Літературне читання 4 клас

Тема уроку: Олександр Олесь «Степ»  

Мета: розширити знання дітей про життєвий і творчий шлях Олександра Олеся; розвивати вміння бачити словесні та музичні картини, розуміти красу

поетичних творів; збагачувати мовлення образними виразами; вдосконалювати навички правильного, виразного і свідомого читання; викликати захоплення красою і мудрістю природи.   

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ  

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА   

Музично-артикуляційна гра «Дощик»  

Вліз у хату їжачок  

І побачив бурячок:  

«У цієї диво-штучки  

Нема жодної колючки». 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ   

Гра «Чия розповідь краща?» 

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ  

— Послухайте поетичні рядки.  

Оселялись цілим родом:   

Що людина, як одна?!   Кревні люди — рід складали,  

Кревні роди — племена.  

— Хто їх автор?   

— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творчістю видатного українського поета ...  (Олександра Олеся)

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ  

1.   Опрацювання статті про Олександра Олеся   

Гра «Рибки» (Самостійне мовчазне читання учнями статті про поета)  — Де проводив свій час улітку маленький хлопчик?   

— Хто мав великий вплив на майбутнього поета?   

— Що згадував поет про дитинство?   

2.   Робота над віршем Олександра Олеся «Степ»   

1)  Вправа «Передбачення»  

— Сьогодні ми познайомимося з іще одним віршем цього поета. Подивіться на мнемотаблиці (див. додаток), які лежать на ваших партах. Як ви гадаєте, про що буде йтися мова у ньому?  

— Хочете дізнатися, хто з вас має екстрасенсорні здібності? Тоді послухайте цей вірш! 

2)  Виразне читання вірша вчителем.   

— Ну як? Чи є серед вас справжні екстрасенси? 

— Який настрій викликав  у вас цей вірш?   

— Які картини ви уявляли, слухаючи його?  

3)  Словникова робота.   

Неоглядна — безмежна, безкрая.   

Перина — виготовлений з пуху, пера матрац.   

Яр — глибока довга западина з крутими або прямовисними схилами, що утворюється внаслідок розмивання крутих порід тимчасовими потоками.  

4)  Робота в парах. Підготовка до виразного читання.   

— В якому темпі, з якою інтонацією і силою голосу будете читати вірш?   

— Чи однаковою буде інтонація і темп читання кожної строфи?   

— Які слова виділите голосом при читанні?  

5)  Виразне читання вірша учнями за строфами.   

6)  Музична фізкультхвилинка «Пори року»   

7)  Аналіз змісту вірша.   

— Доберіть синоніми до слова степ. Із чим порівнюється степ навесні?   

— Хто зображений у творі як вишивальник, що прикрашає степ?   

— Із чим порівнюють степ улітку? Чому?   

— На що схожий степ восени? Чому він як пустеля? Чому не чути пташок? Де поділися квіти?   

— Із чим порівнюється степ узимку?   

— Хто оберігає сон баби-зими?  

8)  Вибіркове читання.   

— Знайдіть у вірші порівняння.   

— Які прикметники вжито для опису степу, моря, пташок, зими?   

— Знайдіть образні вислови.  

9)  Робота за ілюстраціями.   

— Розгляньте ілюстрації до цього вірша.   

— Що художник зобразив на кожній ілюстрації? Які кольори він використав?   

— Який настрій вони створюють? Як передають характер кожної пори року?   

— Яким рядкам вірша відповідають малюнки?  

VI. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ 

1.   Музична вікторина.   

— Послухайте уривки п’єс П.Чайковського з альбому «Пори року». Знайдіть у вірші  строфи, які змальовує музика. 

2.   Читання вірша «Степ» за мнемотаблицею.  

VІI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ  

1.   Складання сенкану «Степ»  

Степ. 

Безмежний, чарівний. 

Змінюється, зачаровує. дивує. 

Степ – окраса рідної України. 

Казка. 

2.   Вправа «Мікрофон»  

«Степ – це …» 

VIІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: с. 64 – вивчити вірш напам’ять.  

Додаток