Урок на тему "Шарль Бодлер – пізній романтик і зачинатель модернізму. Збірка «Квіти зла» (загальна характеристика). Образи, символи, особливості поетичної мови у віршах Ш.Бодлера."

 Урок з зарубіжної літератури в 10 класі

 

Тема: Шарль Бодлер – пізній романтик і зачинатель модернізму. Збірка «Квіти зла» (загальна характеристика). Образи, символи, особливості поетичної мови у віршах Ш.Бодлера.

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю Ш. Бодлера, поглибити  знання з теорії літератури про романтику, втіленими у збірці «Квіти зла»; розкрити роль поета у формуванні модернізму, визначити місце поета в літературному процесі кінця 19 поч.20 століття, розвивати навички виразного читання та аналізу поетичного твору, вчити учнів висловлювати власні судження, розвивати зв язне мовлення, логічне мислення, сприяти розширення кругозору школярів, виховувати кращі людські якості.

Методичне забезпечення уроку: підручник, портрет Ш. Бодлера, репродукції картин, тексти віршів.

Епіграф уроку: «Зло лише в нас самих».

Ш.Бодлер.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Методи організації навчально-пізнавальної діяльності учнів: словесні, проблемно-пошукові, самостійна робота.

Методи стимулювання навчальної діяльності учнів: рольова гра, створення ситуації емоційного стану, виразне читання віршів.

 

Хід уроку

 

1. Організаційний етап.

 

Вчитель: Доброго дня, діти! Погляньте як тепло і затишно у нашому класі. Я вам сьогодні бажаю успіху в отриманні гарних оцінок.

2. Оголошення теми й мети уроку. Зачитуванння епіграфа уроку.

 

Вчитель -Сьогодні наш урок присвячений творчості Ш.Бодлера, його поезії. Бодлер відомий поет не тільки у французькій, але і у світовій літературі. Він вперше заклав основи модернізму. Саме з Бодлера, з його поезії почався великий переворот у мистецтві.

(Читання вірша вчителем)

 

АЛЬБАТРОС

Щоб їм розважитись, веселий гурт матросів

Серед нестримних вод розбурханих морів

Безпечно ловить птиць, величних альбатросів,

Що люблять пролітать слідами кораблів.

На палубу несуть ясних висот владику.

І сумно тягне він приборкане крило,

Що втратило свою колишню міць велику,

Мов серед буйних вод поламане весло.

Мандрівник зборканий знесилено ступає!

Плавець повітряний незграбний і смішний!

Той тютюновий дим у дзьоб йому пускає,

А цей, дратуючи, кульгає, мов кривий.

Поет подібний теж до владаря блакиті,

Що серед хмар летить, мов блискавка в імлі.

Але, мов у тюрмі, в юрбі несамовитій

Він крила велетня волочить по землі.

Переклад М.Терещенка

 

Вчитель - Хто ж він поет-альбатрос, збірка віршів якого має назву «Квіти зла»

На це питання можна відповісти тільки ознайомившись з біографіею поета.

Відомо,що 20 серпня 1857 року в Палаці правосуддя у Парижі відбувся суд над французьким поетом Шарлем Бодлером і його збіркою віршів “Квіти зла”.

У судовому залі лунали звинувачення на адресу поета і його книги: “Часом сумнівалися у психічному стані пана Бодлера…”, “Його вірші - це здебільшого монотонне й зумисне повторення одних і тих самих думок”, “Мерзенність тут межує з паскудністю, огидне змішане зі смородом”, “Він обливає брудом усе наше суспільство!”, “Цей негідник поетизує зло!”

Дали слово підсудному поету Шарлю Бодлеру: “Чи треба вам говорити,.. що в цю жорстоку книгу я вклав усе своє серце, всю свою ніжність, всю свою релігію (вивернуту), всю свою ненависть?..”, “Жодна із сучасних книг не сповнена такого жаху перед Злом, як моя”, “Про книгу треба судити в її цілості, і тоді з неї випливає жорстокий моральний урок”.

Вирок суду був опублікований на другий день. У ньому відзначався “згубний вплив” віршів Бодлера на читачів та “принизливий і прикрий для суспільної моралі реалізм”. Бодлерові присудили 300 франків штрафу, видавець теж мав сплатити 100 франків. Увесь тираж книги був заарештований, з неї вирізали ті вірші, які заборонили, причому постраждали і ті, які були на звороті. Бодлер був у розпачі: “Я кілька місяців перебуваю у полоні жахливої апатії, що порушила все… Самотність без підтримки й роботи – жахлива річ “.

Звідки така самотність? Невже всі відвернулися від Бодлера, не зрозумівши його поезії?

Звичайно, ні. Його підтримали ті, хто бачив дійсну цінність засудженої книги. Серед них Віктор Гюго. Знаменитий письменник писав Бодлерові на знак підтримки: “Я кричу “браво”! З усіх моїх сил браво вашому могутньому таланту. Ви одержали одну з тих виняткових винагород, котрі здатний дати існуючий режим. Те, що він називає правосуддям, винесло вирок усім в ім’я того, що він зове своєю мораллю. Ви отримали ще один вінок. Тисну вашу руку, поете!”

 

Спийняття і засвоєння навчального матеріалу

 

Журналіст (учень)– до Ш.Бодлера (учня)

-Розкажіть, будь ласка, про свої дитячі і юнацькі роки.

Ш.Бодлер:

- Народився 9 квітня 1821 року в Парижі. Коли я народився моему батькові Жозефу Франсуа Бодлеру було 62 роки, матері Кароліні 27 років. Коли мені було 6 років помер батько. Мати через рік вийшла заміж, а в 11 років мене віддали до інтернату при ліонському Королівському Коледжі. Стосунки вітчимом були напруженні. Вітчима незлюбив і ця образа переслідувала мене до кінця життя. Продовжувати навчання я відмовився.

 

Журналіст- Вам було самотньо?

 

Ш.Бодлер-Так, я пізнав гнітючість постійної самотності і нерозуміння, мое рішення зайнятися літературою і присвятити їй своє життя батьки прийняти не могли.

 Я шукав порятунку в розвагах, коханні, щоб створити собі імідж «денті».

Щоб якось виправити становище, Опікун вирішив відправити мене у південні колонії, виклопотавши посаду вчителя. Потім я вирушив у морську подорож. 10 місяців, провів на кораблі. На острові Бурбоні я втік від наглядача і повернувся до Франції. Після досягнення повноліття вступив у права власності батьковою спадщиною, порвав із родиною і почав жити самостійно.

Занадто швидко витрачав батьківський спадок. Мати була занепокоєна, мені призначили виплати у 200 франків, яких ледве вистачало на елементарні потреби. Проте я не втратив довіри і любові до своєї матері.

Навесні 1842 року познайомився з Жанною Дюраль. Вона стала моею супутницею. Хоча, згодом вона відверто зневажала мою літературну діяльність, постійно вимагала у мене гроші. Але саме з нею пов’язана величезна кількість віршів у збірці “Квіти зла”.

 

Журналіст: Як пояснити Ваше перебування на барикаді пад час революції 1848 року?

 

Ш.Бодлер -я усе своє життя знаходився у стані непримиримого конфлікту з сучасним буржуазним суспільством. -Франція вступила у фазу брутальності, а Париж став центром всесвітньої дурості.

-Що означають небезпеки лісу у порівнянні з щоденними шоками й конфліктами цивілізації?.. Неможливо пробігти будь-яку газету, щоб не знайти у її рядках ознаки страшної розбещеності людини та водночас дивовижні вихваляння чесністю, добротою та милосердям і безсоромні твердження щодо прогресу й цивілізації.

Отже в 1848 році я взяв участь у революції, ставши до лав учасників барикадних боїв. Однак сп’яніння революцією швидко пройшло. Я мріяв про великі соціальні зміни, а натомість побачив ще більшу прірву, в яку поринуло суспільство.

Я шукав забуття в наркотиках, вині, пристрастях і навіть стражданнях. Це був своєрідний протест.

 

Журналіст: -1857 рік знаменитий для Вас рік. З являється ваша збірка віршів «Квіти зла». Як сприйняли її читачи?

 

Ш. Бодлер: - Це був вибух у французькому суспільстві.

Книгу терміново «арештували», проте з продаже вилучити не встигли, книгу розкупили за два дні. Книга “Квіти зла” була засуджена за аморальність, а з неї випливає жорстокий моральний урок. Це зображення фальшивого і брудног життя.

 

Журналіст – Дякую Вам за відверту розмому.

 

Вчитель - Яка оцінка книги, на ваш погляд, справедлива і відповідає дійсності? Який, на вашу думку, “моральний урок” “Квітів зла”?

У поезії Бодлера сфокусовано суперечності епохи та сприйняття поетом сучасного світу як царства зла.

Основою своєї естетичної програми Бодлер вважав «видобування краси із зла». У його розумінні природа не може бути джерелом оновлення почуттів людини, тому постає її ворогом. Поет шукає натхнення в «іншій природі» - у творах мистецтва і людській праці. Відчуття «жахів життя» штовхало поета  до пошуків нової незнаної краси, що зростає на ґрунті розкладу й відчаю. У відчаї він розуміє призначення поезії як засобу вирощування квітів (тобто Прекрасного) із зла.

Квіти – прекрасне творіння природи, символ краси та досконалості світу, радості. Зло – чорна сила диявольського темного породження, антипод добра, страждання, біль. «Заголовок-каламбур» - так визначав назву збірки сам автор. Отже, в назві збірки – парадокс, у ній протиставлено сподівання, ідеали, відчай та безнадія.

Він належав до тих поетів, які не знайшли розуміння і визнання у сучасників. Його вважали небезпечним аморальним, анархістом, напівбожевільним. Лише дехто, переважно діячі мистецтва, вбачав у Бодлерові великого поета. Але його творчість мала велике значення для подальшого розвитку літератури, зокрема модернізму.

Слово модернізм означає новий. Література увесь час міняється, розвивається. У середині 19 століття романтизм був дуже потіснений реалізмом, що зайняв провідне положення. У новаціях наприкінці 40-х – н.50-х з’являються добутки, з якими зв’язане подання про модернізм як про особливий напрямок

Якщо класицизм, романтизм і реалізм – довгі періоди, модернізм відрізняється дуже великою мінливістю. Модерністи шукають нові шляхи освоєння дійсності, а практично – нова мова (засобу передачі нового погляду на мир). Як тільки погляди затверджуються, модернізм повинен мінятися

Модернізм мав різні різновиди:

Антиестетизм (естетика – греч. прекрасний) – заперечення краси як цінності; є присутнім у житті і творах Шарля Бодлера. Бодлер бачив дійсність по-своєму. Його погляд на життя надзвичайно песимістичний. У його добутках відштовхується краса й осмислюється життя. Його людина живе у вкрай несприятливому оточенні. Центральна тема – самітність, і навіть приреченість творчості людини. У романтиків поет ніс у собі творчі можливості, це було прекрасно. У Бодлера поет нічого прекрасного внести в мир не може. Краса – це кажимость, ілюзія.

Це він висунув теорію «системи відповідностей», за якою всі предмети та явища, всі чуття та почуття невидимо поєднані в одну невиразну, містичну, цілісність. Завдання ж митця – побачити ці зв’язки, розплутати їх, показати таємничу залежність усього на світі.

Після виразного читання учням пропонуеться питання для аналізу (усно) поезії „ Гімн красі”:

- Яке значення вкладає поет в поняття „краса”?

- Як він її характеризує?

- Доведіть суперечливість поняття ”Краса” у розумінні Бодлера.

- Знайдіть контрастні образи, поняття, порівняння у творі. Як вони впливають на розкриття основної думки твору?

- Отже, що таке Краса для Бодлера? Чи відповідає поет на це запитання? А ви можете дати чітку відповідь: що таке Краса?Може хтось зрозумів її походження і суть?

- (Так, важко знайти однозначну відповідь на це питання., бо поняття краси багатогранне. Бодлер у своєму вірші не стверджу. А розмірковує. У пошуках ідеалу він опиняється між Добром і Злом, між Богом і Сатаною, між духом і плоттю. І ці пошуки викликають у нього і захоплення,і жах.)

Вчитель: Поезія Шарля Бодлера відноситься до перехідного етапу між романтизмом і модернізмом. Також у його творах знаходять витоки символізму. Яскравий приклад цього – італійський сонет «Відповідності».
Сонет «Відповідності» - з циклу «Сплін та ідеал» зі збірки «Квіти Зла». Бодлер хоче в вірші осмислити стосунки природи і людини. Цього осмислення поет досягає через вдалі символи: «Природа – храм живий». Вже з перших рядків видно, що поет возвеличує природу, захоплюється дивом буття. Так як жанр цього вірша – італійський сонет, то це визначає його структуру.Спочатку поет стверджує, що «Природа – храм живий». Ця думка розкривається, коли барви, аромати з’єднуються і настає гармонія.І весь цей настрій навіювання, сугестії Бодлер досягає влучним каталогом епітетів: «є в світі запахи … ніжні, як гобой, звитяжні, молодечі, розпусні, щедрі, злі, липучі, як смола». А кажучі про стосунки людини і природи, поет використав гарну метафору: «ми в ньому (храмі) ходимо, й не раз вдається чути підмурків та колон неясні голоси». Ліричний герой у цьому піднесеному, оптимістичному вірші – деміург, який відкриває таємні закони буття, він здатний пережити духовну хворобу.
У вірші відповідності яскраво виражені риси модернізму. Поет передає нам настрій сугестії, чогось містичного, миттєвого. Крім того, у вірші домінує ірраціональність. Цей вірш відноситься до філософської лірики.
Отже, сонет «Відповідності» - один з прикладів модернізму.

Виразне читання сонета «Відповідності».

Не менш красивим є вірш «Вечорова Гармонія»

У поезії Бодлера вражає сугестія (навіювання певного емоційного стану) і магія образів, характерні для творів символістів. Читач «бачить» не тільки кольори предметів, але й відчуває їх форми, насолоджується дивними звуками. Вечорова гармонія постає як симфонія почуттів («стебло співає росне», «цвіт димує в тишині».) Мелодії мають запахи («запашні», від них «очманіння млосне»). Лунає казкова музика — грає меланхолійний вальс, а стоголосе серце підспівує й «тремкоче» скрипкою. Настання ночі порівнюється з урочисто-піднесеною літургією («цвіт димує… мов кадило»; «небеса високі і смутні… як вівтар»; обличчя коханої ліричного героя «сяє, мов потир»; [потир — церковна чаша]). Божественне начало контрастує з язичницьким уподібненням заходу сонця з його кривавим самогубством («упало в кров свою світило життєдайне»). Повторювання тих самих рядків (кожна наступна строфа починається з другого рядка попередньої, деякі рядки одних строф переходять до інших) нагадує якесь ворожбитське заклинання. Видовище вечора перетворюється на споглядання гри якихось містичних сил, боротьби світла й темряви. А загальна атмосфера поезії створює непередаване відчуття гармонії.

Вчитель – (питання до учнів) Яка ж на Ваш погляд основна думка поезії «Вечорова гармонія»?

Учні. Думається, що ліричний герой тужить за світлими днями. Йому дуже самотньо, хочеться ніжності й тепла. Ці почуття навіюють образи, що повторюються. Справжня гармонія існує в природі. А чи живе вона в наших душах?

 

Письмова робота над проблемними питаннями.

 

Міні-тест.  Укажіть правильну відповідь.

1. Зачинателем якої модерністської течії був Шарль Бодлер:

а) футуризму:

б) символізму;

в) імпресіонізму;

г) експресіонізму?

2. Ознаки якого мистецтва присутні в творах Бодлера:

а) модернізму та реалізму;

б) модернізму та романтизму;

в)романтизму та реалізму;

г) романтизму та неоромантизму?

3. Який мотив є провідним у збірці «Квіти зла»:

а) невідворотності людської долі;

б) безрезультатності пошуку краси;

 в) несумісності дійсності та ідеалу;

г) боротьби за право бути зрозумілим сучасниками?

4. Який вірш відкриває збірку «Квіти зла»:

а) «Альбатрос»;

б) «До читача»;

в) «Благословення»;

г) «Гімн красі»?

5. До якого віршованого циклу належить вірш «Альбатрос»:

а) «Сплін та ідеал»;

б) «Паризькі картини»;

в) «Квіти зла»;

г) «Смерть»?

6. Яка тема є провідною у сонеті «Альбатрос»:

а) людина і природа;

б) поет і натовп;

в) поет і мистецтво;

г) мистецтво і краса?

 

Підсумки уроку.

 

Домашне завдання

Подумати, чому збірка Ш.Бодлера називаеться «Квіти зла». Написати невеликий твір-роздум на тему «Що таке Краса?»