Урок "Оповідання О.Караванської «Вишиванка»"/хрестоматія сучасної української літератури3-4 кл.

Відділ освіти Токмацької районної державної адміністрації

Коханівський навчально-виховний комплекс

«Загалноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад»

План-конспект уроку літературного читання

Тема: Оповідання О.Караванської «Вишиванка»

Підготувала вчитель 4 класу

Коханівського навчально-

виховного комплексу

Клюєва Світлана Петрівна        

Коханівський НВК  - 2017 рік

  Тема:  Оповідання  О.Караванської «Вишиванка»

  Мета:

• Ознайомити учнів з оповіданням О. Караванської «Вишиванка»;
• Уточнити та систематизувати знання про державні та національні символи України;
• Розширити знання дітей про українську вишиванку, та регіональні особливості вишиванок в різних областях України;
• Вдосконалювати техніку читання, виразність, уміння точно і лаконічно відповідати на питання;
• Виховувати патріотичні почуття, шанобливе ставлення до державних та народних символів України, інтерес до національної спадщини українців.

                Структура  уроку:

 І.  Організаційна  частина .

Вступна бесіда «Державні та народні символи України» з використанням слайдів № 4,5,6 з комп’ютерної презентації

 II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Українська рідна хата,

Вишивки у ній багато.

На столі там хліб лежить,

І цим родина дорожить

Творча робота-доповнити прислів’я

• Гарна калина, як рідна ненька Україна.
• Де лелека гніздо в’є, там верба у пригоді стає.
• Де срібліє вербиця - там здорова водиця.
• Дівчина, як у лузі калина.
• Де ростуте верба, там чиста джерельна ….(вода.) 
• Без…( верби і калини )– немає України
• Де є хліб, там є життя, де є життя, там є надія.
• Без солі не смачно, а без хліба не ситно.
• Без хліба половина обіда.
• Дівчина як у лузі калина
• Хата без рушників, що оселя без дітей.

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності учнів   

Звучить пісня Н.Май «Мамина сорочка»

•  Які види декоративно-прикладного мистецтва ви знаєте
•  Що вам відомо про вишивку?
• Які вироби прикрашають вишивкою?

          Історія вишивки

• Багато жінок у наш час вміють і люблять вишивати. Вишивають шовковими нитками, бісером, коштовним камінням, та іншим.
• Цей вид мистецтва (вишивка) виник давно. Але хто і коли саме вперше здогадався втілити в узори красу рідної природи, свої переживання та відчуття, ми ніколи не зможемо довідатися. На жаль, тканини та нитки недовговічні, тому наука не може точно визначити час виникнення цього мистецтва. Зразки найдавнішої вишивки у музеях Європи відносять до V ст. н. е., а пам'ятки української вишивки збереглися лише за кілька останніх століть.
• Дані археологічних розкопок, свідчення літописців і мандрівників минулого доводять нам, що початки мистецтва вишивання на території, яку займає сучасна Україна, сягають сивої давнини і розвиток його не переривався ніколи - починаючи з незапам'ятних часів і до наших днів. У похованнях перших століть нашої ери знайдено залишки вовняного одягу, оздобленого різнокольоровою вишивкою. Про масове використання у побуті вишиваних виробів в Україні свідчать численні історичні, літературні, фольклорні та речові пам'ятки.
• Наприклад, у часи Київської Русі мистецтво художньої вишивки дуже високо цінувалося. Сестра Володимира Мономаха Анна, організувала в Києві, в Андріївському монастирі, школу, де молоді дівчата вчилися вишивати .Тут вчили дівчат вишивати, гаптувати золотими і срібними нитками. Шиття золотом виникло на основі народного вишивання і було поширене переважно в середовищі великоможних міщанок, жінок княжого роду.
• Археологічні розкопки підтверджують значне поширення вишивання у стародавньому Києві: на фібулах і срібних браслетах XIII ст. зображено постаті в сорочках з широкими вишиваними манишкам

Легенда про вишиванку

Був час, як почав на землі люд вимирати. Від якої хвороби, того ніxтo не знав. Отак іде чоловік і враз упаде, зчорніє, запіниться і вмре. Втікали люди з сіл у ліси. Та слідом за ними гналася хвороба. Не жалувала ні молодих, ні старих. Находив такий час, що вже й хоронити вмерлих нема кому... А жила собі в селі над Дністром бідна вдова Марія. Забрала пошесть у неї чоловіка й п'ятеро дітей. Лише наймолодша Івaнкa ще здорова. Доглядає мaтіp за донечкою, як за скарбом найдорожчим. Але не вберегла... Почала сохнути Івaнкa, їсти не хоче, а тільки п’є, блідне, тане на очах. А ще просить мaтінкy: — Врятуй, мамо, я не хочу помирати! І так ті оченята благають, що бідна жінка місця собі не знаходить. Одного вечора до хати прийшла якась бабця старенька. Як і коли прийшла, Марія не чула. — Слава Богові, — привіталася. — Слава. — Що, помирає остання? — А могла б жити! Аж кинулася Марія: — Як? Бабуню сердечна, як Бога благаю, спаси, порятуй найменшу. Не лиши в сaмoті на стapість! Взяла, певно, стара до серця той плач і мовила: — Повідаю тобі тайну тієї страшної хвороби. Але присягни, що не обмовишся. Дитям присягай! — Присягаю... Донечкою! — Знай, послав чорну Смерть Господь Бог. Грішників багато зросло. Сказав Бог умертвляти всіx, на кому нема хреста. А чорти втішилися і всіx, на кому не видно хреста, убивають. Що їм до людських душ? Ото і мруть праведні з грішниками купно... Ти тяжко перенесла смерть родини. Дам тобі раду... Виший на рукавах, на пазусі і всюди хрести. Та ший чорні або червоні, щоби здалеку чорти виділи... Але не кажи нікому більше, бо смерть доньки вздриш на очах... Вже за годину червона і чорна мережки оперезали дітячу сорочечку. Світять на завтра до сонця хрести і хрестики. І собі нашила. А донечка здоровшала щодень і просила маму: — А виший іще терен... А калину... Як люди тому вишиттю дивували, то казала, що збирається йти в ліси самітницею. Хрести треба на благословення Боже і проти поголосу. З тим вже Івaнкa здорова: і скаче, і сміється, і співає. А мамине серце стискається від болю, як видить, що знову понесли небіжчика на цвинтар. Одного разу вся у сльозах прибігла Івaнкa і потягнула маму за рукав на сусідський двір. У домовинці виносили з хати двійняток хлопчиків, Іванчиних ровесників. Змарніла Марія, аж світиться. Все пестить і цілує доньку, а думи в голові, як хмари зливові: — Боже милий, та ж то моя надія! ...А діти мруть... — Господи! Та ж я не переживу її смepті! ...А люди мруть... Не витримала. Від хати до хати бігала розпатлана і страшна: — Шийте, шийте хрести... Вишивайте... Будете жити! Рятуйтеся! Люди замикалися в xaті. Думали, що прийшла пора і на Марію. Не вірять. Марія побігла додому, взяла на руки Івaнкy і подибуляла до церкви. Забила в дзвін на сполох. За хвилю вже всі збіглися. Обцілувала Марія дитину і мовила до людей: — Не повірили! Думаєте, здуріла? Та най буде, дітей мeні ваших шкода..., — на тім зірвала з Іванки сорочечку вишиту. Дитина на очах зчорніла і померла. — Убивці! Шийте, вишивайте сорочки дітям і собі, — та й впала мертвою біля доньки... З того часу відійшла хороба за ліси й моря. А люди ходять у вишиванках. Потім вже не стало потреби у вишитих хрестах. Та мaтepі навчили дочок, а дочки своїх дочок, і вже ніxтo не обходився без вишитої сорочки, фартуха чи блузки. Носять оту красну одіж і понині. Але мало хто відав, звідки прийшла та краса до людей... 

IV.  Повідомлення теми й мети уроку

V.  Ознайомлення з творчістю Оксани Караванської

1. Словникова робота:

• Вишиванка
• Передається від покоління до покоління
• Родинна реліквія
• Буде тобі оберегом
• Орнамент
• Що робило вишиванку унікальною
• Особливості техніки вишивання
• Традиційна українська вишиванка
• Гаптувати

Самостійне читання нового матеріалу   мовчки .

Бесіда за змістом тексту

Про що розповідається в тексті?

Чому у давнину вважалося мати вишиванку найбільшою цінністю?

Чи є у ваших родинах вишиванки яким вже багато років?

Чи вміють у вашій родині вишивати?

Вибіркове читання: тексту з характистикою особливостей орнаменту Гуцульської, Буковинської, Бойківської, Подільської та Полтавської вишиванок.

Робота з електронною презентацією.

Перегляд і читання тексту та обговорення інформації отриманої учнями з презентації  «Вишивка -  оберіг  українського народу» за розділами:

• Вишивка – один із видів декоративно-прикладного мистецтва українців.Слайди №7-13.
• Види орнаментів на вишиванках: геометричний, рослинний, зооморфний і антроморфний. Слайди  №14-18.
• Символіка української вишивки: слайди № 19-31.
• Етнографічні регіони України. Слайди № 32-39.
• Особливості вишивки різних регіонів України. Слайд № 40-56
• Сучасний вишитий одяг. Слайди №  57-67

     VІ .   Підведення підсумків уроку .    

Читання учнями  віршу  Н.Красоткіної

«Україна моя»

Україно моя, найчарівніший краю,
Де билини, казки і легенди живуть.
Линуть щирі пісні із зеленого гаю,
І струмочки з джерел відправляються в путь.

Тут усе найрідніше, найкраще, пісенне,
Рушники вишивані й простори ясні,
Дороге, миле серцю, святкове й буденне,
Й вишиванка, що в спадок дісталась мені.

Я до серця горну оберіг полотняний,
Бо у ньому минуле і доля моя.
Прохолодний од вітру, од поля духмяний,
В ньому мамине серце і спів солов’я.

Вишиванко моя, я з тобою повсюди,
У хвилини щасливі і в миті круті
Українцем іду й пізнають мене люди.
Ну, а я славлю мамині руки святі,

Що з любов’ю сорочку мені вишивали,
Додавали у неї і світла, й тепла,
Щиру пісню і думу у виріб вкладали,
Щоб щаслива в дітей їхня доля була.

Не цурайтесь традицій своїх, добрі люди,
Оберегів святих, що живуть у віках.
Бо без них українців із нас вже не буде,
Як і квітів зимою у білих полях.

Звучить пісня Н.Май «Мамина сорочка»