Урок на тему: "Синдром тривалого здавлювання. Політравми. Причини та наслідки втрати свідомості ."

10 клас

Дата

Тема.  Синдром тривалого здавлювання. Політравми. Причини та наслідки втрати свідомості .

Мета: розкрити поняття про синдром тривалого здавлювання, політравми, втрата свідомості ; розвивати уміння швидко діяти в екстрених умовах; виховувати патріотичність та любов до України.

Тип уроку; вивчення нового матеріалу

Хід уроку

1. Організаційний етап

2. Опитування домашнього завдання

3. Мотивація навчальної діяльності.

4. Вивчення нового матеріалу

Синдром тривалого здавлення - патологічні зміни в тканинах і в усьому організмі, що розвиваються через кілька годин після звільнення тривало здавлюємої ділянки тіла.
Етіологія синдрому тривалого здавлення. Здавлення м'яких тканин при обвалах, землетрусах, авто-, авіа-і залізничних катастрофах. Медичні маніпуляції, такі, як неправильне накладення джгута, гіпсової пов'язки.
Клінічна картина синдрому тривалого здавлення. Після зняття місцево проявляється наростаючий набряк, блідість і мармуровість шкіри, парастезии, що посилюються болі, труднощі рухів. Надалі розвивається гангрена тканини. Порушується загальний стан: розвивається травматичний шок (падіння артеріального тиску, почастішання пульсу, втрата свідомості), наростає інтоксикація організму (слабкість, головний біль, підвищення температури тіла), розвиваються ниркова, печінкова і серцево-судинна недостатність (блювота, нудота, жовтяничність шкірних покривів і слизової оболонки, спрага, марення, олігурія, анурія і уремія, аритмія і падіння артеріального тиску).
Невідкладна допомога. До зняття здавлення накласти джгут вище місця здавлення, зробити блокаду розчином новокаїну. Після зняття здавлення накласти тугу пов'язку і зняти джгут, провести іммобілізацію кінцівки і прикласти холод. Провести протишокову терапію (ввести поліглюкін до 500 мл, промедол 2% - 2 мл, кордіомін - 2 мл або мезатон 1% - 1 мл).
Лікування синдрому тривалого здавлення. Місцево розсічення шкіри і фасцій, новокаїнові блокади, при гангрені і посилюється інтоксикації - ампутація кінцівки. Загальне лікування: протишокова терапія, дезінтоксикаційна терапія з метою відновлення водно-сольового балансу, антібіотокотерапія, вітамінотерапія, імунотерапія, гормональна терапія.

Політравма — сукупність травм, які характеризується значними змінами структури та функції органів і систем органів. Крім механічних пошкоджень, на стан постраждалого може мати вплив ряд інфекційних ускладнень. Політравми відрізняються особливою важкістю клінічних проявів, що супроводжуються розладом життєво важливих функцій організму, складністю діагностики та лікування, великим процентом інвалідності і високою летальністю. Подібні пошкодження часто супроводжуються травматичним шоком, великою крововтратою, розладом кровообігу і дихання, інколи термiнальним станом. При полiтравмі перебіг травматичної хвороби особливо важкий, а характер домінуючого пошкодження може змінюватися.

Термін «полiтравма» є збірним поняттям, що включає такі види пошкоджень : множинні, поєднані і комбіновані.
До множинних механічних травм відносять пошкодження двох і більш внутрішніх органів в одній порожнині (поранення тонкої і товстої кишок, розрив печінки і селезінки, пошкодження обох нирок), травми в межах двох і більш анатомо-функціональних утворень опорно-рухової системи (перелом стегна, перелом обох п'яткових кісток).
Поєднана травма - пошкодження внутрішніх органів в різних порожнинах (травма легені і печінки, струс головного мозку і травма нирки), або пошкодження внутрішніх органів і опорно-рухового апарату (пошкодження органів грудної порожнини і перелом кісток кінцівок, черепно-мозкова травма, пошкодження тазових кісток та ін.).
Комбінована травма - ця одночасна дія на потерпілого двох і більш факторів : перелом і опік стегна; гостра променева хвороба і перелом хребта. Іншими словами, механічні травми можуть входити до складу комбінованих пошкоджень як один із складових компонентів.

Втрата свідомості.

Якщо втрата свідомості для вас — одиничне явище, тоді немає особливих приводів для занепокоєння. Можливо, непритомність є результатом емоційного шоку або стресу. Слід також знати, що такий стан може бути реакцією вашого організму на прийом медикаментів. Незважаючи на зовнішні причини, непритомність на фізіологічному рівні пов'язана з недостатністю кровопостачання головного мозку.

Нерідко поганий стан виникає при різкій зміні положення тулуба — з положення лежачи в положення стоячи, особливо це стосується людей, які страждають зниженим артеріальним тиском. Вагітні жінки нерідко страждають непритомністю, і це вважається становищем норми. Тому майбутнім мамам слід бути гранично обережними, в міру рухатися, уникати тривалого стояння і здійснювати спокійні піші прогулянки.

Низький рівень цукру в крові — наступна, і часто головна причина непритомного стану. З даною проблемою не з чуток знайомі люди, які страждають на діабет. Якщо минуло багато часу після останнього прийому їжі, з'являються наступні симптоми — поколювання в руках, тремтіння, головний біль, слабкість і плутаність мови. Досить з'їсти пару цукерок або прийняти необхідні ліки.

При інсульті або ішемічному нападі можуть виникнути ті ж симптоми, що і у діабетиків. У даному випадку хворого госпіталізують і проводять комп'ютерну томографію мозку для оцінки стану кровоносних судин голови. При ішемічному нападі потрібно серйозне і тривале лікування. Втрата свідомості також може наступити після тривалого перебування на сонці в задушливу і жарку погоду.

Наслідками непритомності можуть стати складні метаболічні порушення в тканинах мозку, які позначаються на функціях головного мозку у вигляді зниження пам'яті, уваги, емоційних порушеннях, а також на злагодженій роботі всіх внутрішніх органів.

5. Закріплення

Учні роблять висновок про почуте на уроці.

На запропоновану ситуацію будують план допомоги постраждалому.

6. Підсумок уроку

На сьогоднішньому уроці мені сподобалось… не сподобалось…

7. Домашнє завдання

Опрацювати опорний конспект та параграф…..