Урок навчання грамоти "Моя родина.Дмитро Чередниченко «Родовідне дерево»".

Тема: Моя родина.(1 клас) Дмитро Чередниченко «Родовідне дерево».
Мета: вдосконалювати читацькі навички учнів; вчити усвідомлювати зміст прочитаного тексту; розвивати мовлення, мислення; виховувати любов і повагу до членів своєї родини.

Обладнання: картки, словник, «родовідні дерева» учнів, ілюстрація «Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько»

Хід уроку
I. Організаційний момент
Пролунав і змовк дзвінок,
Усіх покликав на урок.
II. Актуалізація опорних знань

 Мовленнєва розминка

1) Бесіда на тему «Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько»

1. Що ви бачите на картині? Чому маленьке лисеня так занепокоєно пози­рає на сонячний промінь? Як воно може захистити сон мами-лисиці від сонячного променя?
2. У які ігри може грати лисеня, щоб не розбудити маму?
3. Розкажіть, як ви оберігаєте сон своїх рідних: мами, тата, бабусі, дідуся...
4. Як можна назвати цю картину? Запропонуйте кілька назв.

2) Обговорення питання «Що означає щаслива родина?»

Говорять діти: «Мама з татом не сваряться». «У неділю ми завжди разом». «Дітям усе купують». «Завжди є гроші». «Влаштовують свята».

А ви як думаєте? 

3) Ігрова вправа «Як виявити любов до рідних людей?»

Дорослий говорить, а діти тупають ногами тоді, коли їм подобається якийсь вираз:

• погладити по обличчю;
• обійняти;
• допомогти на кухні;
• сказати добрі слова;
• жартома штовхатися;
• притиснути до себе;
• разом прибирати у квартирі;
• не смітити;
• домовлятися про спільні справи;
• приготувати незвичайний сюрприз;
• нагадати про день народження бабусі, дідуся;
• приготувати улюблену страву для мами (тата) і навпаки.

4) Розгадування загадки про маму й заучування вірша

Хто тебе так щиро любить,

Убирає і голубить

І кладе у постіль спати? (Мати)

5) Заучування напам’ять вірша «Рідний дім».

РІДНИЙ ДІМ

Хай живе наш рідний дім! —

Тепло й затишно у нім.

Тут і тато, тут і ненька,

і бабусенька рідненька,

і веселий наш дідусь

крутить пишний сивий вус.

III. Мотивація навчальної діяльності
1.Над яким проектом ми працювали? («Моя родина»). Що цікавого ви дізналися про свій рід? (розповіді дітей про свою родину)
IV. Опрацювання нового матеріалу
1) Читання тексту вчителем.
Одного хлопчика запитали, як звуть його бабусю. А він і не знав.
–        А як же ти дідуся кличеш?
–        Діду, дайте меду.
Смішно та не дуже. Більше сумно, що є такі хлопчики. Може вони позабували, як тата і маму звуть.
–        Е-е-е, – каже дід Петро. – Хто не мав коріння, той – як перекотиполе. Куди вітер подме, туди й котиться.
А гарні дітки знають свій рід: і батьків, і дідів, і прадідів, і прапрадідів знають. Вони мають такий альбом фотографій своїх родичів їх з добрим словом про них. І складають родовідне дерево. Воно коренисте, гіллясте, а що гілка, то й член красного роду. Чим глибше коріння у такого дерева, тим міцніше воно стоїть на землі.
-    А яке коріння у твого дерева?
— Як ви розумієте назву оповідання?

Бесіда.

Дідусь, бабуся, тітка, дядько та їхні діти для тебе - рідня (рід). Вони не просто близькі й дорогі тобі, а ще й одного з тобою роду. У народі кажуть: "У кожної деревини - свій плід, а у кожної людини - свій рід”
2) Словникова робота.
Родовідне, перекотиполе, коренисте, гіллясте.

Покоління - це люди з різних сімей, що народилися, приблизно, в один і той же час, а коліно - це покоління одного роду. Всі разом вони складають коліно свого роду. Це дуже схоже на сім'ю, навіть прізвища часто носять однакові і називаються рід. Так дається дітям поняття «відміну роду від сім'ї».
3)  Читання «Дощиком»
4) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.
— Як хлопчик кликав свого дідуся? А ви як кличете?
   Старий - слово праслов'янське,  це той, що міцно стоїть на ногах, тобто — надійний, твердий.
   Тож шануймо старих людей - вони мудрі й надійні. І не забуваймо, що й самі колись будемо старими - і добре, аби такими, що «міцно стоять на ногах».
   Дідусям і бабусям — найпочесніше місце в домі.
   Придивляйся, як ставляться старі люди до навколишнього світу, що вони схвалюють і що - осуджують, їхній розум - це мудрість і досвід народу.
5) Народна мудрість. Обговоріть прислів'я.
 Хто не знав ізмалку діда, той добра не звідав.

 Що молодим посієш, те старим пожнеш.

 Поважай старих людей, як батьків рідних.
— Чи знав хлопчик, як звати його бабусю? А ви знаєте?
Фізкультхвилинка
6) Вибіркове читання.
— Прочитайте рядки про родовідне дерево.
— З кого складається рід?
— Як дід Петро називає людей, які не знають свого роду?
— Що вам відомо про свій рід?
6) Читання стовпчиків слів(с.32 «Післябукварик»).
— Прочитайте слова вголос спочатку повільно, а потім — швидко. Поясніть значення слів.
син дочка сестричка братик
синок донька сеструня братусик
синочок донечка сестронька братичок
— Складіть речення з цими словами. Як називають вас мама з татом?

7) Додаткове читання віршів про родичів (с. 32-33 «Післябукварик»)
V. Підсумок уроку
— Яке оповідання читали на уроці?
Я вірив, що краще всього —
пісні, які знав дідусь.
Вмощусь на коліна до нього
і в очі йому дивлюсь.
А він вимовляє, виспівує
гарячі прості слова —
і все давниною сивою
в очах моїх ожива.
І плачу, було, й сміюся,
як слухаю ті пісні...
Спасибі ж тобі, дідусю,
за те, що ти дав мені.
Василь Симоненко
Розкажи в класі про свого дідуся чи бабусю. Що ти любиш робити разом із ними?
Яку пісню найбільше любить твій дідусь чи бабуся? Яке вміння вони передали тобі?

Вправа «Щастя родини»

Педагог малює на дошці велике серце. Це серце щасливої родини. Діти повинні перелічити скарби цієї родини. Вдома намалюйте серце своєї родини.