Урок пам'яті "Майдан очима українських художників"

Урок пам’яті

Тема : «Майдан очима українських художників»

Мета:  виховувати почуття патріотизму,  любов до Батьківщини, до історії свого народу, пошану до героїв Майдану і учасників революції Гідності, ознайомлення з творчими здобутками Майдану

 Технічне обладнання : слайди, репродукції.

План уроку:

1. Вступна частина. Передчуття революційних подій у творчості художників.
2. Перші хвилі протесту. Митці і Фейсбук.
3. Мистецтво барикад і митці барикад.
4. Щитопис і розпис касок.
5. Підсумкова бесіда

Хід уроку:

Під час Революції Гідності 2013 – 2014 року відбувся такий потужний вибух творчості, якого не знала жодна протестна акція ні в Україні, ні в світі. Естетизація протестного простору була тотальною: від барикад і систем життєзабезпечення до спеціальних мистецьких акцій. Через творчість учасники Майдану декларували свої вимоги, намагалися переконати своїх противників… І свою скорботу за полеглими героями вони виражали теж через творчість.

Це була суцільна інсталяція посеред центру столиці України – Києва, перформанс тривалістю 3 місяці, масштабний арт – майданчик, де кожен хто міг і хотів, мав можливість висловити свою думку за допомогою мистецтва. Розмаїття мистецького самовираження не знало обмежень  і вражало своєю розкутістю. Водночас на Майдані був і митець – громадянин, який займався тим, що розносив канапки, допомагав з поселенням, забезпечував медикаментами, стояв на барикадах і кидав «коктейлі Молотова».

Митці – тонкі натури. Їхній внутрішній світ набагато чутливіше резонує із суспільними настроями і подіями. Тож у багатьох художників  передчуття Майдану зародилося задовго до його початку.

 У жовтні, напередодні Майдану в галереї «Карась» відкрилася виставка «Перед стратою». Ще однією знаковою картиною цього єтапу стала робота Миколи Рідного «Вода камінь точить», представлена на виставці в Пінчук арт – центрі. Художник створив серію монументальних  скульптурних об’єктів, що зображували велетенські міліцейські чоботи, в яких вгадувався натяк на майбутні спроби силовиків жорстоко придушити український протест.

Дуже яскраво передчуття Майдану відчувалося в передреволюційних роботах художників з кола Івана Семесюка, Олекси Манна, Андрія Єрмоленко. Останній в одному з інтерв’ю заявив, що йому набридло розробляти характерну для цієї групи тему гопників і хочеться нарешті побачити героя. Невздовзі його бажання почало реалізовуватися на барикадах.

Серед класиків українського сучасного мистецтва найбільш гостро відчув події, що наближалися Василь Цаголов. Художник створив напередодні революції великий проект «Привид революції».

В найкращих традиціях сучасних революції. Український протест на першому етапі акумулювався в соціальних мережах. Одним з перших на Майдан вийшов художник Олександр Ройбурд. Його активність у соціальній мережі Фейсбук була настільки активною, що за кілька днів він став героєм Майдану, надихателем представників креативного класу учасників Майдану.

Ще одним активним учасником Майдану став Матвей Вайсберг. Він підтримував проект на самій ранній його стадії, документував події, давав інтерв’ю.

Але незабаром на Майдані виросли барикади…

І з’явився перший народний арт – об’єкт, що отримав назву «йолка»

Вже в перші дні протестів в Фейсбуці з’явилася спільнота «Страйк – плакат», де протягом усіх місяців у вільне користування всіх учасників Майдану  викладалися протестні постери революційного змісту. Одним із найвідоміших творів данної спільноти є постери «Я крапля в океані» та портрет Президента.

Члени Союзу вільних художників облаштували посеред Хрещатика експозиційну площу, яку назвали Мистецький барбакан.

Він був побудований нашвидкоруч з промислових піддонів та листів фанери архітекторами і дизайнерами Дмитром Жилою, Андрієм Гончаруком, Миколою Ковтуном та Богданом Мельником.

В імпровізованій стріт – галереї було показано твори Івана Семесюка, Олекси Манна, Андрія Єрмоленко, Віталія Кравця, Олени Дубової та інших художників, там проходили лекції, фестиваль малої прози. Демонстрували оперативно створене протестне мистецтво.

На Майдані творців було багато. Творчість була різна. Багато музикантів, артистів і художників утворили Мистецьку сотню. Багато людей творили самостійно, і теж залишили пам’ятний слід.

Учасник протестів Максим Вегера прославився в кінці січня, коли влаштував пленер у безпосередній близькості від лінії вогню на вулиці Грушевського. Фото молодого чоловіка, що стоїть за мольбертом і малює з натури «вогонь революції» обійшла всі українські ЗМІ.

Художниця Марина Соченко з етюдником була на Майдані з першого дня – малювала віче, намети, портрети активістів. 

Дуже помітною на майдані була картина Олександра Мельника «Бачу справи твої, людино!»

Художники, що об’єдналися в “Артіль Майдан” залишаться в історії завдяки невпинному майстерному розписуванню касок. Найкращі з їхніх робіт уже побували на виставках у різних країнах. Частина стала цінністю приватних колекцій. Не дивно, що на аукціоні в США одну таку каску купили за тисячу доларів, адже в них вкладали працю справжні умільці, серед яких і народні майстри. Тому можна знайти каски, розписані автентичними узорами. Наприклад, петриківськими.

Подібним проектом Мистецької сотні був “Щитопис”. Художники розмальовували узорами й оберегами щити, перш за все - представникам самооборони.

Унікальність навіть у тому, як бійці самооборони оздоблювали саморобні щити, палиці, як обписували шоломи. Самі лиш обладунки - окрема тема. Вони настільки неповторні і так виражали особистість, що лондонська фотохудожниця Анастасія Тейлор-Лінд, будучи в Києві, облаштувала поруч із баталіями на вулиці Грушевського освітлений закуток і робила портрети чоловіків у саморобному захисному вбранні. Згодом вона видала світлини у широкоформатному альбомі, і про все це розповіла на цілий світ.

Як бачимо, з точки зору мистецтва, революційний Майдан був унікальним явищем. Київський художник Саша Курмаз називав сам Майдан тотальною інсталяцією. Цю точку зору поділяє і художник Пьотр Павленський з Санкт – Петербурга. Він назвав Майдан великим мистецьким твором. З цим важко не погодитися.

Підсумкова бесіда