Урок «Пестициди загроза для довкілля та життя»

Тема:  «Пестициди загроза для довкілля та життя»

Мета.

Освітня. Ознайомити учнів з впливом пестицидів на здоров'я людини, правилами поводження з пестицидами;

Розвиваюча. Розвивати уміння і навички використовувати здобутті знання на практиці; розвивати спостережливість, робити відповідні висновки          на основі спостережень; розвивати пізнавальну активність.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно - рецептивний:
а) словесний: розповідь, пояснення,  опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний:  робота  з  інструктивними  картками, виконання лабораторної роботи.
Прийоми   навчання:   виклад   інформації,   пояснення,  активізація  уваги  та мислення,  одержання  з  тексту  та ілюстрацій нових знань, з інструктивними картками.
2. Репродуктивний.
Прийоми  навчання:  подання  матеріалу  в  готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми   навчання:   постановка   взаємопов’язаних   проблемних  запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва

6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.
Міжпредметні зв ́язки: екологія, природознавство, географія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань

    Оскільки тема  є новою , доцільно провести з уч­нями бесіду:

 Чи знаєте ви що таке пестициди?

Які ви знаєте способи захисту сільськогосподарських рослин?

Які способи захисту використовуєте ви?

    Тепер учні готові сприймати додаткові знання про пестициди.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

  Вступне слово вчителя

1.Пестициди — це хімічні речовини, що застосовуються в сільському господарстві для боротьби з хворобами вирощуваних культур, різноманітними шкідниками та гризунами, а також сприяють знищенню бур'янів.
Нині в сільському господарстві використовують сотні хімічних речовин, які випускають у вигляді емульсій, порошків, дуетів, паст тощо.

Особливості пестицидів порівняно з хімічними речовинами іншого призначення полягають у неминучості їх циркуляції в біосфері протягом тривалого часу. Крім того, слід відзначити, що отрутохімікати — це хімічні речовини, які застосовуються для знищення живого і, отже, є потенційно небезпечними для всього живого, в тому числі і для людей, зокрема, під час обробки рослин пестицидами створюються концентрації, які сприяють не тільки знищенню шкідників, але й можуть бути небезпечними для працівників, проте зменшувати їх не можна, тому що не будуть знищені шкідники. Зрештою, необхідно зауважити, що контакт широких мас населення з пестицидами у зв'язку з їх циркуляцією в зовнішньому середовищі триває ще і внаслідок їх наявності в продуктах.

2.                            класифікація пестицидів

     виробнича                            хімічна                               гігієнічна

     Згідно з виробничою класифікацією (або за призначенням) пестициди поділяються на:

інсектициди (для боротьби зі шкідливими комахами) бактерициди (для боротьби з бактеріями)

фунгіциди (для боротьби з грибками)

зооциди (для боротьби з гризунами)

десиканти (для підсушування рослин)

акарициди (для боротьби з кліщами)

гербіциди (для боротьби з бур'янами)

дефоліанти (для знищення листя)

лімациди (для боротьби з молюсками)

нематоциди (для боротьби з кільчастими червами)

репеленти (для відлякування комах) .

       Відповідно до хімічної класифікації (або за походженням) пестициди поділяються на хлорорганічні, фосфорорганічні, ртутьорганічні, похідні оцтової і масляної кислот та органолу, ціанисті сполуки, препарати кальцію, миш'яку та сірки, алкалоїди тощо.

     гігієнічна    класифікація    заснована    на    вивченні     різних властивостей пестицидів.
- за  токсичністю  при   введенні   у   шлунок   експериментальним тваринам серед пестицидів виділяють:

      високотоксичні,

      середньої  токсичності,

      малотоксичні пестициди;
— за ступенем шкірної резорбції:

       пестициди з різко-, середньо- та слабковираженою       резорбцією;
— за ступенем леткості: дуже небезпечні, небезпечні та безпечні пестициди;
— за ступенем кумуляції: пестициди з дуже високою кумуляцією (коефіцієнт кумуляції до 1); з вираженою кумуляцією (коефіцієнт кумуляції 1—3); помірною кумуляцією (коефіцієнт кумуляції — 3—5) та слабкою кумуляцією (коефіцієнт кумуляції — понад 5).

-  за стійкістю: дуже стійкі (час розпаду складає 1—2 роки), стійкі (час розпаду від б міс до 1 року), помірно стійкі (час розпаду від 1 до 6 міс) та малостійкі (час розпаду до 1 міс) пестициди.

3.                                  Рослини-репеленти

Що таке репеленти? Репеленти це ті, що відштовхують, відлякують, відганяють. Тобто це хімічні препарати, які відлякують комах: комарів, мух, шкідників саду й городу. Тільки в нашому випадку ми звернемо увагу не на «хімію», а на природні репеленти, які можна знайти (або спеціально виростити) на своєму обійсті. Багатьом такі рослини
добре відомі і вони їх широко використовують у садівництві та городництві. Ну ось, наприклад, хто з вас не знає, що моркву треба сіяти поруч із цибулею: запах цибулі відлякує морквяну муху, а запах моркви – цибулеву.

А якщо посадити часник поміж кущів троянд (хоча, може, й не дуже естетично з точки зору дизайну), то не нападатимуть попелиці.                                                                                                                                                                                                                             Поміж капусти варто не виполювати полин, аби відлякував капустяну
муху. Настурція захищає грядки від колорадського жука, попелиць і білокрилок. Пижмо і м’ята своїм пряним ароматом не дають розгулятися земляним блішкам, попелицям, садовим мурахам. Поміж капусти варто сіяти багато огіркової трави – не стільки через те, що на капусті буде мінімум гусені, скільки через те, що своїми волохатими стеблами трава не пустить на грядку слимаків і равликів.

Зрозуміло, що практично всі пряно-ароматичні трави збивають з пантелику шкідників, дезорієнтуючи їх у просторі, не даючи можливості знайти потрібну для харчування рослину. Водночас, ці самі трави притягують, заманюють своїми ароматами хижих комах, які знищують шкідників рослинного світу. Але це зовсім не означає, що рослинами-репелентами треба засіяти весь город. Досить посіяти їх або по краях грядок, або невеличкими острівцями

III. Осмислення нових знань, умінь.

                                          Вплив пестицидів
 

         Правила поводження з отрутохімікатами та пестицидами 

1.Не використовуйте непридатні отрутохімікати та пестициди для обробки свого саду та городу.

2.Не зберігайте їх поблизу криниці або водойми.

3.Не залишайте їх біля грядок, де ростуть овочі та ягоди.

4.Не використовуйте тару з-під хімічних речовин для зберігання зерна або збирання дощової води.

5.Не складайте упаковку від хімічних речовин разом з побутовим сміттям.

IV. Узагальнення та систематизація знань

1.Які хімічні речовини називають пестицидами?

2.Як пестициди поділять за призначенням?

3.Яку загрозу становлять пестициди довкіллю та організму людини?

4.Які рослини називають рослинами-репелентами?

5.Наведіть приклади рослин рослин-репелентів.

6.Назвіть основні правила поводження з пестицидами.

V. Підбиття  підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання.

Підготуватися до позакласного заходу  «Найпотаємніша схованка отрути»

1.  - підготувати реферати

     - стіннівку

     - малюнки на дану тематику

2.Підготувати памя'тки на тему пестициди