Урок на тему "Щастя. Прагнення до нього. Родина - осередок щастя".

Українознавство

9 клас

Тема. Щастя. Прагнення людини до нього. Родина – осередок щастя. Творення та створення родини. Узгодження траєкторії спільного життєвого шляху. Людина як цінність, а не засіб задоволення потреб іншого. Взаємоповага, довіра, любов, вдячність як основа стосунків у родині. Індивідуальна та спільна відповідальність за буття своєї родини.

Мета:

Навчальна: 1) дати визначення поняттям «щастя», «родина».

Розвивальна: 2) зміцнити в серцях учнів почуття любові до батьків, вдячності за дане їм життя, святості того місця на Землі, звідки починається Батьківщина.

3) розвивати розуміння призначення та функції матері та батька у родині; про необхідність створення та буття родини, необхідність здійснення планування сім’ї.

Виховна: 4) виховувати любов та шану до батьків, дідусів, бабусь; любов до Батьківщини; зміцнювати почуття обов’язку, усвідомлення себе часткою свого народу й особистої причетності до всього, чим живе народ.

5) виховувати громадянську позицію, вміння відстоювати свою думку, виховувати естетичне почуття, культуру полеміки.

Обладнання: вірші, написи, вислови, Біблія.

Епіграф:

«Родина», «рід». Які слова святі!

Вони потрібні кожному в житті,

Бо всі ми з вами гілочки на дереві,

Що вже стоїть віки.

Це дерево – наш славний родовід,

Це батько, мати, прадід твій і дід.

Хід уроку

Діти! Добрий день! (Вітання дітей). Сідайте!

Дорогі діти! Сьогодні ми з вами поговоримо про щастя, про родину. На дошці ви бачите схему, яку нам потрібно заповнити. І перше питання до вас: З яким кольором ви б асоціювали щастя? У вас на партах кольорові кружечка, вам потрібно обрати той колір, з яким, на вашу думку, асоціюється щастя.

(Учні заповнюють схему)

Добре, дякую. Ви обрали світлі кольори. А тепер давайте у ці кружечка впишемо ті слова, з якими ви пов’язуєте розуміння слова «щастя».

Алгоритм роботи

Схема 1

Отже, ви відповіли на поставлене питання: Що для вас щастя?

Нехай ХХІ століття буде століттям душі і серця, нехай ці формули об’єднаються для кожного із вас і всі ми станемо щасливими. А зараз на аркушах ви запишете власні формули щастя:

Учитель. Щастя – це вічна дорога зелена.

Учні. Щастя – це літо, зима і весна.

Щастя – це сонце, злива і сніг.

Щастя – це пісню ділити на всіх.

Щастя – це віра в добро і любов.

Щастя – це музика вільних дібров.

Щастя – це друзі і рідний твій дім.

Щастя – це світ, подарований всім.

Вислови: «Щастя – на боці того, хто задоволений» (Арістотель).

«Щастя для нас – річ негативна, вона полягає у відсутності лиха» (П. Буаст).

«Деякі люди живуть щасливо самі цього не підозрюючи» (Л. Вовенарг).

«Щастя – це лише сон, а біда – це дійсність» (Ф. Вольтер).

«Щасливий той, хто збудував своє життя так, що воно відповідає особливостям його характеру» (Г. Гегель).

Висновок. Отже, щастя – це психоемоційний стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості. Те, що викликає відчуття найвищого задоволення життям, дає радість людині. Стан чи якість бути щасливим: насолоджувальний досвід чи емоція, що породжується від володіння добром чи задоволенням бажань; втіха, приємність, благословенність.

Вчитель. Однією із складових щастя є родина. І справді, людина, яка має здорову і добру сім’ю, щаслива.

Серед усіх геніальних винаходів людства одне з найважливіших місць займає сім’я, родина. Це – найдорожче для кожної людини. «З родини йде життя людини», «Без сім’ї немає щастя на землі» - говорить українська народна мудрість.

Учень. Тут людина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ. У сім’ї вона навчається любові і добра, тут вона вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду.

Учениця. Родина – це не тільки рідні, родичі. Адже родина до родини – народ. Ми з вами всі – український народ, який складається з родин малих і великих, дружніх і працьовитих.

Учень. Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел, так і наша культура збагачується малесенькими родинами, сім’ями. Потрібно шанувати свій народ, його мову, землю свою, свій рідний край, бо ми – його частинки.

Вчитель. Дуже добре. Давайте складемо сенкан до слова родина і запишемо на дошці.

1.               Родина.
2.               Дружна, любляча.
3.               Допомагає, розуміє, жаліє.
4.               З родини йде життя людини.
5.               Рідня.

Отже, ми з вами підійшли до висновку. Що для вас значить родина.

Робота в групах. А зараз всі об’єднаєтеся в 2 групи і створите моделі родин, які би ви хотіли мати (6-8 хв).

Учні презентують свої моделі родин.

Схема 2

Учень. Родина, дорога родина!

Що може бути кращим в світі цім?

Чим більше дорожить людина

За батьківський і материнський дім?

Що може бути кращим за вечерю в домі

За батьківським міцним столом,

Де в шумнім гомолі і в кожнім слові

Все сповнене любов’ю, а не злом?

Де можна більше зачерпнуть любові?

Де взяти більше доброти?

Як в материнськім ніжнім слові,

Як з батька щедрої руки.

Вчитель. Нічого немає у світі найдорожчого для людини, ніж її сім’я. Любов рідних людей особливо потрібна нам у скруті або хворобі, вона надає сили подолати невдачі й відчай, прихилити до себе долю. А як приємно розділити з родиною радість, святкувати перемогу,відчувати, що твої батьки залишаються з тобою.

Кожна сім’я має своє коріння. Так у нашому суспільстві склалося, що ми знаємо тільки як звуть дідуся, бабусю, і у кращому випадку, прадідуся з прабабусею. Наші пращури зберігали відомості про свій рід до сьомого коліна, пишалися своїм родоводом, намагалися не зганьбити його честі своїми вчинками.

На домашнє завдання вам було створити проекти своїх родинних дерев. (Учні презентують свої проекти).

Вчитель. Діти, давайте постараємося осмислити спорідненість таких знайомих і дорогих нам слів: родина – рідний – рід – народ. Йдеться не про кореневу, а духовну спорідненість слів.

Поміркуйте, як ви розумієте слово «рідний», коли говорите про маму, тата, сестричку, брата, бабусю. (Відповіді учнів).

Так, у цьому розумінні рідний – значить єдинокровний: адже батьки дали нам життя, ви їх часточка. Усі ви – сім’я, або родина.

Слово родина ще вживається у значенні «рідня». Скажіть, кого ми називаємо цим словом? (Пояснення учнів)

У ваших мами й тата теж, може, є брати, сестри. Вони між собою рідні. А от виросли вони, створили свої сім’ї. скажіть, чи їхні діти вам рідня? Чи ви з ними – одна сім’я? А які слова ми маємо вжити? (Рідня, родина)

А коли думаємо чи говоримо про дальших предків чи нащадків, то вже й ці слова не підходять, тоді кажемо «рід».

Як маленькі струмочки, вливаючись у більші, творять потічки, потоки, а ті річки, а ріки – море, так і ми творимо сім’ї, родини, рід, а з родів складається велике, святе і рідне всім родам – народ.

Як відомо, сім’я – це тісна співдружність дорослих і дітей. І чим міцніший зв’язок поколінь, тим більше значення має сім’я в житті кожного.

Учениця. На світі білому єдине,

Як і дніпрова течія,

Домашнє вогнище родинне,

Оселя наша і сім’я.

Вчитель. Кожна людина завжди з великою повагою і душевним трепетом згадує те місце, де промайнуло її босоноге дитинство у затишній оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини.

Хата для людини є всім: і храмом, і рідним краєм, і батьківщиною, і матір’ю. З батьківської хати розпочинається пізнання світу. Тут ми навчаємося шанувати хліб і сіль, поважати старших, шанувати батька й матір, бути терплячими, чесними і роботящими. І куди б ми не пішли від батьківського порогу, ніколи не забудемо рідну домівку. Птахи, й ті повертаються з-за далеких морів до своїх гнізд, щовесни вони летять у рідні краї, їх кличе голос життя. Там, десь за тисячі верст, на них чекають, нехай напівзруйновані, але рідні гнізда.

Учень. У кожного з нас є своя родина. Це найдорожчі нам люди, які нас найбільше люблять, жаліють, тому що ми для них теж рідні, - це наші батьки. І ми їх також найбільше любимо, ми без них не уявляємо свого життя.

Скільки ночей недосипає мати, доглядаючи свою дитину, скільки сил прикладає батько, щоб забезпечити дітей, сім’ю всім необхідним. «Шануйте батька свого і матір свою, щоб довгими дні твої були на землі». Ці слова відомі всім нам, адже це одна із десяти Божих Заповідей, які ми повинні добре знати і свято виконувати.

Вчитель. Ніколи не стане великою, благородною людиною той, хто ще змалечку не вмів бути хорошим сином, ніжною, доброю донькою. Подумайте, як багато зробила для вас мати, коли ви були ще маленькими! Та й тепер їй багато доводиться працювати. Вона готова пожертвувати всім, тільки щоб добре було її дітям. А чи завжди ви цінуєте її любов? Пригадайте, скільки даремних хвилювань завдаєте їй, засидівшись у гостях чи гуляючи на вулиці, не повертаючись в обіцяний час додому. Коли б ви бачили, якою тривогою сповнюються тоді її очі, як насторожено прислухається вона до кожного кроку, ви б завжди старались повернутися вчасно або як-небудь попередити її про ваше спізнення. Хіба вся її любов не варта такого маленького вияву уваги?

У Новому Завіті Біблії сказано: «Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе! Будьте слухняними в усьому батьками, бо це Господові приємно!»

Добробут сім’ї досягається завдяки трудовим зусиллям кожного її члена, а особливо батька й матері. Тому шанувати батьків, допомогти їм – наш обов’язок. А шана до батьків виявляється у ставленні до їхніх розпоряджень, доручень, в тому, щоб не завдавати їм зайвих хвилювань, у ввічливому звертанні, у вияві чуйності до батька й матері.

Найбільше люблять дідусів і бабусь онуки, а вони, зокрема, ладні віддати своє життя, аби їхнім любим онучатам було легше в житті. Вони найбільше хвилюються, коли онучата хворіють, вони завжди пожаліють, бо в їхньому серці стільки жалю і любові до наших малих бешкетників, що вистачило б на весь світ.

Пропоную інформацію для роздуму. Вашій увазі представлена стаття з газети «Був у мами син».

Учениця розповідає.

Вчитель. Кажуть у народі: людина планує, а Бог керує. Важко сказати наперед, як складеться доля кожного з вас, хоча дуже багато залежить і від ваших батьків, і від вас самих. Можливо, покинувши рідний дім, ви будете далеко від своєї родини, від мами й тата. Але вони будуть точно постійно з вами – у своїх думках, турботах. Будьте і ви завжди з ними, які б відстані вас не розділяли.

Знайдіть час і можливість приїхати, допомогти, зігріти добрим словом. А якщо не зможете приїхати, зателефонуйте не лише тоді, коли вам щось треба від батьків. І нехай Бог вас боронить соромитись своїх простих батьків та родичів, яке б високе становище ви не займали.

Учень. Приїжджайте частіше додому,

Щоб не мучила совість потому

Ні грошей не привозьте, ні слави, -

Будьте з рідними ніжні й ласкаві.

Бо не вічні ні батько, ні мати,

Завтра можете їх не застати.

Щоб не мучила совість потому,

Приїжджайте частіше додому.

Микола Луків

Вчитель. Ким би ви не стали і скільки б вам не було літ, для матері і батька ви залишаєтесь дітьми. Тож будьте все життя синами і дочками, пам’ятайте, любіть своїх батьків, будьте вдячні їм, шануйте їх.

Сім’я, родина і Батьківщина – це назавжди поєднані поняття. Людина до глибокої старості пов’язана з землею, де народилася, зросла… Куди б не закинула доля людину, як би не склалась її доля, вона завжди подумки з Батьківщиною.

Прекрасно, коли в сім’ї панує мир і злагода, взаєморозуміння і повага, кохання і вірність, теплота і затишок. Нехай наші славні родини примножують, процвітають, зберігають свої традиції та передають їх від роду до роду, від покоління до покоління.

Учениця. Людське безсмертя з роду і до роду

У вись росте з корінням родоводу,

І тільки той, у кого серце чуле,

Хто знає, береже минуле

І вміє шанувать сучасне, -

Лиш той майбутнє вивершить прекрасне!

Вчитель. Підсумовуючи вище сказане, давайте проведемо анкетування. Кожен з вас, напевне, хотів би дізнатися, вихований він чи ні. Проведемо такий експеримент: я ставлю запитання. Якщо ви зможете відповісти на нього «так», то ставте плюс (+), а якщо «ні», то мінус (-). Але, звичайно, відповідати треба чесно.

1. Якщо тобі доводиться несподівано затриматися в школі, на прогулянці або раптом піти з дому, чи повідомляєте про це своїм рідних?
2. Чи бувають випадки, що батьки зайняті якоюсь роботою, а тебе посилають на вулицю чи в кіно, щоб «не крутився під ногами»?
3. Відклади на хвилину книжку чи якісь свої справи і оглянь кімнату не своїми, а маминими очима. Чи немає в кімнаті речей, які лежать не на місці?
4. Чи можеш ти одразу, нікуди не заглядаючи, назвати дні народження батьків, бабусь і дідусів, братів і сестер?
5. Свої потреби ти, напевне, знаєш добре. А чи відомо тобі, яка річ необхідна твоєму батькові чи матері та коли вони збираються її придбати?
6. Чи траплялося, що крім маминого доручення, ти виконуєш ще якусь роботу «від себе», за власною ініціативою?
7. Мама пригощає тебе апельсинами, цукеркою, тістечком. Ти завжди перевіряєш, чи дісталось смачне і дорослим?
8. У батьків випав вільний час. Вони збираються в гості. Чи висловлюєш ти своє небажання залишитися вдома (просиш їх не йти, вимагаєш взяти й тебе)?
9. У вас вдома дорослі гості. Чи доводиться рідним нагадувати тобі, що треба зайнятись якоюсь справою, не заважати дорослим, не втручатися в їхні справи?
10. Чи соромились ви вдома чи в гостях подати мамі пальто або виявити інші знаки уваги?

Ось і все. Всього було 10 запитань. Якщо ти хороший, вихований син або прекрасна донька, знаки у тебе повинні бути такі:

«+ - - + + + + - - -»

Якщо картина вийшла зовсім протилежна, то тобі потрібно серйозно замислитись, якою ти ростеш людиною. А якщо є тільки деякі відхилення, то не сумуй – виправитися ще не пізно.

Вчитель. На завершення нашої розмови я хочу роздати вам «Пам’ятку правил культури поведінки і взаємин у сім’ї.»

1. На піклування і любов батьків відповідай чемністю і чуйним ставленням.
2. Не завдавай своїм близьким неприємностей, не ображай словами і вчинками. Пам’ятай: запізнення з прогулянки – зайві хвилювання для рідних, а обман – страшна образа.
3. Будь чуйним і ввічливим з усіма членами родини, бажай доброго ранку, на добраніч, вітай зі святом тощо.
4. Завжди рахуйся з думкою батьків і старших.
5. Підтримуй порядок та чистоту в кімнаті. Не розкидай свої речі, прибирай за собою посуд, слідкуй за охайністю свого одягу і зовнішнього вигляду.
6. Допомагай батькам у домашньому господарстві.
7. Завжди будь стриманим у виявленні своїх почуттів, терпимими до недоліків та вад рідних.
8. Ніколи не проси і не вимагай від батьків дорогі речі, коли придбання їх виходить за рамки матеріальних можливостей сім’ї.
9. Раціонально використовуй свій вільний час, додержуй режиму дня.
10.  Бережно стався до витрачання електроенергії, газу, води, продуктів харчування.

Дотримуйтесь цих правил і у ваших сім’ях пануватиме взаєморозуміння і взаємоповага.

Звучить пісня Н. Яремчука «Родина, родина – від батька до сина…»

Заключне слово вчителя. Пройдуть роки. Мов лелеки у вирій, розлетитесь із теплого маминого гнізда. Та щасливої погожої днини збере вас, заплаче мамина пісня у ваших серцях. Озветься вона червоною калиною в лузі, стрункою тополею в полі, кучерявою вербою над водою, пахучістю трав.

Бажаю вам успіху у виконанні своєї батьківської місії. Дякую всім за хорошу співпрацю. До нових зустрічей.

Використана література

1. Балабанова І. Тепло отчого дому // Шкільний світ. – 2003. – №29.
2. Боднарчук Г.М., Тимочків М.М. Виховні години: На допомогу класним керівникам. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2009.
3. Ващенко Г. Виховний ідеал. – Полтава: Полтавський вісник, 1994.
4. Вікова психологія / За редакцією Г.С. Костюка. – Розділ 6. – Середній шкільний вік. – К.,1976.
5. Вірші, уривки оповідань, крилаті вислови українських письменників.
6. Дерека С. Роде наш красний // Позакласний час. – 2003. – №3.
7. Макарчук А.В. Родинне свято //Позакласний час. – 2003. – №1.
8. Мово рідна, слово рідне. Вірші, поеми, статті. – К.: Веселка, 1989.
9. «Позакласний час» – 2001. - №№13,23,27,30.
10. Соколова Д.Л. В мого роду – сто доріг, сто століть у мого роду // Шкільний світ. – 2003. – №14.
11. Сухомлинський В. Народження громадянина: Твори в 5-ти т. – Т.3. – К.: Радянська школа, 1973.