Урок " Неклітинні форми життя. Віруси"

Тема:  « Неклітинні форми життя. Віруси»

                                                                            

Мета:

Освітня: розкрити поняття про неклітинні форми життя; охарактеризувати особливості будови і процесів життєдіяльності вірусів, вияснити їх роль у природі й житті людини; сформувати уявлення про проникнення вірусів у клітину хазяїна;

Розвивальна: розвивати пізнавальну активність учнів; розкрити вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Виховна: виховувати прагнення самоосвіти, самостійність, на наполегливість під час навчальних занять, вчити аналізувати, робити висновки, формувати вміння слухати співрозмовника та висловлювати свої судження ; виховувати дисциплінованість, повагу до інших.

Тип заняття: вивчення нового матеріалу.

Обладнання і матеріали: мультимедійна установка, ілюстрації, макет «Бактеріофаг», дидактичні матеріали до уроку.

Методи, прийоми та форми роботи: випереджувальні індивідуальні завдання; розповідь викладача, укладання таблиці, виконання тестів, вправа «Мікрофон».

Цитата заняття: … Люди заживуть краще,

                                                                                              коли пізнають закони

тварин і рослин, а

може, й інших не відомих

їм істот. Інших? А чому б ні?

Те, що ми їх не бачимо,

не означає, що їх нема..

Варрон

 

 

Хід заняття

1. Організаційний етап.

1. Бесіда:

• Які рівні організації живої матерії ви знаєте? (молекулярний, клітинний, тканинний, організмовий, популяційно-видовий, екосистем ний)
• Які бувають форми життя? (клітинні та неклітинні)
• До яких форм життя належать одноклітинні та багатоклітинні організми? (до клітинних) Чому?
• Раніше ми згадували про те, що існують ще й неклітинні форми життя. Хто до них належить? (Віруси)
• На якому рівні організації живої матерії вони знаходяться? (молекулярному).

Правильно. Отже, вони не мають клітини і дуже маленькі за розмірами, їх видно тільки в електронний мікроскоп. І сьогодні ми більш детально зупинимось на їх вивченні.

2) Оголошення теми і мети заняття.

Слайд 1,2

 

2. Мотивація та актуальність даної теми:

 Тема нашого сьогоднішнього заняття є дуже актуальною на даний час, тому що вона стосується кожного і людства в цілому. Існує багато вірусів і вірусних захворювань, які до цих пір повністю не вивчені і не знайдено методів боротьби з ними.

 Протягом заняття ми ознайомимось з такими поняттями і термінами:

 Слайд 3

 А зараз запишемо проблемне питання, на яке в кінці заняття ви, думаю, зможете дати повноцінну відповідь.

 Слайд 4

 Перед тим, як ми перейдемо до безпосереднього вивчення нового матеріалу, давайте пригадаємо раніше вивчений матеріал і дамо відповідь на деякі питання.

3. Актуалізація знань

Слайд 5

4. Вивчення нового матеріалу

1. Ознайомлення з таблицею, яка заповнюється протягом зняття і в кінці перевіряється.

Слайд 6                                                                     (Додаток 1)

2. Ознайомлення з планом заняття.

План заняття:

1. Відкриття вірусів.
2. Будова, форма та розмір вірусів.
3. Класифікація вірусів.
4. Життєвий цикл вірусів. Поняття про бактеріофаг.
5. Вірусні хвороби рослин, тварин та людей. Поняття про інфекцію. Епідемія та пандемія. Шляхи потрапляння вірусів в організм.
6. Способи запобігання вірусним захворюванням.
7. Значення вірусів у природі і житті людини.

 

 1. Відкриття вірусів.

 Розповідь викладача:

 Перше відоме свідчення про вірусну інфекцію знайдено на давньоєгипетському барельєфі. На ньому зображений жрець з ознаками вірусного поліомієліту. Вивчення мумії фараона Рамзеса V показало, що він помер від вірусного захворювання – віспи – у віці близько 35 років у 1143 році до н.е. На його шкірі виявлено сліди від пустул, типових для цієї хвороби.

 Багато тисяч років віспа нищила населення Землі. 1796 року відбулася важлива подія, завдяки якій протягом наступних років були розроблені та застосовані в планетарному маштабі профілактичні засоби боротьби з цим захворюванням, передусім вакцинація.

 Ще у стародавньому Китаї практикували профілактику віспи, вводячи здоровим людям гній з виразок хворих на віспу. Як наслідок, в одних випадках людина переносила легку форму захворювання та набувала стійкого імунітету, в інших – інфекція призводила до смерті.

 І ось англійський лікар Едуард Дженнер (1749-1823) дійшов висновку, що успішність вакцинації зумовлена ступенем ослаблення культури паразита. Саме йому вдалося вперше провести вдалу вакцинацію проти віспи.

 Слайд 7   

Повідомлення студента (1)

Розповідь викладача:

 В 1885 році відомий французький вчений Луї Пастер (1822-1895) вперше перевірив на людині дію вакцини проти сказу. І саме він ввів терміни вірусу («отрута») і вакцинація (на честь Е. Дженнера – «вакка» - корова)

 Слайд 8

Повідомлення студента (2)

 Розповідь викладача:

 А хто ж відкрив віруси?

Основоположником науки про віруси – Дмитро Йосипович Івановський, який у 1892 році оприлюднив роботу про поширення збудника мозаїчної хвороби тютюну.

Слайд 9

Повідомлення студента (3)

Запис нових термінів у зошит:

Віріон – вірусна частинка.

Віруси – паразити клітин прокаріотів та еукаріотів, і поза клітинною – хазяїном віріони не виявляють жодних ознак життя.

Вірусологія – наука, яка вивчає будову і функції вірусів, їхні властивості, шляхи передачі та способи лікування і профілактики вірусних захворювань.

  2. Будова, форма та розмір вірусів.

 Розповідь викладача:

 Віруси належать до окремого царства – Царства Віра. Вони настільки маленькі, що лише в кілька разів перевищують масу великих молекул білків.

 Їх розміри становлять 10-300нм (1нм=10^-9  м) . У зовнішньому  середовищі віруси перебувають у вигляді окремих частинок – віріонів.

 У складі вірусної частинки може бути тільки один тип нуклеїнової кислоти – або ДНК,  або РНК, а також білок. Віруси мають унікальну властивість самозбиратися у симетричні структури (іксаедр, спіраль, змішаний тип). Також вони можуть бути ниткоподібні, паличкоподібні.

Слайд 10

 Слайд 11

 3. Значення вірусів у природі і житті людини.

 Розповідь викладача:

 За будовою розрізняють прості та складні віруси.

 Слайд 12

 Завдання: Замалювати будову простого вірусу (ВТН) (Додаток 3)

 4. Життєвий цикл вірусів. Поняття про бактеріофаг

 Розповідь викладача:

 Життєвий цикл вірусів ми розглянемо на прикладі бактеріофага Т4, який добре вивчений. Що таке бактеріофаг? Яка його будова?

Бактеріофаг – це вірус, що «пожирає» бактерії . (запишемо термін в зошит)

 Ви вже знаєте, що бактеріальна клітина надійно захищена клітинною стінкою.

 Яким же чином частинки бактеріофага проникають до клітини – хазяїна?

 Слайд 13

Повідомлення студента (4)  (використання власноруч створеного макету бактеріофага).

 Розповідь викладача:

 Взагалі бактеріофаги планували використовувати в медицині для боротьби з хвороботворними бактеріями, але виявилось, що бактеріофаг руйнує такі бактерії лише в пробірці, а в живому організмі втрачає таку здатність. Тому бактеріофаги використовують для виявлення деяких хвороб.

 Отже, запишемо основні етапи в житті вірусів:

1. Прикріплення вірусу до клітини – хазяїна.
2. Проникнення вірусу в клітину.
3. Латентна стадія.
4. Утворення нових вірусних частинок.
5. Вихід віріонів.

 

5. Вірусні хвороби рослин, тварин та людей. Поняття про інфекцію.  Епідемія та пандемія. Шляхи потрапляння вірусів в організм.

 Розповідь викладача:

 А зараз ознайомимося з деякими вірусними захворюваннями і в цьому нам допоможуть учні, які заздалегідь підготували інформацію до даного питання:

 Слайд 14

Повідомлення студента

  Слайд 15

Повідомлення студента

 Слайд 16

Повідомлення студента

  Слайд 17

Повідомлення студента

Слайд 18

Повідомлення студента

 Розповідь викладача:

 Проникнення вірусу в клітину викликає в ній інфекційні процеси. Що ж таке інфекція?

Інфекція – це комплекс процесів, які відбуваються під час взаємодії інфекційного агента (вірусу) з організмом хазяїна. Якщо ж інфекція набуває масового характеру це призводить до епідемії.

Епідемія – це масове поширення в певній місцевості того чи іншого захворювання.

 Якщо ж інфекція набуває планетарного маcштабу, то такий процес називається пандемією.

 Які ж шляхи потрапляння вірусів в організм?

 Перерахуємо основні:

1. Повітряно-крапельний шлях (через органи дихання) – грип, віспа, паротит, ГРЗ.
2. Через їжу ( ящур, ентерит)
3. Через кров (під час переливання крові, хірургічних чи стоматологічних операцій) – гепатит, СНІД.
4. Через шкіру (пошкоджену чи непошкоджену) – віруси сказу, віспи, герпесу, папіломи.
5. Статевий – герпес, СНІД.
6. За допомогою переносників (комахи, кліщі) – енцефаліт, жовта лихоманка, ВТМ.

 

 6. Способи запобігання вірусним захворюванням.

 

 Розгляд і обговорення основних способів запобігання вірусним захворюванням

 Слайд 19

 

 7. Значення вірусів у природі і житті людини.

 Яке ж значення вірусів у природі і житті людини? Давайте подумаємо і зробимо висновки.

 Слайд 20

Закріплення матеріалу:

1. Тестовий контроль (додаток)

Слайд 21-22

(обмін варіантами і перевірка тестових завдань)

  Слайд 23

2. Перевірка правильності заповнення таблички.

Слайд 24

3. Обговорення проблемного питання, поставленого на початку уроку.

Слайд 25

4. Оголошення оцінок та їх обґрунтування.
5. Перегляд відеоролику «Віруси» (2хв)
6. Оголошення домашнього завдання.

Слайд 26

7. Вправа «Мікрофон»