Тема Красномовство як мистецтво спілкування. (1 Кор.13, 1)
Мета :
розширювати знання учнів про дар мови;ознайомити з особливостями красномовства як мистецтва спілкування;
розвивати вміння дякувати Богу за дар життя та дари Святого Духа; вміння красномовства;
формувати соціальну та громадянську компетентності:толерантне ставлення до ближніх та відповідне спілкування з ними ;обізнаність та самовираження у сфері культури: особливості красномовства та історія його розвитку;
виховувати любов до Бога та до ближніх.
Матеріали для уроку: Біблія , матеріали для гри «Пазли», відеоролики: «Молитва Івана Золотоустого», пісня «Слава Богу за все», «Як правильно вітатися»
Тип уроку: комбінований
План уроку
І. Вступ
привітання
бесіда про настрій учнів
відгомін недільного Євангелія:розповідь про зцілення десяти прокажених;
- Чим відзначився один із зцілених? (він подякував Ісусові)
- В який спосіб Ісус вилікував його?(Своїм Словом) «Встань, іди: віра твоя спасла тебе.» (Лк. 17:11-19).
ІІ. Повторення вивченого
Повторення вивченого про значення Слова в Біблії:
Словом Бог творив світ
Слово розрухи (Вавилонська вежа)
Слово повчання(Заповіді Божі)
Слово зцілення
Слово прощення «Отче. Прости їм , бо не знають, що роблять)
Слово прослави(Пс.29:1-2)
Слово прохання(Пс.16:1; Пс.17:1)
Прослуховування запису пісні «Слава Богу за все»
Слухайте пісню і запишіть слова, які найчастіше повторюються.
За що ти хочеш зараз подякувати Богові?
Кому ще ми маємо дякувати кожного дня і згадувати у молитві? (ЗСУ)
Молитва: Боже , бережи наших захисників!
Бесіда про значення слова в житті людини (згадати заповідь «Не вбивай»)
Перевірка д/з: поради ровесникам щодо культури спілкування
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.
Сьогодні ми продовжимо роздуми про роль мовлення в житті людини і ознайомимось з особливостями красномовства ,це буде вам корисним в різних життєвих ситуаціях впродовж всього життя.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1.Інтерв’ю «Що таке красномовство?»
2.Розповідь вчителя про красномовство, його історію, види .
Рито́рика, рідше красномовство — це мистецтво якісного висловлювання думок з метою переконання та впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей. Це мистецтво вивчає методику творення тексту, визначає його структуру, найпридатнішу для зрозумілого й аргументованого викладення думки.
Риторика є однією з найдавніших наук, її виникнення припадає на античні часи. Вона була засобом захисту і звинувачення на судовому процесі. Батьківщиною риторики називають Сиракузи, а її «винахідником» — демагога Коракса. Засвоєння риторики вважалося необхідною підготовкою в Стародавній Греції та Римі. Громадяни Давньої Греції могли самі себе захищати в суді, а щоб захист вийшов вдалим, вони зверталися до фахівців, чиїм ремеслом було складання промов. Ораторське мистецтво розвивалося й у Давньому Римі. Відомий давньогрецький оратор Арістотель розрізняв три способи переконання:
Найвидатнішим римським оратором був Цицерон, він досягнув високої майстерності у складанні й виголошенні промов, став автором трактатів про ораторське мистецтво.
У середньовічній Європі риторика була перш за все мистецтвом християнської проповіді. Разом з діалектикою і граматикою риторика становила тривіум — базову частину навчального плану в середньовічній освіті. Її правила були пристосовані до середньовічних форм, таких, як проповіді і правові документи. На землях Київської Русі ораторське мистецтво розвивалося під візантійським впливом.
У києворуських пам'ятках деякі положення з риторики зустрічаються в Ізборниках Святослава 1073 і 1076. Видатними ораторами були Іларіон, Кирило Туровський (11—12 ст.). В 16—17 ст. ораторські мистецтва вивчали в братських школах і Києво-Могилянській колегії. Спочатку навчання відбувалося за латинськими підручниками періоду античності. Найдавнішим підручником, складеним українським автором, за яким читалася риторика в Києво-Могилянській колегії, був курс «Orator Mohileanus» («Оратор Могилянський»)
Сучасна риторика — це теорія та майстерність ефективного (доцільного, впливового, гармонійного) мовлення. Предметом сучасної загальної риторики є загальні закономірності мовленнєвої поведінки, що діють у різних ситуаціях спілкування, сферах діяльності, та практичні можливості використання їх задля того, щоб створити ефективне висловлювання.
Риторику можна визначити і як науку, і як мистецтво. Головне її завдання — переконати слухачів у чомусь за допомогою слова, донести до них через промову певну думку, змусити перейнятися якимись почуттями. Мовою, що має переконувати, називав риторику давньоримський оратор Цицерон.
Отже, риторика — це наука про способи переконання та впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей. Ця наука вивчає методику творення тексту, визначає його структуру, найпридатнішу для зрозумілого й аргументованого викладення думки.
Риторика як мистецтво передбачає вміння добре говорити, грамотно будувати висловлювання й уживати слова. Це зумовлює зв'язок риторики з такими розділами науки про мову, як стилістика, орфоепія, синтаксис та інші.
Окрім того, ораторське мистецтво — це й уміння говорити красиво, прикрашати свою мову. Цю особливість мистецтва слова відображає одна з його назв — «красномовство».
Види публічних виступів
3. Вправи на засвоєння окремих видів красномовства
Приклад академічного красномовства – розповідь про значення слова в житті людини ви підготуєте вдома на наступний урок.
Гра «Пазли»: склавши пазли , ознайомимось з висловами святих – приклад церковного красномовства
«Найперше сам подумай, що маєш говорити, а тоді щойно можеш виступати з промовою. При всяких зустрічах будь чемний і ввічливий, а в розмовах милий» (св.. Василій Великий»
«Бережи свій язик більше, як зіницю ока. Язик – це царський кінь. Якщо ти накладеш на нього вуздечку й навчиш його ходити прямо, то цар спокійно сидітиме на ньому. Коли ж пустиш його, щоб бігав без вуздечки, то на ньому їхатиме диявол» (св.. Іван Золотоустий)
“Душі пораненій добре слово – ліки” (св.. Григорій Богослов)
«Неможливо велике знання набути, мало навчаючись.» (св.. Іван Золотоустий)
Розповідь вчителя про те, що 30 січня ми святкуємо День пам’яті цих трьох Учителів Церкви. Розповідь про Івана Золотоустого
Титул Золотоустий присуджений Халкедонським собором 452 за надзвичайне красномовство.
Зібрання творів Івана Золотоустого видані грецькою, латиною, англійською, французькою, українською тощо мовами.
У Давній Русі твори Івана Золотоустого набули великої популярності в корпусі християнської літератури. Були перекладені церковнослов’янською майже одночасно з текстами Святого Письма та богослужбовою літературою. Увійшли у збірник «Ізмарагд». На слова Золотоуста часто посилався Петро Могила у «Катехизисі» 1645. Значне зібрання творів видруковане в 17 ст. у друкарні Києво-Печерської лаври.
Дотепер у церквах правлять Літургію Івана Золотоустого. Разом із Василієм Великим і Григорієм Богословом входить до кола чільних Отців церкви у православних і східно-католицьких церквах; визнаний Учителем церкви в Католицькій церкві.
Канонізований. В Україні на честь діяча названо Івано-Франківську академію Івана Золотоустого (Українська греко-католицька церква). Серед відомих культових споруд — храм Святого Іоана Золотоустого у Львові.
Святитель Іван Золотоустий відомий не лише віруючим християнам. Його спадщиною цікавляться, захоплюються навіть світські науковці, літератори, а останні його слова на цьому світі: «Слава Богові за все!», сказані у вигнанні та страшних фізичних муках, стали справжнім символом віри та незламності.
Прослуховування молитви Івана Золотоустого і запис з неї одного прохання, яке найбільше запало в душу.
Читання Святого Письма (1 Кор.13, 1)
«Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!»
Вправляння у соціально – побутовому красномовстві: сказати учасникам уроку щось влучне, виважене, гармонійне.
Вдома повправлятись у красномовстві з рідними
V. Закріплення вивченого.
Дидактична вправа «Карусель» : учні стають в пари і обмінюються знаннями , отриманими на уроці. Після оплеску вчителя пари міняються за годинниковою стрілкою.
VІ. Рефлексія
Враження учнів від уроку
Слово вчителя