Урок"Насінина. Лабораторне дослідження. Будова насінини"

Про матеріал
ознайомити учнів із особливостями будови насінин квіткових рослин, розглянути значення насінин для рослини
Перегляд файлу

Насінина. Лабораторне дослідження. Будова насінини

Цілі уроку:

освітня: ознайомити учнів із особливостями будови насінин квіткових рослин, розглянути значення насінин для рослини;

розвивальна: розвивати вміння співставляти й робити висновки, аналізувати інформацію і використовувати раніше отримані знання;

виховна: виховувати позитивне ставлення до рослин, розуміння єдності всього живого.

Обладнання й матеріали: плакати або слайди презентації із зображенням будови насінин різних рослин, зразки насінин для проведення лабораторного дослідження.

Базові поняття і терміни уроку: насінини, однодольні рослини, дводольні рослини, зародок, сім’ядолі, умови проростання.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Бесіда

  • Що називають запиленням?
  • Які способи запилення існують у квіткових рослин?
  • Чим відрізняється будова квіток ентомофільних і анемофільних рослин?
  • Як відбувається процес запліднення?
  • Які переваги дає квітковим рослинам подвійне запліднення?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

Насіння — це орган статевого розмноження і розселення двох груп вищих рослин — покритонасінних і голонасінних. Розвивається насіння з насінезачатками (сім’ябруньки), який у покритонасінних (квіткових) рослин розташований усередині маточки (у зав’язі). Оскільки після запилення і запліднення зав’язь перетворюється на плід, у покритонасінних рослин насіння (або насіння, якщо їх кілька) виявляються всередині плоду. У голонасінних рослин насінний зачаток, а потім і насіння розташовуються відкрито (голо) на поверхні луски (мегаспорофілла) шишки (стробіли).

Будова насінини

Зовні насінина вкрита насіннєвою шкіркою. Поверхня насінини зазвичай гладенька, але може бути і шорсткою, з шипами, ребрами, волосками, горбиками та іншими виростами шкірки. Усі ці утворення є пристосуванням насіння до поширення. На поверхні насінини помітні рубчик і пилковхід. Рубчик — слід від насіннєвої ніжки, за допомогою якої насіннєвий зародок кріпиться до стінки зав’язі, пилковхід зберігається у вигляді маленького отвору в шкірці насінини. Під шкірою розміщена головна частина насінини — зародок. У багатьох рослин (однодольні) у насінні є спеціалізована запаслива тканина — ендосперм. У насіння, де ендосперму немає (дводольні), поживні речовини відкладаються в сім’ядолях зародка. Будова насінин у дводольних і однодольних рослин неоднакова. Типовою дводольною рослиною є квасоля, однодольною — жито. Головною відмінністю в будові насінин є наявність двох сім’ядоль у зародку дводольних і однієї — в однодольних рослин. Функції їх різні: в насінні дводольних у товстих, м’ясистих сім’ядолях містяться поживні речовини (квасоля). В однодольних єдина сім’ядоля — щиток — тоненька пластиночка, розміщена між зародком і ендоспермом насінини і щільно притиснена до ендосперму (жито). Під час проростання насінини клітини щитка поглинають поживні речовини з ендосперму і передають їх до зародка. Друга сім’ядоля редукована або відсутня.

Умови проростання насіння

Для проростання насіння необхідна сукупність сприятливих умов: наявність певної температури, води, повітря. Діапазон коливань температури, за якої може проростати насіння, залежить від їхнього географічного походження. Для вихідців із півночі потрібна нижча температура, ніж для вихідців із півдня. Так, насіння пшениці проростає за температури від 0 ° до +1 °С, а кукурудзи — за +12 °С. Другою умовою для проростання насіння є наявність води. Проростати може лише добре зволожене насіння. Потреба у воді для набрякання насіння залежить від складу поживних речовин. Найбільшу кількість води поглинає насіння, багате на білки (горох, квасоля), найменшу — багате на жири (соняшник). Вода, проникаючи через пилковхід і шкірку в міжклітинні простори та клітини, виводить зародок насінини зі стану спокою. Органічні сполуки, що є в насінні, стають рухомими і зазнають певних змін. Насамперед посилюється дихання й активуються ферменти. Під впливом ферментів запасні поживні речовини перетворюються на легкозасвоювані форми: жири і крохмаль перетворюються на органічні кислоти і цукри, а білки — на аміно кислоти. Для активного дихання зволоженого насіння потрібний доступ кисню з повітря. Під час дихання виділяється теплота. У зволоженого насіння дихання активніше, ніж у сухого. Якщо сире насіння скласти товстим шаром, воно швидко нагріється і може зіпріти, що призведе до руйнування зародка. Тому для зберігання засипають лише сухе насіння і зберігають його в добре провітрюваних приміщеннях.

Цікава інформація

Найважче насіння в сейшельської віялової пальми: маса її насіння (горіха) досягає 18 кг.

IV. Лабораторне дослідження

Тема. Будова насінини

Мета: ознайомитися з будовою насінини, встановити основні функції її частин.

Обладнання та матеріали: насінини, плакати або слайди презентації із зображенням будови насінин різних рослин, зошит, підручник.

Хід дослідження

1. Розглянути насінини, ознайомитися із плакатами або слайдами презентації, на яких продемонстровано будову насінин різних рослин.

2. Замалювати схему будови насінин пшениці в зошиті. Указати на ній основні компоненти насінини.

3. Замалювати схему будови насінин гороху в зошиті. Указати на ній основні компоненти насінини.

4. Скласти таблицю, у якій указати компоненти насінин гороху

і пшениці з особливостями їхньої будови.

5. Зробити висновок, у якому вказати, як пов’язана будова компонентів насінини із їхніми функціями.

V. Домашнє завдання

Вивчити відповідний матеріал з підручника.