Впровадження наскрізної лінії
«Екологічна безпека та сталий розвиток»
на уроках історії.
Всесвітня історія. 8 клас.
Урок №6
Тема: Практичне заняття. Наслідки Великих географічних відкриттів для історії людства.
Мета: підбити підсумки та закріпити вивчений матеріал.
Обладнання: підручник, роздатковий матеріал, атлас.
Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.
Структура уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
ІІ. Повідомлення теми та очікуваних результатів
ІІІ. Актуалізація опорних знань
IV. Практичне заняття
V. Підбиття підсумків
Ход уроку
Учні на попередніх уроках вже знайомилися з матеріалами для практичного заняття. Тому їм пропонується виконати декілька завдань, що допоможуть систематизувати і закріпити набуті знання. Зробити важливі висновки, що до актуальності екологічної безпеки та сталого розвитку на всіх етапах історії людства.
І. Мотивація навчальної діяльності
Запитання учням:
Як ви розумієте словосполучення «екологічна безпека»?
(вислухати відповіді учнів, в підсумку запропонувати визначення)
Екологі́чна безпе́ка – це такий стан та умови навколишнього природного середовища, при якому забезпечується екологічна рівновага та гарантується захист навколишнього середовища: біосфери, атмосфери, гідросфери, літосфери, космосфери, видового складу тваринного і рослинного світу, природних ресурсів, збереження здоров'я і життєдіяльності людей.
Як ви вважаєте як давно існує проблема екологічної безпеки?
(вислухати відповіді учнів)
Так, проблема екологічної безпеки існувала мабуть з моменту коли людина відокремилася від тваринного світу, але нажаль критичної крапки вона досягла саме в ХХ столітті.
Які ви бачите шляхи подолання проблеми екологічної безпеки?
(вислухати відповіді учнів)
Чи знайоме вам поняття сталий розвиток?
Ста́лий ро́звиток — загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задовільненням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі. Це систематично керований розвиток.
ІІ. Повідомлення теми та очікуваних результатів
Тема нашого уроку сьогодні «Наслідки Великих географічних відкриттів для історії людства». Ми встановимо який вплив вони мали не лише на розвиток суспільства, а й на розвиток навколишнього середовища і природи.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Відповідаємо по черзі по рядах (відповіді записуються на дошці)
Проблемне питання:
Великі географічні відкриття призвели до встановлення постійних економічних, політичних та культурних зв’язків між Європою та Америкою. Як можна оцінити наслідки цих взаємин: позитивно чи негативно?
IV. Практичне заняття
Вправа 1. («Робота з класом»)
Вчитель показує контури материків або частин світу, а учні їх називають (Додаток 1)
Північна Америка
Південна Америка
Африка
Європа
Азія
Вправа 2(«Робота в малих групах»)
Учням пропонується об’єднатися у 3 групи. Кожній групі надаються зображення тварин та рослин і зображення материків.
Завдання: Поєднати зображення з материками
Після виконання завдання кожна група оголошує свої результати, якщо потрібно учитель їх корегує.
Північ. Америка
Індичка
Морська свинка
Гарбуз
Соняшник
Тютюн
Суниці
Півден. Америка
Нутрія
Ананас
Картопля
Помідор
Кукурудза
Какао
Європа
Кінь
Кріль
Свиня
Буряк
Морква
Цибуля
Капуста
Запропонувати кожній групі приготувати борщ з тих овочів які росли лише на їх континенті до Великих географічних відкриттів (буряк, картопля,морква, цибуля, помідори, капуста, часник).
Скажіть яких продуктів до ВГО не вистачало в українців, щоб приготувати борщ.
(Північна Америка: всіх; Південна Америка: буряк,морква,цибуля, капуста,часник; Європа: картопля, помідори)
Зробіть висновки: яким чином вплинули великі географічні відкриття на рослинний і тваринний світ всіх частин світу.
(доповнення вчителя)
Такій обмін можна оцінити звичайно як … позитивний.
Але деякі види організмів потрапили з Нового Світу в Старий і навпаки ненавмисно.
Сірі пацюки, дощові черв’яки були відсутні в багатьох частинах доколумбового Нового Світу. З Америки в Європу прибули колорадські жуки та амброзія.
«Слід білої людини» - так називали індіанці подорожник, який європейці, самі того не підозрюючи, привезли на вантажах і підошвах взуття.
Звичайно був обмін і хворобами Європа подарувала мешканцям Америки безліч хвороб (Бубонна чума, вітряна віспа, грип, дифтерія, застуда / назофарингіт, кір, коклюш, малярія, проказа, скарлатина, тиф, туберкульоз, холера)
Вправа 3. Робота з історичними джерелами
Кожній групі пропонується історичний документ, який описує різні сторони життя у Новому Світі з питанням. Учні повинні ознайомитися з документом та поміркувати над відповіддю на питання. Свої документи та коментарії вони представляють класу.
Документ 1
1. Із «Історії Індій» Бартоломеу де лас Касаса (друга половина XVI ст.)
«Індіанці... працювали в ті часи неперервно, і на всіх важливих роботах над ними ставили жорстоких наглядачів — іспанців... Ці наглядачі поводились із ними так суворо, жорстоко й нелюдяно, не даючи їм хвилини перепочинку ані вдень, ані вночі, що нагадували служителів пекла. Вони били індіанців палицями і дрюками, ...і ті не чули від них ласкавіших слів, аніж «собака»; і тоді, вимучені неперервним знущанням і грубою поведінкою наглядачів... і нестерпною працею без усякого відпочинку, усвідомлюючи, що в них немає ніякого майбутнього, крім неминучої смерті... вони стали тікати в ліси і гори, намагаючись сховатися там.
Таке становище було спричинено тим, що іспанці в той час намагались якомога швидше добувати золото і дуже спішно проводили всі необхідні для цього роботи (а добування золота було незмінною і головною метою). Це тягло за собою виснаження і загибель індіанців, які звикли працювати мало, бо родюча земля не вимагала майже ніякої роботи і давала їм продукти харчування..., а тепер ці люди слабкого здоров’я були поставлені на неймовірно тяжкі, виснажливі роботи і працювали безперестану. За шість-вісім місяців, поки група індіанців видобувала золото в копальнях..., помирала чверть, а то й третина робітників.
Переконавшись, що йде до загибелі всіх індіанців..., і не переймаючись при цьому нічим іншим, окрім свого збагачення, яке хотіли зробити ще більшим, іспанці вирішили, що було б непогано... привезти сюди замість померлих мешканців цих островів якомога більше рабів з інших місць».
• Поміркуйте:
1. Які наслідки мала така політика європейців що до корінного населення Америки?
Документ 2 Утвенко В. В. Етнологія: навч. посіб., 2017
Масова загибель індіанців, особливо на островах та узбережжі Карибського моря, змусила іспанців уже з перших десятиліть колонізації завозити з Африки негрів-рабів, які разом із мулатами (нащадками європейців та африканців) складали основну масу населення багатьох островів Карибського моря, переважали на узбережжі Колумбії та Венесуели, мешкали на узбережжі Перу, Мексики, Еквадору, країн Центральної Америки. Контакти африканців та індіанців призвели до утворення у деяких районах Латинської Америки нечисленної групи змішаного африкансько-індіанського населення — самбо.
Як ви вважаєте до чого призвело завезення рабів з Африки?
Документ 3
«Збірка розповідей колишніх рабів», сайт Библиотеки Конгресса США
У. Л. Бост, Эшвилл, штат Северная Каролина, 88 лет
«Ісусе Син Божий, пам’ятаю, як, коли я був маленький, років десять мені було, через Ньютон проходили работорговці — вони гнали рабів на продаж. Вони завжди зупинялись у нас. Бідолахи ледь до смерті не замерзали. Це завжди було наприкінці грудня, для того щоб раби були готові до продажу 1 січня. Часто бувало, що чотирьох або п’ятьох сковували ланцюгами разом. На них николи не було достатньо одягу, щоб хоч трохи зігрітися. Жінки були в тонких сукнях, нижніх спідницях та спідньому. На краях їх суконь намерзали бурульки, коли їх гнали вперед, як овець на стрижку. Взуття ніколи не було. Так і бігли по крижаній землі. Торговці були на конях і гнали перед собою бідних негрів. Коли негри замерзали, їх заставляли бігти, щоб зігрітися. Торговці ночували в готелі, а негрів заганяли в хижини, як свиней. Всю ніч було чути, як вони стогнуть і моляться. Ворота були завжди закрити, а рядом стояв часовий — він застрелив би кожного, хто спробував би втекти.
У багатьох кольорових жінок були діти від білих чоловіків. Жінки розуміли, що краще не суперечить. Потом вони цих самих дітей, у чиїх жилах текла їх кров, робили також рабами. Якби хазяйка дізналася, вона би влаштувала революцію. Але хазяйки зазвичай не знали. Білі чоловіки не скажуть, а негритянки боялись. Так вони і жили, сподіваючись, що це все не назавжди».
Яке життя було в рабів завезених з Африки?
V. Підбиття підсумків
Розповідь учителя.
Мабуть, не дивно, що мільйони корінних мешканців Америки відмовилися святкувати 500-річчя її відкриття Колумбом. «Для нас, індіанців Америки, — кажуть вони, — немає мови взагалі про «зустріч двох культур», — було вторгнення, відчуження наших територій та колоніальне поневолення». В історичній пам’яті цих народів назавжди вкарбувався жах від злочинів новоявлених поневолювачів. Конкісту вони розглядають виключно як злочин проти людяності.
1.Запропонуйте будь ласка, як на ваш погляд повинні були себе вести європейці щоб все ж таки це була «зустріч двох культур».
Чи була досягнута поставлена мета?
Що сподобалося під час уроку? Що не сподобалось?
Кому зі своєї групи ви пропонуєте виставити оцінку високого рівня? Чим ви це аргументуєте?
Додаток 1
Додаток 2
ПІВНІЧНА АМЕРИКА
Індичка
Морська свинка
Гарбуз
Соняшник
Тютюн
Суниці
ПІВДЕННА АМЕРИКА
Нутрія
Ананас
Картопля
Помідор
какао
кукурудза
ЄВРОПА
Бджола
Кінь
Кріль
Свиня
Буряк
морква
Цибуля
Капуста
Додаток 3
Документ 1
1. Із «Історії Індій» Бартоломеу де лас Касаса (друга половина XVI ст.)
«Індіанці... працювали в ті часи неперервно, і на всіх важливих роботах над ними ставили жорстоких наглядачів — іспанців... Ці наглядачі поводились із ними так суворо, жорстоко й нелюдяно, не даючи їм хвилини перепочинку ані вдень, ані вночі, що нагадували служителів пекла. Вони били індіанців палицями і дрюками, ...і ті не чули від них ласкавіших слів, аніж «собака»; і тоді, вимучені неперервним знущанням і грубою поведінкою наглядачів... і нестерпною працею без усякого відпочинку, усвідомлюючи, що в них немає ніякого майбутнього, крім неминучої смерті... вони стали тікати в ліси і гори, намагаючись сховатися там.
Таке становище було спричинено тим, що іспанці в той час намагались якомога швидше добувати золото і дуже спішно проводили всі необхідні для цього роботи (а добування золота було незмінною і головною метою). Це тягло за собою виснаження і загибель індіанців, які звикли працювати мало, бо родюча земля не вимагала майже ніякої роботи і давала їм продукти харчування..., а тепер ці люди слабкого здоров’я були поставлені на неймовірно тяжкі, виснажливі роботи і працювали безперестану. За шість-вісім місяців, поки група індіанців видобувала золото в копальнях..., помирала чверть, а то й третина робітників.
Переконавшись, що йде до загибелі всіх індіанців..., і не переймаючись при цьому нічим іншим, окрім свого збагачення, яке хотіли зробити ще більшим, іспанці вирішили, що було б непогано... привезти сюди замість померлих мешканців цих островів якомога більше рабів з інших місць».
• Поміркуйте:
1. Які наслідки мала така політика європейців що до корінного населення Америки?
Документ 2 Утвенко В. В. Етнологія: навч. посіб., 2017
Масова загибель індіанців, особливо на островах та узбережжі Карибського моря, змусила іспанців уже з перших десятиліть колонізації завозити з Африки негрів-рабів, які разом із мулатами (нащадками європейців та африканців) складали основну масу населення багатьох островів Карибського моря, переважали на узбережжі Колумбії та Венесуели, мешкали на узбережжі Перу, Мексики, Еквадору, країн Центральної Америки. Контакти африканців та індіанців призвели до утворення у деяких районах Латинської Америки нечисленної групи змішаного африкансько-індіанського населення — самбо.
Як ви вважаєте до чого призвело завезення рабів з Африки?
Документ 3
«Збірка розповідей колишніх рабів», сайт Библиотеки Конгресса США
У. Л. Бост, Эшвилл, штат Северная Каролина, 88 лет
«Ісусе Син Божий, пам’ятаю, як, коли я був маленький, років десять мені було, через Ньютон проходили работорговці — вони гнали рабів на продаж. Вони завжди зупинялись у нас. Бідолахи ледь до смерті не замерзали. Це завжди було наприкінці грудня, для того щоб раби були готові до продажу 1 січня. Часто бувало, що чотирьох або п’ятьох сковували ланцюгами разом. На них николи не було достатньо одягу, щоб хоч трохи зігрітися. Жінки були в тонких сукнях, нижніх спідницях та спідньому. На краях їх суконь намерзали бурульки, коли їх гнали вперед, як овець на стрижку. Взуття ніколи не було. Так і бігли по крижаній землі. Торговці були на конях і гнали перед собою бідних негрів. Коли негри замерзали, їх заставляли бігти, щоб зігрітися. Торговці ночували в готелі, а негрів заганяли в хижини, як свиней. Всю ніч було чути, як вони стогнуть і моляться. Ворота були завжди закрити, а рядом стояв часовий — він застрелив би кожного, хто спробував би втекти.
У багатьох кольорових жінок були діти від білих чоловіків. Жінки розуміли, що краще не суперечить. Потом вони цих самих дітей, у чиїх жилах текла їх кров, робили також рабами. Якби хазяйка дізналася, вона би влаштувала революцію. Але хазяйки зазвичай не знали. Білі чоловіки не скажуть, а негритянки боялись. Так вони і жили, сподіваючись, що це все не назавжди».
Яке життя було в рабів завезених з Африки?