Урок ''Особливості живлення грибів''

Урок 58

Тема: Особливості живлення грибів.

Мета

Освітня. Обгрунтувати біологічну доцільність існування грибів. Поглибити знання учнів про живлення грибів.

Розвиваюча. Розвивати аналітичне мислення; формувати інформаційну компетентність через підготовку та захист учнівських міні-проектів: та здоров'язберігаючу компетентність учнів.

Виховна.  Виховувати позитивне екологічне мислення та ціннісне ставлення до грибів як  невід'ємної складової  навколишнього середовища та окраси природи.

Тип уроку: урок вичення нового матеріалу.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником та м\медійною дошкою;
б) наочний: ілюстрація, демонстрація.
Прийоми   навчання:   виклад   інформації,  пояснення,  активізація  уваги  та мислення,   одержання   з   тексту   та   ілюстрацій   нових   знань,   робота   з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний. 
Прийоми  навчання:  подання  матеріалу  в  готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схематичних малюнків.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – музичний супровід
6. Релаксопедичний: фізкультхвилинка.
Міжпредметні зв’язки:ботаніка, зоологія, екологія, медицина.

Матеріали та обладнання: підручник, біологічний довідник, схеми, таблиці, м/м дошка.

Основні поняття та терміни:  мікологія,  сапротрофи,  паразити,  симбіонти, мікориза,

Структура    уроку

   Організаційний момент

  І.Повідомлення теми та мети уроку.

  ІІ.Мотивація навчальної діяльності.

  ІІІ.Відтворення та коригування опорних  знань

  ІV.Вивчення нового матеріалу:

  V.Закріплення, систематизація та узагальнення

  VI.Контроль та корекція знань.

  VII. Підсумки уроку

     Домашнє завдання.

Хід уроку

Організаційний момент                                    -     перевірка готовності класу  

                                                                                   до уроку.

  І.Повідомлення теми та мети уроку             

 ІІ. Мотивація навчальної діяльності                -     постановка проблемного

                                                                                    запитання:

     «Чому гриби відносять до окремого царства ?»

ІІІ. Відтворення та коригування опорних  знань

IV. Вивчення нового матеріалу

     Кожен із вас бачив гриби, збирав їх, споживав у їжу. А чи замислювалися ви над тим, що собою становлять гриби? Чому їх не відносять ані до рослин, ані до тварин? Тож познайомимося з цими організмами ближче.
Які ознаки притаманні грибам? Гриби - одні з найдавніших мешканців нашої планети. Вони освоїли всі можливі середовища життя: ґрунт, водойми.    

     Багато грибів оселяється на поверхні  або всередині інших живих істот. Є види  грибів,  здатні  існувати  там,  де  більшість  живих  організмів жити не можуть, наприклад у тих місцях, де немає кисню.
Гриби  мають  деякі  ознаки,  притаманні  рослинам,  тому  раніше  їх    разом із   водоростями   відносили   до  нижчих   рослин.   Клітини   грибів   оточені щільною клітинною стінкою, розташованою над плазматичною мембраною. Але до її складу входить не клітковина, як у рослин, а інший вуглевод - хітин.  

      Ця  сполука  трапляється  і  в  деяких тварин: комах, павуків, раків. Завдяки   клітинній   стінці   клітини   грибів,   як  і  клітини рослин, не здатні активно змінювати свою форму.
      У  клітинах  грибів, як і в клітинах рослин, є вакуолі з клітинним соком. У клітинах   тварин   цієї   органели   немає.   Як   і  рослини,  гриби не здатні до

fктивного   руху  і  не  здатні   поглинати  тверду  їжу,  їхні   клітини   можуть всмоктувати лише розчини різних сполук.
     Клітини  грибів,  як  і  клітини більшості тварин, не мають хлоропластів та інших типів  пластид. Клітини  грибів так  само,  як і клітини рослин і тварин, мають ядро та мітохондрії.
   Гриби, як і тварини, - гетеротрофні організми, що не здатні до фотосинтезу. Необхідні  їм  сполуки  гриби  створюють  не  з неорганічних речовин, а з тих органічних, які вони поглинають із навколишнього середовища. Тому в їхніх клітинах, як і в клітинах тварин, відкладається не крохмаль, а інший вуглевод - глікоген.
     Отже,  гриби  не  є  ані рослинами, ані тваринами. Вони утворюють окреме царство організмів - царство Гриби.
 

                                    Гетеротрофи та сапротрофи

     За характером харчування всі гриби є гетеротрофами. Цим вони відрізняються від зелених рослин з автотрофним типом харчування, що містять хлорофіл. Гриби позбавлені здатності синтезувати складні органічні сполуки з вуглецю атмосферного повітря з використанням сонячної енергії і змушені споживати готові. Тому необхідною умовою розвитку грибів є присутність потрібного субстрату, з якого міцелій міг би всмоктувати живильні речовини. У природних умовах гриби знаходять його або у формі різних органічних рослинних і тваринних решток, на яких вони ростуть як сапротрофи, або у формі живих організмів, на яких вони паразитують. Живильні речовини, розчинені у воді, поглинаються всією поверхнею міцелію або окремими його частинами шляхом осмосу. Це дифузійно-осмотичний тип харчування.

     Гриби розвиваються всюди, де є рослинні залишки, наприклад, опале листя, стара деревина, останки тварин, і провокують їх розкладання і мінералізацію, а також формування гумусу. Так, гриби є редуцентамі (руйнівниками), як бактерії та інші мікроорганізми.

     По здатності поглинати різні органічні сполуки гриби сильно розрізняються. Одні можуть споживати тільки прості вуглеводи, спирти, органічні кислоти (цукрові гриби), інші здатні виділяти гідролітичні ферменти, які розкладають крохмаль, білки, целюлозу, хітин і ростуть на субстратах, що містять дані речовини.

     Серед сапротрофів іноді зустрічаються вузькоспеціалізовані групи. Прикладом служать кератінофіли, що розкладають стійкий білок тваринного походження кератин і зростають на тканинах, що містять його (рогах, копитах, волоссі). Такі гриби уникли конкуренції з іншими швидко зростаючими грибами, займаючи настільки специфічний субстрат.

      На думку більшості мікологів, сапротрофний тип харчування грибів первинний, а паразитизм - вторинний шлях спеціалізації грибів при відході від конкуренції за місця проживання. В даний час відомо більше 10 тисяч видів грибів-паразитів. Ця група дуже різноманітна за способом життя і харчуванням. Гриби здатні паразитувати на різних організмах - на рослинах, безхребетних, хребетних тваринах, людині, на інших грибах, лишайниках. Деякі види розвиваються виключно на певних хазяїнах, тобто характеризуються вузькою спеціалізацією. Ряд видів може вражати велике коло хазяїв, що належать не тільки до різних родин, але і до різних царств живого світу.

      Зустрічаються серед грибів факультативні сапротрофи, що в звичайних умовах розвиваються як сапротрофи, але здатні жити на ослаблених рослинах. Факультативні сапротрофи-паразити мають здатність до сапротрофного існування на рослинних рештках і в грунті. Виділяють групу так званих облігатних паразитів, які можуть жити тільки на живих організмах.

     У процесі свого розвитку в організмі хазяїна різні гриби-паразити впливають на нього по-різному. Некротрофи спочатку вбивають тканини хазяїна своїми отрутами, а потім харчуються ними. Біотрофи існують тільки в живих тканинах хазяїна і тривалий час не викликають його загибель. Відомі гриби, які починають свою життєдіяльність як біотрофи, а потім на померлому хазяїні переходять до некротрофного типу харчування.

     Деякі мікологи вважають, що до біотрофних паразитів близькі за походженням гриби, що живуть в комплексі з водоростями у вигляді лишайників на взаємовигідних умовах (у симбіозі).

V. Закріплення, систематизація та узагальнення отриманих знань:                   За характером живлення гриби поділяються на:

1. Сапрофіти – живляться готовими органічними речовинами мертвих організмів.

2. Паразити – живляться за рахунок організмів, на яких поселяються (живуть на поверхні або всередині живих тканин рослин і тварин).

Симбіонти – живуть у симбіозі з іншими організмами (хлорофільними рослинами живляться за рахунок утворення мікоризи.

Гриби – це група гетеротрофних організмів, безхлорофільні, одно і багатоклітинні, від дрібних мікроскопічних до таких великих, як трутовики і гігантський дощовик. Гриби займають проміжне положення між рослинами і тваринами, оскільки характеризуються рядом ознак:

     Тварин: гетеротрофний тип живлення, наявність в обміні сечовини, в оболонці клітин є хітин, запас поживних речовин у вигляді глікогену.

Рослини – необмежений ріст, адсорбтивний тип живлення (шляхом всосування, а не захоплювання їжі), характер розмноження.

Тіло побудоване з тонких нитчастих утворень – гіф. Їх сукупність утворює вегетативне тіло (міцелій або грибницю). Умовно гриби поділяють на вищі та нижчі. У нижчих грибів міцелій має одноклітинну будову, у вищих він багатоклітинний. Дріжджі та внутрішньоклітинні паразитичні гриби міцелію не мають.

VI.Контроль та корекція знань.

     «Чому гриби відносять до окремого царства ?»

VII.  Підсумки уроку

        Оцінювання учнів

        Домашнє завдання.

1)повторити основні поняття теми;