Урок " Національний склад населення України"

         8 клас

Дата:

 Національний склад населення України

Мета: формувати в учнів знання про особливості національного складу населення України, причини його строкатості; продовжувати формувати навички роботи із картографічним матеріалом, уміння знаходити і використовувати отриману інформацію з мережі Інтернет; вихову­вати повагу, толерантне ставлення до представників різних народів, почуття національної гідності.

Обладнання: атлас, карти «Етнічний склад населення України» та адміністративно-територіального устрою; фото (зображення) видатних представників національних меншин, життя яких пов'язане з Україною, пам'яток культури України, пов'язаних з національними меншинами України.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу (урок-конференція).

Очікувані результати: учні навчаться:

- характеризувати етнічний склад населення України за сукупністю статистичних та картографічних матеріалів;

- порівнювати етнічний склад за регіонами країни;

- визначати самобутні риси національних меншин, зможуть за сукуп­ністю статистичних та картографічних матеріалів охарактеризувати етнічний склад населення України, порівнювати етнічний склад по регіонах країни.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання. Налаштування учнів на успіх.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Методичний прийом «Мозковий штурм»

Поясніть суттєву різницю понять: «етнос», «народність», «на­ція». З’ясуйте, коли і як сформувалася українська нація.

Назвіть представників різних національностей, що прожива­ють на теренах України. Визначте, чи впливають демографічні процеси на національний склад населення України. Які етнічні групи українців вам відомі? Чи у вашому класі є представни­ки цих груп?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Україна — багатонаціональна держава. 1 листопада 1991 року Верховна Рада України прийняла Декларацію прав національно­стей України. Ознайомимося з текстом Декларації. Витяги з Декла­рації: «Українська держава гарантує всім народам, національним групам, громадянам, які проживають на її території, рівні політич­ні, економічні, соціальні та культурні права. Представники народів та національних груп обираються на рівних правах до органів державної влади всіх рівнів, обіймають будь-які посади в органах управління, на підприємствах, в установах та організаціях. Дискримінація за національною ознакою забороняється й карається за законом» (Стаття 1).

«Усім громадянам України кожної національності гарантовано право сповідувати свою релігію, використовувати свою національну символіку, відзначати свої національні свята, брати участь у традиційних обрядах своїх народів» (Стаття 4).

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Особливості національного складу населення України. Відмінності в національному складі населення в різних регіонах країни

Особливості національного складу населення України визначають за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Із числа 130 національностей та народностей, представники яких, згідно перепису, проживають у нашій країні, переважним за кількістю етносом є українці. Представники усіх інших національностей — національні меншини.

Методичний прийом «Географічний кінозал»

Демонстрування слайду «Національний склад населення України за переписом 2001 року»

https://uk.wikipedia.org/wikі/Національні_меншини_в_Україні

Методичний прийом «Картографічний практикум»

За допомогою карти «Етнічний склад населення» учні визнача­ють територіальні відмінності національного складу населення, визначають регіони компактного проживання національних меншин.

2. Виявлення самобутності національних меншин України

Методичний прийом «Географічна конференція»

У форматі конференції «Етнічна мозаїка України» виступають учні і стисло представляють найчисельніші національні меншини. При цьому демонструють малюнки, фото, зокрема, і у вигляді мультимедійної презентації. Під час попереднього розподілу завдань учитель наголошує на особливостях виступів учнів. Він має містити три частини.

1. Необхідно назвати видатного діяча культури — представника даного народу, життя і творчість якого пов’язана з Україною. За можливості зачитати один із висловів діяча, у якому підкреслено або любов до Батьківщини, або вияв високоморальних ідей чи вчинків, або власне ставлення до мистецтва загалом.

2. Показ зображення пам’ятки культури, певного символу, які підкреслюють самобутність народу.

3. Етнічні особливості. Указати етнічні фестивалі, які проводять за участю національних меншин. Якщо таких фестивалів немає, то придумати йому назву і місце проведення. Зазначити специфіку національної кулінарії, оскільки в тій чи іншій мірі кожний народ дотримується власних смаків і традицій.

Учитель допомагає, підказує учням можливі варіанти (теми) щодо виступів. При цьому учні самостійно вирішують, скориста­тися такими підказками чи ні.

Можливі варіанти для кожної національної меншини

Росіяни. Михайло Булгаков, його вислови про Київ, захоплення ним. Росіяни-старовіри. Пам’ятник липованину в місті Вилкове. Старообрядницький Успенський храм у селі Біла Криниця Чернівецької області.

Білоруси. Білоруські корені Олени Теліги. Погонь — традиційний національний герб Білорусі у вигляді зображення на червоному фоні озброєного срібного лицаря на срібному коні. Є частиною сучасних гербів міста Ізяслав та Старокостянтинівського району Хмельницької області. Національні страви: кулага, холодник, студень, затирка, крамбамбулі.

Молдовани. Співачка Софія Ротару. Церква Св. Іллі (1905-1913 рр.) в селі Топорівці Новоселицького району Чернівецької області. Архітектурні форми нагадують середньовічні молдовські церкви. Зображення голів двох биків — частини гербів Буковини та Бессарабії — на гербі Новоселицького району. Більша частина Бессарабії розташована на території сучасної Молдови.

Кримські татари. Співачка Джамала. Агатангел Кримський. Вірш їси Абдурамана «Вчися». Тамга, трагічний символ Сюрґюн, «Хайтарма», Ханський палац у Бахчисараї, мечеть Джума-Джамі.

Болгари. Михайло Паращук — український і болгарський скульптор. Місто Болград, мартениці.

Угорці. Бела Барток, його висловлювання про музику. Погруддя королю Іштвану, пам’ятник Шандору Петефі в Берегово, пам’ятник Ілоні Зріні і Ференцу II Ракоці в Мукачівському замку, пам’ятники міфічному птаху Турулу в Ужгороді і Мукачевому. Гастрономічний фестиваль «Сливовий леквар» у селі Геча Берегівського району Закарпатської області.

Румуни. Міхай Емінеску, його вірш «Надія». Пам’ятник Емінеску, Миколаївський собор з ознаками стилю «бринковяну», характерного для румунських культових споруд, у Чернівцях.

Поляки. Юліуш Словацький, його вірш «Якщо ти будеш у моїй країні...». Пам’ятник поету в Києві, музей у Кременці. Музей Джозефа Конрада в Бердичеві.

Євреї. Шолом-Алейхем, музей-садиба письменника в Переяславі-Хмельницькому. Шмуель Йосеф Агнон, вірш українського поета Петра Тимочко «В Єрусалим, до берегів Кедрону...», присвячений Агнону. Синагоги — пам’ятки архітектури в Луцьку, Жовкві, Шаргороді, Сатанові, Гусятині. Кіркут (єврейський цвинтар) у Підгайцях. Паломництво хасидів в Умань і Меджибіж.

Вірмени. Сергій Параджанов. Монастир Сурб-Хач (з вірменської — Святий Хрест) поблизу міста Старий Крим в АРК, вірменські церкви у Львові, Чернівцях, дзвіниця зруйнованої Миколаївської вірменської церкви в Кам’янці-Подільському, хачкари (вірменські кам’яні хрести) у Феодосії.

Греки. Грецьке походження художника Архипа Куїнджі та вченого Василя Каразіна. Пам’ятник Каразіну в Харкові, напис на ньому. Антична спадщина в Північному Причорномор’ї. Міжнародний фестиваль грецької культури «Мега-Йорти» (грецькою — «Велике свято»), який проводять у Приазов’ї.

Німці. Барон Фальц-Фейн, піаніст Святослав Ріхтер. Лютеранська кірха в Луцьку.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Після конференцій їхні учасники складають резолюцію — документ, що фіксує рішення, постанову, підсумок її роботи.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Відомості про етнічний склад населення України надають державні переписи. Перший загальний перепис на території Східної України і Волині проводили 1897 року, у Західній Україні (Галичина, Буковина, Закарпаття) — 1910 року. Вони надали найповніші й найточніші дані. Завдяки даним переписів можна зробити висновок, що Україна склалася як багатоетнічна держава за явної переваги українців. Етнічний склад населення на території України змінювався; кожний народ привносив свої звичаї та традиції. Унаслідок тривалої взаємодії сформувалися риси сучасної української нації.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати § 50 підручника.

Написати частину резолюції конференції до одного з пунктів складеного вами плану. Випереджальне завдання двом учням: підготувати повідомлення на тему «Шлях покірності» і «Шлях просвітлення» про релігійні засади ісламу й буддизму.