Чинники регуляції метаболізму, що не піддаються корекції з боку людини, називаються статичними.

Приклади впливу статичних чинників:

Ø з віком інтенсивність обміну знижується на 7—10 % кожні десять років, досягаючи в старості свого мінімуму;

Ø простуда чи травми активізують обмінні процеси;

Ø обмін речовин у чоловіків у середньому на 10—20 % вищий, ніж у жінок, оскільки у них відсоткова частка м'язів є більшою відносно маси тіла;

Øвисокий  рівень  обміну  речовин  у  дитячому  віці  пояснюється високою  активністю     процесів,    посиленим

ростом тканин,  а  у  похилому  віці  поряд   із зниженням  вмісту  води,  кількості      й    активності        клітин   знижується   й м'язова активність.

Чинники регуляції метаболізму, вплив яких людина може змінювати, називаються динамічними.

Приклади впливу динамічних чинників:

Ø важливим є вплив на обмін речовин загальної кількості й складу їжі, разом із генетичними чинниками та способом життя саме їжа визначає стан здоров’я кожної конкретної людини;

Ø приймання їжі  підвищує інтенсивність обміну речовин, що триває протягом 5-6 год; такий вплив їжі на рівень обміну речовин та енергії називається специфічною динамічною дією їжі. 

Механізм такої дії їжі науковці пояснюють впливом на клітини продуктів розпаду й проміжного обміну, активізацією перистальтики кишечнику і посиленням роботи травних залоз.

Чинники регуляції метаболізму, вплив яких на організм здійснюється із внутрішнього середовища організму, називаються внутрішніми.

Приклади впливу внутрішніх чинників:

Ø дія гормонів  на організм людини; наприклад, рівень глюкози в крові людини контролюється дією двох гормонів підшлункової залози - інсуліну й глюкагону,  інсулін знижує рівень глюкози, а глюкагон, навпаки, його підвищує;

Ø участь енергетичних систем у забезпеченні клітин енергією: наприклад,  фосфатна система АТФ (забезпечення енергією на час, менший за 30 с), гліколізна (анаеробна) (від 30 с до 3 хв) та аеробна (на час, більший за 3 хв) системи.

макроергічні зв’язки

глюкагон інсулін

40   кДж/моль енергії

Шляхом нервової і гуморальної регуляції здійснюється координація  усіх  процесів метаболізму.

Обмін речовин і перетворення енергії в організмі людини регулюють:

Ø  нервова система – рефлекторно  за допомогою нервових імпульсів;

Ø  біологічно активні речовини, насамперед гормони, які продукують      органи ендокринної      системи,   і нейрогормони,     що    виробляються      особливими нейронами - нейросекреторними клітинами.

Гуморальну регуляцію здійснюють ендокринні залози (залози внутрішньої секреції), які є виробниками гормонів. Гуморальна регуляція обміну речовин на рівні організму полягає в дії гормонів на активність ферменту або на діяльність тканин та органів. Регулювальна дія гормонів є різнобічною і може бути реалізована через активацію й пригнічення ферментів, біосинтезу білків,

зміну проникності клітинних мембран тощо.       _{ГІПОФІЗ}

Наприклад, тиреотропний гормон гіпофіза впливає на щитовидну залозу, яка може секретувати більше чи менше тироксину, що веде до прискорення чи сповільнення обміну речовин. Гормони (інсулін,

адреналін, тироксин) переносяться різними ЩИТОВИДНА рідинами організму (кров, лімфа, тканинна рідина) і ^ЗАЛОЗА керують діяльністю ферментних систем у клітинах. Після реалізації своїх функцій відбувається руйнування гормонів. 

Гуморальна регуляція обміну речовин має трийодтиронін ^{тироксин} повільну регулювальну дію, і підпорядкована нервовій системі.