Урок на тему "Володимир Івасюк. Відомий український поет і композитор. «Червона рута» - одна з найвідоміших українських пісень у світі."

Конспект уроку  на тему «Володимир Івасюк. Відомий український поет і композитор. «Червона рута» - одна з найвідоміших українських пісень у світі» з української літератури. 7 клас

    Миць Олена Федорівна, учитель української мови та літератури, Криворізької Центрально-Міської гімназії.

(Слайд 1) Володимир Івасюк. Відомий український поет і композитор. «Червона рута» - одна з найвідоміших українських пісень у світі.

Мета: ознайомити учнів з жит­тям і творчістю В. Івасюка; з його відомою піснею: «Червона рута»; розвивати уміння виразно читати, порівнювати, висловлювати свої думки; виховувати естетичні почуття; любов й інтерес до української пісні, яка передає красу почуттів, почуття поваги, гордості за свій народ;виховувати ціннісні орієнтації у сфері музичних інтересів, смаків та потреб на основі українського національного мистецтва.

Тип уроку — комбінований.

Обладнання: презентація

                                             ПЕРЕБІГ УРОКУ

1. Вступне слово вчителя

           У II пол. XX ст., в складних умовах панування псевдо-мистецьких методів соціального реалізму, жорсткому тоталітарному  контролю усіх сфер життя суспільства у  Львові активно діяла й співпрацювала молодь, розвиваючи й поширюючи українське національне мистецтво, включаючи естрадну музику. Великий внесок у розвиток пісенної культури «міста Лева» та української культури загалом належить Володимиру Івасюку – видатному українському композитору, поету, Герою України (посмертно),  основоположнику української естрадної музики. 

           Творчість композитора базувалася на дослідженні української народної пісні, фольклору. Завдяки наполегливій роботі та співпраці з талановитими виконавцями такими як В. Зінкевич, С. Ротару, Н. Яремчук, Л. Відаш, В. Івасюк став творцем пісень, що здобули широку популярність і любов слухачів, адже втілювали у собі елементи народного та духовного життя українців.  І саме  місто Львів, як культурна столиця, стало осередком  тривалої діяльності  Володимира Івасюка.

           Львів – місто, яке стало новим етапом в житті композитора. Тут він пише понад сімдесят пісень, романсів, балад, які стають окрасою його творчості. На превеликий жаль воно стало і останнім на його короткому життєвому, творчому  шляху. Львів’яни завжди шанували талант Володимира Івасюка – по сьогоднішній день тут витає дух  пісень, його люблять,  а легендарна  «Червона Рута»  вражає не тільки своїм звучанням та мелосом, а й історією.

   Сьогодні ми відправимося в заочну екскурсію разом з цією легендарною людиною – Володимиром Івасюком. Познайомимося з його родиною та цікавими моментами життя.

     І так відправляємося в містечко  Кіцмань, що в Чернівецькій області.

(Діти розповідають про сім’ ю Івасюків)

        (Слайд 2) Батько, Михайло Григорович Івасюк, під час війни був засланий до Сибіру, ​​повернувся в рідне місто тільки через рік після завершення Другої світової. Він мав хороший музичний смак, володів 11 мовами, 8 з яких знав досконало. Завдяки батькові Володимир Івасюк добре говорив французькою мовою. Михайло Івасюк відомий як дослідник історії Буковини, письменник і автор трьох збірок казок з місцевого фольклору.

          Мати, Софія Іванівна (в дівоцтві Карякіна), народилася на Херсонщині, мала видатні вокальні дані. Мати працювала вчителем і в педагогічному колективі створила хор. Уже в трирічному віці маленький Володимир любив відвідувати разом з матір'ю репетиції хору. Музичну освіту здобув не тільки Володимир, а й дві його сестри;

           Одну з перших написаних пісень Володимир Івасюк присвятив молодшій на 11 років сестрі, це «Колискова для Оксаночки». Помилково в деяких публікаціях вона фігурує як перша, але в інтерв'ю сама Оксана Івасюк розповідає, що перед цією композицією брат написав ще кілька, ще у 15 років. Перші пісні автор називав композиторськими пробами, виконував їх у шкільному ансамблі «Буковинка»;

2. Слово вчителя. Далі їдемо до Чернівців, куди у  1966 році переїжджає  родина Івасюків. Володимир вступає до Чернівецького державного медінституту. Після відрахування працює слюсарем на заводі «Легмаш»;

    - Хто із вас дома цікавився біографією В. Івасюка і знає, чому майбутнього композитора було відраховано з інституту?

     Учень.  Уваги гідна історія з пам'ятником Леніну, яку розповіла сестра Оксана в інтерв'ю. Незадовго до закінчення шкільного навчання Івасюк з друзями гуляв у парку Кіцмані. Хтось із хлопців жартома вирішив закинути свій кашкет на голову вождю пролетаріату. Коли головний убір спробували зняти з монумента, виявилося, що гіпсовий бюст на постаменті не закріплений.

          В результаті падіння пам'ятник був пошкоджений, а хлопчаки опинилися в міліції. Подальшого ходу справи допоміг уникнути добре відомий на той час актор Іван Миколайчук. Проте за жарт Івасюку довелося заплатити шкільною золотою медаллю. Аргументом справа про повалений пам'ятник стала і під час відрахування композитора з першого курсу медичного інституту.

         Після відрахування Івасюк пішов працювати на завод «Легмаш», де, на подив колег, працював слюсарем. Співробітники дивувалися тому, що молода людина з руками скрипаля може працювати слюсарем. У наступному році Івасюк повторно вступив до медичного ВНЗ, паралельно грав у місцевому оркестрі, а ще через 3 роки вже написав «Червону руту».

Учитель.

       Написав пісню тоді ще самодіяльний 20-річний композитор, студент Чернівецького медичного інституту. Але чому саме така назва — «Червона рута»? Відповідь на запитання дає головний зберігач фондів Чернівецького меморіального музею Володимира Івасюка Наталія Мороз.

       «У 18-річному віці, вивчаючи коломийки, що їх зібрав в етнографічному збірнику і видав двотомником 1907 року у Львові відомий учений Володимир Гнатюк, майбутній композитор уперше надибав назву квітки — червона рута… У рідкісному науковому виданні, подарованому з нагоди 50-річчя його батькові Михайлові Івасюку професором Чернівецького університету Олександром Волковим, у фольклорній мініатюрі, записаній у Карпатському селі Явчому, співалося:

Ой ходила, говорила гільтайова мати,

Назбирала троєзілля мене чарувати,

Назбирала троєзілля червону рутоньку,

Та й схотіла зчарувати мене, сиротоньку.

            (Слайд 3)  Зацікавившись незвичною назвою (в іншій транскрипції — черлена рута), Володимир не зміг знайти підтвердження цьому природному феномену, адже рослина квітне жовтим цвітом… І лише в 1969 році, перебуваючи разом із батьком у фольклорній експедиції в селі Розтоки Путильського району Чернівецької області, Володимир почув від місцевих селян-гуцулів легенду про таємничу квітку.

          За карпатськими переказами, рута — ​жовта квітка, яка лише на декілька хвилин у Купальську ніч стає червоною і подарує вічне кохання тому, хто її знайде. За ймовірнішою версією, це рододендрон карпатський, занесений до Червоної книги під ІІ категорією охорони, вічнозелений гарно квітучий чагарничок, поширений у горах Східної Європи, зокрема й України. На ювілейній платівці пісень Івасюка зображена монарда, яку теж називають рутою, вона найбільш поширена в Азії та США і цвіте червоним.

       Образ цієї квітки став хвилюючою знахідкою, справжнім одкровенням. Як таємничий цвіт, Володимир шукає згадки про червону руту по всій Косівщині і натрапляє на новий варіант коломийки на Путильщині, в Розтоках (Чернівецька область). Одна старша жінка розповіла йому, що, за легендою, рута цвіте тільки один день на рік і дарує тому, хто її побачить, вічну любов. Володимир записує легенду про загадкове чар–зілля як символ вічного і чистого кохання

         Як вважають дослідники, червона рута вважалася магічною квіткою ще за часів Стародавньої Греції. А взагалі, вона веде свій природний родовід від біблійної неопалимої купини, неодноразово згадуваної на сторінках Святого Писання.

            Під враженням від народної оповіді й народилися в Івасюка спочатку вірші, а потім і самобутня новаторська мелодія…в якій  органічно поєдналися сучасні ритми з найкращими елементами  народного українського співу, приголомшила слухачів своїм неординарним змістом і лунала повсюдно. Цю пісню Володимир присвятив своїй одногрупниці Марії Сокольській (Слайд 4-5).  

Учні

1.   Вперше пісня «Червона рута» прозвучала у виконанні Олени Кузнєцової, вчительки музичної школи, яка мала сильне сопрано. Перше виконання відбулося на Театральній площі в Чернівцях. Згідно з іншими даними, вперше пісня була виконана Кузнєцовою разом з Івасюком 13 вересня 1970 року в програмі «Камертон доброго настрою» в ефірі українського телебачення;
2.   пісня дала назву першому українському музичному фільму, який знімався в горах біля Яремче. Режисером фільму є Роман Олексів, головні ролі виконували Софія Ротару і Василь Зінкевич, в картині використано багато пісень, написаних Івасюком;
3.   на першому всесоюзному фестивалі «Пісня-71» перемогу отримала «Червона рута». На фінальному концерті вона прозвучала у виконанні солістів ансамблю «Смерічка» Назарія Яремчука, Василя Зінкевича і Володимира Івасюка. Текст і ноти пісні були опубліковані в тижневику «Україна»;

(Слайд 6) Давайте послухаємо пісню у виконанні Володимира Івасюка та Олени Кузнєцової (https://www.youtube.com/watch?v=PKGHZELKjGo)

        Уперше «Червона рута» була виконана 13 вересня 1970 року в програмі «Камертон доброго настрою» Чернівецької телестудії.

           Кульмінація популярності пісні настала тоді, коли її виконала Софія Ротару. А в 1971 році навіть зняли стрічку «Червона рута», в якій звучали пісні Івасюка. Це був перший український музичний фільм, котрий мав величезний успіх. У ньому — ​історія про ніжне й чисте кохання дівчини з Карпат і донецького хлопця. Софія Ротару і Василь Зінкевич були головними героями цієї картини. У 1989 році «Червона рута» стала назвою однойменного фестивалю.
          В українській естраді й досі справжня музика асоціюється з «Червоною рутою». Вийшла велика платівка з піснями В. Івасюка (слайд 7).

Ш. Аналіз пісні «Червона рута»

- Що таке пісня?

- Доведіть, що твір «Червона рута» - це пісня.

2. Виразне читання пісні вчителем.

Ти признайся мені,
Звідки в тебе ті чари,
Я без тебе всі дні
У полоні печалі.
Може, десь у лісах
Ти чар-зілля шукала,
Сонце-руту знайшла
І мене зчарувала?

Приспів:
Червону руту
Не шукай вечорами, -
Ти у мене єдина,
Тільки ти, повір.
Бо твоя врода -
То є чистая вода,
То є бистрая вода
З синіх гір.

Бачу я тебе в снах,
У дібровах зелених,
По забутих стежках
Ти приходиш до мене.
І не треба нести
Мені квітку надії,
Бо давно уже ти
Увійшла в мої мрії.

Приспів

• Випишіть складні слова. (чар-зілля, сонце-рута)
• Що означає на вашу думку  фраза « Червону руту / Не шукай вечорами»

      Мені здається, що ця фраза пропонує людям не шукати свою половину в якійсь траві, в червоній руті, або в чомусь іншому.  Замість того, щоб чекати на червону руту, людина може спитати: «А чому не всі люди підходять один до одному? А як правильно шукати свою половину? Що треба для правильного пошуку?» - і так далі.

Червона рута у потрактуванні Володимира — це не просто щире велике кохання двох молодих людей. У ній — незбагненна глибина, вища таємниця.

            Програмним твором Володимира Івасюка, безперечно, є його «Червона рута». Чари цієї квітки, для багатьох невідомої і небаченої в природі, торкнулися мільйонів сердець слухачів і залишилися там навіки символом душі Володимира Івасюка, а також національним символом України, як, скажімо, калина і тополя, як Дніпро й Карпати.         Скільки душевних поривів, сумлінь, щему кохання, таких близьких кожному, в невеличкому тексті пісні: «Я без тебе всі дні у полоні печалі», «Бо твоя врода — то є чистая вода, то є бистрая вода синіх гір», «Ти признайся мені, звідки в тебе ці чари», «По забутих стежках ти приходиш до мене». Усі ці вислови звучать з одним значенням: «Я тебе люблю».

            У передмові до третьої, найповнішої, збірки пісень Володимира Івасюка, виданої посмертно, Софія Ротару писала: «Молодий митець був улюбленцем свого покоління. У творах композитора лунала музика, народжена величчю нашої доби, красою людей, чарівністю дібров та синіх гір, які надихали його вразливе серце. Творче спілкування з Володимиром Івасюком було святом для виконавців його пісень. І я зазнала того свята».

Третя зупинка -  місто Львів.

         (Слайд 9-11) Природа нагородила Івасюка величезною кількістю талантів - умінням писати музику, малювати, даром віртуозного виконавця. Композитор мріяв, крім естрадних пісень, писати і класичні твори, але часу на це Івасюку просто не вистачило. 18 травня 1979 році тіло композитора знайшли в лісі біля Брюховичів (передмістя Львова) 

Увічнення пам'яті Володимира Івасюка:

  2 березня 1994 року - президент Леонід Кравчукпідписує Указ про присвоєння Івасюку Державної премії імені Шевченка;

  4 березня 1999 року в Чернівцях відкрито Меморіальний музей Володимира Івасюка;

  у 1999 році також випущена поштова марка з портретом Івасюка;

  на V церемонії нагородження лауреатів Всеукраїнської премії в галузі музики та масових видовищ у 2001 році Івасюк нагороджений в номінації «За внесок в музичну культуру 20 століття»;

  Указом президента в 2009 році Івасюку присвоєно звання Герой України;

  у 2009 році випущений конверт зі спецпогашенням і монета з серії «Видатні особистості України» на честь Івасюка;

  у 2011 році у Львові на проспекті Шевченка відкрито пам'ятник Івасюку. Скульптор Сергій Олешко, архітектор Михайло Ягольник. Монумент зведений на кошти, надані Святославом Вакарчуком;

  меморіальна дошка композитору встановлена ​​на будові Буковинського державного медичного університету в Чернівцях;

  ім'ям Івасюка названі вулиці в Дніпропетровську, Івано-Франківську та інших населених пунктах, 27 курінь «Пласт» з Івано-Франківська також носить ім'я композитора.

Домашнє завдання: вивчити напам’ять пісню «Червона рута» (за бажанням»);

Знати історію написання пісні

Джерела:

1. Івасюк М. Монолог перед обличчям сина / М. Івасюк [ Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ivasyuk.org.ua/books.php?lang=uk&id=monolog_pered_oblychchyam_syna-2000
2. Криса Л. Вернись із спогадів / Л. Криса. – Львів: УКРПОЛ. – 2008. –336 с.
3. Василишин М. Володимир Івасюк: сила і серце таланту / М. Василишин. – Львів: Укр. Акад. друкарства, 2009. – 368 с.
4. Нечаєва П. Вернись із спогадів / П. Нечаєва [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ivasyuk.org.ua/articles.php?lang=uk&id=vernys_iz_spogadiv
5. Івасюк Г. Спогади / Івасюк Г. [ Електронний ресурс].–Режим доступу : http://www.ivasyuk.org.ua/names.php?lang=uk&id=galyna_ivasyuk