Урок «Павло Тичина. Коротко про поета і край, де він народився. Майстерне відтворення краси природи, яка надихає ліричного героя й зміцнює його патріотичні почуття. «Не бував ти у

Тема. Павло Тичина. Коротко про поета і край, де він народився. Майстерне відтворення краси природи, яка надихає ліричного героя й зміцнює його патріотичні почуття. «Не бував ти у наших краях!». «Гаї шумлять...», «Блакить мою душу обвіяла…». Мелодійність віршів П. Тичини. Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

- коротко розповідати про письменника;

- аналізувати його поезії;

- висловлювати власне ставлення до творчості поета.

Основні питання теми

- короткі біографічні дані про поета та край, де він народився;

- майстерність відтворення краси природи в поезіях;

- художні засоби у творах письменника.

Регламент уроку

1. Вступна частина – до 10 хв.

2. Основна частина – 25-30 хв.

3. Заключна частина – 5-7 хв.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ВСТУПНА ЧАСТИНА.

1. Організаційний момент.

2. Створення емоційного настрою.

Посміхніться самі до себе, до мене, подаруйте посмішку один одному. Бачу, що у вас все гаразд. Сподіваюся, що такий настрій у вас буде протягом уроку. Тим паче, що посмішка – це головна умова успіху.

Отже, ви готові розпочати роботу?

3. Перевірка домашнього завдання.

Бліц-опитування

- Творчість якого поета ми вивчали на попередньому уроці? (Тараса Шевченка)

- Назвіть основні дати його життя.  (9 березня 1814 року та 10 березня 1861 року)

- Які твори  митця ми аналізували? («За сонцем хмаронька пливе» та «Садок вишневий коло хати»)

- Про що розповідається у цих творах? (Про красу рідного краю)

- Як називаються такі твори, у яких життя відображається через думки і почуття ліричного героя? (Ліричними)

- А що ви знаєте про ліричного героя? Хто він? (Ліричний герой – це художній образ, вигаданий автором, але це і своєрідна маска, за якою ховається письменник, бо саме його переживання ми відчуваємо у творі.)

- Так, але не можна думати і стверджувати, що ліричний герой – це автор, адже він жива людина, а ліричний герой – створений його фантазією образ.

Хвилинка поезії

Кілька учнів читають напам’ять поезію «Садок вишневий коло хати».

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

Учитель вмикає звуковий запис ліричної спокійної мелодії.

Сьогодні ми з вами познайомимося  з одним із найкращих світових поетів-ліриків, який з любов’ю відтворював картини рідної природи, не лише використовуючи багату кольорову і звукову гаму української мови, але й збагачуючи її власними неповторними ліричними образами та неологізмами.  А черпатимемо живодайну  красу образного слова і людських почуттів із глибокої криниці поезій Павла Григоровича Тичини.

1. Оголошення теми уроку (учні записують у зошити).

- Що ви очікуєте від уроку? Як гадаєте, які знання і вміння отримаєте на ньому?

(Учні висловлюють свою думку про очікувані результати)

2. Розповідь учителя про Павла Тичину

Народився Павло Григорович Тичина  27 січня 1891 року у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії (тепер це Бобровицький район Чернігівської області). Походив він зі старовинного козацького роду (його пращур, за родинним переказом, був полковником у Богдана Хмельницького). Батько Павла, Григорій Тимофійович, був сільським дяком і одночасно вчителем у «школі грамоти». Мати, Марія Василівна,  в усьому допомагала чоловікові й займалася вихованням дітей. Сім’я була багатодітна, жили впроголодь, зате всі гарно співали. Змалку Павло виявив хист до музики, малювання та віршування. Початкову освіту хлопчик здобув у сільській школі. Від своїх однокласників він відрізнявся музичними та вокальними здібностями, а любов до музики і художнього слова прищепила Павлусеві його учителька – Серафима Миколаївна Морачевська. Оцінивши чудовий голос і слух хлопця, вона порадила батькам віддати Павла в один із монастирських хорів Чернігова. 1900 року 9-річний Тичина,  успішно пройшовши проби голосу, став співаком архієрейського хору при Єлецькому монастирі. Одночасно він навчався в Чернігівському духовному училищі. Регент (керівник, управитель) хору виділяв Павла з-поміж інших хлопчиків-співаків, доручав йому навчати нотній грамоті новачків. У такий спосіб Тичина навчав нот і свого брата Євгена, а також майбутнього хорового диригента Григорія Верьовку. 1907 року Павло закінчив училище. Також отримав музичне виховання: грав на флейті, гобої, кларнеті, бандурі, піаніно та інших музичних інструментах. Після цього, у 1907–1913 роках, продовжив освіту в Чернігівській духовній семінарії. У старших класах він пройшов ґрунтовну художню школу у викладача малювання Михайла Жука. А у 1913–1917 роках Павло Тичина навчався на економічному факультеті Київського комерційного інституту, але не закінчив його через початок революції. У 1918 році вийшла друком його перша поетична збірка «Сонячні кларнети». А далі майже щороку він видавав інші збірки: 1920 р. – «Плуг», «Замість сонетів і октав»,    1921 р. – «В космічному оркестрі»,  1923 р. – «Сковорода. Уривки з симфонії»,    1924 р. – «Вітер з України», які закріпили за письменником славу одного з найвизначніших українських поетів ХХ ст.

Дослідники творчості митця (Ю. Лавріненко та В. Барка) для позначення стильової якості синтетичної лірики ранньої творчості  Тичини вирішили застосувати термін «кларнетизм», що походить від назви його першої збірки «Сонячні кларнети».

Кларнетизм – це світоглядно-естетична концепція Павла Тичини, унікально виражена за допомогою поетичних засобів: звукових (асонанс, алітерація, звуконаслідування, анафора та епіфора), зорових (епітет, метафора, індивідуально-авторські слова), формальних (розміщення строф і рядків у них) тощо. Деякі із щойно названих художніх засобів вам відомі, з іншими познайомимося згодом.

Тичина самотужки досконало опанував майже 20 іноземних мов, а зокрема: вірменську, грузинську, арабську, турецьку, єврейську. Дав із них цінні поетичні переклади.  Але варто зауважити, що збереглися переклади Павла Тичини на українську мову з сорока мов світу.

Останні роки свого життя Павло Григорович прожив у Києві. Помер 16 вересня 1967 року і був похований на Байковому кладовищі.

Творча спадщина Павла Григоровича Тичини не залишає байдужими численних шанувальників, а ліричні вірші поета, пронизані тонким почуттям прекрасного, назавжди увійшли в скарбницю світової літератури.

(Можна використати презентацію)

3. Кроссенс «Життя і творчість Павла Тичини»

1. Місце народження Павла Тичини – село Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії (тепер це Бобровицький район Чернігівської області).

2. Батько Павла, Григорій Тимофійович, був сільським дяком і одночасно вчителем у «школі грамоти».

3. Павло Тичина навчався на економічному факультеті Київського комерційного інституту, але не закінчив його через початок революції.

4. У 1918 році вийшла друком перша поетична збірка «Сонячні кларнети».

5. Дослідники творчості митця для позначення стильової якості ранньої творчості П. Тичини вирішили застосувати термін «кларнетизм», що походить від назви першої збірки поета та музичного інструмента, на якому вмів грати поет.

6. Тичина самотужки досконало опанував майже 20 іноземних мов.

7. Останні роки свого життя Павло Григорович прожив у Києві.

8. Похований поет на Байковому кладовищі.

9. Портрет молодого Тичини.

(Можна перевірку знань провести за допомогою літературного диктанту).

4. Робота з підручником.

Опрацювання матеріалу про письменника.

5. Робота з текстами поезій.

Вірш Павла Тичини «Не бував ти у наших краях!» – це поетичне звертання до уявного співбесідника. Ліричний герой говорить про свій улюблений степ, де небо без краю, де високі козацькі могили-кургани, де живуть мужні, працьовиті й співучі люди. Саме в них треба вчитися бути стійкими в життєвих випробуваннях, любити свою Батьківщину.

Виразне читання вірша П. Тичини «Не бував ти у наших краях!».

Обговорення прочитаного.

- Чи простежується у вірші розмова з вигаданим співрозмовником?

- Про що розповідає автор співрозмовнику?

- Як у вірші змальовує автор людину?

- Які почуття викликає цей вірш?

- Яке ставлення автора до Батьківщини?

Робота в парах.

Випишіть із тексту художні засоби: епітети, метафори і порівняння.

(Епітети: «блакитні простори», «веснянії ночі»; метафори: «серце б’ється», «степ простягнувся»; порівняння: «могили, як гори»). 

- Давайте визначимо тему поезії. (Тема: відображення краси природи рідного краю та працьовитість людей)

- Що хотів показати нам автор, до чого він нас спонукає? (Ідея: показ любові до рідного краю, заклик любити свою Батьківщину і народ).

- Надзвичайно поетична картина природи змальована і у вірші  «Гаї шумлять...». Твір сповнений світла, радості, повноти життя. Ліричний герой сприймає навколишнє як подарунок природи – шум гаїв, хмарки в небі, гудіння дзвону, коливання достигаючих нив, шепіт трав.

Виразне читання вірша П. Тичини «Гаї шумлять…».

Обговорення прочитаного.

- Що таке гай? (Невеликий листяний ліс)

- Чому саме «гай»  Тичина змальовує у вірші?

- Який настрій переважає у творі?

- Чи є у ньому персоніфікація? («Щось мріє гай…», «шепіт трав», «дзвін гуде…думки пряде»)

- Хто постає ліричним героєм у вірші?

- Як почувається автор на лоні природи?

- Визначте тему поезії (Тема: оспівування краси гаїв)

- А яку ідею переслідував автор, створюючи цю поезію? (Ідея: показ надзвичайного впливу природи на психічний та емоційний стан людини).

- Скажіть вранці світові «Добрий день!» – і будуть добрими і   день, і все ваше життя. Погляньте навкруги, як гарно світить сонце, послухайте, як тихо влітку шепочуться трави, дзюрчить струмочок, пурхає метелик. Умійте бачити красу навколо – і вона   наповнить ваше серце добром, любов'ю до рідного краю. Саме такий і прямий зміст, і підтекст поезії  Тичини «Блакить мою душу обвіяла...».

Виразне читання вірша П. Тичини «Блакить мою душу обвіяла...».

Обговорення прочитаного.

- З якими почуттями автор звертається до України?

- Як поет зображує у вірші природу України?

- Яка пора року зображена в поезії?

- Як ви розумієте рядки поезії «Душа моя сонця намріяла»?

- Визначте тему твору (Тема: шанобливе ставлення до України).

- Ідея твору (Ідея: заклик любити Батьківщину).

Тестова перевірка знань.

1. До кого звертається автор у вірші «Не бував ти у наших краях!»?

А товариша       Б іноземця      В вигаданого співрозмовника      Г батька

2. Який художній засіб використовує автор у рядку «На квітці метелик, мов стрічечка»?

А метафору    Б порівняння    В епітет     Г персоніфікацію

3. Яка пора року зображена у вірші «Не бував ти у наших краях!»?

А весна       Б зима       В осінь      Г літо

4. Без чого не можуть люди «і нивки зорати»? (Вірш «Не бував ти у наших краях!»)

А заробітної плати     Б пісні      В їжі     Г сліз

5. Який художній засіб використовує автор у рядку «Горить-тремтить ріка»?

А метафору       Б порівняння       В епітет         Г персоніфікацію

6. Яка пора року зображена у вірші «Гаї шумлять»?

А весна       Б зима    В осінь      Г літо

7. Хто виступає ліричним героєм у вірші «Гаї шумлять»?

А автор          Б  маленький хлопчик       В парубок       Г батько

8. Чим милується ліричний герой у вірші «Гаї шумлять»?

А гаєм       Б річкою     В хмарками    Г травою

9. До кого звертається автор у вірші «Блакить мою душу обвіяла»?

А природи        Б світу      В матері      Г України

10. З чим порівнює автор могили у вірші «Не бував ти у наших краях!»?

А хмарами       Б степом      В горами     Г лісами

11. Який вірш закінчується рядком «...як музика»?

А «Гаї шумлять»    Б «Не бував ти у наших краях!» 

В «Блакить мою душу обвіяла»    Г «А я у гай ходила»

12. З чим автор порівнює неба край у вірші «Гаї шумлять»?

А Музикою      Б золотом      В коханням      Г думками

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА.

Закріплення знань, умінь та навичок.

- За допомогою чого Павлові Тичині вдалося так яскраво змалювати красу рідного краю? (За допомогою художніх засобів)

- Який художній засіб, із тих, що ми сьогодні визначали,  використовується найчастіше? (Епітет)

- Для чого служать епітети і як їх визначати? (Для художнього образного зображення якихось предметів чи явищ, це прикметник вжитий у переносному значенні)

Гра «Я – поет».

Завдання гри – відповісти на кожне запитання образно.

1. Яке сьогодні небо? (Бездонне, глибоке).

2. А влітку, у погожий, ясний день? (Погідне, лагідне).

3. Який ліс у вересні? А який у час пізньої осені? (Золотистий, веселий;  мовчазний, сумний).

4. Які восени поле, луг? Які вони ранньою весною? Сумні, мовчазні; веселі, гомінкі).

5. Який вітер пізньої осені та  взимку? (Колючий, крижаний).

6. Який вітер повіває теплого весняного дня? (Лагідний).

Головоломка

Розгадавши головоломку, ви прочитаєте прислів’я, яке близьке за змістом до головної думки поезій Павла Тичини.

Ключ: читати за лінією.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

- Читаючи поезії П. Тичини, я думаю…

- Я пишаюся своїм краєм, тому що…

Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання.

1. Завдання для всього класу.

Усне. Уміти розповідати про письменника, навчитися виразно читати його вірші, аналізувати їх, висловлювати власні почуття та враження. Одну з поезій (на вибір) вивчити напам’ять.

Письмове.  Виписати художні засоби із поезій «Гаї шумлять» та «Блакить мою душу обвіяла»

Творче. Скласти прозовий або віршований текст (до 0,5 ст.) про свій рідний край, «малу батьківщину».

2. За бажанням. Намалювати ілюстрації до поезій П. Тичини.

Заключне слово вчителя.