Тема: Початок Національно – визвольної війни
Мета: визначити причини, передумови та характер Національно-визвольної війни; розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виробляти в учнів уміння працювати з історичним документом; виховувати в учнів почуття патріотизму.
Основні поняття: національно-визвольна війна, антифеодальна.
Основні дати:
Історичні діячі : Б. Хмельницький, Іслам-Гірей.
Обладнання: підручник,
Тип уроку: вступний урок з використанням інтерактивних методів
Хід уроку
І. Мотивація пізнавальної діяльності учнів
Яке значення в історії мало виникнення та існування козацтва?
ІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
План
ІІІ. Подання нової інформації
Учитель. Наприкінці ХVІ — на початку ХVІІ ст. в Україні прокотилася хвиля козацько-селянських повстань, що були викликані посиленням польського гніту на українських землях. Кожне подальше повстання козаків відзначалося більш високим рівнем організованості, охоплювало дедалі більшу територію, кількість повстанців також зростала. Український народ усвідомлював, хто виступає його ворогом. І в середині ХVІІ ст. національно-визвольна боротьба, боротьба за звільнення з-під влади Речі Посполитої розгортається з новою силою.
ІV . Інтерактивна частина
Національно-визвольна війна — це війна проти іноземного панування, за створення нової незалежної держави. Ця війна була обумовлена низкою причин, що склались напередодні 1648 р.
Які це причини?
Використовуючи метод «Мікрофон», учні називають передумови Національно-визвольної війни. Саме такі передумови ми можемо поділити на:
Для того, щоб детальніше охарактеризувати ці причини, учні об'єднуються в три групи. Кожна група охарактеризовує причини війни, опрацювавши § 14(ст.92- 94) підручника О.В Гісем : 1-ша група – соціально -економічні; 2-га група – політичні; 3-тя група – національно-релігійні.У підсумку виявлені причини та передумови зводять в єдину таблицю. На виконання даного завдання учням надається 15хв.
Національно – визвольна війна |
||
Причини |
||
Політична сфера |
Національно-релігійна сфера |
Соціально-економічна сфера |
Швидке зростання в Україні землеволодіння польських магнатів і шляхти |
Посилення релігійних утисків православних українців, їх ополячення та окатоличення |
Невідповідність між набуттям козацтвом фактичного політичного лідерства в українському суспільстві та погіршенням його становища за «Ординацією» 1638р |
Передумови |
||
Відсутність в українського народу перспектив на повноцінний політичний розвиток за умови подальшого перебування у складі Речі Посполитої |
Наявність у політиці польської влади численних проявів національно-релігійного гноблення стосовно українського населення |
Загострення суперечностей між двома протилежними типами господарювання: козацьким, який був фермерським за своєю суттю, і фільварковим, що базувався на підневільній праці селян-кріпаків |
Учитель. Україна, натерпівшись польського панування, стримувала свій гнів протягом доби «золотого спокою». Але достатньо було невеликого поштовху, появи людини, що спромоглася б стати організатором боротьби, щоб український народ піднявся на війну. І така людина на Україні була – Богдан Хмельницький.
Це була особа неординарна, котра з XVII по XXI століття викликає до себе різне ставлення. Протиріччя в сприйманні козацького ватажка – демократично обраного масами, і одночасно – носія авторитарної влади, виявились в поглядах ще його сучасників. Поляки вважали його порушником спокою, зрадником та тираном, сином антихриста і одночасно хлопом, розбійником.
Венеціанський посол Альберто Віміна змальовує Хмельницького як одного з найстаріших та найавторитетніших воїнів, з гострим розумом та хитрістю, але жорстокого та підступного.
Автор «Історії русів» ставиться до Хмельницького як до Моісея, що вивів свій народ з «лядської неволі», але тут же ставить йому в провину, що він веде свій народ в нові кайдани рабства та неволі.
Так хто ж він – чи зрадник, чи розумний та хитрий воїн, чи захисник і Моісей українського народу? Це нам і належить вирішити, спираючись на знання про його діяльність, протягом декількох уроків.
Повідомлення учня про біографію та особисті риси Б. Хмельницького.
Прослухавши повідомлення про біографію Б. Хмельницького та опрацювавши портрет, кожен учень висловлює власне ставлення до гетьмана Б. Хмельницького. За допомогою метода «Займи позицію» учні дають відповідь на запитання, на яке їм відводиться 5хв.
Питання для обговорення
V. Підсумки уроків, оцінювання результатів.
Вправа «Лови помилку» (учні слухають твердженя учителя й погоджуються з ним або заперечують його) .
Домашнє завдання
Опрацювати §14 за підручником О.В. Гісема.