Урок "Основні риси загальновійськового бою."

Розділ VІ. Тактична підготовка

Тема уроку Основні риси загальновійськового бою.

Мета:

Навчальна:

• ознайомити учнів з поняттям про загальновійськовий бій; способами, видами принципи сучасного загальновійськового бою;

• сформувати поняття про місце та обов’язки солдата у загальновійськовому бою.

Розвивальна:

• розвивати творчу активність, пізнавальні інтереси до вивчення загальновійськового бою.

Виховна:

• переконати учнів у необхідності всебічної підготовки до військової служби.

• виховувати почуття поваги до українського війська, уважність, дисциплінованість, високі морально - бойові якості юнаків.

Знаннєвий компонент:

Учень (учениця):

розуміє: що таке бій.

має уявлення: про бій.

вказує: види вогню та маневру

пояснює: необхідність якісної підготовки екіпіровки та особистої зброї солдата до ведення бойових дій;

вміє: припасовувати елементи екіпіровки.

Учні повинні засвоїти терміни і поняття:

бій, удар, вогонь. маневр.

Обладнання та матеріали:

Навчальні плакати, Підручник ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ (рівень стандарту)  для 10 класу закладів загальної середньої освіти.
                                                         Базові поняття та терміни:

бій, особиста зброя та екіпіровка солдата.

Форма проведення

теоретична.

Методи проведення:

розповідь, пояснення, демонстрація.

Місце проведення:

Навчальний кабінет №__.

Міжпредметні зв’язки:

                     історія України, географія, математика

Структура уроку

І.Організаційний етап …………………………………………………………  до 2 хв.

ІІ. Тренування особового складу …………………………………………….   до 5 хв.

ІІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності ……..   до 7 хв.

IV. Вивчення нового матеріалу ……………………………………………...    до 23 хв.

1. Поняття про бій. Основні види та риси ведення бою.

2.Види вогню та маневру, їх значення в бою.

3.Особиста зброя та екіпіровка солдата.

V. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів ………      до 3хв.

VІ. Підбиття підсумків уроку ………………………………………………       до 3 хв.

VІІ. Домашнє завдання ………………………………………………………… до 2 хв.

Хід уроку

І. Організаційний етап

1. Шикування особового складу (двошеренговий стрій).

2.Перевірка учнів за списком та  зовнішнього стану учнів, віддача рапорту вчителю, привітання вчителя.

ІІ. Тренування особового складу  

Стройове  тренування повороти на місці, та перешикування у складі відділення.

ІІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

1.Опитування особового складу (узагальнення знань, отриманих на минулому занятті).

1.1. ПАВИЛА БЕЗПЕЧНОГО ПОВОДЖЕННЯ ЗІ ЗБРОЄЮ ТА БОЄПРИПАСАМИ.

1. Отримавши зброю, перевірте, чи не заряджена вона.

2. Не спрямовуйте ствол убік людей, не цільтеся в інших і не допускайте, щоб цілилися у вас.

3. Зброю вважайте зарядженою, доки самі не перевірите і не розрядите її.

4. Розрядивши зброю, поводьтеся з нею як із зарядженою.

5. Звівши курок, ствол зброї спрямовуйте лише в напрямку цілі чи вгору під кутом 45—60° у безпечному напрямку (не спрямовуйте ствол на поверхні, які можуть спричинити рикошет, наприклад бетонна підлога, стеля, стіни тощо).

6. У всіх випадках не кладіть палець на спусковий гачок, доки не буде потреби у відкритті вогню.

7. Перед навчальною стрільбою насухо протріть канал ствола; перевірте, чи немає в стволі сторонніх предметів; переконайтеся в справності зброї та спорядження до неї.                 

1.2.  БАЛІСТИЧНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ  ДАНІ 5,45 - мм АВТОМАТА КАЛАШНІКОВА (АК-74 ТА АКС-74) ТА 5,45 - мм ПАТРОНА ДО НИХ.

№ з/п	Найменування даних	АК-74 АКС-74
1	Прицільна дальність, м	1000
2	Дальність прямого пострілу: по грудній фігурі по ростовій фігурі	440 625
3	Темп стрільби, пострілів за хвилину	~600
4	Бойова швидкострільність, пострілів за хвилину: -пострілами; -під час стрільби чергами;	40 100
5	Початкова швидкість кулі, м/с	900
6	Відстань, на якій зберігається убійна дія кулі, м	1350
7	Максимальна дальність польоту кулі, м	3150
8	Висота лінії вогню, мм	-
9	Вага автомата, кг: -без спорядженого пластмасового магазину; -зі спорядженим пластмасовим магазином;	3,3 3,6
10	Ємність магазину, патронів	30
11	Вага пластмасового магазину, кг	0.23
12	Вага багнета, кг: -з піхвами; -без піхв;	0.49 0.32
13	Калібр, мм	5.45
14	Довжина, мм: -автомата з примкнутим багнетом та відкинутим прикладом; -автомата без багнета з відкинутим прикладом;	1089 940
15	Довжина ствола, мм	415
16	Довжина нарізаної частини ствола, мм	372
17	Кількість нарізів, шт	4
18	Довжина ходу нарізів, мм	200
19	Довжина прицільно лінії, мм	379
20	Товщина мушки, мм	2
21	Вага патрону, г	10.2
22	Вага кулі зі сталевим осереддям, г	3.4
23	Вага порохового заряду, г	1.45
24	Вага прицілу НСПУ у бойовому положенні, кг	2.2

 

1.3. ПРОБИВНА ДІЯ КУЛІ ЗІ СТАЛЕВИМ ОСЕРЕДДЯМ 5.45 - мм  ПАТРОНУ ПІД ЧАС СТРІЛЬБИ З АВТОМАТА КАЛАШНІКОВА (АК-74  і  АКС-74).

№ з/п	Найменування перешкоди (захисних засобів)	Відстань стрільби, м	Відсоток сквозних пробоїн або глибина проникнення кулі
1	Сталеві листи (при куті зустрічі  90) товщиною: 2 мм 3 мм 5 мм	950 670 350	50% 50% 50%
2	Сталевий шолом	800	80-90%
3	Бронежилет	550	75-100%
4	Бруствер з полотно утрамбованого снігу	400	50-60 см
5	Земляна перешкода з утрамбованого суглинистого грунту	400	20-25 см
6	Стінка із сухих соснових брусів товщиною 20 см	650	50%
7	Цегельна кладка	100	10-12 см

Актуалізація та мотивація навчальної діяльності

На попередньому уроці ми з вами ознайомились з темою «Призначення та бойові властивості автоматі», розділу «Вогнева підготовка», та готуємось до навчальних стрільб. Сьогодні на уроці ми переходимо до вивченню нового розділу «Тактична підготовка», яка являє собою безпосередню  діяльність військ в бою. Неспокійно сьогодні на Сході нашої країни. Не минає неоголошена війна проти нашої країни. Ви майбутні захисники  України, тому тема яку ми сьогодні будемо вивчати допоможе вам краще зрозуміти такі поняття як бій, маневр, оборона, наступ, вогонь. Ми познайомимося  також з різними видами загальновійськового бою. Отже запишемо тему сьогоднішнього уроку.

Оголошення теми, мети та порядку проведення заняття.   

Тема уроку Основні риси загальновійськового бою.

Мета:

Навчальна:

• ознайомити учнів з поняттям про загальновійськовий бій; способами, видами принципи сучасного загальновійськового бою;

• сформувати поняття про місце та обов’язки солдата у загальновійськовому бою.

Розвивальна:

• розвивати творчу активність, пізнавальні інтереси до вивчення загальновійськового бою.

Виховна:

• переконати учнів у необхідності всебічної підготовки до військової служби.

• виховувати почуття поваги до українського війська, уважність, дисциплінованість, високі морально - бойові якості юнаків.

IV.Основна частина. Вивчення нового матеріалу.

 Як ви думаєте 
1) Що таке бій, на ваш погляд?

Бій - це основна форма воєнних дій.
2) Де може відбуватися бій (місце)?

 Бій може вестись на землі (під землею), на воді (під водою), в повітрі (в космосі).

1.Поняття про бій.Основні види та риси ведення бою.

Бій - основна форма тактичних дій підрозділів, узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр військових частин, підрозділів (кораблів, літаків) для відбиття ударів противника, його знищення (розгрому) та виконання інших завдань в обмеженому районі впродовж короткого часу. Тобто бій являє собою сукупність ударів, вогню та маневру.

Бій може вестись на землі (під землею), на воді (під водою), в повітрі (в космосі).

 

Сучасний  Загальновійськовий бій – це бій, в якому беруть участь загальновійськові формування (механізовані війська, танки), формування вогневого ураження (артилерія, ракетні війська, авіація), формування протиповітряної оборони (війська ППО СВ ), формування бойового тилового та технічного забезпечення.

Основними видами загальновійськового бою є оборонний і наступальний бій.

Оборонний бій має місце в обороні, метою якої є відбиття наступу переважаючих сил противника, завдання йому максимальних втрат, утримання важливих районів (об’єктів) місцевості та створення сприятливих умов для переходу в наступ.

Наступальний бій застосовується під час наступу, метою якого є розгром (знищення) противника й оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості. Наступ полягає в ураженні противника всіма наявними засобами, рішучій атаці, стрімкому просуванні підрозділів у глибину його бойового порядку, знищенні та взятті в полон живої сили, захопленні озброєння, військової техніки, намічених районів (рубежів) місцевості.

Характерні риси сучасного загальновійськового бою:

1) Рішучість (полягає в прагненні особового складу всіма наявними засобами, за короткий строк і з найменшими втратами знищити противника і здобути перемогу )

2)  Висока напруженість і швидкоплинність (вимагають від солдата великого напруження моральних і фізичних сил)

3)  Динамічність бойових дій (досягається виучкою особового складу, знанням своїх обов'язків, умінням швидко приймати рішення і злагоджено діяти на полі бою)

4) Швидкий перехід від одних видів дій до інших (завжди повинен бути готовим оборонятися, перейти в наступ, переслідувати противника, захоплювати вигідні рубежі і переходити до оборони)

Загальновійськовий бій вимагає від підрозділів, які беруть у ньому участь, безперервного ведення розвідки, умілого застосування озброєння, військової техніки, засобів захисту та маскування, високої мобільності та організованості, повної напруги всіх моральних і фізичних сил, непохитної волі до перемоги. Це досягається високою бойовою виучкою; свідомим виконанням особовим складом військового обов'язку, стійкістю, хоробрістю, відвагою та готовністю особового складу за будь-яких умов здобути повну перемогу над ворогом; знанням командирами (начальниками) своїх підлеглих, особистим спілкуванням з ними, увагою до їхніх особистих потреб з урахуванням труднощів життя в бойовій обстановці, високою вимогливістю до них; вихованням у підлеглих відданості українському народові.

2.Види вогню та маневру, їх значення в бою.

Складовими елементами загальновійськового бою є: удар, вогонь і маневр.

Удар - складовий елемент бойових дій, бою, що полягає в одночасному ураженні противника потужною дією на нього зброєю або військами.

Залежно від сил і засобів, що застосовуються, удари можуть бути:

Вогонь - ураження противника стрільбою (пуском) з різних видів зброї (озброєння) для знищення, подавления, виснаження і руйнування.

У тактиці види вогню визначаються за різними ознаками.

1. За тактичними завданнями, які вирішуються, вогонь буває на знищення, подавления, виснаження, руйнування, задимлення (засліплювання), освітлення тощо.

Вогонь на знищення цілі полягає в нанесенні їй такого ураження, за якого вона повністю втрачає свою боєздатність.

Вогонь на подавления цілі полягає в нанесенні їй такого ураження, яке тимчасово позбавляє її боєздатності, обмежує або забороняє маневр і порушує управління.

Вогонь на виснаження - турбуючий вогонь з метою морально-психологічного впливу на живу силу противника.

Вогонь на руйнування полягає в приведенні оборонних споруд противника в непридатний для подальшого бойового використання стан.

Вогонь на задимлення (засліплення) полягає в застосуванні спеціальних боєприпасів, наприклад димових снарядів, з метою задимлення і осліплення вогневих засобів противника (особливо протитанкових), його командних і спостережних пунктів (постів).

Вогонь на освітлення застосовується при веденні бойових дій уночі для освітлення місцевості, постановки світлових орієнтирів (створів), а також для осліплення спостережних пунктів (електронно-оптичних засобів) вогневих засобів противника.

2. За видами зброї вогонь буває зі стрілецької зброї, гранатометів, танків (танкових гармат і кулеметів), бойових машин піхоти (бронетранспортерів) (БМП (БТР)), артилерії тощо.

3. За способами ведення вогонь буває прямою, напівпрямою наводкою, із закритих вогневих позицій.

Стрільба прямою наводкою ведеться з відкритої вогневої позиції, коли вогневий засіб наводиться безпосередньо в ціль.

Стрільба із закритих позицій - ведення вогню по цілях, які перебувають поза прямою видимістю з вогневої позиції.

Стрільба напівпрямою наводкою - метод стрільби в артилерії, під час якої той, хто стріляє, спостерігає ціль і наводить на неї артилерійську гармату в горизонтальній площині, користуючись оптичним прицілом, а прицілювання у вертикальній площині ведеться як при стрільбі із закритих позицій.

4. За напруженістю вогонь буває короткочасний (поодинокими пострілами, короткими або довгими чергами), безперервний, кинджальний, швидкий, методичний, залповий тощо.

Вогонь поодинокими пострілами (одиночний) - вид вогню при стрільбі з гвинтівки. Одиночним вогнем з автомата і ручного кулемета Калашникова вражають близько розташовані менш важливі нерухомі цілі, коли часу на виконання завдання достатньо, ціль добре видно, а особливе значення має економність стрільби.

Вогонь чергами є основним видом вогню зі стрілецької автоматичної зброї. Він менш економний, ніж стрільба одиночними пострілами, але, як правило, дозволяє вирішити вогневу задачу в більш короткий час, особливо при недостатньо хороших умовах спостереження.

Безперервний вогонь застосовується в напружені моменти бою по найбільш важливих і небезпечних цілях, насамперед групових.

Кинджальний вогонь - вогонь з кулеметів, що відкривається раптово з близьких відстаней в одному певному напрямку. Ведеться з ретельно замаскованої позиції з граничним напруженням вогню до повного знищення противника або до припинення його спроб просування в певному напрямку.

Швидкий вогонь - метод збільшення щільності артилерійської стрільби в складі підрозділу (батареї, дивізіону і т. п.), коли кожна гармата веде вогонь не за командою (як при стрільбі залпами), а негайно по готовності.

Методичний вогонь - вид артилерійського вогню, який застосовується для підтримки цілі (об'єкта) у пригніченому стані і виснаження противника.

Залповий вогонь - артилерійський вогонь такого характеру, коли всі гармати, призначені для стрільби, здійснюють одночасно за спеціальним сигналом постріл і, продовжуючи заряджання і наведення, чекають нового сигналу.

5. За напрямком стрільби вогонь буває фронтальний, фланговий, перехресний.

Фронтальний - вогонь, спрямований до фронту цілі.

Фланговий - вогонь, направлений у фланг цілі.

Перехресний - вогонь, який ведеться по одній цілі не менше ніж з двох напрямків.

Види вогню зі стрілецької зброї залежно від напрямку стрільби: а - фронтальний;

б - фланговий; в – перехресний

6. За способами стрільби вогонь буває з місця, із зупинки (з короткої зупинки), з ходу, з борта, з розсіюванням по фронту, з розсіюванням у глибину, по площі та ін.

Під час ведення вогню з місця автоматник приймає положення для стрільби стоячи, з коліна і лежачи залежно від умов місцевості і вогню противника. У русі автоматник може вести вогонь на ходу без зупинки і з короткої зупинки.

При пересуванні на бронетранспортері, автомобілі, танку, десантних засобах для переправи і лижах автоматник для ведення вогню приймає зручне для нього положення, дотримуючись заходів безпеки.

Стрільба з розсіюванням куль по фронту цілі застосовується при обстрілі таких широких цілей, як атакуючий ланцюг піхоти противника, піхота, що залягла, жива сила противника в кущах або за штучними маскувальними масками.

Стрільба із застосуванням штучного розсіювання в глибину зазвичай ведеться по вузьких глибоких цілях. Такими цілями в бою можуть бути колони противника, траншеї і ходи сполучення, що збігаються за напрямком з площиною стрільби, та інші подібні цілі. Цей спосіб ведення вогню застосовується із станкових кулеметів і кулеметів, установлених у бронетранспортерах.

Стрільба з розсіюванням куль по площі здійснюється так, що одночасно ведеться вогонь по фронту і в глибину по широких і глибоких цілях, розташованих на деякій площі, а також по добре замаскованих цілях.

7. За видами вогню вогонь буває по окремій цілі, зосереджений, загороджувальний, багатошаровий, багатоярусний тощо.

Вогонь по окремій цілі - це вогонь батареї, взводу або гармати, який ведеться самостійно із закритої вогневої позиції або прямою наводкою.

Зосереджений вогонь - вогонь кількох кулеметів, гранатометів, автоматів і т. д., а також вогонь одного або декількох підрозділів, спрямований по одній цілі або по частині бойового порядку противника.

Загороджувальний вогонь - вид артилерійського вогню, який застосовується раптово для відбиття атак і контратак піхоти і танків противника на заздалегідь намічених і, як правило, пристріляних рубежах (ділянках). Відстань найближчої межі загороджувального вогню від своїх підрозділів, що перебувають не в укриттях, гарантує безпеку своїх військ. Глибина ділянок загороджувального вогню сягає зазвичай 150-200 м.

Багатошаровий вогонь - вид вогню з усіх видів зброї для знищення атакуючого противника на безпосередніх підступах до передових ліній, на флангах, на напрямках імовірного прориву і в глибині оборони. Сутність його полягає в тому, що вся місцевість у смузі до 400 м перед переднім краєм оборони повинна бути під дійсним вогнем, а наявні мертві простори - уражатися вогнем артилерії, мінометів і гранатометів із закритих вогневих позицій.

Багатоярусний вогонь - вогонь з вогневих засобів, розташованих на різних висотах (ярусах). Застосовується при веденні бойових дій у горах.

Бойові можливості механізованого відділення в обороні складаються із:

- вогневих можливостей;

- маневрових можливостей.

Вогнева можливість або ще називають вогнева міць (міць вогню)– це математичне очікування числа знищених цілей (об’єктів) противника або ступінь його ураження, яка складається із:

- можливостей стрілецької зброї по знищенню живої сили;

- можливостей вогнем гранатомета і БМП (БТР) – по знищенню броньованих цілей.

Маневрова можливістьабо маневреність–цепоказник відділення, який характеризує ступінь рухомості, здатність здійснювати пересування за відповідний час, а також розгортання та маневр в ході бою. За показник маневреності приймається термін часу, необхідний для здійснення тих чи інших дій.

Бойові можливості підрозділу не є постійними величинами. Вони залежать від:

- укомплектованості особовим складом;

- озброєння і бойової техніки;

- рівня підготовки особового складу відділення;

- стану його морального духу і неухильної волі до перемоги;

- вміння командира управляти відділенням.

Крім того, на бойові можливості значний вплив має характер дій противника, умови місцевості, стан погоди, час року і доби.

Вогневі можливості механізованого відділення в обороні

Розглянемо вогневі можливості механізованого відділення. Спочатку визначимо ширину фронту вогневого забезпечення відділення яка може бути розрахована по формулі:

Шф= Ф + ( П+ П),

де – Ш ф - ширина фронту вогневого забезпечення відділення;

Ф - фронт бойової позиції механізованого відділення;

Пі П - величини проміжків з сусідами.

Механізоване відділення обороняє бойову позицію по фронту - до 100 м, а проміжки між бойовими позиціями відділень у опорному пункті взводу - до 50 м.

Таким чином, Шф= 100 + (50 +50) = 150 м.

Знаючи бойову швидкострільність зброї механізованого відділення, визначимо кількість куль, які випускає особовий склад відділення за хвилину.

Для ведення вогню механізоване відділення на БМП (БТР) має:

- автоматів АК-74 - 4;

- кулемет ПКТ - 1;

- кулемет РПК - 74 - 1;

Бойова швидкострільність стрілецької зброї складає:

- кулемета ПКТ - 250 п/х;

- кулемета РПК-74 - 150 п/х;

- автомата АК-74 - 100 п/х.

Таким чином, механізоване відділення може здійснити (250 +150 +(100 х 4) = 800 пострілів за хвилину.

Знаючи ширину фронту вогневого забезпечення, маємо можливість підрахувати щільність вогню механізованого відділення, для чого необхідно загальну кількість куль розділити на фронт вогневого забезпечення (800 : 150), в результаті чого отримаємо біля 5.3 куль за хвилину на 1 м фронту.

Досвід світових війн та тактичних навчань показує, що в результаті вогневої підготовки противника (вона проводиться перед наступом авіацією, артилерією, ракетними військами) може бути виведено зі строю до 30 % особового складу та озброєння наших підрозділів. Таким чином, з урахуванням втрат механізоване відділення може випустити біля 560 (800 х 0,7) куль за хвилину. Щільність вогню для механізованого відділення складатиме ( 560 : 150) біля 4 куль на 1 м фронту за хвилину.

Під час ведення вогню лежачи (стоячи з упору) із автомата, ручного кулемету на відстань 300 м для ураження однієї цілі потрібно 4 кулі, а при веденні вогню з ходу для вирішення цього завдання необхідно 25 куль. Звідси слідує, що ефективність вогню механізованого відділення в обороні в 5 - 6 раз вище, ніж у тих хто наступає.

Досвід війни показав, що для відбиття атаки піхоти противника той, хто обороняється повинен створити щільність вогню перед фронтом оборони і на флангах не менш ніж 3 - 5 куль за хвилину на 1 м фронту. Така цільність забезпечує 50 % знищення атакуючої піхоти противника. При таких втратах противник відмовиться від повторної атаки. Таким чином механізоване відділення в обороні здатне відбити атаку до 2-х мотопіхотних відділень противника та обороняти позицію по фронту до 100 м.

Для боротьби з танками та іншими броньованими машинами противника у механізованому відділенні є наступні засоби: 

мвід на БМП	мвід на БТР
ПТКР на БМП - 1	РПГ – 7 - 1
РПГ – 7 - 1	ручні протитанкові гранати
ручні протитанкові гранати

Граната ручного протитанкового гранатомета практично пробиває броню любого сучасного танка на відстані до 500 м. Крім того вогнем з кулеметів та автоматів по танкам і броньованим машинам можливо пошкодити спостережні прилади та приціл.

 

 

 

 

Можливості механізовано відділення щодо боротьби з броньованими цілями

Засоби боротьби в підрозділах	Кількість протитанкових засобів	В обороні
Коефіцієнт ефективності	Можливості щодо знищення
танки	БМП, БТР	танків	БМП, БТР
РПГ-7		0.3	0.5	0.3	0.5
Всього за мвід на БТР		-	-	біля 1	біля 1
ПТРК на БМП
РПГ-7		0.3	0.5	0.3	0.5
Всього за мвід на БМП		-	-	біля 2	3 - 4

 Таким чином механізоване відділення на БМП при веденні оборони здатне відбити атаку до 2 – х танків та 3 – 4 БМП (БТР) противника, а механізоване відділення на БТР відбити атаку до 1 – го танка та 1 БМП (БТР) противника.

Щоб зберегти боєздатність та виконати поставлене завдання необхідно знищити до 50 % танків та інших броньованих цілей противника. Як показує досвід війн після цього противник відмовиться від подальшого наступу.

Успішна боротьба з танками та іншими броньованими машинами противника залежить від:

- морально – бойових якостей особового складу відділення;

- організації взаємодії зі всіма засобами, які приймають участь в бою;

- характеру місцевості.

- стану погоди, часу доби та року.

По низько про літаючим літакам та вертольотам противника вогонь з кулеметів і автоматів ведеться у складі відділення на дальності до 500 м по команді командира. БМП (БТР) можуть знищувати вертоліт в момент його зависання, або в момент атаки з горизонтального польоту. Найбільш ефективний вогонь при стрільбі:

- з спареного КПВТ - до 1000 м;

- з гармати БМП - до 1200 м.

Маневрені можливості механізованого відділення в обороні

Маневрені можливості – це здатність підрозділу швидко здійснити переміщення, розгорнутися для заняття вогневого рубежу та інші дії. Маневрені можливості в обороні дуже обмежені, тому що його основне завдання полягає у стійкому утриманні позиції відділення.

При переході до оборони командир відділення повинен організувати спостереження та систему вогню.

Видатний полководець О.В.Суворов казав, що «…Кожен солдат повинен знати свій маневр…»

У 1774 році ад’ютант Суворова майор Д.Максимович (син сподвижника гетьмана І.Мазепи, ген. старшини Війська Запорозького Ф.Максимовича) під час супроводження О.Пугачова з Яїка (нині р. Урал) до Симбірська закрив своїм тілом С. від стріл нападників та був убитий.

27 лютого 1788 вручив старшинам "Війська вірних козаків" (основа — бл. 10 тис. колиш. запорожців) С.Білому, З.Чепізі та А.Головатому прапори та ін. клейноди, захоплені рос. військом під час зруйнування Запорозької Січі 1775. 1787—91 очолювані С. війська, до яких входили підрозділи "Війська вірних козаків" та Бузького козацького війська, брали участь у переможних битвах під Кінбурном (1 жовтня 1787), здобутті Очакова (27 липня 1788), битвах при Фокшанах (1 липня 1789), Римнику (11 вересня 1789), здобутті Хаджибея (14 вересня 1789) та Ізмаїла (11 січня 1790). У битві за Кінбурн та Кінбурнську косу загинули кошовий отаман С.Білий, полковий осавул, 14 козаків та козак Тищенко, який був ординарцем С. У битві при Римнику відзначилися Чернігівський та Стародубський карабінерні полки, які складалися з колиш. укр. козаків Гетьманщини. 3 тис. колиш. запорожців (три полки піхоти і три кінноти) разом із рос. військами захопили Хаджибей. 6267 козаків (із них 160 вбито і 345 поранено) під заг. командуванням С. успішно штурмували турец. фортецю Ізмаїл.

У маєтку в с. Тиманівка (нині село Тульчинського р-ну Він. обл.) Суворов. написав солдатську пам’ятку-інструкцію "Наука перемагати".

1845 Т.Шевченко намалював портрет генералісимуса Суворова. до книги рос. історика М.Полевого "Двенадцать русских полководцев" (СПб.). Т.Шевченко також зобразив полководця на 32-х ілюстраціях у книзі М.Полевого "История князя Италийского, графа Суворова Рымникского, генералиссимуса российских войск" (СПб., 1842).

У Тиманівці, Ізмаїлі та Очакові діють музеї Суворова, де встановлено пам’ятники полководцю. У Тульчині збереглися "Суворовські казарми". У Тиманівці — кам’яний дім, де жив Суворов, у лісі поблизу — природні джерела, які в народі називають "Суворовськими криницями". На околицях сіл Тиманівка, Нестерварка, Кінашев, Дранка збереглися земляні укріплення, насипані (за легендою) для навчання Суворовим солдатів.

Видами маневру є: охоплення, обхід, відхід, маневр ударами і вогнем.

Маневр - організоване пересування підрозділів у ході бою (дій) з метою зайняття вигідного положення стосовно противника і зосередження необхідних сил і засобів на новому напрямку (рубежі, районі), відведення підрозділів з-під ударів противника, а також перенесення (зосередження) вогню для найбільш ефективного ураження противника. Залежно від складу сил і засобів маневр здійснюється підрозділом та вогнем.

Охоплення - маневр, який здійснюється підрозділами в ході бою для атаки противника у фланг.

Обхід - більш глибокий маневр, здійснюється підрозділами для атаки противника з тилу.

Відхід - маневр, який здійснюється підрозділами з метою виходу з-під ударів сил противника, що переважають, виграшу часу та зайняття більш вигідного рубежу (району). Відхід проводиться тільки з дозволу або за наказом старшого командира.

Маневр ударами і вогнем полягає в одночасному або послідовному зосередженні вогню по найважливіших об’єктах противника або в розподіленні (розосередженні) вогню для ураження декількох об’єктів, а також у перенацілюванні їх на нові об’єкти.

Маневр вогнем полягає у зосередженні, розподіленні й перенесенні вогню.

Зосередження вогню - ураження однієї цілі вогнем високої щільності в короткий проміжок часу.

Розподілення вогню - одночасне ураження підрозділом декількох цілей.

Перенесення вогню - послідовне ураження цілей або перенацілювання і ведення вогню по нових цілях при їх виявленні.

Маневр повинен бути простим та виконуватися швидко і раптово для противника.

3.Особиста зброя та екіпіровка солдата.

Для успішного ведення бою солдат озброюється і екіпірується. Особистою зброєю солдата може бути автомат, ручний кулемет, ручний протитанковий гранатомет або снайперська гвинтівка. Крім того, у солдата повинні бути необхідна кількість боєприпасів, ручні осколкові гранати, а також можуть бути протитанкові гранати.

Бойова екіпіровка (бойове спорядження) - сукупність предметів, що використовуються солдатом як у ході бойових дій у воєнний час, так і з метою бойової підготовки в повсякденній обстановці в мирний час.

Функціонально вона поділяється на кілька напрямів і включає в себе:

• засоби індивідуального захисту (як протирадіаційного і протихімічного (протигази, костюми хімічного захисту, захисні комплекти), так і бронезахисту (каска або шолом, бронежилет), окуляри);

• засоби зв’язку і виявлення, наприклад рація;

• оптичні прилади і засоби нічного бачення (бінокль, прилади нічного та інфрачервоного бачення тощо);

• лопати та інші інструменти, наприклад сокира;

• освітлювальні і сигнальні боєприпаси та інша піротехніка;

• карти, компаси й топографічні прилади;

• фляги і казанки;

• предмети першої необхідності;

• медична аптечка;

• інші речі - залежно від військової спеціальності та фактично виконуваних функцій.

Предмети екіпіровки військовослужбовці носять у ранці, рюкзаку або речовому мішку, а також у розвантажувальних жилетах і на поясному ремені.

Розвантажувальний (тактичний) жилет

Розвантажувальні жилети призначені для «розвантаження» солдата, тобто рівномірного розподілу необхідного бойового спорядження по тілу. Досягається це за допомогою великої кількості кишень, які, з одного боку, дозволяють рівномірно завантажити жилет, а з другого - забезпечують швидкий доступ до вмісту кишень. Як правило, у кишенях розміщуються пістолет, пістолетні магазини, магазини для автомата, ручні гранати, аптечка, карти. На жилет навішують радіостанцію, ніж, ліхтар. Жилети бувають як з фіксованими кишенями, так і «набірні» - солдат може сам укомплектувати жилет такими кишенями, які потрібні йому для виконання бойового завдання.

Утримувати спорядження в наявності і справності - один з першорядних обов’язків солдата. Порядок підгонки і збирання спорядження на солдата регулюється статутами.

V. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

V.I. Нагадування теми, навчально – виховної мети та ступенів досягнення.

Тема уроку Основні риси загальновійськового бою.

Мета:

Навчальна:

• ознайомити учнів з поняттям про загальновійськовий бій; способами, видами принципи сучасного загальновійськового бою;

• сформувати поняття про місце та обов’язки солдата у загальновійськовому бою.

Розвивальна:

• розвивати творчу активність, пізнавальні інтереси до вивчення загальновійськового бою.

Виховна:

• переконати учнів у необхідності всебічної підготовки до військової служби.

• виховувати почуття поваги до українського війська, уважність, дисциплінованість, високі морально - бойові якості юнаків.

V.II.Закріплення нових знань і умінь учнів

Контрольні питання

1. Дайте визначення поняттю «загальновійськовий бій».?

Загальновійськовий бій - основна форма тактичних дій військ, сукупність узгоджених і взаємозв’язаних за метою, завданнями, місцем і часом ударів, вогню і маневру військових частин і підрозділів родів військ, видів ЗС України, інших військових формувань та правоохоронних органів для відбиття ударів противника, його знищення (розгрому) та виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу.

2. Назвіть характерні риси сучасного загальновійськового бою.

Характерними рисами сучасного загальновійськового бою є рішучість у досягненні мети, висока напруженість, швидкоплинність, різкі зміни обстановки, наземно-повітряний характер, застосування різноманітних засобів ураження і способів ведення бою, швидкий перехід від одних видів дій до інших, широке застосування технічних засобів і автоматизованих систем.

3. Дайте визначення поняттям «удар», «вогонь», «маневр».

Удар - одночасне ураження військ і об’єктів супротивника шляхом потужної дії на них зброєю або військами.

Вогонь - ураження супротивника стрільбою (пуском) з різних видів зброї (озброєння).

Маневр - організоване пересування підрозділів у ході бою з метою зайняття вигідного положення стосовно супротивника і зосередження необхідних сил і засобів на новому напрямку (рубежі, районі), відведення підрозділів з-під ударів, а також перенесення (зосередження) вогню для найефективнішого враження супротивника. Залежно від сил і засобів маневр здійснюють підрозділом (взводом, відділенням, танком) та вогнем.

VІ. Підбиття підсумків уроку

1.Зробити загальну оцінку класу.

2. Відмітити кращих учнів на занятті.

3. Виставлення оцінок.

VІІ. Домашнє завдання

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал, конспект, підручник «Захист Вітчизни (рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти.

2.Записати в зошитах риси сучасного загальновійськового бою.

3.Підготувати презентації за темами:

- «Особиста зброя та екіпіровка солдата»

- «Види вогню та маневру, їх значення в бою»

4. Користуючись різними джерелами інформації, підготуйте розповідь про бронежилети, які використовуються в підрозділах ЗСУ.