Урок "П. Загребельний. Історичний роман "Диво""

Методика проведення заняття з української літератури

 

 Тема. П.Загребельний. Історичний роман «Диво»

 Мета: допомогти усвідомити зміст, ідейно-художні особливості роману,його історичну основу; розвивати навички цілісного сприймання великого за     обсягом  твору, вміння визначати історичну реальність та вимисел, символіку образів, висловлювати критичні думки щодо прочитаного, виховувати національну самосвідомість, гордість за створення автокефальної Православної церкви України, історичну пам’ять, повагу до митців, любов до літератури, естетичний смак.

Обладнання:  уривки з відеофільмів «Творення», «Софія Київська», мультимедійна презентація, портрет П.А.Загребельного, твори письменника.

 

Форма проведення заняття: нетрадиційна (урок-дослідження)

 

Хід заняття

 

 I Організація  групи до роботи

II Мотивація  навчальної діяльності студентів

  1.Перегляд уривка відеофільму «Творення» та читання уривка з Біблії про      створення світу і людини

    На початку Бог створив небо та землю. А земля пуста й порожня, і темрява

була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води. І сказав Бог: «Хай станеться світло!» І сталося світло. І побачив Бог світло, що добре воно, - і Бог назвав світло: «День», а темряву назвав: «Ніч». І був вечір, - і був ранок – день перший. І сказав Бог: «Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою і водою».

    І сказав Бог: «Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панує над худобою, і над усією землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі». І Бог на свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив.

                                                               Із Біблії

  2.Коментар викладача

   З того часу почався великий процес творення, який триває донині. За тисячолітню історію народилося і пішло у вічність чимало митців. Давайте спробуємо пригадати найвизначніших із них.

   (Нестор Літописець, Г.Сковорода, Т.Шевченко, М.Лисенко, С.Рафаель, Б.Мікеланджело,К. Моне, К.Дебюссі, К.Білокур та багато інших)

   Мистецтво цих творців непідвладне часові. Але є митці, імена яких загубилися з плином віків, як наприклад, ім’я зодчого, який збудував Софійський собор. П.Загребельний зробив спробу своїм романом «Диво» виправити цю помилку.

 

III Оголошення теми та мети заняття. Актуалізація опорних знань студентів

   Сьогодні на занятті ми розглянемо цей твір і дізнаємося не лише про нові сторінки нашої історії, надбання  культури та літератури, а й про те, яке значення Софійський собор -  духовна спадщина XI століття має для нас, громадян XXI століття. Адже 15 грудня 2018 року в соборі Святої Софії в Києві відбувся об’єднавчий собор українських православних церков, який очолив уповноважений представник Вселенського патріархату – митрополит Галльський Еммануїл.

• Яке історичне рішення було прийнято цим помісним собором?

    Так, було утворено автокефальну Православну церкву України та обрано Предстоятеля з титулом  Митрополита Київського і всієї України, ухвалено Статут церкви.

• Кого було обрано Предстоятелем Православної церкви України?

    7 січня 2019 року Епіфаній у Софії Київській провів різдвяну літургію.

Молитву транслювали на Софійській площі, де зібрались тисячі людей. Всі вони могли змогу в трапезному храмі Софійського собору побачити Томас (грецькою) - указ, декрет про офіційне проголошення автономії в управлінні церквою.

                           Працювати будемо за планом

 1.Життєвий і творчий шлях письменника (досліджують «біографи»).

 2.Жанрово-композиційна структура роману «Диво» (досліджують «мистецтвознавці», «літературознавці»).

 3.Історична основа й художній вимисел у творі (досліджують «історики»).

 4.Образи Сивоока і князя Ярослава Мудрого.

 5.Наскрізні проблеми історичного роману «Диво».

IV Основний зміст роботи-дослідження

                                        Епіграф заняття

 

                                                         Хто звів семибрамні  Фіви?

                                                         У книгах стоять імена королів.

                                                         А хіба королі лупали скелі і тягали каміння?

                                                         А без ліку руйнований Вавилон –

                                                         Хто відбудовував його щоразу?

                                                       …Як багато історій.

                                                       …Як багато запитань.

                                                                                                  Б.Брехт

    Відповідь на запитання Б.Брехта частково дав П.Загребельний, який завдяки великому таланту розгледів крізь морок віків автора Софії Київської, але звернувся у своєму творі до ще складнішої проблеми:

   -Що має більшу цінність: мистецький шедевр чи людина, життя якій дав Творець.

 

 1. Проблемне запитання для дослідження

   -Чи правильний вибір зробив князь Ярослав Мудрий, віддавши перевагу будівництву Софійського собору, замість того, щоб відкрити житниці чи прокласти шляхи до Києва?

   Пропоную відповіді на ці запитання знайти, опрацювавши роман П.Загребельного «Диво» на нашому занятті.

 

 2. Повідомлення «біографів». Мультимедійна презентація «Життєвий і творчий шлях П.А.Загребельного»

 

 

   У інтерв’ю з Дмитром Гордоном на сторінках газети «Бульвар» П.Загребельний говорив, що в селі , де він народився і виріс, 90% мешканців були неграмотними і його мама в тому числі. Жінка відвідувала гурток з ліквідації неграмотності і брала з собою сина. Тому Павло Загребельний у п’ять років прекрасно читав.

   Коли почалася Друга світова війна йому не було ще й 17-ти років. На фронт потрапити допоміг земляк у військкоматі. На станції «Гребінки» потрапив під бомбардування, вперше побачив кров, мертві тіла, палаючу пшеницю.

   У 1942 році тяжкопоранений потрапив у полон, був у концтаборі. Коли закінчилась війна, працював у радянській воєнній місії в Західній Німеччині, так як добре знав німецьку мову.

   Після закінчення філологічного факультету Дніпропетровського університету розпочав журналістську діяльність та написав збірку оповідань «Учитель» і повість «Дума про невмирущого», у якій розповів про сімнадцятирічного Андрія Коваленка. Герой загинув у німецькому концтаборі, але не скорився поневолювачам. Цей образ навіяний П.Загребельному власними переживаннями.

   За радянського часу небезпечно було звертатись до історичної тематики,бо історія писалася відповідно до ідеології пануючої партії, а це розходилося з правдою. Щось подібне відбувається зараз в Російській Федерації.

   Треба було мати особливі амбіції та впертий характер для того, щоб працювати в історичному жанрі. Цього не позичати П.Загребельному. Тому його історичні романи «Диво», «Євпраксія», «Роксолана», «Я,Богдан» набули нової мистецької якості.

   Євпраксія – дочка князя Всеволода, внучка Ярослава Мудрого. Неповнолітньою дівчинкою її віддали заміж за німецького імператора Генріха IV, який був набагато старшим за віком вдівцем, аморальною і розбещеною людиною. У свої оргії він хотів втягнути молоду дружину. Коли та збунтувалася, посадив її у в’язницю. Мужня жінка втекла і виступила з викривальною промовою у Ватикані на соборі. Євпраксія – перша жінка-політик і борець.

   Роман «Роксолана» - твір про тріумф і трагедію рогатинської дівчини Насті Лісовської, яка стала в історії Османської Порти поряд із султаном Сулейманом Пишним, діставши ім’я Роксолана-Гурем. Коли П.Загребельний писав цей роман,  то об’їхав усю Туреччину, жив у Стамбулі, пірнувши з головою в XVI століття, бачив султанські палаци і гареми, де туристам показували вистави.

 Останні роки свого життя письменник працював над романом «Іконник».

У творі події відбуваються в XII столітті , мова йде про іконописця. Головна колізія роману – людина, яка пише ікони, може бути грішником.

   П.Загребельний знав12 мов – всі слов’янські, а ще англійську, німецьку і латинь. Він власноруч переробив свої прозові твори на п’єси, які поставлені українськими театрами. За його сценаріями на Київській кіностудії імені О.Довженка знято художні фільми: «Ракети не повинні злетіти» (1965р.), «Перевірено – мін немає» (1968р.), «Лаври» (1974р.), «Ярослав Мудрий» (1982р.).

 

3. Перегляд уривка відеофільму «Софія Київська». Повідомлення «мистецтвознавців» з використанням мультимедійної презентації                                          

   Сьогодні ми розглянемо історичний роман «Диво», про який П.Загребельний писав у збірнику статей і есе «Неложними устами»: «Мені хотілося не просто показати часи Ярослава Мудрого, не просто зробити реконструкцію епохи,не просто відтворити процес будівництва Софійського собору аж до вигадування автора цієї споруди, імені якого історія, на жаль, не донесла до наших часів. Ішлося про більше. Хотілося показати нерозривність часів, показати, що великий культурний спадок входить у наше життя щоденне , впливає на наші смаки, формує в нас відчуття краси й величі, ми ж платимо своїм далеким предкам тим, що ставимося до їхнього спадку з належною шанобою, оберігаємо й захищаємо його».

   Для тих, хто не відвідував заповідник Софія Київська, пропоную переглянути відеофільм «Софія Київська».

 

 

 

 

 

   Софія Київська збудована в XI столітті як головний храм Київської Русі. Споруда має  прямокутну форму, її в давнину оточували два ряди відкритих галерей. Після останньої реконструкції зовні вона побудована в стилі бароко. Головна особливість цього стилю – вигадливість, урочистість, пишна декоративність. Назва «бароко» походить із португальської мови і перекладається як «перлина вигадливої форми».

   Собор вінчають 13 куполів, що означають Ісуса Христа і його дванадцять апостолів. У давнину вони були покриті листовим свинцем – сірі куполи гармонували з рожевими стінами.

   Коли заходиш до собору, перш за все звертаєш увагу на центральний образ – Марії Оранти, Богоматері-заступниці. У Софійському соборі є два види живопису – мозаїка та фрески.

   Мозаїка – це зображення з різнобарвних камінчиків-смальти, скла, дерева, заліза, емалі.

   Мур вкривали трьома шарами штукатурки, а на верхньому художник малював фарбами певний образ або орнамент. Відтак підбирали потрібну смальту. Віддалені зображення викладалися більшими кубиками смальти. Мозаїкою виконані центральний купол і вівтарна частина. Марія Оранта з серйозним та суворим обличчям, з проникливим поглядом очей на золотому тлі виглядає всесильною. А сині, блакитні, золотаві, бузкові й чорні барви її вбрання надають постаті урочистості і святковості. У романі «Диво» письменник описав, як Ярослав Мудрий спостерігав за Сивооком, який творив образ Оранти. Його здивувало, що зодчий ніби недбало кидає на штукатурку смальту. Коли князь піднявся на риштування, то художник пояснив, що тільки так зранку до вечора мозаїка під промінням сонця буде сяяти. Решту стін собору прикрасили фресками.

 

 

 

   Фреска – це розпис стіни водяними фарбами по свіжо накладеній штукатурці.

До цього Сивоок вдався, бо на Русі не було мармуру, який використовували у Візантії.

   З первісних 640 квадратних метрів мозаїки сьогодні залишилося 260 квадратних метрів. Фрескового розпису XI століття збереглося близько трьох тисяч квадратних метрів. Це груповий портрет сім’ї князя. Раніше вважалося, що це Ярослав Мудрий з макетом Софійського собору, його дружина Ірина та дочки (королеви Франції, Норвегії, Угорщини) і сини. Нині науковці вважають, що на стінах проти головного вівтаря зображений князь Володимир з макетом Десятинної церкви та його родина.

   У фресках найчастіше зображали пагони лози, бруньок, рідше – геометричний орнамент.

   Про будівничих храму мало свідчень. Відомо лише, що це приїжджі грецькі й місцеві майстри-русичі.

 

 

 

 

 

   У східній частині Софійського собору встановлений саркофаг, зроблений з мармуру і прикрашений християнською символікою. Тут були поховані Ярослав Мудрий, його дружина, син Всеволод, онук Ростислав, князь Володимир Мономах. У 1936 -  1939р.р. за черепом Ярослава Мудрого скульптор Юрій

   Герасимов відтворив у бронзі погруддя київського князя. На жаль, під час Другої світової війни останки князя зникли з саркофага.

 

 

 

4. Повідомлення «літературознавців» з використанням опорних схем:      «Жанрово-композиційна структура роману «Диво» П.А.Загребельного»,

 «Сюжетні лінії у романі «Диво» П.А.Загребельного».

                     На опорній схемі три часові пласти:                                                               

X-XI століття - Київська Русь, Болгарія, Візантія;

1941-1942р.р. – передокупаційний період та окупація Києва фашистами;

1965-1966р.р. – курортне містечко на березі моря, Київ, Західна Німеччина, Москва.

   Об’єднуючим композиційним центром є Софійський собор. Щоб уславити себе, його задумав збудувати київський князь Ярослав Мудрий, а зробив макет і спорудив зодчий з язичницьким іменем Сивоок, який при хрещенні отримав ім’я Михаїл і якого за талант болгарські ченці назвали Божидар.

 5.Повідомлення«істориків».                                                                              5.1Художнє обґрунтування біографії Ярослава Мудрого

   Князь Ярослав третій син київського князя Володимира і полоцької княжни Рогніди, яку Володимир взяв ґвалтом, завоювавши Полоцьк, вбивши її батька Рогволода та братів. Спочатку київський князь залишив Рогніду в Полоцьку, де вона народила Ізяслава, а пізніше забрав до Києва, хоч і мав ще дві жони. Ставши київською княгинею, Рогніда народила ще трьох синів – Мстислава, Ярослава і Всеволода та дочок – Марію і Преславу, але не сповнилася любов’ю до чоловіка. Вона зневажала Володимира, передавши це почуття його дітям, які росли без ласки і любові батька, від різних матерів, різноплемінні і різномовні. Коли ж Володимир прийняв християнство і одружився з сестрою візантійських імператорів Василя і Констянтина Анною, перезрілою грекинею, яка засиділась у наречених коло братів, то запропонував Рогніді вибрати собі чоловіка серед його вельмож. На що розгнівана жінка сказала: «Була царицею і не хочу бути рабою нікому на землі, а лиш Богові» і пішла в монастир. Через цей вчинок батька у Ярослава від переживання і напруження стався нервовий шок , внаслідок якого підліток вперше став на ноги, хоч до цього був прикутий до постелі і проводив весь свій час поряд з матір’ю, яка серйозно займалася освітою сина,запрошуючи йому найкращих вчителів. Завдяки великій силі волі і духу, впертості Ярослав не лише став ходити, їздити верхи, а й прагнув посісти київський престол.

   Володимир, побоюючись книжної мудрості Ярослава, заслав його в Ростовсько-Суздальську землю, де молодого князя полюбили, до нього стікалися всі невдоволені. Зрозумівши, що Ярослав згодом може стати небезпечним, Володимир, після смерті новгородського князя Вишеслава,

назначив туди Ярослава, надіючись на підтримку Добринь,  зокрема Коснятина, родича по матері, якого шанували і слухали новгородці. Проте князь Володимир прорахувався, бо саме Коснятин, щоб позбутися конкурента, підмовлятиме Ярослава йти на Київ і допоможе йому здобути київський престол. Згодом Ярослав порушить дане Коснятину слово про те, що той і його нащадки княжитимуть у Новгороді, привезе до  Новгорода свого сина Володимира. Коснятин у гніві, прагнучи шантажем зупинити князя, розкаже , як колись від його імені наказав варягам вбити брата Гліба. Ярослав негайно розпорядився арештувати колишнього спільника і посадити у поруб. Таким рішучим, безкомпромісним, а іноді й жорстоким був князь у ставленні до свого оточення і навіть до близьких, коли виникала загроза державним інтересам.

«Жанрово-композиційна структура роману «Диво» П.А.Загребельного»,

 

 

       5.2 Художнє осмислення в романі «Диво» прийняття русичами-язичниками християнства та подій візантійсько-болгарської війни 914р.

   У 992 році у пущі поблизу Києва і в самому місті жили язичники, які не хотіли приймати християнство. Вони ревно молилися своїм богам – Перуну, Велесу, Сварогу, Ярилу і готові були прийняти за віру предків смерть. Таким у романі П.Загребельний зобразив діда Родима. Велетенський чоловік із сивим волоссям місив глину, клав на круг і виготовляв різні вироби. Коли ж приходили непрохані гості, брався за свого меча. Але одного разу в його хижі появилися люди в чорному із срібним хрестом, сказали підкоритися одному Богові, почали трощити язичницьких богів на полицях. Родим кинувся їх захищати – і був зарубаний мечами. На могилі гончара-язичника чужинці поставили хреста.

   В історії Київської Русі відомі факти, коли русичів-язичників обертали в християнство насильно і жорстоко.Так в романі «Диво», коли до древлянського язичницького міста Радогостя, яке заховалося від світу в непрохідних лісах, підступний купець Кокара привів князя Володимира  з воїнами і непрохані гості запропонували радогощанам визнати владу князя та прийняти християнство, ті відмовилися і стали на захист своїх домівок і батьківської віри. Сили були нерівними – і запалало давнє святилище, що мало вигляд писанки, згоріла у ньому жриця Звенислава, яка навчила Сивоока розуміти красу барв. Не меншу жорстокість проявляли християни і до своїх одновірців.

    У 914р.відбулась візантійсько-болгарська війна, перемогу у якій здобув імператор Візантії Василій над болгарським царем Самуїлом. Переможець наказав осліпити всіх полонених і відпустив їх, а тисячу звелів вести в Константинополь і випалити їм очі на церемонії, яку влаштували в центрі столиці на арені з глядачами-християнами, серед яких були і ті, хто будував пишні церкви, писав ікони та переписував книги. Дивом від сліпоти був врятований лише Сивоок – білий болгарин, як прозвали його візантійці.

  6. «Сюжетні лінії у романі «Диво» П.А.Загребел

 

 

 

 

 

 

7. Характеристика образів Сивоока та князя Ярослава Мудрого

1.Схарактеризуйте образ князя Ярослава Мудрого, порівняйте його з історичною постаттю. Підтвердіть свої міркування прикладами з тексту.

 

 

 2. Визначте , яку основну ідею, проблему втілює автор в образі князя.

 3. Колективна робота над характеристикою Сивоока – зодчого Софії Київської. 

 

    Інтерактивна вправа «Гронування»

-Хто першим спрямував Сивоока у світ мистецтва?

- Чи мала Ягода вплив на формування мистецьких смаків хлопця?

-Яку частку болгарські ченці внесли до скарбниці Сивоокової душі?

- Що найбільше знадобилося Сивоокові з побаченого в Агапіта?

-Яку роль у житті Сивоока зіграла зустріч з князем Ярославом Мудрим?

 

 

 

V Закріплення вивченого матеріалу

1.Інтерактивна вправа «Передай естафету»

Студенти записують свої варіанти відповідей у таблиці «Розподіл дійових осіб у творі» та складають відгуки про героя «другорядного плану», який найбільше сподобався.

2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Відповідь на поставлене на початку заняття питання.

 

 

VI Підсумки заняття

    Виставлення оцінок.

 

VII Домашнє завдання

    Написати творче завдання «Проблема духовності в романі П.Загребельного «Диво» та в романі Олеся Гончара «Собор».

 

                                                 Література

1.Ушинський К.Д. Збірник творів в 2-х томах, т.8 – М.: РСФСР, 1952 -568 с. 

2.Коменський Я.А. Вибрані твори в 2-х томах –М.: 1982.-648 с.

3.Данилюк Д.Я. Навчальний предмет як інтегрована система.// Педагогіка.-2007.-№4 - 247 с.

4.ЯценкоТ.І.Здійснюючи міжпредметні зв’язки.// Українська мова й література в середніх школах,.гімназіях, ліцеях та колегіумах.- 2007.-№6  - 253 с.