Урок на тему: "Японія - промисловий гігант світу"

Про матеріал
Урок вивчення нового матеріалу із застосуванням методик проектного навчання
Перегляд файлу

                                 Тема уроку: Японія

Мета: - сформувати в учнів систему знань про основні характеристика господарства країни, транспоту та зовнішньоекономічні зв’язки Японії; визначити історико-культурні особливості та роль НТР в економіці країни; визначити основні причини «японського економічного дива» та основні проблеми сучасної Японії.

  •  розвивати уміння складати економіко-географічну характеристи­ку країни, працювати з картографічним матеріалом, таблицями, діаграмами, графіками;
  • виховувати толерантне ставлення до усіх націй та народів світу.

Обладнання: політична та фізична карти Азії, економічна карта Японії, атласи, підруч­ники, таблиці, діаграми.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок.

 

Хід уроку

  1. Організаційний момент

Привітання, перевірка наявності учнів.

«Коннічіва» -доброго дня! (учитель вітається та поклоняється). Коли японці приходять на роботу, рідко можна почути таке вітання, зазвичай вони вітаються словами: «Ми обидва встали рано і збираємось працювати».  Тож пропоную і нам не гаяти дорогоцінного часу і почати працювати.

Але перед тим хочу запитати , ви помітили,  як я поклонилася вам при привітанні, що означає мій поклін? Чому я не дивилася вам в очі? (Це сприймається, як ворожий жест, дивитися в очі можна лише перед змаганнями). Чому мій поклінне був не дуже глибокий? (Чим офіційні ший візит, тим поклін глибший).

Емоційне налаштування на урок:

 "Гуляючи по парку, єгипетський жрець розмовляв зі своїм учнем. "Скажіть мені", - запитав юнак, "Чому Вас часто долають сумніви? Ви прожили довге життя, маєте досвід, як же так, що і для Вас залишилося настільки багато незрозумілих питань "?

 У роздумах жрець накреслив палицею перед собою два кола: маленьке і велике. (На дошці учитель креслить два кола: маленьке і велике).

 "Твої знання - це маленьке коло, а мої - велике. Але все, що залишилося поза -невідомо. Маленьке коло мало стикається з невідомістю. Чим більше коло знань, тим більше його межа з невідомим. І надалі, чим більше ти станеш дізнаватися нового, тим більше буде виникати у тебе незрозумілих питань "

 Сьогодні ми з вами будемо дізнаватися нове і, можливо у вас виникнуть питання. Я думаю ми разом знайдемо на них відповіді.

 А ще якщо я проведу криву лінію у наших колах, то ви побачите відомий знак «Інь-Янь». Що він символізує?

 Давньокитайські мудреці трактували Інь-Янь як символ єдності цілого, як протилежні частини його, що взаємодіють між собою, взаімопереходять один в одного, що становлять разом загальну, найсильнішу енергію «ци». Передбачається, що початкове значення символу із зображенням Янь і Інь сходить до імітації гори: одна сторона освітлена, а друга затінена. Але так не може тривати вічно: через якийсь період сторони поміняють освітлення..

 Далі, з розвитком цивілізації, люди стали надавати цьому символу і інші значення: добро-зло, небо-зеля, темне-світле. А я хочу на сьогоднішньому уроці надати ще одне значення цьому символу – «відоме-невідоме».

 Вам відомо багато про цю країну, але є і невідомі факти, які я вам розповім і тоді дві частини зіллються в одну – знання, і ми отримаємо знак «Інь-Янь».

  1. Актуалізація опорних знань та умінь учнів.

Ви знаєте, що японці дуже працелюбний народ, але завжди перед тим як розпочати щось нове неможливо обійтися без старих знань. Тому для кращого розуміння сьогоднішнього матеріалу потрібно повторити попередній, бо як кажуть: «Повторення вивченого – запорука нових знань».

  1. Вправа: «Радіє кішка, що мишку впіймала».

Перед виконанням вправи давайте послухаємо одну японську легенду.

Існує така чудова японська легенда, пов'язана з японським літочисленням, яке має 12-річні цикли (японці називають кожний такий цикл - «дванадцять земних гілок»). Починається цикл з року Миші, а далі йдуть роки Бика, Тигра, Зайця, Дракона, Змії, Коня, Барана, Мавпи, Півня, Собаки, Вепра. Назви цих років відповідають назвам сузір'їв японського (китайського) зодіаку.Колись давно, коли ще звірі вміли говорити, небесний володар наказав їм з'явитися до нього якнайшвидше. Цей наказ почули всі. Лише одна Кішка полювала тоді на рибу й не чула. Бик, знаючи свою неповороткість, вирушив у дорогу раніше за всіх. А хитра Миша, дізнавшись про це, сіла Бикові на хвіст і так доїхала до небесної брами. А тоді швиденько пробігла по спині Бика і першою стрибнула в ті ворота. Так Миша стала переможницею в поході звірів і перший рік циклу назвали на її честь. Бик був другим, і це його дуже засмутило. Кішка, яка тоді приятелювала з Мишею, спитала у неї: «Що наказував небесний володар?» Та хитро відповіла: «Звірам шануватися і не чіпати риб!» Кішка злякалася, а потім собі подумала: «Буду ловити рибу тихенько, щоб ніхто не знав». А Миша подумала: «Так я тобі й сказала правду! Кішки такі спритні, що їх і не випередиш ніде!» Обманута Кішка так і не з'явилася до небесного володаря, через те і не потрапила до Зодіаку. З тих часів вона ненавидить мишей, ловить їх, навіть забувши про риб. Звідси японська приказка: «Радіє як кішка, що мишу спіймала».

Учні поділяються на дві команди: «Кішка - мишка», по-черзі ставляться запитання по попередній темі і команди рухаються вперед до перемоги. На фініші робиться висновок: чи упіймала кішка мишку. (Додаток 1)

  1. Прийом: «Плюс – мінус». Вам подаються основні особливості географічного положення Японії, визначте їх вигідність для розвитку Японії. (Виконується у програмі LearningApps.) https://learningapps.org/display?v=pai0ktjpa18

Особливості географічного положення

Позитивні

Негативні

1. Тривала ізоляція від колонізаційної Європи

+

 

2. Віддаленість від ринку сировини та збуту

 

-

3. Широка берегова лінія

+

 

4. Територія сильно розчленована

 

-

5. Віддаленість від економічно-розвинених країн

 

-

6. Близькість до берегів Азії

+

 

7. Близькість до ядерних держав

 

-

 

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

 Отже, частина інформації про Японію стала для вас уже відомою. Ми дізналися багато нового, цікавого, але ці знання не розкривають країну повністю. Ми дізнались, що країна тривалий час була ізольована, програла війну, була атакована ядерною зброєю, має не надто вигідне географічне положення, дуже бідна на корисні копалин, на родючі ґрунти, у країні спостерігається «старіння нації»… Тому постає логічне  запитання: «Чому Японія вважається супердержавою світу?». Відповідь на це запитання ми отримаємо в кінці уроку.

japan5 Однією з визначних пам’яток Японії є « Сад каменів Рьоандзі» розташований у м. Кіото на подвір’ї  монастиря, де на піску розкидані 15 різних за розміром каменів. Цей сад символізує японську економіку, де великі камені – економічні гіганти плавають у пісчинках – дрібні підприємства. Ці піщинки тримають гігантів.

Демонстрація учням  «Саду каменів»

У Японії дітей змалку навчають прислів’ю: «Будеш спати чотири години – потрапиш до вузу, будеш спати шість годин – провалишся». Тож, давайте не будемо спати, а побільше працювати.

ІV. Вивчення нового матеріалу

 Отже, тема нашого уроку: «Японія – промисловий гігант світу».

Мета нашого уроку буде вивчення господарства, транспорту та зовнішньоекономічних зав’язків Японії.

  Протягом уроку ви будете працювати з опорним конспектом.( Учитель пояснює правила заповнення опорного конспекту). (Додаток 2.)

Питання для обговорення:

Чому Японію вважають «Переробним заводом?»(відповіді учнів).

 

 

  1. Господарство

Сучасний стан господарства Японії визна­чається як «постіндустріальне суспільство». Хоча промисловість продовжує залишатися важливою сферою економіки (30,9 % ВНП), неухильно зростає значення невиробничого сектору (сфера послуг, фінанси, науково-дослідна діяльність). Пріоритетним напрямом розвитку країни японський уряд вважає зростання науково-технічного потенціалу.

           Промисловість

  • Енергетика (за виробництвом електроенергії посідає ІІ місце). Основна

частина енергії виробляється на ТЕС (паливо ввізне), ГЕС – на гірських річках Хонсю та АЕС (ІІІ місце у світі).

Інформаційна хвилинка: У березні 2011 р. у результаті найсильнішого за час спостереження землетрусу у Японії на АЕС-1 Фукусіма сталася радіаційна аварія, яку можна порівняти із Чорнобильською. (перегляд відео-фрагмента аварії).

  • Чорна металургія  - базується на ввізній сировині,

широко використовується металобрухт . Не маючи

значних запасів руд і палива, галузь ви­робляє близько 100 млн. т сталі на рік (І місце у світі).

  • Кольорова металургія – розвинута на ввізній сировині.

За виробництвом міді та алюмінію  - ІІ місце  у світі.

  • Машинобудування – провідна галузь промисловості.

Автомобілебудування (ІІ місце у світі) провідні фірми: «Тойота», « Ніссан» , «Хонда», «Мазда», «Судзукі», «Міцубісі». Японія виробляє 8 млн легкових автомобілів і 4 млн вантажі­вок. Найважливі­ші центри автомобілебудування тяжіють до портів, найбільше за­водів побудовано в Наґої, Хіросімі й Токіо. Суднобудування (ІІ місце у світі) найбільші судноверфі знаходяться в Йокогамі і Кобе. Радіотехнічне машинобудування за виробництвом аудіо-, відео-апаратури не знає конкурентів. Провідні фірми: «Панасонік», «Соні», «Тошиба», «Коніка». Робототехніка (І місце за виробництвом промислових та людиноподібних роботів). Роботи замінюють людей на шкідливих виробництвах, грають на музичних інструментах.

  • Хімічна промисловість. Розвиток хімії органічного синтезу сприяє

розв’язанню проблем нестачі сировини. Пластмаси та хімічні волокна( за виробництвом яких країна посідає ІІ місце в світі) дозволяють замінити натуральні матеріали. Хімічні підприємства сконцентровано в Токіо, Осаці, Нагої.

  • Деревообробна і целюлозно-паперова промисловість працює на власній

сировині, значні об­сяги виробництва паперу й картону. Характерною особливістю галузі є безвідходне виробництво.

Робота з картою атласу. Подивіться на карту, знайдіть закономірності розміщення більшості галузей промисловості.

Японію нерідко називають країною з двома «обличчями». «Лицьову частину(«Сонячну») утворює Тихоокеанський пояс, що простягається вздовж узбережжя Хонсю. Тут виробляється 4/5 промислової продукції країни. «Тильну частину» («Тіньову»)утворюють периферійні сільсько-лісові райони Хонсю.

«Хвилинка цікавинка»

Сьогоднішня Японія є, на думку багатьох фахівців, діючою моделлю екологічної ситуації, яка в майбутньому може сформуватися в будь-якій країні. Для розв’язання задачі «від технології очищення — до чистої технології» ще в 1981 р. була прийнята велика програма під назвою «Базова технологія промисловості наступного покоління». Програма містить три розділи: нові матеріали, біотехнологія, нові електронні прилади, що забезпечують науковими розробками промисловість.

На сьогодні наукових робітників в Японії більше, ніж у Німеччині, Франції та Великої Британії разом узятих. Загалом на сучасну Японію надходить близько 1/3 продаж наукомісткої продукції на світовому ринку.

Основна задача майбутнього — навчитися працювати в замкненому циклі, як природа. За даними центру «Чиста Японія» 50 % відходів переробної промисловості можуть ефективно використовуватися як ресурси. Наприклад, фірма «Денсо», постачальник електронної «начинки» для «Тойоти», заявила, що у її виробах немає деталей, які не могли б використовуватися повторно.

Сільське господарство

На сільське господарство припадає 1 % ВВП. Агро-кліматично Японія розташована у вологій зоні помірного(сприятливий для вирощування жита, ячменю, пшениці, картоплі) і субтропічного (цитрусові, тютюн, рис) поясів. У галузевій структурі сільського господарства переважає рослинництво, основна культура - рис ( збирають до 15 млн т на рік, урожайність сягає 65 ц/га).  Японському фер­мерові вдається нагодувати населення власними овочами, фрукта­ми та ягодами, а своєї м’ясо-молочної продукції не вистачає.

Японці виловлюють до 12 млн. т риби й інших морепродуктів (І місце у сіті). До­сягнуто значних успіхів і в аквакультурі: значна кількість риби й молюсків розводиться й вирощується в штучних водоймах і на плантаціях, спеціально створених у морських прибережних водах. На другому місці у тваринництві – розведення свиней.  Наявність незначного за кількістю поголів’я ВРХ пояснюється національною традицією японців – вживати дуже мало м’яса та молока.

Хвилинка-цікавинка

Більш ні в якій країні не зустрінеш такого дива – на кожній вулиці японського міста Сендая розташовані ящики з парасольками. Виявляється, що коли зненацька японця застане дощ, він просто візьме одну із парасольок і коли дощ закінчиться – поставить у ящик,  який буде найблищий до нього.

Випереджувальне завдання .

Хочу скористатись давньо-японською мудрістю: «Скажи мені – і я почую, покажи мені – і я побачу, дай мені попрацювати самому і я навчусь». Я вам надала таку можливість і ви самостійно готували проекти на запропоновані вам теми. Отже пропоную заслухати перший проект

Проект №1: «Причини японського економічного дива» (Додаток 3)

  1. Транспорт.

В Японії розвинені всі види транспорту крім річкового та трубопровідного. Важливе значення у внутрішніх перевезеннях відіграє автомобільний та залізничний транспорт, а у зовнішніх – морський та авіаційний.

Прийом: «Двобій». Залізниці Японії.

Ви майбутні помічники машиніста і кому як не вам потрібно цікавитися залізницею інших держав світу. Пропоную вам по-черзі називати цікаві факти про японську залізницю.

  1. Зовнішньо-економічні зв’язки.

Ставши економічною наддержавою, Японія дедалі більше впливає на світову економіку. У центрі цих зв’язків – економічні відносини між Японією та США (40% світового ВВП) також тісно співпрацюють з ФРН, Австралією,Китаєм, Південною Кореєю.

Товари експорту: авто, судна, комп’ютери, сталь, радіоелектроніку, хімічні волокна, кольорові метали, робототехніка.

Товари імпорту: корисні копалини, устаткування, сировину для хімічної промисловості, продовольчі товари, продукцію сільського господарства.

Прийом: «Я дипломат»

Уявіть, я японський інвестор. Щоб ви запропонували мені, аби я вклала свої гроші в економіку або сільське господарство вашої країни – України.

(Учні пропонують: створення спільних підприємств, через близькість до ринку та сировини Європи; ресурси; обмін досвідом; земля ; трудові ресурси; закинуті промислові підприємства; українські винахідники.)

 

Випереджувальне завдання.

Вивчаючи цю країну складається враження, що тут немає ніяких проблем. Але проблеми є і навіть у супердержави світу.

 

Проект №2: «Основні проблеми сучасної Японії» (Додаток 4)

 

Хвилинка цікавинка.

Японець ніколи не стане категорично заперечувати, він майже ніколи не говорить «ні», навіть коли не згоден. Коли потрібно сказати «ні», японці роблять вигляд, що розуміють, але не чують співрозмовника. Тому, Японія отримала назву: «Країна, де не сперечаються».

 

Висновок. Отже, головною особливістю господарства Японії є надзвичайна бідність на корисні копалини, 80% необхідних країні природних ресурсів Японія імпортує. І справді, Японія нагадує величезний переробний завод, на який з різних кінців світу звозиться сировина, де вона збагачується людською працею та розумом. А готова продукція завдяки своїй високій якості, надійності, технічній новизні завойовує світові ринки.

 

V. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Прийом : «Виправ помилки в тексті!»

 Давайте відчуємо себе вчителями вам пропонується текст, написав його неуважний учень, який зробив багато помилок. Уважно прочитайте текст та виправте помилки. ( Виконується у програмі LearningApps.) https://learningapps.org/display?v=p2xntptsa18

 

 «За ВВП Японія займає ІІІ місце в світі після США. Найважливішими галузями промисловості є: машинобудування, металургія, харчова, легка.

Основна частка електроенергії виробляється на ГЕС. Чорна металургія орієнтується на власну сировину, проте за виробництвом сталі у світі займає ІІІ місце. У машинобудуванні головна роль належить важкому машинобудуванню, основними компаніями цієї галузі є: "Тойота", "Мазда", "Ніссан", "Соні". За виробництвом суден країна займає І місце у світі.

У сільському господарстві переважає тваринництво, яке спеціалізується на вирощуванні рису, овочів та соняшнику. Важливу роль відіграє бджільництво, за обсягами виловленої  риби та морепродуктів займає ІІІ місце в світі.

У зовнішніх транспортних перевезеннях вантажів велика роль належить авіаційному транспорту, а у внутрішніх - залізничному та річковому

 

VI. Рефлексія

 Демонстрація «Саду каменів»

 Якщо поглянути на сад, то, насправді, помічаєш тільки 14 каменів, тому що один завжди залишається невидимим, його загороджують сусідні. Сенс філософії саду полягає в тому, що в житті завжди є щось, чого людина не бачить, не знає. Так і сьогодні на уроці ми досить багато що дізнались про Японію, але багато чого цікавого залишилось прихованим для нас

 Японці дуже правильно виховують своїх  дітей. У школах для японських дітей розробили 10 заповідей, які я вам хочу подарувати. Почитайте їх і, можливо, якась із них для вам стане в пригоді. (Додаток 5)

 

VII. Оцінювання роботи учнів

 Протягом уроку ви працювали з вашими опорними конспектами там ви бачите позначку де повинні зробити самооцінювання. Перед вами є японські ієрогліфи, які означають ту чи іншу цифру, оберіть ієрогліф, який стане оцінкою вашої роботи на уроці.

А моя оцінка буде формуватись на основі вашої активності та виконаної письмової роботи.

 

VІII. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф підручника

2. Скласти схему зовнішньоекономічних зв’язків Японії.

3. на контурну карту нанести кордони країни, позначити найбільші міста та галузі їх спеціалізації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1.

Запитання для вправи: «Хто перший?»

Команда 1:

  1. До якого історико-географічного регіону Азії відноситься Японія?
  2. Яка форма правління у Японії?
  3. Японію називають “країна гір”, скільки% площі країни займають гори?
  4. Якими природними ресурсами забезпечена Японія?
  5. Якою є Японія за національним складом?
  6. Яку релігію сповідують японці?

Команда 2.

  1. Чому Японію називають «Країна сонця, що сходить»?
  2. Назвіть чотири найбільших острови Японського архіпелагу.
  3. Форма адміністративно-територіального устрою Японії?
  4.  Який відсоток площі Японії вкрито лісами?
  5. Які негативні демографічні процеси спостерігаються в Японії?
  6. Рівень урбанізації населення Японії?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2.

Курс: Соціально-економічна географія світу

Розділ: Країни світу

Тема:Країни Азії

Опорний конспект учня

 

Тема уроку: Японія – економічний гігант світу

 

Група №4

Промисловість

Металургія

 

Енергетика

 

Машинобудування

 

Хімічна промисловість

 

Деревообробна промисловість

 

Сільське господарство

Рослинництво

 

Тваринництво

 

Міжнародні економічні зв’язки

Експорт

 

Імпорт

 

 

 

 

 

Додаток 3

Проект1. «Японське економічне диво»

Японія тривалий час залишалася для європейців закритою країною, що, можливо, врятувало її від колонізації і насильницької європеїзації самобутньої культури.

Після поразки у Другій світовій війні та американської окупації 1945 року, Японія опинилася у вкрай скрутному економічному становищі

"Японське економічне диво" було сплановане й детально розроблене, у 1955 р. в якості офіційного урядового документа був прийнятий 5-річний план економічної незалежності, а через 2 роки Сабуро Окіта - творець японських реформ - очолив роботу над новим довгостроковим планом економічного розвитку, що мав забезпечити найвищі темпи зростання, структурну модернізацію й економічну стабільність, включно із практично повною зайнятістю та стійким підвищенням рівня життя в країні.

    Передумови "економічного дива“ :

1. Проведені реформи:

Змельна – (у 1946—1949 рр.) яка ліквідувала поміщицьке землеволодіння. Держава викупила у поміщиків і продала селянам майже 80 % усіх сільськогосподарських угідь. Посилилася конкуренція між виробниками, внаслідок чого зросла продуктивність праці, врожайність культур, розширився внутрішній ринок Японії, сформувався ринок робочої сили (частка самодіяльного населення, зайнятого у сільському господарстві, скоротилася з 48 % до 8 % сьогодні).

Грошова – різке скорочення грошової маси, зупинка інфляції;

Економічні реформи:  було введено антимонопольне законодавство, згідно з яким розпущено найбільші монопольні концерни. Американські фінансові радники провели реформу податкової системи. Були зменшені податки на підприємницьку діяльність. Встановлювався твердий обмінний курс єни.

Активне залучення американського капіталу

Висока ефективність державного регулювання економічного розвитку країни - високий ступінь координації зусиль між державою та приватним бізнесом на стадії вироблення принципових рішень із питань економічного розвитку, що полегшувало їхню практичну реалізацію.

Завдяки всьому цьому, а також перевагам місцевого ринку праці (системі по-життєвого і спадкового найму, винятковому патріотизму щодо фірми та відносно недорогій робочій силі) зростання японської економіки у 50-і - на поч. 70-х рр. було найбільшим у світі, становлячи щорічно в середньому 11%.

Практично не маючи запасів паливно-сировинних ресурсів (за винятком кам'яного вугілля), Японія вже наприкінці 60-х рр. посіла друге місце в капіталістичному світі за обсягом промислового виробництва, а на поч. 70-х рр. і за обсягом ВНП.

Причому за масштабами використання станків із цифровим програмним управлінням, роботів, гнучких виробничих систем Японія значно випередила США та інші країни. Протягом 1965-1985 рр. номінальна зарплата у Японії зросла більш ніж у 8 разів, а реальна утричі, за рівнем погодинної реальної зарплати у 1986 р. (9,2 дол. або 18 дойчмарок) Японія упритул наблизилася до США (9,5 дол.) і перегнала ФРН (16,2 дойчмарки), а через 2 роки обійшла на 5% і США.

Реформи в цілому пожвавили і посилили конкуренцію підприємців, сприяли росту виробництва. Знищені великі монополістичні концерни, а їх акції продані службовцям

2. Дешева робоча сила

3. Низькі військові затрати

4. Використання здобутків НТП:

  •  електронізації економіки й суспільства в цілому,
  • широкомасштабній автоматизації праці,
  • створенні й застосуванні принципово нових матеріалів і речовин,
  • форсованому розвиткові науки про життя, зокрема, біологічних і біотехнологічних процесів.

5. Наукоємне виробництво

Першою у світі Японія налагодила масове серійне виготовлення побутових відеомагнітофонів і відеокамер, промислових роботів, кремнієвих мікросхем

6. Закупівля найновіших досягнень зарубіжної техніки і технологій, патентів та ліцензій – створення базових галузей економіки.  У промисловості відбувалося форсоване накопичення капіталу, колосальна економія коштів на розвиткові власних науково-дослідних робіт, яка стала можливою завдяки вільному придбанню американських та західноєвропейських патентів і ліцензій на запровадження наукових відкриттів .

7. І ще один невід'ємний чинник швидкого економічного розвитку Японії  є значні трудові ресурси з високим рівнем професійної підготовки,культурою праці, професійної мобільності, а головне – любов'ю до праці.

Дешеві японські товари заполонили світовий ринок. Японські бізнесмени почали фінансувати промисловість в інших країнах. У самій Японії теж почали виникати спільні з іноземцями підприємства. Деякі японські та іноземні фірми зливалися. Так розташована на Далекому Сході Японія ставала невід'ємною частиною західної економічної системи.

 

Додаток 4

Проект 2. «Проблеми сучасної Японії»

Всі ми звикли сприймати японців як працелюбну, самобутню націю, а Японію як країну з розвиненою економікою, високим рівнем і великою тривалістю життя. Тут не трапляється європейської «лихоманки» і глобальних обвалів на світових ринках, а японська  єна давно отримала репутацію «чарівні палички», в яку в важкі часи переводять свої заощадження, щоб уберегти від втрат.

Однак це не означає, що в країні немає ніякої напруженості в тій же економічній сфері, або проблем, пов'язаних з екологією. А соціальні проблеми Японії, такі як, наприклад, глобальне старіння нації, що не має аналогів у світовій історії, відмова молоді від традиційних цінностей, є серйозною загрозою добробуту країни.

  1. Економічні проблеми

Ззовні могутня  японська економіка, як втім, і будь-яка інша має свої слабкі сторони.

Одна з них - це старіння нації. Так, це не тільки демографічна і соціальна проблема: скорочення числа працездатного населення призводить до зниження продуктивності праці і, відповідно, негативно впливає на темпи економічного зростання. Крім скорочення числа повноцінно працюючих людей, існує ще й питання перерозподілу податкового навантаження: кількість громадян, які потребують соцзабезпечення, з кожним роком зростає, а ось число тих, хто здатний нести це податковий тягар і забезпечувати людей похилого віку, навпаки - падає.

Інша проблема - це підвищення конкурентоспроможності зарубіжних товарів. Нові азіатські індустріальні країни, такі як Сінгапур, Південна Корея, Тайвань, Гонконг, стали серйозними конкурентами Японії і в якості, і в продуктивності. Японські товари не можуть більше розраховувати на беззастережне лідерство в галузях, де головним фактором не є передова технологія.

  1. Соціальні проблеми

У соціальній сфері теж не все так райдужно, як здається. Крім усіма обговорюваної проблеми старіння нації, японців дуже турбує те, що молодь в умовах розвиненої економіки, не бажає важко працювати і стає все більш далекою від традиційних японських цінностей. Відпала необхідність жити за старовинним японському принципом, коли три покоління (батьки, діти, онуки) жили під одним дахом. Зростання добробуту дозволяє молодим жити окремо від батьків, часом далеко від них, і це веде до збільшення кількості самотніх людей похилого віку.

Так само великий відсоток японської молоді став відмовлятися від «вакансії на все життя». Раніше це було межею мрій, гарантією забезпеченості сім'ї, і кар'єрного зростання. Однак сьогодні багато хто не хоче роками працювати на низькооплачуваних посадах, щоб повільно і вірно рухатися до збільшення зарплати і більш високим постам в компанії, навіть з гарантією стабільної роботи. Деякі готові перебиватися випадковими заробітками, але не залежати від системи.

Також в Японії досить висока статистика самогубств. Спочатку цей показник пов'язували з деяким підвищенням рівня безробіття за часів кризи, однак це не пояснює такої кількості суїцидів серед людей похилого віку і підлітків.

  1. Екологічні проблеми

Швидкий економічний розвиток Японії в післявоєнний період супроводжувалося таким же швидким забрудненням навколишнього середовища. Цьому сприяла низка обставин.

По-перше, порівняно невеликі розміри території країни, особливості її рельєфу, геологічної будови, циркуляції атмосфери і деякі інші природні фактори (землетруси, тайфуни та інші стихійні лиха).

По-друге, особливості галузевої структури її господарства, в якій на перших етапах «економічного дива» різко переважали такі типові «брудні» виробництва, як теплова енергетика, чорна та кольорова металургія, хімічна і нафтохімічна, цементна, целюлозно-паперова промисловість.

По-третє, особливості територіальної структури розселення і господарства з надзвичайно високою їх концентрацією в межах Тихоокеанського пояса. У результаті на 1 км2 щільно заселеній території в Японії вироблялося в 20 разів більше ВНП і споживалося в 25 разів більше палива та енергії, ніж в США. Майже в 10 разів вище була і щільність автомобілів.

Все це призвело до різкого порушення екологічної рівноваги. За станом навколишнього середовища вона виявилася чи не на останньому місці серед всіх економічно розвинених країн. Когай (так називають по-японськи забруднення навколишнього середовища) став воістину національним лихом.

Яскравим прикладом могло служити сильне забруднення гідросфери.В результаті такого забруднення і виснаження запасів прісної води країна зіткнулася з реальною загрозою дефіциту водних ресурсів. Великих масштабів досягло і забруднення морського середовища – особливо на Тихоокеанському узбережжі о. Хонсю і в акваторії Внутрішнього Японського моря, де були споруджені найбільші підприємства важкої промисловості. При цьому потрібно враховувати, що промислово-міські агломерації Токіо, Осаки, Нагої виходять до берегів досить закритих заток, в яких накопичується значна частина відходів. Це призводить до особливо сильного забруднення прибережних вод, а також перенасичення їх поживними речовинами – азотом і фосфором і негативно позначається на водопостачанні, рекреації та рибальстві.

Не менш гострою стала проблема забруднення атмосфери. Головні джерела цього забруднення – енергетика, важка промисловість, автомобільний транспорт, а також побутовівідходи. До того ж Японія ввозила багато сірчистої нафти, так що вміст сірки в топковому мазуті досягало 3-4%. Треба враховувати також, що в зимовий час весь Тихоокеанський пояс зазвичай знаходиться в вітрової тіні, а це сприяє утворенню над великими містами фотохімічного смогу – своєрідних пилових куполів. Додамо також, що 28-30 млн. японців живуть у безпосередній близькості від автострад.

Грунтові ресурси опинилися під загрозою ерозії, забруднення хімічними сполуками, металами, міським сміттям. До цього потрібно додати гострий дефіцит території як такої, особливо якщо врахувати, що забудовані землі в Японії займають 14% всієї її площі – стільки.. ж, скільки сільськогосподарські. Саме з цим дефіцитом пов’язано широкомасштабний наступ на мілководні прибережні ділянки Тихого океану, Внутрішнього Японського і Японського морів, що опинилися найбільш привабливими для осушення і промислового освоєння . Уже в 1980-х рр.. більше 1/4 усього узбережжя країни було штучного (насипного) походження. Але при цьому часто були порушені його природні екосистеми. Не можна забувати і про те, що в країні налічуються сотні портів і гаваней – по одній на кожні 8 км. берегової лінії.

Особливо порушеною та екологічно вразливою виявилася міська агломерація в межах Тихоокеанського поясу. Найбільш яскравий приклад цього став являти собою Токіо. Атмосфера цього міста піддавалася впливу 75 тис. заводських та інших труб, мільйонів автомобілів, що при крайній нестачі зелених насаджень призводило до утворення частих смогів. В інші роки сигнали тривоги через отруйного смогу лунали майже кожен день. На вулицях міста були встановлені кисневі автомати, щоб можна було віддихатися. Незважаючи на це, 1/3 населення потерпала хронічним бронхітом. Через постійний смог  навіть далекий білий конус Фудзіями стало видно не частіше разу на тиждень. Додамо, що води Токійської затоки виявилися забрудненими в десять разів більше, ніж найбрудніші річки країни. На північній стороні затоки не залишалося вже жодної ділянки, де берег не просунувся б на сотні метрів у глиб його акваторії. А непомірне використання грунтових вод призвело до того, що місто стало осідати на 10 см щороку.

Такий стан навколишнього середовища призвів до багатьох негативних  наслідків, але особливо негативно це позначилося на здоров’ї людей, викликавши специфічні захворювання. У японській літературі докладно описана хвороба Мінамата, що отримала назву по місту Мінамата, розташованому на о. Кюсю. Тут ще на початку століття був побудований хімічний завод, відходи якого скидали в море без обробки й очищення. Це призвело до значної концентрації в морській воді міді, цинку, олова і особливо ртуті, які акумулювалися в морських організмах і, відповідно, потрапляли в їжу місцевих жителів, приводячи до важкого ураження центральної нервової системи. Хвороба Мінамата вразила тисячі людей, багато з них померли.

Можна додати, що в Тихоокеанському регіоні Японія виступила також як головний «експортер» забруднень. Наприклад, будівництво японськими фірмами заводів з виробництва каустичної соди в Республіці Корея, в Таїланді та деяких інших країнах призводило до викидів ртуті і виникнення небезпеки поширення хвороби Мінамата. Законсервувавши свої ліси, в яких проводяться тільки рубки догляду, Японія перетворилася на найбільшого в світі імпортера тропічної деревини, що негативно позначилося на природоохоронній та екологічній ситуації в ряді країн Південно-Східної Азії.

Гострота природоохоронних та екологічних проблем змусила правлячі кола Японії активізувати державну політику в цій галузі. У 1970 р. парламент країни ухвалив Основний закон про боротьбу із забрудненням навколишнього середовища, а також закони про боротьбу з забрудненням повітря, вод, про регулювання шумів, про застосування хімікатів у сільському господарстві. Було створено Міністерство охорони навколишнього середовища, введені суворі стандарти її якості, створена мережа контрольних і вимірювальних станцій, налагоджено виробництво природоохоронної техніки, збільшені як державні, так і приватні капіталовкладення в охорону природи. Політика екологізації виробництва зажадала підвищення загального рівня екологічної культури населення. З цією метою в середині 1970-х рр.. почався корінний перегляд програм середньої і вищої школи, які від простого знайомства з поняттям «когай» перейшли до глибокого розкриття взаємовідносин суспільства і природи, характеристиці заходів екологічної політики. На початку 1990-х рр.. близько півмільйона людей навчалися на спеціальних екологічних курсах.

Всі ці заходи призвели до того, що Японії вдалося помітно поліпшити екологічну обстановку, обігнавши в цьому відношенні багато інших високорозвинені країни. Наприклад, викиди вуглецю в розрахунку на душу населення вже до середини 1990-х рр.. склали в Японії 2,4 т (в порівнянні з 5,3 т в США і Канаді). Удвічі зменшилися викиди діоксиду сірки. Надходження забруднень у водне середовище також скоротилося. Всі ці досягнення багато в чому були пов’язані з технічними удосконаленнями. Як приклад можна навести створення фірмою «Тойота» гібридного автоелектромобіля, більш чистого в екологічному відношенні. Аналогічні удосконалення торкнулися і залізниць. Поліпшилася обстановка в Токіо, який вже не відноситься до числа найбільш забруднених міст світу. В1997 р. був знятий карантин з бухти Міна-мату.

Особливо вражаючі успіхи досягнуті Японією у використанні своїх рекреаційних ресурсів. У цьому знайшла відображення одна з національних традицій японців, яка виховується у них з дитячого віку, – дбайливе ставлення до навколишньої природи, вміння милуватися нею. Мрія кожного японця – крихітний садок при будинку хоча б з деякими атрибутами традиційного японського саду (місток, ставочок з золотими рибками).

У наші дні вже близько 15% території Японії мають в тій чи іншій мірі заповідний режим. Основу їх складають національні парки, більшість з яких розташована у внутрішніх гірських районах о. Хонсю, а решта – на його прибережних рівнинах або на інших островах (рис. 124). У 1970-х рр.. були створені перші підводні парки на островах Сикоку і Окінава.

  1. Проблеми зовнішніх конфліктів.
  • Нестабільна ситуація на Корейському півострові.

Дев'ята стаття японської Конституції, написана американцями під час окупації після Другої світової війни говорить: «японський народ на вічні часи відмовляється від війни як суверенного права нації, а також від загрози або застосування збройної сили, як засобу вирішення міжнародних суперечок». Крім того, Японія «ніколи надалі не створюватиме сухопутні, морські і військово-повітряні сили, так само як і інші засоби війни». Проте статут ООН дає всім країнам право на самооборону, тому для Японії вважається допустимим мати збройні сили, але тільки для захисту країни. Навіть сьогодні японські збройні сили офіційно називаються Силами самооборони Японії.

Якщо між США і Північною Кореєю дійде до війни, то Японія теж буде втягнута в конфлікт. Десятки військових баз США знаходяться в Японії і більше 40 тисяч військовослужбовців. У разі війни на Корейському півострові ці сили будуть наносити удари по військових об'єктах в Північній Кореї, а силам самооборони Японії доведеться грати підтримуючу роль.

У будь-якому випадку, з огляду на те, що американські військові використовують Японію в якості «непотоплюваного авіаносця», незалежно від дій японського уряду північнокорейські сили всеодно атакували б американські бази в Японії в разі конфлікту. Пхеньян пригрозив цим 11 квітня, коли державні ЗМІ КНДР заявили, що «північнокорейський ядерний приціл націлений на американські бази вторгнення, і не тільки в Південній Кореї».

Нинішня криза на Корейському півострові стане переломним моментом в історії післявоєнної Японії. Рішення японців активніше зайнятися своєю обороною обумовлено почуттям загрози, але деякі з сусідніх країн неминуче сприймуть ці кроки як агресивні і зроблять відповідні заходи. Північна Корея, безумовно, побачить загрозу в японських закупівлях зброї та поправках до Конституції і буде продовжувати свої ракетні і ядерні програми. Також, найімовірніше, вважатимуть і в Китаї, вирішивши, що японські кроки - це ознаки, що Японія повертається до мілітаризму 1930-х. У відповідь уряд Китаю займеться подальшим зміцненням власних військових ресурсів. Також і Росія навряд чи стане ігнорувати зростаючу військову роль союзника США, розташованого на її далекосхідної кордоні. В результаті реакція Японії на корейську кризу може привести до більш широкої гонки озброєнь з серйозними дестабілізуючими наслідками для всього регіону.

  • Кофлікт іх Китаєм стосовно о.Сенкаку.

Друга і третя економіки світу - Китай і Японія - пересварилися через декілька островів у Південно-Китайському морі (острова Сенкаку, китайська назва - Дяоюйдао), на які претендує і Тайвань.

Ця суперечка має не тільки видимий, але і прихований сенс. Його причиною стало рішення японського уряду викупити три з п'яти островів Сенкаку у приватних власників. Хоча і раніше дані території перебували у віданні Японії, їх викуп розлютив Китай, який не відмовляється від претензій на ці землі. В результаті Пекін відправив у район конфлікту свої військові кораблі, що зробила і Японія.

При цьому, протиборство сторін носить не тільки політичний характер: морський шельф поблизу островів Сенкаку багатий нафтою і газом. Однак за всім цим може ховатися щось інше.

  • Конфлікти на Курильських оствах із Російською Федерацією через чотири острови, які мають військове та рибальське значення.
  1. Природні катаклізми: через розміщення країни на Тиоокеанскому розломі тут часто відбуваються землетруси, цунамі та є активні вулкани, які стають величезною загрозою для життя та існування Японії взагалі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
До підручника
Соціально-економічна географія світу. (рівень стандарту, академічний рівень ) 10 клас (за редакцією Яценка Б. П.)
Додано
19 березня
Переглядів
263
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку