Урок "Окупаційний режим в Україні"

Конспект уроку з історії України  11 клас

Тема: Окупаційний режим в Україні

Мета: Визначити суть окупаційного режиму в Україні, наслідки, до яких привела політика «нового порядку». Показати злочини окупантів на українських землях; закріплювати навички та вміння аналізувати матеріал та робити висновки, висловлювати свою точку зору; виховувати учнів в дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, атлас, роздатковий матеріал.

Основні поняття: окупаційний режим, концтабір, «новий порядок», Голокост, остарбайтери, колабораціонізм,геноцид.

                                               Хід уроку

І. Організаційна частина уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Метод  «Прес»

*Чим ви можете пояснити поразку Червоної армії на початку бойових дій?         

         Я вважаю, що...

Тому, що...

Наприклад...

Отже,...

Орієнтовні відповіді учнів.

-  Жорстка централізація військової влади, брак ініціативи.

- Низькі темпи переозброєння.

- Знищення військових оборонних споруд старого кордону СРСР.

- Неправильне визначення напрямку головного удару німецьких військ.

- Відсутність військових планів ведення оборонних боїв.

- Війська не перебували в бойовій готовності, не очікуючи приводу до війни.

- Неправильне розташування військ (склади, аеродроми розміщувалися близько до кордонів і були швидко захоплені німецькими військами).

- Радянська військова доктрина, яка передбачала війну на чужій території.

- Для більшості військових частин, які дислокувалися в Україні, напад ворога мав раптовий характер.

- Під час сталінських чисток 1937—1938 рр. зазнали репресій найкращі командні кадри Київського та Одеського військових округів. Репресовано всіх командирів корпусів (їх було чотири), усіх командирів укріплених районів (їх було чотири),

24 з 25 командирів дивізій; були розстріляні командири двох округів — Й. Якір та І. Федько.

-Сталінське керівництво недооцінило військово-технічні можливості вермахту, його бойовий досвід, набутий від початку Другої світової війни, та використання військового й економічного потенціалу окупованої Європи.

 

III . Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Україна за свою історію  переживала багато тяжких днів і років. Але такого суворого  випробування, як Друга світова війна, на долю народу не випадало, мабуть, ніколи.

Говорячи про окуповані території,  Гітлер відкидав ідею самостійних держав і говорив лише про доцільність економічної експлуатації Східної Європи. Завойовані східні території, і в першу чергу Україна, мали стати для німців «райським садом», порівняно з яким африканські колонії матимуть другорядне значення. Тільки А. Розенберг  у меморандумах 1941 р. пропонував стимулювати в завойованій Україні національне життя, створити на противагу Росії під протекторатом рейху Чорноморський союз (Україна, Донська область, Кавказ), приєднати до України заселені етнічними українцями райони Курської й Воронезької областей, тобто сформувати Українську державу на території від Львова до Саратова.

ІV. Вивчення нового  матеріалу

Тема нашого уроку - «Окупаційний режим в Україні». І завдання -  з’ясувати, яке життя готували нові господарі на окупованій території України.

1. План «Ост»  та розчленування України.

Учитель. Наміри гітлерівців на окупованих територях були викладені в плані «Ост»,  який у 1940-1942 рр. розробляла нацистська верхівка Німеччини             (Гітлер, Гіммлер, Розенберг та ін). Розробка цього плану не була остаточно завершена і він у повному опсязі не був затверджений, а лише його економічна частина. Ідеї покладені в його основу активно впроваджувалися на окупованій території.  За цим документом:

- Україна розглядалась як «лебенсраум» — життєвий простір для німецького народу;

- призначенням України було постачання продуктів та сировини

«новій Європі»;

- народи, які населяли окуповані території, підлягали знищенню або виселенню, а та частина корінного населення, яка б вижила, мала перетворитися на рабів;

- після завершення війни на захоплені землі передбачалося переселити 8—9 млн німецьких колоністів.

Робота з документами

Із «Зеленої папки» Герінга

(директиви щодо керівництва економікою на території СРСР)

«Першим завданням є якнайшвидше здійснення повного продовольчого постачання німецьких військ за рахунок окупованих областей».

Із виступу Герінга в Берліні

«Ми зайняли найродючіші землі України. Там, на Україні, є все: яйця, масло, пшениця, сало і в такій кількості, яку важко собі уявити. Ми маємо зрозуміти, що все це відтепер і навіки — наше, німецьке».

Із виступів Гітлера

«...Тут (на Вкраїні) на нас чекає безмежна родюча земля, гумус якої подекуди має завтовшки до десяти метрів».

«Де ще існує регіон, в якому виплавляли би залізо вищої якості, ніж українське залізо? Де можна знайти більше нікелю, вугілля, марганцю, молібдену?.. І, окрім того, ще стільки можливостей!»

Запитання до учнів.

Метод «Мікрофон»

З якою метою створювався Генеральний план «Ост»? У чому його суть?

Учитель. Свої людиноненависницькі плани нацисти почали здійснювати

одразу після загарбання території України (червень 1941 — липень

1942 р.). Спочатку гітлерівці розділили територію України на такі

адміністративні райони:

- Львівська, Дрогобицька, Станіславська й Тернопільська області

утворили «Дистрикт Галичина», який підпорядковувався так

званому генерал-губернатору;

- Правобережна Україна, більша частина Лівобережної та півден-

ні райони України утворили «рейхскомісаріат Україна»;

- східні райони України аж до узбережжя Азовського моря

й Кримський півострів потрапляли під владу військової адміністрації;

- із території Одеської, Чернівецької, південних районів Вінниць-

кої та Миколаївської областей була сформована нова румунська

провінція під назвою «Трансністрія»;

- Закарпаття з 1939 року залишалося під владою Угорщини.

Робота з картою.

Показати на карті : 1) Дистрикт «Галичина» 2)Рейхскомісаріат «Україна»

3) «Трансністрія»  4) території під управлінням Вермахту

2. Нацистський «новий порядок»

Розчленуваня України стало однією зі складових політики «нового порядку», мета якої було перетворення українських земель на життєвий простір для арійської раси.

«Новий порядок» складався з трьох систем :

-масового знищення людей;

-пограбування;

- експлуатації людських і матеріальних ресурсів.

Особливість німецького «нового порядку» був тотальний терор.  З цією метою було створено систему каральних органів – державну таємну поліцію (гестапо), збройні формування служби безпеки (СД), озброєні загони Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (СС).

На територіях, окупованих нацистами, знищено мільйони мирних жителів, створено 180 концтаборів , 350 гетто. Найбільше загинуло мирних громадян — українців, євреїв, росіян та представників інших національностей: у Бабиному Яру в Києві (понад 150 тис.осіб), у Дробицькому Яру в Харкові (30 тис. осіб), у Доманівці й Богданівці на Одещині (понад 50 тис. осіб).

Порушуючи міжнародні конвенції, нацисти на території України вдалися до масового знищення військовополонених: у Янівському таборі (Львів) загинуло 200 тис. осіб, у Славутському(так званому гросслазареті) — 150 тис. осіб, Дарницькому (Київ) —68 тис. осіб, Сирецькому (Київ) — 25 тис. осіб, Хорольському (Полтавська обл.) — 53 тис. осіб, в Уманській Ямі — 50 тис. осіб. За військовими підрозділами вермахту просувалися спеціальні загони

карателів — айнзац-групи СС, на які покладалися завдання масового знищення місцевого мирного населення. Із чотирьох груп «А»,«В», «С» й «D» дві останні діяли в Україні.

Щоб запобігти опору, німці запровадили систему колективної відповідальності за акт терору чи саботажу. Розстрілу підлягали 50% від загальної кількості заручників-євреїв і 50% — представників інших національностей (українців, росіян та ін.). Загалом на території України німецько-фашистськими окупантами були знищені 4,5 млн мирних жителів.

Окрім масових розстрілів, засобом винищення мирного населення мав бути голод. Є свідчення, що в листопаді 1941 р. в Східній Пруссії Гітлер провів нараду з найвищими чинами СС, на якій було прийняте рішення про створення штучного голоду в Україні. Німецька адміністрація в грудні 1941 р. вирішила збільшити обсяг продовольчого постачання рейху з України.

Рейхскомісаріат «Україна» очолив Еріх Кох, якого в Третьому рейху називали «другим Сталіним». Для управління було створено величезний адміністративний апарат. Центром рейхскомісаріату стало м. Рівне.

Робота з документами

Клас поділяєтья на дві групи . перша розглядає Документ 1 та дає відповідь на запитання , друга – Документ 2.

Документ 1.  Із промови Е. Коха

«Я прибув сюди не для того, щоб роздавати благословення, а щоб допомогти фюреру. Населення мусить працювати, працювати і ще раз

працювати. Ми прийшли сюди не для того, щоб роздавати манну небес-

ну, а щоб створити передумови для перемоги. Ми — панівний народ,

а це означає, що расово найпростіший німецький робітник біологічно

в тисячу разів цінніший порівняно з місцевим населенням.

…немає ніякої вільної України. Мета нашої роботи полягає в тому,

що українці повинні працювати на Німеччину, що ми тут не для того, щоб

ощасливити цей народ. Україна може дати те, чого не вистачає Німеччи-

ні. Це завдання повинно бути виконане, незважаючи на втрати. Фюрер

наказав вивезти з України до Німеччини 3 млн тонн зерна, і ми повинні

це зробити».

Заява рейхсляйтеа генерал-губернаторства Х. Франка : «Після нашої перемоги  я відправлю українців хоч на фарш»

Запитання .

Які завдання стояли перед німецьким окупаційним режимом в Україні?

Документ 2. Зі спогадів М. Саєнка —члена підпільно-патріотичного руху

Останні військові частини Червоної армії залишили місто, через деякий час у наш район увійшли німці. Було це вранці, десь близько одинадцятої години. День був по-осінньому похмурий. Здавалося, що сама природа хвилювалася, спостерігаючи за цією картиною. Проїхали мотоциклісти, пройшли автоматники. Німецькі солдати були молоді, веселі, реготали на всю вулицю, а на вулицях — жодної душі. Потім ми побачили коней, що тягли гармати. Коні були великі, неначе слони. За ними їхали санітарні машини, кухні, штабні машини, легкові та вантажні. Ось тут ми і побачили офіцерів, що їхали у машинах. Вони із цікавістю роздивлялися навкруги, а район неначе вимер: люди спостерігали за ворогом через вікна. Було страшно. Здавалося, що світ рухнув. Той, хто залишився у місті, був спочатку наляканий такою силою ворожої техніки та солдатів. А німці з перших днів перебування у місті стали запроваджувати «новий порядок». Про нього нагадували накази, оголошення нової влади, майже всі вони закінчувалися залякуючим словом «розстріл».

За те, що слухаєш радіоприймач, — розстріл. Якщо ти комуніст чи комсомолець — розстріл. За порушення комендантської години — розстріл. Було наказано всьому населенню вийти на роботу, за невиконання наказу — розстріл. За зберігання зброї — розстріл, за сприяння партизанам — розстріл…

Від слів німці дуже скоро перейшли до діла. Гестапівці зібрали на Пожежній площі десятки євреїв, стали знущатися над ними, а потім розстріляли. Вони перетворили на камери смертників підвали готелю «Донбас», калінінське відділення держбанку. Стало тюрмою для патріотів приміщення колишньої школи № 1. Ворог не жалів нікого: ні старого, ні малого. За найменшу не-

покірність кидали в тюрми, розстрілювали, вішали. Загинула під час окупації і моя сестра та її подруги. Загинули колишні учні нашої школи, які не хотіли коритися ворогові: Олександр Листопадов, Андрій Ситнік, Володимир Покаленко, Григорій Юрченко, Євген Іваношкін, чимало інших.

Німці швидко зрозуміли, що таких людей можна було розстріляти, повісити, закопати живцем, але їх неможливо було підкорити.

Завдання.

Користуючись документом, охарактеризуйте суть німецького окупаційного режиму в Україні.

Відповіді груп

Учитель. До березня 1943 р. з України в Німеччину вивезено 5950 тис.тонн пшениці, 1372 тис. тонн картоплі, 2120 тис. голів худоби, 49 тис. тонн масла, 220 тис. тонн цукру, 400 тис. голів свиней, 406 тис. голів овець. До рейху були відправлені 1 млн фруктових дерев і навіть український чорнозем. 

Нацисти грабували культурні цінності України. Наприклад, німці вивезли з Софійського собору в Києві фрески XII ст., дзвони Успенського собору Києво-Печерської лаври.

На загарбаних українських землях фашисти застосували примусову працю на виробництві, зберігали сталінську колгоспну систему й навіть намагалися підтримати стахановський рух.

Жорстокість , зневага до українців та людей інших національностей, як до люей ножчого ґатунку, були головними рисами німецької системи управління. « Не будьте м’якими і сентиментальними»- ця вимога містилася в усіх інструкціях окупаційного режиму». Військовим чинам надавалося право розстрілу без суду і слідства. В містах і селах діяла комендантська година, за її порушення мирних жителів розстрілювали на місці. Магазини , ресторани, перукарні обслуговували тільки окупантів. Населенню міста заборонялося користуватися залізничним в комунальним транспортом, електрикою, телефоном, поштою, аптекою. На кожному кроці можна було бачити оголошення: «Тільки для німців», «Українцям вхід заборонено» тощо.

 Серед інших заходів окупаційної влади була примусова мобілізація робочої сили до Німеччини. Умови життя більшості остарбайтерів були нестерпними, за винятком окремих випадків. Мінімальна норма харчування і фізичне виснаження від надмірної праці спричиняли поширення хвороб і високий рівень смертності. Один із діячів ОУН Ю. Бойко так характеризував становище України: «Нині Україна — типова колонія. Методи колоніального поневолення мало чим відрізняються від тих, які європейці запроваджують серед чорно-

шкірих в Африці». Усього протягом 1942—1944 рр. з України було

вивезено близько 2,5 млн осіб.

Робота з поняттями.

Окупація — форма контролю агресорів над загарбаними територіями.

Остарбайтер (з нім. — «східний робітник») — німецький термін для позначення осіб, які були вивезені гітлерівцями зі східних окупованих територій під час Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини.

Терор — знищення і залякування ворога насильницькими засобами.

2. Колабораціонізм. 

Учитель.  На території України, крім окупаційних воєнної і цивільної

адміністрацій, створювалась допоміжна адміністрація із представників місцевого населення, які виявили бажання співпрацювати з окупантами: бургомістри в містах, голови в районах, старости в селах, допоміжна поліція. На співробітництво з окупантами з різних причин погодилося до 10 % населення.

Запитання до учнів. 

Метод «Мозковий штурм»

Як ви думаєте, що спонукало людей співпрацювати з німцями?

Відповіді учнів.

Учитель доповнює відповіді учнів.

Причини, що спонукали йти на службу до окупантів:

- Бажання помститися радянській владі за всі кривди, які вона їм завдала (репресії, розкуркулення тощо).

- Ідеологічне несприйняття радянської влади, комуністичної ідеології, антисемітизм.

- Страх за своє життя і життя близьких.

- Кар’єризм, прагнення пристосуватися до нових умов життя.

- Позиція радянського уряду щодо військовополонених, яких вважали зрадниками.

- Обман нацистської пропаганди.

- Прагнення за допомогою Німеччини боротися за незалежність України.

Робота з поняттям. (словникова робота)

Колабораціонізм — співробітництво місцевого населення з окупантами.

Учитель. Серед найзначніших збройних формувань українців у складі

німецької армії та каральних органів були:

-Дивізія СС «Галичина» (9—12 тис. солдатів). Про утворення

дивізії було оголошено 28 квітня 1943 р.

- Легіон українських націоналістів у складі двох батальйонів «Роланд» (командир — Є. Побігущий, 350 стрільців) і «Нахтігаль» (командир —Р. Шухевич, 330 стрільців).

- Буковинський курінь. Утворений у липні 1941 р. з вихідців з Буковини.

- Поліцейські  батальйони.

Запитання для дискусії.

 Чи можна вважати людей, що боролися за незалежність України та йшли на співробітництво з гітлерівською Німеччиною,колаборантами?

4. Голокост. 

Учитель.  Становлення «нового порядку» було тісно пов’язане з «остаточним вирішенням єврейського питання».  На всій території України нацисти здійснювали політику «Юденфрай» («чистий від євреїв»). У ре-

зультаті Голокосту єврейська громада України втратила, за приблизними

оцінками, 1,8 млн осіб (до війни вона налічувала 2,5 млн

осіб). У перші місяці війни айнзац-групи СС знищили в Україні

850 тис. євреїв. Протягом весни 1942—1944 рр. євреї України, які

потрапили до рук нацистів, були депортовані в концтабори смерті

на території Польщі: до Освенцима, Белжеця, Треблянки та ін.

 Напад на Радянський Союз став початком планомірного і систематичного знищення нацистами та їх посібниками єврейського населення спочатку на території СРСР, а згодом і всієї Європи. Цей процес отримав назву «Голокост». У результаті Голокосту єврейська громада України втратила, за приблизними

оцінками, 1,8 млн осіб (до війни вона налічувала 2,5 млн осіб). У перші місяці війни айнзац-групи СС знищили в Україні 850 тис. євреїв. Протягом весни 1942—1944 рр. євреї України, які потрапили до рук нацистів, були депортовані в концтабори смерті на території Польщі: до Освенцима, Белжеця, Собібур, Майданек, Треблянки та ін.

Символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. 29 вересня 1941 р. тут за один день було знищено 33 711 євреїв. Далі протягом 103 тижнів окупанти щовівторка і щоп’ятниці розстрілювали у Бабиному Яру людей різних національностей, переважно євреїв (від100 до 150 тис. осіб).

Для концентрації євреїв перед знищенням створювалась система гетто та єврейських житлових кварталів  яких в Україні нараховувалося понад 350.

На території СРСР протягом 1941—1942 рр. було ліквідовано майже всі гетто, а їх населення відправлено до таборів смерті або знищено на місці.

Фашисти здійснювали тиск на українське населення, щоб не допустити з його боку допомоги євреям. Однак відомо тисячі фактів допомоги євреям із боку українців, навіть із ризиком для власного життя. Тільки в Галичині, за неповними даними, відомо 100 фактів покарання українців за переховування євреїв.

На 2001 р. рішенням парламенту Ізраїлю за рятування євреїв

почесним званням «Праведник світу» були удостоєні 1755 українців.

Робота з поняттями . (словникова робота)

Голокост — планомірне і організоване знищення єврейського населення в роки Другої світової війни.

Табір смерті — територія, спеціально виділена і обладнана для масового знищення людей. Шість таборів смерті (Освенцім (Аушвіц), Треблінка, Собібор, Майданек, Белжець, Хелмно) були створені для знищення євреїв. Як висловився один есесівець: це були «прості, але справно працюючі конвеєри смерті». Процес знищення партії в’язнів займав одну-дві години. Пережили ці табори декілька сот людей.

Перегляд  уривку  документального фільму про Бабин Яр каналу Інтер

https://www.youtube.com/watch?v=06GuGTr3M6c 

V.  Узагальнення та систематизація знань

Складаємо узагальнюючу схему.

                                  Окупаційний режим в Україні

 

 

 

РОЗЧЛЕНУВАННЯ УКРАЇНИ                                 КОЛАБОРАЦІОНІЗМ

 

 

Рейхскомісаріат           Дистрикт                                                             Місцеві органи

«Україна»                    «Галичина»                                                                     влади                              

 

                       Трансністрія  

 

                                                  Прифронтова 

                                                          зона

 

                                                     «НОВИЙ ПОРЯДОК»

 

 

 

  Репресії      Пограбування     Збереження    Голокост     Відсутність

                       економічних        колгоспів                              медичного

                       ресурсів                                                              обслуговування                                

 

 

 

 

 

VI. Підсумок уроку. Висновок. Рефлексія.

Учитель. Суть окупаційного режиму полягала в тому , щоб жорстокістю і терором залякати людей, зламати їхній опір і перетворити їхна покірних рабів.

Аналіз учителем роботи учнів на уроці. Визначення результативності діяльності.  Виставлення оцінок.

 VII. Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріал підручника(О.І.Пометун  Тема 4. ст 27)

Дослідницьке завдання  (високий рівень)

    Чому саме євреї стали об’єктомто тального знищення?

Додатки