Урок на тему: «Василь Королів-Старий «Хуха-Моховинка». Добро та зло в казці».

Будь кришталем, коли ти з каміння,будь фіалкою, коли ти рослина,солов’єм, коли ти пташина, а любов'ю, коли ти людина.                           Олександр Козловський

Василь Королів – Старий „Хуха - Моховинка” . Добро і зло в казці..

Асоціації з біографією

Поняття добра. Добро – це дуже важлива цінність, яку потрібно творити щодня. Бо допомагаючи комусь, ми перш за все допомагаємо собі боротися з поганим у своєму серці.

У людині поєднуються добро і зло. У якому жанрі усної народної творчості добро завжди перемагає зло?

Казка кличе нас у мандри, велить бути в житті сміливими і мудрими, долати перешкоди й біди та не забувати добра…

Незакінчені речення. На попередніх уроках вивчали літературну казку…Хто її автор…Казка – це…Яку будову має казка…. Види казок…Народна казка…Літературна казка …

Проблемне питання. Що ж потрібно для того, щоб добро перемагало зло?Про це ми спробуємо дізнатися сьогодні на уроці.

Знайомство з головним героєм. Хто це?

Ху́хи — лісові духи в слов'янській міфології – це добрі духи, що за своїм зовнішнім виглядом схожі на маленьких пухнастих звірків. Свої маленькі будинки-нори хухи влаштовують між корінням лісових дерев. Зимою впадають у сплячку аж до весни. Хухи мають здібність змінювати забарвлення своєї шерсті в залежності від того місця, де вони перебувають. Вони рідко спілкуються з людьми. А побачити їх можуть тільки ті, хто має добре серце. Хоча дехто вважає Хух мстивими і злими духами, але існує багато історій про те, що вони часто допомагають мандрівникам, що заблукали у лісі. Крім цього, вони нерідко попереджують людей про небезпеку.

Головоломка - кросенс

Фіалка триколірна, інакше – братки є популярною в нашій країні однорічною або багаторічною рослиною. Вона отримала найбільше поширення в Європі.

«Була вона й сама пухка, як мох. Мала довгу вовничку, що, мов шовком, вкривало все її тільце. Сама тільки мордочка була голенька й нагадувала садову жовто-фіалкову квіточку — «братики». Та були ще в неї голенькі зісподу, рожеві лапки». «Як і всі інші Хухи, Моховинка так само мала мінливу вовничку, яка враз сама собою робилася того кольору, що й ті речі, біля яких бувають Хухи. Моховинка найчастіше була зеленою, бо рідко відбігала від своєї зеленої хатки. Але ж коли вона бігала по соснових старих глянцях, що лежали на землі, то ставала такою ж рудувато-червоною, як вони. Біля потоку була вона блакитною, як вода, на піску — жовтою, як пісок, між кущами шипшини — рожевою, на вересі — фіалковою, на снігу ставала білою».

МОЯ ХУХА

Тема твору:зображення життя добрих та фантастичних істот у тісному взаємозв’язку зі світом людей.

А тепер, діти, ми помандруємо стежинками казки

Хухи не потребують подяки. Вони роблять добро з повинності. Але ж на пам'ятку цього дня я б просила в тебе ось про що. Не забудь, що ти обіцяв, коли вже замерзав у заметі. А по-друге, розкажи людям, що з тобою трапилось. А тепер ходи здоров!..  А дід щасливо дійшов до своєї хати і з того часу почав переконувати і дітей, і дорослих, що не слід боятися маленьких, добрих і гарнесеньких хух...

Ідея твору:уславлення доброти, чуйності, взаємодопомоги; обурення жорстокістю та несправедливістю.

Чого навчила нас ця казка ?

Напій побажань

Поводьтеся з іншими так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами.

Домашнє завдання

Дякую вам за урок та бажаю добра й миру