Тема: Основні класи неорганічних сполук. Оксиди

Тип уроку: Комбінований.

Мета: Навчити класифікувати оксиди, складати їхні формули та давати назви за сучасною номенклатурою.

                                           Хід уроку:

І. Організаційний етап (1–2 хв)

•      Привітання, перевірка готовності учнів до уроку (наявність підручників, зошитів, Періодичної системи).
•      Створення позитивного настрою: «Сьогодні ми починаємо велику подорож світом неорганічних речовин. Ми навчимося не просто бачити формули, а розуміти логіку їхньої побудови».

ІІ. Актуалізація опорних знань (5 хв)

Бліцопитування:

1.                   Що таке бінарні сполуки? (Сполуки, що складаються з двох елементів).
2.                   Який ступінь окиснення зазвичай має Оксиген у сполуках? (–2).
3.                   Що таке валентність?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (3 хв)

Демонстрація: Вчитель показує воду (H2O), вуглекислий газ (у сифоні або просто видихає повітря), іржу (оксид заліза) або негашене вапно (CaO).

Слово вчителя: «Всі ці речовини належать до одного класу. Вони оточують нас усюди: від піску на пляжі до газу, який ми видихаємо. Сьогодні ми дізнаємося, як їх правильно називати та класифікувати».

IV. Вивчення нового матеріалу (25 хв)

1. Визначення оксидів

Запис у зошит:

Оксиди — це складні речовини, бінарні сполуки, до складу яких входять два елементи, один з яких — Оксиген у ступені окиснення –2.

Загальна формула: ExOy.

2. Номенклатура (Як давати назви)

Назва будується за схемою:

Назва елемента + (валентність, якщо вона змінна) + слово «оксид»

•                      Na2O — натрій оксид (валентність стала, не вказуємо).
•                      CuO — купрум(ІІ) оксид (валентність змінна, вказуємо).
•                      CO2 — карбон(IV) оксид.

3. Класифікація оксидів

Оксиди поділяють на дві великі групи:

А. Несолетворні оксиди — їх небагато, вони не утворюють солей (CO, N2O, NO, SiO).

Б. Солетворні оксиди:

1.                   Основні: утворені металами з низькою валентністю (І, ІІ). Приклади: CaO, K2O. Їм відповідають основи.
2.                   Кислотні: утворені неметалами або металами з високою валентністю (>IV). Приклади: SO3, P2O5. Їм відповідають кислоти.
3.                   Амфотерні: проявляють подвійні властивості. Приклади: ZnO, Al2O3. Їм відповідають, як основи, так і кислоти.

4. Фізичні властивості

•                      Основні оксиди — переважно тверді кристалічні речовини.
•                      Кислотні оксиди — можуть бути газами (CO2, SO2), рідинами (N2O3) або твердими речовинами (P2O5, SiO2).

V. Закріплення знань (7 хв)

Практичне завдання (виконується в зошитах):

1.                   Розподіліть речовини за класами (основні чи кислотні): MgO, SO2, Li2O, Cl2O7, FeO.
2.                   Складіть формули за назвами: барій оксид, сульфур(VI) оксид, алюміній оксид.

Перевірка: Учні міняються зошитами (взаємоперевірка) або звіряють з дошкою.

VI. Підбиття підсумків та рефлексія (2 хв)

•      «Що нового ви дізналися про знайому всім воду як про оксид?»
•      Оцінювання роботи найбільш активних учнів.

VII. Домашнє завдання (1 хв)

1.                   Опрацювати параграф підручника.
2.                   Вивчити класифікацію оксидів.
3.                   Додатково: Виписати 5 формул оксидів, які ми зустрічаємо в побуті (наприклад, у складі продуктів, мийних засобів чи будівельних матеріалів).