Посухівський навчально-виховний комплекс
«Дошкільний навчальний заклад –загальноосвітня школа І-ІІ ступенів»
Уманської районної ради
Черкаської області
Підготувала
вчитель географії
Пікус Ірина Вадимівна
Тема: Особливості природних умов і ресурсів Уманщини.
Природокористування.
Мета: - навчити давати характеристику природних умов Уманщини;
- показати особливості природних умов і ресурсів району;
- оцінити їх вплив на життя та діяльність населення;
- продовжити формувати науковий світогляд учнів;
- виховувати любов до рідного краю;
- поглибити і закріпити навички роботи учнів з картографічним матеріалом;
- розвивати пам'ять, мислення, увагу, уяву, географічну мову.
Обладнання: підручник, атлас України, карта Черкаської області, настінні карти України, інтерактивні карти, інтерактивна дошка.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку:
Одна Батьківщина і двох не буває.
Місця, де родилися завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
М. Бакай.
І. Актуалізація опорних знань та умінь учнів.
Метод «Мікрофон»
II. Мотивація навчально - пізнавальної діяльності.
Ми вивчаємо останню тему в курсі « Географія України» 8 класу це «Природа регіону». Під час вивчення теми:
Завдання:
- оцінити еколого - географічне положення області.
III. Вивчення матеріалу нової теми.
Закінчити схему
Природні ресурси
Вичерпні Невичерпні
відновні невідновні
На кожному уроці ми прагнемо досягти успіху. Сьогоднішній урок не виключення. Тож, для початку, посміхніться один одному і побажайте успіху. До речі, успіх, це важливо в житті людини? Ви хотіли б бути людьми успішними? А що потрібно щоб досягти успіху в житті? На дошці викреслюється схема (учень пише маркером, а діти називають.)
Притча про мотивацію
Монах, що керує будівництвом собору, вирішив подивитися, як працюють робітники. Він підійшов до першого і попросив розказати про свою роботу: «Я сиджу перед каменем і працюю різцем. Нудна і важка робота, - сказав той зі злістю». Монах підійшов до другого і запитав його те саме: «Я ріжу камінь і цим заробляю гроші. Тепер моя сім’я не голодує», - стримано відповів той. Монах запитав і третього про його роботу: «З боку, здається, що я ріжу камінь. Але насправді я будую Собор, який простоїть тисячу років. Я будую майбутнє»,- посміхнувшись сказав робітник. Про що ж ідеться у даній притчі?
Тому, сьогодні на уроці ми будемо вирішувати важливе питання, що потрібно нам, щоб ми жили в здоров’ї, благополуччі довго і щасливо, бо історія нас вчить, що мудрість будь-якого народу проявляється в тому, як зберігаються природні умови його існування та використовуються ресурси, добробут сучасних і майбутніх поколінь.
Прийом «Географічний кінозал». Перегляд і подальше обговорення відеофрагмента «Крик землі».
Повідомлення учнів
Державне підприємство «У́манське лісове господарство» — структурний підрозділ Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства. Офіс знаходиться в селі Дмитрушки Уманського району Черкаської області.
Підприємство було утворене 1932 року, сучасний статус отримало згідно з наказом Держкомлісгоспу України № 96 від 3 лютого 2005 року.
Лісовий фонд підприємства розміщений на території Уманського, Жашківського, Монастирищенського, Маньківського та Христинівського районів, а також частково на території Тальнівського району.
Загальна площа лісового фонду складає 30332,6 га, з них під лісами 28142,6 га. Молодняк охоплює територію 15,4 % території, середньовікові ліси — 51,2 %, пристигаючі — 17 %, стиглі та перестійні — 16,4 %. Дуб звичайний займає 65,9 % території, ясен — 16,2 %, граб — 2,6 %, хвойні — 2,2 %, м'яколистяні — 4,1 %.
У віданні лісового господарства знаходяться 16 об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею 870,91 га:
Синюський ландшафтний заказник — 16 га
Собківський ботанічний заказник — 1,8 га
Юрківський ботанічний заказник — 3,5 га
заповідне урочище Герман — 240 га
заповідне урочище Великий ліс — 15,6 га
заповідне урочище Берези — 28 га
заповідне урочище Діброва Ф. І. Дубковецького — 30,4 га
заповідне урочище Стінка — 80 га
дендропарк «Дружба» — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва — 9 га
Монастирищенський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва — 40 га
Тальнівський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва — 406 га
ботанічна пам'ятка природи Віковий дуб — 0,01 га
ботанічна пам'ятка природи Насадження сосни Веймутової — 0,1 га
ботанічна пам'ятка природи Насадження сосни кримської — 0,2 га
ботанічна пам'ятка природи Одинокі дерева бука — 0,2 га
ботанічна пам'ятка природи Одинокі дерева софори — 0,1 га
Водні ресурси Черкащини.
На Черкащині протікає 1037 середніх і малих річок та струмків, загальна довжина яких становить 7585 км. На території області формується стік води в середній по водності рік 1,8 млрд.м3, а в засушливий - лише 540 млн.м3. Це незначні запаси води, адже це лише 1,3 тис.м3 на одного жителя області в рік, тим часом як у Німеччині і Швейцарії цей показник становить 2,5 тис.м3, Франції - 3,5тис. м3, Великобританії - 5 тис.м3.
Тому наші мудрі предки з давніх-давен споруджували ставки, водоймища, будували водяні млини, уміло й раціонально використовували водні ресурси, а воду в цілому вважали святинею.
Нині в області налічується близько 3000 ставків та водоймищ, об’єм води в яких становить 390 млн.м3. Це незначний запас води, лише наявність Кременчуцького та Канівського водоймищ створює ілюзію благополуччя.
Хоча на території області 1037 малих річок, загальна довжина яких становить 7585 км, лише 181 із них має "зріст" 10 км. Решта - це невеликі струмки, які повноводні лише на весні, а в літню спеку навіть пересихають, як наслідок - вимагають догляду та піклування про їхнє здоров`я.
Щороку із Державного бюджету за сприяння Державного комітету України по водному господарству виділяються кошти на благоустрій малих річок, будівництва ставків та інші заходи зі збереження водних ресурсів.
За 2007 рік на це передбачено й профінансовано 6,1 млн.грн. З обласного бюджету за рахунок усіх джерел фінансування на збереженні і відтворення водних ресурсів області у 2007 році було виділено коштів на загальну суму 18,3 млн.грн. Поряд з цим, малі річки та ставки замулюються, якість води в них погіршується.
Одна з головних причин - не дотримання господарствами термінів запровадження контурно-меліоративної системи землеробства, основне завдання якої полягає в боротьбі із поверхневою і глибинною ерозією грунтів, в наслідок чого в річки й водойми щорічно змивається 2-х млн.м3 грунту, втрачаються цінні с/г угіддя.
Часто можна бачити, як механізатор оре поле не впоперек, а вздовж схилу, чого ніколи не робив селянин - дійсний господар землі раніше. Нерідко можна бачити як втрачають наші річки і водотоки свою красу від надмірного його забруднення стічними водами промислових і комунальних підприємств, як змиваються в річки і водойми кинуті на призволяще мінеральні добрива, а часом і отрутохімікати, як тече в яри або пониззя рельєфу гноївка з тваринницьких комплексів і ферм, як недолугі водії миють свої автомашини на берегах, як знищуються механізмами і худобою зелені насадження і травостій навколо водойм і річок.
Що ж слід робити, щоб урятувати і зберегти річки від замулення і зникнення, поліпшити їхнє здоров"я?
Інколи можна чути: що ж, мовляв, можна зробити, коли катма грошей! Звичайно, коли є гроші, всім зрозуміло, що слід з ними робити.
Проте, яких грошей потрібно, щоб кожному із нас посадити бодай по обному дереву або забити біля урізу води вербовий чи тополевий кілочок, який через декілька років звисне над водою своїм зеленими віттям. Розчистити джерело, впорядкувати його, побачити своїми очима, як джерело з вдячністю віддаватиме Вам свою чисту, джерельну воду. І щоб можна було сказати своїм дітям або онукам: "Ось дивіться, це я його колись посадив!"
Наука стверджує, що річки й водойми мають дивну властивість до самовідновлення, самозбереження, але цей фактор має місце тоді, коли річці допомагати. Для цього її русло з обох боків обсаджують водолюбивими деревами, які, підростаючи, своєю кроною затіняють воду від інтенсивного освітлення і прогрівання. Вода там, у руслі, холодна, кволо розвивається не тільки фітопланктон, а й груба водна рослинність, бо мала кількість світла й тепла не сприяє їхньому інтенсивному розвиткові. Весняні води, проходячи по руслу з відповідною швидкістю і силою, промивають його, і річка самовідновлюється і оживає. Захищають зелені насадження також і ставки та водойми. Присутність над водою зеленого, а у воді часом опалого листя верби сприяє очищенню її від шкідливих речовин.
Грунтові ресурси
Найбільше природне багатство України — чорноземи. Вони складають майже 50 % світового запасу чорноземів. Розорані землі в Україні становлять близько 85 % від площі степів і лісостепів. Посівні площі займають 33,5 млн га. Вже зіпсовано 60 % чорноземів, щорічно втрачається 100 тисяч гектарів родючих ґрунтів.
Майже 50 % урожаю сільськогосподарських культур вирощується на ґрунтах, оброблених хімічними добривами та отрутохімікатами. В Україні накопичено 12 тисяч тонн непридатних і заборонених для використання пестицидів.
Великої шкоди ґрунтам України завдала необгрунтована меліорація. Майже 50 тис. га орних земель підтоплені, 3,7 млн га землі знаходиться в Чорнобильській зоні.
Якщо узагальнити всі зміни, то 22 % території України можна характеризувати як сильно і дуже сильно уражені та непридатні для повного використання.
Внаслідок екстенсивного розвитку сільського і лісового господарств, неефективного ведення заповідної та інших природоохоронних справ порушилося співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових та водних ресурсів, і як наслідок — інтенсивний розвиток ерозійних процесів, ущільнення орного шару ґрунту, зниження його родючості, послаблення стійкості природних ландшафтів України.
Ситуація, яка склалася, зумовлена головним чином тим, що протягом багатьох десятиріч екстенсивне використання земельних угідь, і особливо ріллі, не компенсувалося рівнозначними заходами щодо відтворення ґрунтів. У цьому полягає головна причина низької ефективності засобів, які застосовуються з метою інтенсифікації землеробства, а комплекс деградаційних процесів виснажує ґрунтові виробничі ресурси, знижує врожаї сільськогосподарських культур. На значній частині площі сільськогосподарських угідь досягнуто межі екологічної збалансованості ґрунтових екосистем і агрофітоценозів. Найбільших збитків ґрунтам завдають водна і вітрова ерозії, безповоротні втрати гумусу і поживних речовин, засолення і закислення ґрунтів, висушування і перезволоження, в тому числі і заболочування, забруднення промисловими відходами і викидами, отрутохімікатами.
Проблема охорони та раціонального використання земель є однією із найважливіших завдань людства, бо 98 % продуктів харчування, які споживає людина, отримуються за рахунок обробітку землі. Агрокультурою людина займається майже 10 тисячоліть. За цей період у багатьох частинах планети розквітали і гинули цивілізації, колись квітучі краї перетворювались на пустелі. Низька культура землеробства та хижацька експлуатація земель призводили до руйнування ґрунтів. Французькі вчені підрахували, що за весь історичний період людство втратило близько 2 млрд. га родючих земель.
Рекреаційні ресурси
Саме створення всесвітньо відомого парку в уманському районі починає розвиватися туризм з відвіданням цього чудового міста.
Створений на прохання прекрасної грекині Софії серед вигорілих під сонцем степів та балок Умані, парк в романтичному стилі, було урочисто відкрито в травні 1802 року в день народження красуні Софії.
Перегляд 3D туру по Софіївці: http://ukraine3d.com/uk/sofiyvka.
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
Прийом «Роблю висновок»
Учитель пропонує учням зробити висновок, що стосується забезпеченості Уманщини природними ресурсами.
Прийом «Мікрофон»
Учні висловлюються щодо питання оцінки забезпеченості природними ресурсами для його господарського використання.
V. Підсумки уроку
Учитель пропонує учням зробити оцінку власних знань.
Рефлексія.
VІ. Домашнє завдання