Навчання грамоти ( інтегрований курс)
Тема: Читання слів, речень і тексту з вивченими літерами. Удосконалення вміння писати вивчені букви, слова і речення з ними. Побудова речень за поданим початком та малюнками.
Мета: закріпити та розвивати навички читання, дослідити творчість Г.-Х. Андерсена, його казки, виховувати цікавість до читання; розвивати мовлення, вчити складати повні речення за поданим початком та малюнком; розвивати вміння списувати друковане речення письмовими літерами, виховувати цікавість до пізнання природи, спостережливість.
Обладнання: портрет Г.-Х. Андерсена, книжки автора, ілюстрації до казок, назви казок; назви весняних квітів, малюнки весняних квітів, фото квітучого саду; фото дітей (позначки з куточку настрою); склади та букви для складання слів на дошці; квіти, листочки для голосування.
Хід уроку
-
Ранкова зустріч: Яка пора року надворі?
Як називаються весняні місяці?
Як утворилася назва місяця Березень?
Що було гарного в тому місяці?
Що б ви хотіли взяти з собою у наступний весняний місяць?
Як, на вашу думку зімнеться погода?
Який місяць прийшов?
Як утворилась назва місяця Квітень?
Які зміни в природі стануться цього місяця, виходячи з його назви?
-
Організаційний момент. Займіть місця, розпочнемо урок, який присвячується сьогоднішньому весняному дню, 2 квітня.
-
Дослідження на уроці. Повернемось до назви місяця. Нагадайте мені його. Складіть на дошці слово «КВІТЕНЬ». Підберіть слово-предмет, яке б було схоже на назву місяця. (квіти, квітка) . Складіть ці слова на дошці. Підберіть слово-дію, яке б було схоже на назву місяця (квітнуть) Складіть ці слова на дошці. Підберіть слово-ознаку, яке б було схоже на назву місяця (квітучі) Складіть ці слова на дошці. Складіть речення зі слів, які зібрані на дошці: У квітні розквітають квіти. У квітні красиві квітучі сади. Зробимо висновок: чому середній місяць весни має таку назву? (діти відповідають, на дошку виставляється фото квітучого саду, дерева) Хвилинка каліграфії: Ми склали два речення. Одне речення ми запишемо у зошит. Для цього відкрийте зошит, покладіть його під нахилом, два лікті повинні бути на парті, спина рівна. Тепер виберіть речення, яке на вашу думку краще описують місяць квітень? (У квітні розквітають квіти). Я буду записувати на дошці, а ви допоможіть мені із з’єднаннями літер. (запис речення на дошці) Перепишіть речення у зошит, перевірте всі з’єднання. Що хотілось би намалювати біля цього речення?
-
Введення в тему. Знайомство з новим матеріалом. Які весняні квіти розквітнуть на вашому подвір’ї у квітні? (фіалки, калюжниця, тюльпани, нарциси, … Діти називають, малюнки виставляємо на дошку). Одна з цих весняних квітів розповіла казкарю свою незвичайну історію. В її бутоні народилась маленька дівчинка. Котра з квіток поділилась розповіддю? (тюльпан). А як звали того казкаря, який знав мову квітів? Знайомтесь, Ганс Крістіан Андерсен (портрет на дошці). Він народився 2 квітня 1805року. Цього року відзначають 214 років. Він жив у Данії. Ганс Крістіан був дуже уважною людиною. Він вмів слухати, що розповідали речі та переказував їх історії дітям.
-
Знайомство з казками Андерсена. У вас на партах є тексти. Ми прочитаємо їх та згадаємо, як називаються казки Г.К. Андерсена. (Діти читають речення, інші називають казку, показ книжки) (За потреби дитина читає одне речення, вчитель дочитує)
Вибір назви та ілюстрації на дошці дітьми.
-
Бідне каченя не знало куди подітись. Його пригнічував власний гидкий вигляд і те, що воно було посміховищем цілого пташиного двору. (Гидке каченя)
-
Каченя ховалося в куток, і настрій у нього був поганий. Воно згадувало свіже повітря і сонячне проміння. Раптом йому так захотілось поплавати на воді, що воно не витримало і сказало про це курці. (Гидке каченя)
-
Бідне каченя і схилило голову до поверхні води. Але що побачило воно у прозорій воді? Воно побачило себе самого, але це вже був не незграбний попелястий птах, гидкий та потворний,— це був лебідь. (Гидке каченя)
Що сталося в цій казці? (Складання та запис речення на дошці та зошиті) (Гидке каченя стало красивим лебедем).
-
Кожна з маленьких морських царівен мала свою місцинку в саду. Одна зробила собі квітничок у вигляді кита, другій заманулось, щоб її грядка була схожа на маленьку морську русалку, а наймолодша зробила свою грядку круглою, як сонце, посадила на ній такі ж, як воно, червоногарячі квіти. (Русалочка)
-
Не було більшої втіхи для русалочки, як слухати про життя людей там, нагорі. Стара бабуся мусила розповідати їй усе, що тільки знала про кораблі, міста, про людей, про тварин. (Русалочка)
-
Посередині зали дзюрчав широкий потік, і на ньому танцювали водяні та русалки під власний чудовий спів. Люди на землі не мають таких прекрасних голосів. (Русалочка)
-
Жили колись двадцять п’ять олов’яних солдатиків – двадцять п’ять рідних братів, бо народилися вони від однієї старої олов’яної ложки. Рушниці в руці, обличчя прямо, а мундири червоні з синім – дуже гарні! (Непохитний олов’яний солдатик)
-
Хлопчики зробили з газети човника, посадили посередині солдатика, і він поплив униз рівчаком. Обидва хлопчики бігли поряд і плескали в долоні. (Непохитний олов’яний солдатик)
-
Ішов солдат по дорозі: раз, два! раз, два! Ранець за спиною, шабля при боці. Йшов він додому з війни. По дорозі пострічалась йому стара відьма. Вона була така противна: нижня губа в неї звисала аж до грудей. (Кресало)
-
Поліз солдат на дерево, спустився в дупло і опинився, як і казала відьма, у великому проході, де горіло кілька сотень ламп.
Ось відчинив він перші двері. У! Там сидів пес і лупав на нього очима, такими завбільшки, як чайні чашки. (Кресало)
-
Тоді зрозумів солдат, яке це чудесне кресало. Вдарить він один раз — прибіжить собака, який сидів на скрині з мідними грошима, вдарить двічі — прибіжить той, у кого срібло, вдарить тричі — прибіжить той, що має золото. (Кресало)
Що поєднує ці дві казки? (солдати). Давайте складемо та запишемо речення до казок. (Солдати сильні та сміливі. )
-
О! Цьому можна допомогти! — мовила чаклунка.— Ось тобі зерно ячменю. Воно зовсім не таке, як ті, що ростуть на селянських полях або йдуть на корм курям. Поклади його в квітковий горщик, тоді побачиш, що буде! (Дюймовочка)
-
Потім жаба попливла з своїм потворним сином до листа, де сиділа Дюймовочка, щоб взяти її гарненьке ліжечко і поставити в кімнаті нареченої перед тим, як вона перейде туди сама. (Дюймовочка)
-
Ластівка злетіла з Дюймовочкою і посадила її на одну з широких пелюсток. Але що за диво! Посередині квітки сидів крихітний чоловічок; такий на зріст, як Дюймовочка, і зовсім прозорий,— здавалось, він був кришталевий. (Дюймовочка)
-
Дві найкрасивіші троянди сідають на трон – це король з королевою. А червоні півники стають біля них, стоять і вклоняються, – це камер-юнкери. Потім приходять інші прекрасні квіти, і починається бал. (Квіти маленької Іди)
-
Маленька Іда поклала квіти у постільку, гарненько вкрила їх ковдрою і веліла їм лежати тихо, обіцяючи за це напоїти їх чаєм і завіряючи, що тоді вони вранці встануть зовсім здоровими. Потім вона завісила ліжко, щоб сонце не світило в очі її квіточкам. (Квіти маленької Іди)
-
Та раптом маленька Іда побачила, що великий голубий крокус вискочив прямо на середину стола з іграшками, підійшов до лялькового ліжечка і відхилив положок. (Квіти маленької Іди)
Що об’єднує ці казки? Доповніть речення: Мені подобаються (малюнки квітів, діти обирають та записують своє речення самостійно). Прочитайте своє речення. (декілька учнів)
-
Під пахвами у нього зонтики. На одному намальовано багато-багато малюнків. Цей зонтик він розкриває над хорошими дітьми, і їм цілу ніч сняться чарівні казки. А на другому зонтику — ну, нічогісінько нема, і Оле його розкриває над неслухняними пустунами. (Оле Лукойє)
-
Оле-Лукойє торкнувся картини своєю чарівною спринцівкою — і пташки, намальовані на картині, почали співати, дерева загойдали своїми вітами, хмарки в небі попливли, навіть видно було тіні, що потяглися від них до краєвиду. (Оле Лукойє)
Причепить свою фотографію до тієї парасольки, яку відкривав над вами Оле Лукойє сьогодні вночі. (діти виходять до дошки та чіпляють фото до парасольки)
-
Увечері, коли Кай був дома і майже зовсім роздягся на ніч, він зліз на стілець коло вікна і подививсь крізь маленьку дірочку в шибці. За вікном літали сніжинки, і одна з них, найбільша, упало на краєчок ящика з квітами. (Снігова королева)
-
Раптом Снігова Королева злетіла з ним на чорну хмару. Буря вила і стогнала, ніби співала старовинні пісні. Вони летіли над лісами та озерами, над морем і твердою землею. (Снігова королева)
-
Тоді Герда заплакала, її гарячі сльози впали йому на груди, пройшли в саме серце, розтопили крижану кору і розтопили скалку чарівного дзеркала. Кай глянув на Герду, і вона заспівала про троянди. (Снігова королева)
-
Тоді всі побачили, що це справжня принцеса, якщо вона крізь двадцять матраців і двадцять пухових перин відчула горошину! Такою ніжною могла бути лише дійсна принцеса. (Принцеса на горошині)
-
Підсумок уроку. Скажіть, що подарував нам цей весняний день? Про що ми дізнались на уроці? Скільки казок прочитали (згадали) ? Хто їх автор? Як Андерсен писав казки? Чи вірите ви в це? Спробуйте самі підслухати весняну казку бджілки, квітки.
-
Рефлексія. Ми згадали багато казок. А яка вам подобається більше? Візьміть квіточку або листочок і поставте до назви цієї казки. (після того, як діти «проголосували», можна включити мультфільм, який переміг.)
Фізкультхвилинки та рухливі паузи робляться за потреби на будь-якому етапі уроку.
Додатки:
Квіти маленької Іди
Оле Лукойє
Дюймовочка
Непохитний олов’яний солдатик
Кресало
Русалонька
Гидке каченя
Снігова королева
Принцеса на горошині