафтів, віддалених від техногенних інфраструктур, людина "під заряджається" енергією і нейтралізує негативні фактори.

Прогресуючий техногенез пред'являє людині нові випробування щодо адаптації до умов проживання, змушує її використовувати все більше знань і сил для цього. Належна освіченість, доступність медичної інформації, індивідуальна зацікавленість у збереженні або відновленні задовільного стану здоров'я, культура праці та побуту, психічного життя, своєчасне звертання за необхідності до лікаря сприяють гармонізації духовних і фізичних можливостей людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Г

«Вухо-ніс»

«Погони»

 «Слон»

 «Лобно-потилична корекція»

Додаток Ґ

 

Рефлексія «Нотатки в гаджеті»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1.Василевська О.І. Психічне здоров'я особистості / О.І. Василевська // Єдність навчання і наукових дослідженьnbsp;— головний принцип університету: збірник наукових праць звітно-наукової конференції викладачів університету за 2012 рік, 9-10 лютого 2013 року / укл. Г. І. Волинка, О. В. Уваркіна, О. П. Ємельянова.nbsp;— К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2013.nbsp;— С. 289-291.

2. І.В.Шаронова Психічне здоров'я особистості як предмет психологічного дослідження / Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України. — Проблеми сучасної психології. 2013. Випуск 20. Доступ: http://problemps.kpnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/58/2017/05/20-68.pdfАрхівовано 20 вересень 2018 у Wayback Machine.

3. Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві / збірник тез II Всеукраїнської науково-практичної конференції (20 жовтня 2017 року) / упор. Н. М. Бамбурак. — Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2017. — 400