Урок на тему "Запорозька Січ у ІІ половині ХУІІ століття. Іван Сірко" 8 клас

План-конспект уроку історії на тему:

Запорозька Січ у другій половині ХVІІ ст..

Іван Сірко – видатний отаман Січі 60-80-х рр.

Підготувала учитель історії

Білківської ЗОШ І – ІІІ ступенів

Мельник Людмила Степанівна

Тема уроку: «Запорізька Січ у другій половині ХVІІ ст.. Іван Сірко – видатний отаман Січі 60-80-х рр.»

Мета уроку:

Розкрити роль Запорозької Січі у ІІ пол. ХУІІ ст.; сформувати в учнів знання про діяльність видатного козацького ватажка Івана Сірка; охарактеризувати відносини Січі з Польщею, Османською імперією і Кримським ханством, з’ясувати, яку політику проводив уряд Росії щодо Запорозької Січі; розвивати в учнів уміння логічно мислити і творчо опрацьовувати матеріал, аналізувати історичні джерела, на основі них давати характеристику історичним діячам, робити висновки та узагальнення; удосконалювати навички роботи з картами; виховувати патріотичні почуття, любов до Батьківщини, повагу і пошану до мужніх захисників української землі.

Учні повинні:

• Визначити роль Запорізької Січі в історії України  в ІІ пол. ХVІІ ст.;
• Охарактеризувати відносини Запорізької Січі з Гетьманщиною, Польщею, Османською імперією і Кримським ханством та Московією;
• Дати оцінку  діяльності  Івана Сірка, використовуючи історичні джерела;
• Висловити власне ставлення до основних подій даного періоду

 Знати:

• Події: 1652 – 1709 рр. – існування Чортомлицької Січі, 1663 р. – перше обрання кошовим отаманом Івана Сірка; поява московських залог на Чортомлицькій Січі, 1667 р. – Андрусівське перемир’я, 1672 р. – І. Сірка ув’язнено і відправлено до Сибіру, 1680 р. – помер І. Сірко;
• Терміни: Руїна – період історії України 60-80-х років ХVІІ ст.
• Персоналії: Іван Сірко, турецький султан Магомет ІV.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: пояснювально-ілюстративна, дослідницька.

Обладнання: підручник, атлас, документи, портрет Івана, презентація, мультимедійний фільм НЕП «Іван Сірко».

Хід уроку

І. Організаційний момент. Вступне слово вчителя.

Вітаємо гостей. Подарувати посмішки один одному, створити сприятливу атмосферу. Проголосити психоформулу уроку:

Люблю я свій розум, увагу і пам'ять,

Працює мій мозок і вчусь я старанно.

Сприймаю все нове і мислю критично,

Учителя слово здійсню я практично!

Підготовка обладнання, оголошення теми, завдань і плану уроку (слайди 1-3). 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Щоб правильно орієнтуватися в житті, щоб бути освіченою людиною, треба знати минуле свого народу, його історію. В історії українського народу було неповторне і легендарне явище – Запорозька Січ. Це про неї М. Гоголь писав: «Ось вона – Січ. Ось те гніздо, звідки вилітають горді і дужі орли. Ось звідки  розвивається воля й козацтво на всю Україну». ( Епіграф уроку – слайд 6).

Нам чимало вже відомо про козацтво, тому сьогодні на уроці спробуємо пригадати славні сторінки історії Запорозької Січі, визначити, яку роль вона відігравала у ІІ пол. ХУІІ ст., а також дізнатись про кошового отамана Івана Сірка та відповісти на проблемне питання «Які якості, риси характеру Івана Сірка можуть служити прикладом для наслідування?»(слайд 5).

ІІІ. Актуалізація попередніх знань.

Свою роботу ми організуємо в групах. (Учні об’єднані у дві групи).

1. При допомозі методичного прийому «гронування» пригадати, хто такі козаки. На дошці завчасно малюється сонце із промінчиками. В центрі кола пишеться слово КОЗАК, а на промінцях – запропоновані дітьми слова-характеристики або асоціації до запропонованого слова. Діти по черзі висловлюються (методика «вільний мікрофон»).

2. Розминка (групи по черзі відповідають на запитання):

- острів, на якому була заснована перша Запорозька Січ?

- засновник першої Запорозької Січі?

- Вищий орган влади на Січі?

- козацька адміністрація?

- вища посадова особа?

- форма козацької держави?

- список козаків?

- козацький човен?

- гетьман, який добре стріляв із лука?

- гетьман, що створив Українську державу?

3. Бліц-опитування.

Що собою являла Запорозька Січ?

Який зовнішній вигляд мала?

Чому Запорозьку Січ називали козацькою республікою?

Де знаходилась Січ на початку Національно-визвольної війни?

ІУ. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь вчителя супроводжується демонстрацією слайдів.

У ході війни Січ змінила своє розташування. З 1652 по 1709 рр. вона перебувала в гирлі річки Чортомлик, тому й дістала назву Чортомлицької.

«Чортомлицька Січ була оточена глибоким ровом та 13-метровим валом, оснащеним баштами з бійницями й високими дубовими палями. У центрі козацької твердині знаходився великий майдан, навколо якого були побудовані курені й помешкання старшини. У найбезпечнішому місці Січі була збудована  церква... Безпосередньо на Січі постійно перебувало   від 6 до 12 тисяч козаків.

Після створення Української козацької держави Запорізька Січ підлягала владі гетьмана, хоча й зберігала певну автономію у внутрішньому житті. Після смерті Б. Хмельницького Запоріжжя підпорядковувалося гетьману, отамани проводили самостійну  внутрішню і зовнішню політику. (слайди 8-10).

Устрій Запорозької Січі.

Козацька рада — законодавчо-розпорядчі збори всіх козаків, де мав право вільно висловити свою думку кожен козак і на якій вирішувалися всі найважливіші питання. Рада була вищим органом влади на Січі.

За давньою традицією найвищим керівним органом запорозького козацтва залишалася загальна військова рада. У ній мали право брати участь усі члени січової громади. Козацька рада вирішувала найбільш важливі питання життя січовиків — вибори кошового отамана та січової старшини, ведення воєнних дій, розподіл земельних угідь тощо. Постійне керівництво Січчю здійснювали кошовий отаман і січова старшина — військовий суддя, писар, осавул. Запорозьке козацтво поділялося на курені, які очолювали курінні отамани. (слайди 11-14).

З української народної пісні

Загудів степ запорозький,
Як Чорнеє море, —
Понеслися запорожці
Облавою в поле…
Ой не вітер в полі грає,
Не орел літає —
Тож Сірко із товариством
По степу гуляє!

Ми знаємо чимало імен запорозьких гетьманів, отаманів, мужніх захисників рідної землі. Сьогодні познайомимося ще з одним народним героєм кошовим отаманом Іваном Сірком (слайд 15).

Демонстрація мультимедійного фільму «Іван Сірко».

Що ви дізналися про Івана Сірка?

Це найяскравіша легендарна постать в історії, про нього складено чимало легенд, історичних дум та пісень. В одній легенді розповідається, що Іван народився із зубами. Коли його проносили біля столу, він схопив пиріжок і з’їв. У народі прокотилася чутка: такий гризтиме ворогів, як Сірка. Прізвисько закріпилося за хлопчиком, а потім стало іменем відважного козака.

Випереджувальне завдання.

Учні підготували легенди про Сірка. (Розповіді учнів із наступним обговоренням).
 

Як Сірко татар переміг

Давно, дуже давно це було, ще за запорожців та за кошового Сірка. Пройшло чимало років, як жив Сірко, і хоч його не стало, а слава його не пройшла, не пропала. Він був на ворогів страшний і немилостивий, а для християн — напроти, був дуже добрий.
Одного разу запорожці пішли з Сірком у похід, а татари прочули про те та зразу й набігли на Січ, та й почали там хазяйнувати. Як хотіли, так і хазяйнували: усіх православних християн забрали та й повели в полон. Женуть їх, а вони, бідні, не хочуть йти та плачуть, та ридають так, що аж земля стогне. А татари на плач не зважають та нагайками їх підганяють. Якось прочув про те кошовий Сірко. Зараз і кинувсь з козаками в погоню за татарами християн визволяти. Та летить, як птиця! Добіг близько до татар, та баче, що їх багато дуже, а козаків дуже мало, і давай хитриться: спинив свого коня та й гукнув до козаків:
— А стійте, братця, підождіть, не ворушіться!
Ті спинились, стоять, не ворушаться. Він тоді скочив з коня, дав його другому козакові, а сам — кувирдь! — та й зробився хортом і побіг до татар. Татари бачать — хорт, та красивий такий, дуже сподобавсь він їм. Узяли вони його, нагодували, приручили до себе. А як стали ті татари оддихати, то той хорт поробив їм таке, що вони всі поснули. Тоді він назад, до козаків, та знов — кувирдь! — і знову зробивсь чоловіком.
Кинувсь тоді з козаками на татар, усіх їх вирубав, а християн вернув назад, на городи.
Християни дуже подякували Сіркові та й пішли собі додому щасливо... а Сірко зі своїми козаками став гуляти по-старому.

 Великий воїн

      Сірко великий воїн був. Знав, хто що й подумає. Ото там, по низу Дніпра, були татари, Магомет жив; та як мають вони, було, воювать, то Сірко і каже козакам: «Собирайтесь докупи, бо на нас уже орда піднімається». Він сильний такий був, що його як хто шаблею ударить по руці, так і кожі не розруба, тільки синє буде. Уже татари міри протів нього робили, так нічого не зробили. Вони його шайтаном так і прозвали.

      Він як умирав, так сказав так: «Як будете ротом до схід сонця воду носить із річки, що коло Січі, і як обмочите тією водою усю мою могилу, так будете знать те, що й я…» Так ніхто не зміг: дуже велика могила. «А як буде велика потуга на Росію, то розкопайте мою могилу, одріжте мою руку, то і буде вам защита». Так ото як француз найшов на Москву, то руку Сірка взяли і повезли в Москву, а потім привезли і уп'ять її положили на місце. Був у запорожців ще кошовий Чалий, добрий воїн був! Та тілько протів Сірка не було. Цей як – Стійте, братця! Не буде діла, поки не достанемо руки Сірка!

      Поїхали в Капулівку, одкопали руку і гайда назад. Як прибігли до Москви з тою рукою, так французьке військо і сунуло звідти. Тоді французи так скоро тікали, що й черевики погубили…

Заповідь Сірка

      Сірко на три частини захований: перша його частина лежить отут саме, де Чортомлицька Січ; друга – під Кривим Рогом, а третя – під Полтавою. Як умирав, так дав таку заповідь: «Як я помру, то одберіть у мене праву руку і носіть її сім год; хто буде мою руку носить сім год, той владітиме нею так, як я й сам владію; а де случиться вам яка пригода, де вас нещасна хвиля біжить, чи на воді, то бросайте руку у воду – хвиля утишиться, то й не буде вам ніякого случаю; а з семи год уже поховайте в мою могилу. А хто буде тую могилу шанувати, братиме навкруги землю та буде могилу обсипать, то я його сам своєю силою буду дарить. А на сьомому году хай мене жде, хто вийде до могили або на Різдво, або на Великдень, або на Зелену неділю, нехай мене дожида. Не бійся, що я неправославний християнин, – я єсть вославний християнин Сірентій Іоанович!»

      От таку він, той Сірко, дав заповідь!

Обговорення почутого.

Сірко брав участь у війнах Б. Хмельницького з Польщею, але найбільше й успішно воював проти татар і турків.

В історичних документах зафіксована участь Івана Сірка у визвольній війні українського народу проти Речі Посполитої, зокрема в битві під Жванцем 1653 р.

1654 року Іван Сірко, разом з полковниками Іваном Богуном, Петром Дорошенком, та іншими, виступає проти підписання Переяславської угоди, і, як більшість запорожців, відмовляється від присяги московському царю Олексію Михайловичу.

У другій половині 50-х років — Вінницький полковник. Після перемоги гетьмана Івана Виговського над московським військом під Конотопом 1659 року, Сірко на чолі запорожців завдає поразки союзникам гетьманців — кримським татарам під Аккерманом і плюндрує степовий Крим. А вже за кілька місяців він несподівано відмовляється ставити свій підпис, навіть за присутності гетьмана Юрія Хмельницького, під Переяславськими статтями 1659 року.

Наприкінці 1660 року Сірко остаточно пориває з Ю. Хмельницьким і відправляється на Чортомлицьку Січ. 1663р. вперше обраний кошовим отаманом. 12 (15) разів обирали козаки Сірка своїм кошовим отаманом. Більше 20 років боровся він проти турків і татар, провів 55 (65) битв, з яких жодної не програв (слайди 16-18).

З ім’ям Івана Сірка пов’язано написання листа турецькому султанові.

У відповідь на вимогу турецького султана Магомета ІV визнати залежність від Туреччини й підкоритися йому запорожці склали йому листа. Ці події надихнули відомого художника Іллю Рєпіна на створення картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Художником створено два варіанти цієї картини. У другому варіанті центральна постать — Іван Сірко. Персонажі картини списані з відомих людей того часу. Іван Сірко — генерал Драгомиров, писар — відомий історик Дмитро Яворницький, поранений в голову козак — художник М. Кузнєцов, військовий суддя — колекціонер Василь Тарнавський, молодий козак — син Тарнавського (слайд 19).

Випереджувальне завдання. Розповідь учня про історію написання картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану» І.Рєпіним.

Москва завжди ставилася до Запорізької Січі із упередженням, вбачаючи в ній оплот свободи і вільнодумства. Російська держава прагнула повною мірою використати можливості Січі у власних інтересах. Після укладання Андрусівського перемир’я 1667 р. Запорізька Січ перебувала під контролем Речі Посполитої і Московської держави. За “Вічним миром” 1686р. Січ підпорядковувалася лише московському царю. Були заборонені відносини запорожців із Польщею та Кримським ханством, а для контролю над козаками на запорозьких землях були розміщені московські залоги.

Робота з картою «Запорозька Січ» (атлас с.16-17). Порівняти становище Запорозької Січі в різні періоди її існування протягом ІІ пол. ХУІІст..

В другій половині ХVІІ ст. запорожці брали участь у багатьох військових походах  й особливо у боротьбі проти турецько-татарських завойовників: організували відсіч ворогові під час Чигиринських походів 1677-1678рр., брали участь в Кримських походах 1687 і 1689 рр., в Азовсько-Дніпровських походах 1695-1698 рр.. Запорожці були незадоволені будівництвом за наказом російського царя фортеці Кам’яний Затон, навпроти Січі, бо розуміли, що таким чином цар намагався поставити їх під свій контроль (слайди 22-26).

У. Закріплення.

Робота з історичними документами у групах.

З ХРОНІКИ ВЕСПАСІЯНА КОХОВСЬКОГО

Страшний був орді, бо був досвідчений у військових справах і відважний кавалер, перевищуючи цим Дорошенка. А в Криму його ім'я наганяло такий пострах, що орда щодень пильнувала й була готова до бою, ніби Сірко вже напав. Навіть дітей татарських, коли вони плакали і іх не могли заспокоїти, лякали Сірком, кажучи "Сірко йде", і діти замовкали, не плачучи більше. Сірко був гожий чоловік, вояцької натури і не боявся ані сльоти, ані морозу, ані сонячної спеки. Він був чуйний, обережний, терпляче зносив голод, був рішучий у воєнних небезпеках і, що найбільша рідкість серед козаків - завжди тверезий. Влітку він перебував на порогах, а взимку - на українському пограниччі. Він не любив марнувати час або упадати коло жіноцтва, раз у раз бився з татарами, проти яких мав природну й невблаганну зненависть. На обличчі він мав природний знак, ніби шмат пурпуру.

Як характеризує Сірка польський хроніст? Кого вважав головними ворогами І.Сірко?

З ТАЄМНОГО ПОВІДОМЛЕННЯ КОЛИШНЬОГО ЗАПОРОЗЬКОГО ПИСАРЯ БИХОВЦЯ ПРЕДСТАВНИКАМ РОСІЙСЬКОГО УРЯДУ У МОСКВІ 1680 РОКУ

Коли Сірко був кошовим, то від нього не було жодного добра для великого государя. А сказати йому про це ніхто не смів, тому що всі, чи внаслідок волі Божої, чи внаслідок хитрощів якихось, дуже його боялися. Що він намислить, бувало, те й зробить. А якби хто не хотів йому коритися, того б негайно убили, бо у нас всякому вольность. Коли б Сірко на кого скоса глянув, тому без будь-яких розслідувань негайно смерть була б. Сірко не бажав добра великому государеві, тому що, по-перше, був на засланні в Сибіру, а по-друге, через гетьмана Самойловича, від якого Сірку, його дружині та дітям багато неприємностей та образ було і який одібрав у Запорожжя маєтності та промисли і не присилав запасів.

[Яворницьккй Д.Іван Дмитрович Сірко. - С.158-159].

Які були відносини між Сірком та московським царем?

УІ. Підсумок уроку.

Дати відповідь на проблемне питання (слайд 27).

АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОЦІ

1.    Що ви знали з цієї теми?
2.    Що нового дізналися?
3.    Якого досвіду ви набули?
4.    Що вас найбільше зацікавило?
5.    Які у вас є запитання по цій темі?
6.    Про що ви сьогодні хотіли дізнатися більше?
7.    Що сьогодні ви сприймали важко або не сприйняли взагалі?
8.    Як ви будете використовувати ті знання, які одержали сьогодні?

Виникнення козацтва мало визначальну роль для історії українського народу. Упродовж тривалого часу воно було надійним захисником від численних нападників та кривдників. Козак-запорожець став для українців уособленням найкращих людських якостей, його непримиренність до поневолювачів і героїзм пробуджували й підтримували надію на визволення, що є актуальним і сьогодні.

УІІ. Домашнє завдання:

1. Опрацювати  параграф 27 (підручник).

2. Скласти історичний портрет Івана Сірка.