Урок"Обережно! Вогонь – не гра!"

Про матеріал

ознайомити дітей з вогнем і його властивостями; розширити словниковий запас дітей по темі пожежна безпека; закріпити знання дітей про небезпечні ситуації, причини виникнення пожежі і правила поведінки при пожежі; навчити дітей орієнтуватися в проблемних ситуаціях; розвивати допитливість, пам’ять, логічне мислення; виховувати у дітей потребу в турботі про свою безпеку та самостійність.

Перегляд файлу

Обережно! Вогонь – не гра!

Мета: ознайомити дітей з вогнем і його властивостями; розширити словниковий запас дітей по темі пожежна безпека; закріпити знання дітей про небезпечні ситуації, причини виникнення пожежі і правила поведінки при пожежі; навчити дітей орієнтуватися в проблемних ситуаціях; розвивати допитливість, пам’ять, логічне мислення; виховувати у дітей потребу в турботі про свою безпеку та самостійність.

Матеріал до заняття. Гасла: " Обережно! Вогонь – не гра! ”, декорації до казки , костюми для дітей до казки , загадка, роздатковий матеріал, ілюстрації, предметні малюнки, вірші.

Хід заняття
Вчитель. Добрий день, діти!
Відгадайте, будь ласка таку загадку.
Відгадування загадки.
Шипить і злиться,
Води боїться.
З мовою, а не гавкає,
Без зубів, а кусає.
— Як ви думаєте, про що ця загадка? (Про вогонь.)
Оголошення теми і мети.
Отже, мова сьогодні піде про вогонь. А тема звучить так:
Обережно! Вогонь – не гра!
Вступна бесіда
Вогонь – повсякденний супутник людини. Ще з давніх часів люди використовували його в своєму житті і весь час підтримували своє родинне вогнище, щоб не згасло. Вогонь – це друг. Він потрібний всюди: і в житлових будинках, і в навчальних закладах, і на заводах, і на фабриках. Ним користуються, коли потрібно приготувати обід, підігріти воду. За допомогою вогню плавлять і ріжуть метал тощо.
Вогонь – є символом олімпійських ігор (показую малюнок). Перед вічним вогнем біля могили Невідомого воїна люди схиляють голови, віддаючи шану загиблим. Отже, без вогню життя було б неможливе.
Послухайте, як про це сказано у вірші.
Читання вірша учнем
Вогонь дарує людям світло,
Вогонь дарує їм тепло,
Коли б тепло і світло зникли,
Життя б на світі не було.
Доповнення вчителя
Так, важко уявити навіть незначний відрізок часу, який можуть прожити люди без світла, без тепла, що дарує нам вогонь.
Але, на жаль, вогонь приносить людям не тільки радість. Коли з ним неправильно поводитись, може стати великим злим ворогом.
- Коли вогонь може стати Ворогом?
(Коли виникають пожежі)
- А чому виникають пожежі?
(Від неправильного поводження з вогнем від різних природних явищ).
Розповідь вчителя
Вогонь може виникнути стихійно під час якихось природних явищ: під час землетрусів, виверження вулканів, під час грози, коли блискавка вдаряє в якийсь предмет. Це, звичайно, катастрофа.
(Показую малюнок, звертаю увагу на малюнок зліва, вгорі вішаю на дошці)
Але й пожежа може виникнути ще й від халатності самих людей, а тим більше дітей, коли неправильно з ним поводитись.
Вогонь – це велике багаття, а пожежа охоплює дуже велику територію або приміщення.

(Вихователь ставить у центр кола безпечний свічник і запалює свічку)
На вогонь можна дивитися без кінця. Якщо на нього довго дивитися, то можна щось розгледіти. (Діти дивляться і називають, що їм здається, що вони бачать ту чи іншу тваринку)
— Як ви думаєте, діти, як вогонь допомагає людям? (Відповіді дітей)
— Молодці діти!
— Давайте піднесемо руку до свічки, що ви відчуваєте? (Відповіді дітей.)
— Але давайте подивимося, що може статися, якщо дуже близько підійти до вогню.
Дослід: показати дітям, що є невидиме полум’я і воно теж небезпечно. Піднести папір до полум’я свічки на відстані кількох сантиметрів, не торкаючись видимої частини полум’я. Через кілька секунд лист задимиться, з’явиться коричнева пляма, потім полум’я.
Висновок: не можна близько підходити до вогню, можна обпектися. Не можна близько підносить до вогню предмети, вони можуть запалитися і нанести шкоду людині або стати причиною пожежі.
Вчитель: Щоб не сталася пожежа необхідно слідувати правилам пожежної безпеки. (Вірш підготовлений ученицею)

Сірник маленький, а біда велика.

Мама з татом наказали сірників не брати,

А самі пішли у поле, щоб його зорати,

Залишився дома Вася, що йому робити?

Тут коробочка знайшлася…

Чи не запалити?

Але дома неможливо, бо ж казали тато,

Щоб у хаті, навіть в руки, сірників не брати.

Хлопець шапку натягає, йде за скирту Вася. Чирк!

Сірник упав в солому, а та зайнялася.

Вася тут же розгубився і почав втікати,

А соломі - цього й треба, почала палати.

Поки люди позбігались та стали гасити,

То й соломи не зосталось.

Що вже тут робити? Чим корову годувати?

Чим він думав тільки?

Врятували люди хату і знайшли Василька…

Що забіг у ліс від страху, бо накоїв лиха.

От! Сірник - який маленький!

А біда - велика.
Вчитель: А зараз ми покажемо казку, а ви уважно її подивитеся.
ДРАМАТИЗАЦІЯ
Декорація лісу — гарна галявина, світить сонечко, стоїть хатинка. Лине спокійна музика.
На галявину, розглядаючи дерева й квіти, виходить Лісовичок з онучкою. Онучка в гарному вбранні з квітів і листочків. В руці тримає кошик.
Лісовичок. Я дідусь Лісовичок, борода із колючок. Я по лісі походжаю, кожну гілочку й листочок охороняю.
Онучка. Дідусева я онучка, як тростиночка я гнучка. Квіти й трави я збираю, добру вже аптеку маю, хворим всім допомагаю! (Онучка милується квітками, метеликом.)
Лісовичок. Запам’ятайте, діти, правило друзів лісу:»Природа жива! І ми живемо доти, доки є природа. О! А що це за гамір у моєму лісі?

(З хатини вибігає вовченя, назустріч йому біжать лисеня й зайченя.)
Вовченя. Мої батьки десь пішли в своїх справах. А я біля плити надибав ось що! (Показує сірникову коробку).
Лисеня. Ти дивись! Яка гарна коробочка! А давай подивимося, що там всередині…
Зайченя. А може, не треба? Ми ж не знаємо, що це таке! (До гурту підходить Лісовичок.)
Звірята (разом). Дідусь Лісовичок! Гляньте, що ми знайшли. Поясніть нам, що воно таке.
Лісовичок. Це, любі мої звірята, сірники. Для дітлахів це небезпечна річ! Тільки дорослим можна ними користуватись. А в невмілих руках вони можуть привести до пожежі. Зрозуміло?
Звірята (разом).Так! Зрозуміло! Ми їх не будемо чіпати.
Лісовичок з онукою виходять.
Лисеня. Пішов собі дідуган! (Передражнює). У невмілих руках!.. А у нас вмілі! Не будемо його слухати, запалюй, Вовчику.
Зайченя. Не чіпайте сірників! Ви ж слово дали Лісовичку, а самі не дотримуєте його. А я так боюся вогню!..
Вовченя. Який же ти боягуз! Недарма кажуть, що полохливий заєць і пенька боїться! А ми хоробрі! (Сміються з лисеням, граються сірниками).
Імітація пожежі: змінюється декорація — зображено палаючий ліс; лунає тривожна мелодія, на звірятах накинуті червоні стрічки.
Звірята (разом). Ой-ой-ой! Горить наше гарне хутро, ліс горить! Допоможіть! Рятуйте!
На галявину вибігають Лісовичок з Онучкою.
Лісовичок. Поспішай, Онучко! Зателефонуй 101, викликай пожежних, а я допоможу звірятам.
Лісовичок скидає з себе накидку і накидає на звірят.
Лісовичок (показує на звірят). З сірниками ці звірята захотіли, було, гратись. Враз вогонь схопився, хто де міг укрився.
Зрозуміли всі діти: Сірники не іграшка.
Вчитель:
— Молодці, гарну казку показали, я впевнена, все ви запам’ятали про небезпеку вогню.

Вчитель:
— Нумо в коло швидко всі вставайте гру цікаву починайте
Фізхвилинка «Дме вітер нам в лице»
Дме вітер нам в лице (діти махають долоньками в лице)
І колише деревце, (піднявши руки до гори, махають)
Вітер тише, тише, (присідають)
Деревце все вище, вище. (піднімаються і тягнуть руки до гори)

Вчитель: Подивіться, діти, яка краса у лісі. Скільки там красивих дерев, птахів, тварин. І все це може знищити за лічені хвилини необережно кинутий сірник чи недопалок сигарети.
Розповідь вчителя
Коли горить велика площа лісу, то його дуже важко загасити. Вогонь охоплює все нові і нові ділянки. Гине все. Залишається на місці сгарища тільки сірий попіл.
Такі попелища існують на сьогоднішній день у багатьох місцях планети. На тих місцях по кілька десятків років не ростуть дерева, не зеленіє трава, не співають птахи, не цвітуть квіти. А тільки свистять вітри.
Вчитель:
— Наш вітерець-постунець всі листочки з дерева позривав.
А листочки не звичайні, ти листочок візьми правило про небезпеку скажи і дереву поверни.

Не грайся сірниками.

Не розпалюй вогнищ.

Не носи запалені палки.

Не пускай підпалених паперових літачків.

Нічого не підпалюй.

Не запалюй збільшувальними скельцями папір, ганчір’я, суху траву.

Не засвічуй свічку самостійно, без дорослих.

Не бався запальничкою.

Не забудь номер служби безпеки — 101.

Коли палає вогонь, треба швидко вибігати на вулицю через двері чи через вікно, розбивши його.

Коли загорівся одяг, то треба впасти на підлогу і качатися, щоб загасити полум’я.

Спасати малюків, взявши їх на руки.

Якщо пожежа невелика, загасити її піском, або грубою тканиною, накинувши її зверху (ватне одіяло, шуба тощо).

Не кожен вогонь можна гасити водою! Вода – провідник тепла.

При опіках звернутись по телефону до швидкої допомоги за номером 103

А зараз я пропоную послухати уважно казку.
Коли вогонь - друг, а коли - ворог

В одному старезному лісі жила старезна Баба Яга. Була вона, як і всі Баби Яги, нічим не примітною, але була в неї одна особливість: дуже вже себе любила і нікого кращим за себе не визнавала. Кожної хвилини повторювала: « Я - наймогутніша, я - найсильніша, моє слово - для всіх закон ». З усіма поводилася зверхньо, нічиїх порад не слухала, ні з ким і говорити не хотіла.

Служив у неї Вогонь. Служив чесно, роботу свою добре знав і виконував добросовісно. Про Баби Яги витівки знав, але не звертав уваги ті витівки. Був могутній і всевладний. Баба Яга з Вогнем поводилася нечемно, ставилася зверхньо. То багаття розкладе на всю галявину і забуде за нього, то повну піч дров накидає, що бідний Вогонь аж із челюстів вискакує, силу свою стримує, щоб аж через димар не вискочити. Важко доводилося Вогневі. Піч Баба Яга погано чистила, сажу не трусила, весь димохід був сажею забитий. Інший Вогонь уже покинув би служити такій хазяйці, а цей був терплячий.

Не раз говорили лісові мешканці Бабі Язі про її нечемне і небезпечне поводження з Вогнем, застерігали: « Дивися, Бабо Яго, Вогонь теж має силу, не поводься з ним необережно!». Але Баба Яга на зауваження лісових мешканців і уваги не звертала, тільки кидала зверхньо: « Це ви мені говорите? Мені - всесильній і всемогутній? Та я з тим Вогнем, що хочеш зроблю. Служить і нехай служить, поки я ще добра». Почув ці слова Вогонь. Розсердився, образа його взяла за таке ставлення до нього чесної праці. « Я вірою - правдою служу цій Бабі Язі. Вона гасає десь по три дні, а я їй вуглинками їжу теплою тримаю, суп не даю охолоджуватися. Вона розкладе, багаття і полетить собі, а я прошу Дощик, низенько йому кланяюсь, щоб загасив мене. Вона, азотну піч дров – накидає, а сажу ліниться витрусити, то я прощу Вітер, щоб стишив свою роботу і не тягнув мене. І за це мені така дяка? Почекай, же, Бабо Яга…» і затаїв образу. Недовго і чекати довелося. Розпалила Баба Яга Вогонь у печі й згадала, що и у гості запрошено. Заметушилася, забігала по хаті, скочила на мітлу і помчала щодуху, а Вогонь гуготить у печі. Палав, палав, а потім вистрибнув на припічок, а з припічка - на долівку і давай танцювати по хаті. Далі вискочив надвір. Затріщав хмизом, побіг по деревах навколо хати. Гуляє Вогонь, а за ним все чорним робиться. Заплакали - заголосили лісові мешканці: « Змилуйся, Вогонь, над нами! Ми тебе шанували, поводилися з тобою обережно, ти ж нам другом був, ми ж тебе поважали, не губи нас і діток наших маленьких! ».

Послухав Вогонь їх і подумав: « Через одну Бабу Ягу дійсно загинуть усі й пропаде цей добрий ліс. Бабі Язі я і так віддячив». Помалу затих, а Дощ ще й допоміг йому. Повернулася Баба Яга після доброї гостини на своє подвір я. Зразу не впинала його і подумала, що це ступа з мітлою не туди занесли. Закричала, затупала, поламала мітлу спересердя. А лісові мешканці їй і говорять: « Не лютуй, Бабо Яга, це твоє подвір я . Придивися краще, це Вогонь віддячив тобі за таке ставлення до нього. Поводилася ти з ним необережно, не цінувала його роботу. Ти не хотіла визнати, що Вогонь теж всесильним може бути. Оце тобі наука і пам ятай надалі, що: « Вогонь - друг, а може бути і Вогонь - ворог» .

Так чому ж згоріла хата в Баби Яги?
Баба Яга необережно і недбало поводилася з вогнем - це все так. А люди можуть так само не дотримуватися правил безпеки поводження з вогнем? Хто з вас бачив згорілий ліс? Хто чув від дорослих, що від неправильного поводження з пічним опаленням згоріла в когось хата? І т д . А тепер давайте підсумуємо: коли ж вогонь може стати людині ворогом?
Коли малі діти граються сірниками.
Коли залишити включеними на довгий час електроприлади.
Коли неправильно поводитися з газом.
Коли покинути в хаті баз нагляду піч або грубу, що топиться.
Коли довго не трусити сажу в димоході.
Коли залишити запалене багаття і не залити його водою, або закидати, землею.
Коли запалити свічку і надовго піти з хати. ( Якщо погасне світло).
Коли біля гарячої стіни в хаті стоять меблі.
Лічилки (протипожежні правила)
(Записати на дошці перед заняттям).
а) Читання лічилок вчителем;
б) читання учнями (частинами)
(Два рядочки читає вчитель, а учні повторюють). А потім ще 1-2 рази прочитати хором).
Грицева лічилка.
Не вмикай на кухні газ – РАЗ,
Не клади в запіч дрова – ДВА,
В лісі сірників не три – ТРИ,
Не лишай вогонь в квартирі – ЧОТИРИ,
Не лягай при свічці спати П’ЯТЬ,
Іскра впала на підлогу – погасіть – ШІСТЬ,
Зачиніть вікно, коли в небі грім – СІМ,
У грозу під деревом не стійте в лісі – ВІСІМ,
Сірником не забавляйте ся, знічев’я – ДЕВ’ЯТЬ,
Пам’ятайте всі, про що в лічилці йдеться – ДЕСЯТЬ.