Урок на тему: "Загальні поняття про комп'ютерну верстку"

Урок № 49

Група № 23 

Професія: Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення

Предмет: Технології обробки інформації

 

Тема: Загальні поняття про комп'ютерну верстку.

Програми для комп'ютерної верстки: інтерфейс, основні функції.

Мета уроку:

• Ознайомити здобувачів освіти з основними поняттями комп'ютерної верстки.
• Вивчити основні програми для верстки, їхні інтерфейси та ключові функції.
• Сформувати уявлення про процес підготовки друкованих та цифрових видань за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

Хід уроку:

Привітання зі здобувачами освіти.

Перевірка готовності до уроку.

Повідомлення теми та мети уроку.

Пояснення нового матеріалу

План уроку:

1. Вступ
   • Розглянути основні поняття комп'ютерної верстки та її застосування в сучасному дизайні.
   • Ознайомити здобувачів освіти з поняттями "верстка", "макетування" та "дизайн сторінок".
   • Пояснити, які вимоги пред'являються до верстки друкованих та цифрових видань.
2. Основна частина

Загальні поняття про комп'ютерну верстку

Комп'ютерна верстка — це процес розміщення текстових і графічних елементів на сторінках видання з використанням спеціалізованого програмного забезпечення. Комп'ютерна верстка використовується для підготовки книг, журналів, газет, рекламних матеріалів, брошур, а також вебсторінок. У процесі верстки забезпечується:

• Гармонійне розташування елементів — для зручності читача та естетичної привабливості.
• Відповідність макету вимогам бренду або замовника (кольори, шрифти, стилі).
• Оптимізація для друку або цифрового перегляду — вибір кольорової моделі (CMYK для друку, RGB для цифрових матеріалів), налаштування полів, форматів сторінок.

Програми для комп'ютерної верстки

Для професійної верстки застосовуються такі популярні програми, як Adobe InDesign, QuarkXPress, Scribus, Microsoft Publisher тощо. Кожна з них має унікальні функції, але також і багато спільного. Розглянемо основні з них.

1. Adobe InDesign

• Інтерфейс: Adobe InDesign має класичний інтерфейс Adobe із панелями інструментів, шарами, панеллю властивостей. Інтерфейс можна налаштувати залежно від потреб проєкту.
• Основні функції:
  • Робота зі стилями тексту та абзаців. Налаштування шрифтів, кольорів, відступів.
  • Інструменти для макетування сторінок. Додавання текстових та графічних блоків, організація колонок, інтеграція таблиць.
  • Використання майстер-сторінок. Допомагає встановити загальний вигляд для всього документа.
  • Кольорові моделі та налаштування. Робота з RGB, CMYK та Pantone, важливі для друкованих матеріалів.
  • Імпорт файлів. Підтримує імпорт файлів із Photoshop, Illustrator, текстових редакторів.

2. QuarkXPress

• Інтерфейс: Програма має класичний макет з інструментами для налаштування тексту, зображень, таблиць та спеціальних ефектів.
• Основні функції:
  • Управління кольором. Налаштування кольорів для друкованих матеріалів.
  • Інтерактивні документи. Підтримка створення електронних документів для вебсайтів, інтерактивних PDF та Flash-анімацій.
  • Шаблони та автоматизація. Можливість автоматизувати процеси верстки для прискорення роботи.

3. Scribus

 

 

• Інтерфейс: Схожий на інші програми для верстки, але з дещо обмеженими функціями. Ідеальний для початківців або для тих, хто не має доступу до комерційного ПЗ.
• Основні функції:
  • Безкоштовний доступ. Програма з відкритим вихідним кодом і вільно доступна для завантаження.
  • Підтримка PDF. Можливість експорту в PDF з можливістю налаштування якості.
  • Інструменти для роботи з текстом та зображеннями. Пропонує всі базові інструменти для створення макетів.

4. Microsoft Publisher

• Інтерфейс: Простий і зручний для новачків; підходить для створення нескладних проектів, таких як листівки, плакати, невеликі брошури.
• Основні функції:
  • Інтеграція з іншими продуктами Microsoft. Дозволяє легко імпортувати дані з Word, Excel.
  • Набір шаблонів. Має багато готових шаблонів, що спрощує процес верстки для новачків.
  • Інструменти для друку. Оптимізовано для створення друкованих матеріалів у невеликих обсягах.

Ключові інструменти для комп'ютерної верстки

• Текстові блоки. Дозволяють розміщувати текст на сторінці, змінювати шрифти, вирівнювання, відступи.
• Шари. Дозволяють організувати структуру документа, розміщувати текст і зображення на різних рівнях.
• Інструменти малювання. Потрібні для додавання графічних елементів або створення простих ілюстрацій.
• Рамки та напрямні. Допомагають розміщувати об'єкти з високою точністю.
• Майстер-сторінки. Використовуються для створення єдиного стилю на всіх сторінках документа, що є особливо корисним для багатосторінкових проєктів.

 

Етапи до поліграфічної підготовки:

• Авторський (складання авторського оригіналу, авторське саморедагування)
• Редакційний (робота з редактором)
• Конструювання (верстка, технічне оформлення видання)
• Поліграфічне відтворення

Процес оформлення друкованого видання складається із трьох послідовних етапів:

1. Підготовчий етап, на якому виникає, розвивається і складається задум оформлення: народження і формування задуму; перетворення задуму в проект оформлення; перетворення проекту в модель оформлення – макет. Визначається значення і місце кожного тексту і зображення у виданні відповідно до задуму і закріплення за ними певних графічних характеристик, а також їх взаємодія, ієрархічна структура і відображення її у системі рубрикації.

2. Етап виконання та редагування оригіналів оформлення: формується зміст та графічні характеристики зовнішнього та внутрішнього оформлення: робота над ескізами або пошук та добір ілюстрацій і фотографій; гармонійне поєднання зображень, текстів, їх класифікація і опрацювання, створення макетів. Весь графічно-зображальний ряд повинен об'єднувати різнорідну текстову частину і утворювати нерозривну єдність, причому видання має сприйматися цілісно й неповторно.

3. Композиційно-технічний етап: набір та верстка, підготовка зверстаного матеріалу для поліграфічного етапу, остаточне розміщення текстових та зображальних матеріалів, відповідність усіх елементів видання існуючим нормам і стандартам, перевірка комплектації, створення оригінал-макету, який передається на поліграфічне підприємство для друкування.

 

Види верстки.

1) Макетна (журнали, газети)/ безмакетна (книги)

2) За видом видання:

- Книжково-журнальна

- Газетна

- Акцидентна (дрібні самостійні видання, білети, бланки, афіші, рекламні модулі)

3) За розміщенням матеріалів відповідно до центру сторінки складання:

• Вертикальна
• Горизонтальна
• Синергетична
• Асиметрична

 

Верстка

Верстка являє собою процес компонування текстового і графічного матеріалу для публікації у друкованій або електронній формі. Тому уявлення про те, що верстка - це набір тексту є помилковим. Верстальник отримує вже набраний текст і графіку, підготовлену дизайнерами. Його завдання - розмістити матеріал на смузі відповідно з макетом. У деяких випадках в обов'язки верстальника входить розробка макета, в інших - цим займається дизайнер, а верстальщику потрібно лише розмістити матеріал. Залежно від виду друкованого видання розрізняють верстку книжкову, журнальну, газетну, акцидентна.

Характер верстки книжково-журнальних видань залежить від групи складності. Існує чотири групи складності верстки:

• верстка простого (суцільного) тексту;
• верстка тексту з нешрифтові виділеннями, таблицями, формулами;
• верстка тексту з виділеннями, таблицями, формулами, ілюстраціями з підписом;
• складна верстка (додатково до третьої групи - композиційні виділення).

Макетом видання називається взаємне розташування елементів макета - колонок, текстових блоків, графічного матеріалу, колірних рішень, а так само колонтитулів, розділових ліній, рамок та інших елементів оформлення.

Одним з перших елементів, які визначають компонування макета, є формат.

Усі формати ряду являють собою похідні від основного формату DIN А0, що має розміри 1189 х 841 мм. Якщо розрізати такий лист навпіл поперек довгої сторони, то вийдуть два листи формату DIN A1. Якщо повторити цю операцію, то вийдуть аркуші формату DIN A2 і так далі. Найменшим форматом із широко розповсюджених є формат поштової картки - А6. Найбільш відомі формати DIN А5, А4 і A3.

 

Колонки

Важливим питанням є визначення кількості колонок на смузі. Макет журнальних чи газетних смуг може бути різним для кожної рубрики. Наприклад, для новин використовується трьох або чотирьох колоночна верстка, невеликий кегль шрифту і вирівнювання по лівому краю, а для великих статей - двухколоночна верстка з вирівнюванням за форматом і кеглем 12 пунктів. Це дозволяє гармонійно поєднувати невеликі різнопланові матеріали (новини, рекламні публікації), розраховані на швидкий перегляд, і тематичні матеріали, що містять великі обсяги тексту і призначені для уважного читання: верстка в чотири, верстка в три колонки, колонки для новин, для великої статті.

Залежно від ширини колонки вибирається кегль і гарнітура шрифту, а також спосіб вирівнювання абзаців. При використанні вузьких колонок (наприклад, чотирьохколоночна верстка на форматі А 4 у рядку повинно бути близько 27 - 30 символів. При меншому значенні слід зменшити кегль або вибрати більш компактну гарнітуру, а при більшому - навпаки.

У вузьких колонках виключка по формату виглядає малопривабливою через нерівномірні проміжки між словами, за рахунок яких програма намагається забезпечити рівні правий і лівий край текстового блоку. Тому для вузьких колонок зазвичай використовується вирівнювання по лівому краю - в цьому випадку забезпечуються оптимальні пропуски між словами, а нерівний правий край візуально збільшує величину серединки і не дає погляду читача перескочити на сусідню колонку.

При використанні широких колонок зазвичай застосовується виключка за форматом - довжина рядка дозволяє акуратно вирівняти правий і лівий краї текстового блоку, не створюючи ріжучих очей розривів між словами. Тим не менше, навіть при досить великій ширині колонки можуть мати місце дуже великі розриви між словами. У цьому випадку можна поліпшити зовнішній вигляд текстових рядків, використовуючи перенесення: при цьому програма верстки зможе більш точно налаштувати проміжки між словами.

 

Переноси

Число послідовних переносів за правилами верстки обмежується трьома - вважається, що велика кількість дефісів, що йдуть підряд, ускладнює читання. Але іноді зустрічаються такі словосполучення, коли потрібна більша кількість переносів. Для виходу з цього становища можна використовувати так звані «м'які» переноси, які розставляються верстальником вручну

 

Шрифт

Для гарного макета обов'язковою умовою є наявність єдиного стилю, який пов'язує воєдино всі елементи оформлення та дизайнерські рішення публікації.

Шрифтом називається набір символів визначеного розміру й накреслення, а гарнітурою - набір символів одного малюнка всіх розмірів, насиченості й накреслення.

Більшість гарнітур включають чотири види накреслення: звичайний (regular або normal), напівжирний (bold), курсив (italic), напівжирний курсив (bold-italic). Деякі гарнітури (як правило, декоративні та символьні) мають всього одне або два накреслення. На практиці обидва ці поняття фактично є синонімами, тому далі може вживатися як одне, так і іншу назву.

Взагалі кажучи, текст є одним з головних (якщо не самим головним) елементом будь-якої публікації, будь то рекламна листівка, книга або Web-сторінка. Саме текст, як правило, несе найважливішу смислове навантаження, тому грамотне оформлення тексту в документах грає дуже важливу роль.

 

Ефекти оформлення тексту

Для оформлення тексту зазвичай використовуються різні ефекти:

• спеціальні, такі, як падаючі тіні,
• об'ємні букви,
• поворот тексту (поворот на невеликий кут вносить в композицію елемент динаміки, а поворот на 90 градусів дозволяє ввести в макет вертикаль),
• текстурування або розміщення зображення усередині тексту (при цьому розмір символів повинен бути достатньо великий).

Досить популярними залишаються прийоми вибору різного розміру для символів в одному слові, а також змішання і поворот букв відносно один одного («випадають» і «стрибають» літери), розташування тексту по кривій і різного роду спотворення.

 

Елементи дизайну

ОБОРКА

Оборкою називається текстова виїмка. Якщо в стовпчик вставляються малюнки або інший текст, то її границі змінюються таким чином, що текст розташовується навколо вставки, як би «обгортаючи» її. Оборки можуть бути прямокутними, багатокутними або криволінійними залежно від цілей дизайнера й можливостей програми макетування.

ЛІНІЙКИ

Елементи оформлення видання, що представляють собою горизонтальні або вертикальні лінії, що відокремлюють елементи макета друг від друга. Лінійки надають смузі закінчений вигляд. Для залучення уваги можна підкреслити заголовок або провести лінію там, де закінчується один розділ тексту й починається інший. Лінійки застосовуються також для поділу самостійних частин смуги.

 

РАМКА

Лінія, що обмежує растровий фон, частину тексту або ілюстрації.

 

Модульна сітка

Модульне конструювання й системи пропорціональності застосовуються практично в будь-якій проектній і художній діяльності, але особливо важливу роль воно відіграє при проектуванні багатосторінкових видань. Сітка це структура, утворена недрукованими пересічними вертикальними й горизонтальними або навіть похилими лініями, що розділяють робочу площину на частини, відповідно до будь-якої системи пропорціональності. Ці частини можуть бути як рівними між собою, так і співвідноситися один з одним у певній пропорції.

Багатосторінкова публікація поєднує велику кількість різної текстової й ілюстративної інформації, що підкоряється концепції видання, і читач повинен не тільки сприймати цю інформацію, але й завжди пізнавати саме видання, завжди розуміти, що він може побачити в будь-якій його частині. Модульна сітка як уже сказано визначає дизайн майбутнього макету й задає місця розміщення колонцифр, тексту, ілюстрацій, заголовків і рядків із прізвищем автора на початку або вкінці статті й т.д. Тому, модульна сітка - самий логічний спосіб організації структури публікації. Сітки іноді називають шаблонами або трафаретами.

 

Графічний дизайн друкованої реклами

Друкована реклама – це спеціальна інформація про об’єкт (товар, послугу, фірму, юридичну чи фізичну особу), яка поширюється на поліграфічно-продукційних носіях з комерційною або некомерційною метою. Специфіка друкованої реклами полягає у сутності можливостей поліграфії і поліграфічної продукції, що дає змогу створювати велике розмаїття відображення об’єкта, просування в різних художніх формах.

Друкована реклама направлена, в першу чергу, на зорове сприйняття цільовою аудиторією інформаційного повідомлення, що містить риторичний вміст (метафору). Тому зразки реклами друкованого типу володіють надзвичайно високою проникною здатністю. Зоровий канал сприйняття інформації є досить чутливим до подразників відповідного типу.

За характером і поєднанням образотворчих засобів, що використовуються в друкованій рекламі, вона підрозділяється на текстову – якщо в ній переважає шрифт, образотворчу – якщо головним елементом є зображення, і комплексну – якщо вона рівнозначно містить два зазначених компонента. Переважання тексту в рекламі робить її більш інформативною, а використання образотворчих елементів – наочною.

Кожен із цих різновидів друкованої реклами має свої специфічні характеристики, від сукупності яких залежать особливості подачі інформації. Аби досягнути максимального рівня ефективності та не бути непоміченою, друкована реклама використовує власну систему психологічного впливу. Слід наголосити на тому, що від друкованої реклами потрібно відрізняти рекламу в пресі з такими її різновидами, як газетна, журнальна й довідкова. В обох випадках використовується поліграфічний шлях створення, але абсолютно різними є особливості способів подання інформації

Композиція та архітектоніка тексту

Композиція (складати, створювати, поєднувати, компонувати) - зумовлене задумом та змістом структурування літературного тексту поєднання частин, компонентів, їх гармонія, співвідношення.

У художньому, художньо-публіцистичному тексті композиція формується з художньо осмислених і вмотивованих елементів: деталей, описів, діалогів портретів, сцен тощо.

У журналістському виступі цими складниками виступають ядро і подробиці факту, факт чи система фактів і висновків, що з них впливають.

Водночас композиція - це певна система зв’язку складників редакторської роботи над текстом, їхня заємозумовленість і єдність як цілого. Така система передбачає:

• доцільну збалансованість між окремими частинами ідейно-тематичного наповнення тексту;
• пропорційне співвідношення факту і висновків, що з нього випливають;
• розумне дозування логічних міркувань та художніх образів.

Сутність композиції можна краще збагнути, коли розглядати її в контексті споріднених із нею понять. Таких, як сюжет, архітектоніка тощо. Нагадаємо, що сюжет у журналістському тексті - розвиток і утвердження певної думки. А архітектоніка - структура предмета чи явища, система його найсуттєвіших компонентів.

Іншими словами, архітектоніка - «зовнішня» модель журналістського тексту, де чітко окреслені всі її складники: заголовок, перша фраза (зачин), основна частина, остання фраза (кінцівка).

Якщо сюжетність, скажімо, нарису - це внутрішня його модель, композиція - відповідна її опора (із пропорційно співвіднесених частин тексту), то архітектоніка - зовнішнє вираження його структури

 

5. Домашнє завдання:
   • Ознайомлення з інтерфейсом Adobe InDesign або Scribus (якщо є обмеження у доступі до ліцензійного ПЗ).

 

Додаткові матеріали

• Adobe InDesign
• QuarkXPress
• Scribus